Україна
Харківський апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"16" травня 2007 р. Справа №5/765-06
Колегія суддів у складі:
головуючий суддя Бондаренко В.П., суддя Лакіза В.В. , суддя Токар М.В.
при секретарі Саутенко К.О.
за участю представників сторін:
позивача -Афанасьєва І.М. дов. від 16.05.2007 р..
відповідача -не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача вх.№1286C/1-10 на рішення господарського суду Сумської області від 06.03.2007 р. по справі № 5/765-06
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Регіональний шинний склад», м. Суми,
до Підприємця ОСОБА_1, м. Суми
про встановлення сервітуту
встановила:
Рішенням господарського суду Сумської області від 06.03.2007 р. по справі № 5/765-06 (суддя Гудим В.Д.) позовні вимоги позивача задоволені частково - встановлено постійний, безоплатний земельний сервітут на земельній ділянці
площею 0,1629 га, що належить на праві власності фізичній особі -
підприємцю ОСОБА_1 згідно з договором
купівлі-продажу від 19.07.2006р., розташованої за адресою: АДРЕСА_1 в розмірі, необхідному для:
- проходу працівників товариства з обмеженою відповідальністю
„Регіональний шинний склад" та інших осіб до приміщення
(з приміщення), що належить ТОВ „Регіональний шинний склад" на
підставі договору купівлі-продажу частини не житлового приміщення від
03.10.2005р., розташованого за адресою: АДРЕСА_1;
- проїзду автотранспорту до приміщення (з приміщення), що належить ТОВ
"Регіональний шинний склад" на підставі договору купівлі-продажу
частини нежитлового приміщення від 03.10.2005р., розташованого за
адресою: АДРЕСА_1;
- проведення до приміщення, що належить ТОВ „Регіональний шинний склад" на підставі договору купівлі-продажу частини не житлового приміщення від 03.10.2005р., розташованого за адресою: АДРЕСА_1, комунікаційних мереж ліній електроенергії, газу, води, зв'язку.
В частині позовних вимог позивача щодо права встановлення будівельних риштувань та складування будівельних матеріалів з метою ремонту приміщення позивача вказаним рішенням відмовлено.
Відповідач не погодився з вказаним рішенням та звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати рішення господарського суду Сумської області від 06.03.2007 р. по справі № 5/765-06 та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог позивача в повному обсязі. В обґрунтування апеляційної скарги відповідач посилається на те, що при прийнятті оскаржуваного рішення судом першої інстанції були порушені норми матеріального та процесуального права. Крім того, відповідач зазначив про те, що встановлення земельного сервітуту є обтяженням земельної обслуговуючої ділянки, тому за загальним правилом власник (користувач) такої ділянки має право на одержання від особи, в інтересах якої встановлений земельний сервітут, компенсації за незручності, викликані обтяженням його ділянки земельним сервітутом. Відповідно до ст.2 Закону України «Про плату за землю»використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель, а тому прийняття судом першої інстанції рішення про встановлення безоплатного сервітуту є порушенням вимог ст.2 Закону України «Про плату за землю»та ст.ст.98, 101 Земельного кодексу України. В апеляційній скарзі відповідач також вказав, що встановлення земельного сервітуту на всю належну відповідачу земельну ділянку, загальною площею 0, 1629 га, зробить неможливим використання відповідачем ділянки за її цільовим призначенням.
Позивач надав відзив на апеляційну скаргу відповідача, в якому просить суд рішення господарського суду Сумської області від 06.03.2007 р. по справі № 5/765-06 залишити без змін, а апеляційну скаргу відповідача без задоволення, мотивуючи тим, що вказане рішення є законним та обгрунтованим.
16.05.2007 р. позивач через канцелярію суду надав клопотання про проведення експертизи у справі 35/765-06 в зв'язку з необхідністю визначення на земельній ділянці, на якій рішенням господарського суду Сумської області від 06.03.2007 р. по справі № 5/765-06 встановлено сервітут, конкретного розміру земельної ділянки, необхідної для задоволення потреб позивача у користуванні власним приміщенням.
Розглянувши надане клопотання в судовому засіданні судова колегія дійшла висновку про те, що вказане клопотання є необґрунтованим, в зв'язку з чим задоволенню не підлягає.
16.05.2007 р. через канцелярію суду відповідач надав клопотання про відкладення розгляду справи. Розглянувши надане клопотання в судовому засіданні судова колегія дійшла висновку про залишення вказаного клопотання без задоволення. Крім того, враховуючи, що відповідач був належним чином повідомлений про час та місце судового засідання, про що свідчить підпис відповідача на повідомленні про вручення поштового відправлення, судова колегія вважає можливим розгляд апеляційної скарги за відсутністю відповідача за наявними матеріалами справи.
Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, вислухавши пояснення представника позивача, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом при прийнятті оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.
Позивач звернувся до господарського суду Сумської області з позовною заявою, в якій просив суд встановити такі види сервітуту на земельній ділянці
площею 0,1629 га, що належить на праві власності фізичній особі -
підприємцю ОСОБА_1 відповідно до рішення Сумської міської ради від 14.07.2006 р. НОМЕР_1 «Про продаж земельних ділянок»та договору купівлі-продажу від 19.07.2006р., розташованої за адресою: АДРЕСА_1:
- право вільного проходу працівників товариства з обмеженою відповідальністю „Регіональний шинний склад" та інших осіб до приміщення
(з приміщення), що належить ТОВ "Регіональний шинний склад" на
підставі договору купівлі-продажу частини не житлового приміщення від
03.10.2005р., розташованого за адресою: АДРЕСА_1;
- право вільного проїзду автотранспорту до приміщення (з приміщення), що належить ТОВ "Регіональний шинний склад" на підставі договору купівлі-продажу частини нежитлового приміщення від 03.10.2005р., розташованого за
адресою: АДРЕСА_1;
- право проводити територією земельної ділянки комунікаційні мережі (електроенергія, газ, вода, лінії зв'язку, тощо);
- право встановлення будівельних риштувань та складування будівельних матеріалів з метою ремонту приміщення, що належить позивачу.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до договору купівлі-продажу від 19.07.2006р. відповідач став власником земельної ділянки у розмірі 0,1629 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_1. Згідно пункту 1.2 вказаного договору цільове призначення земельної ділянки - комерційне використання, а саме під розміщення автогаражу. На земельній ділянці розміщені нежитлові споруди, які належать відповідачу на праві приватної власності на підставі Витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно, зареєстрованого в Сумському обласному БТІ 07.07.2003 року в реєстрову книгу НОМЕР_2 за реєстраційним НОМЕР_3.
Відповідно до договору купівлі-продажу від 03.10.2005р. позивач став власником 24/100 частки нежитлового приміщення - побутового корпусу з котельною, позначеного на доданому схематичному плані літерою „В", розташованого за адресою: АДРЕСА_1, що фактично використовується позивачем як автомайстерня. Загальна площа 24/100 часток приміщення, які були відчуженні за вказаним договором становить 131, 3 кв.м.
В обґрунтування позовних вимог, позивач посилався на те, що придбана відповідачем земельна ділянка розташована таким чином, що впритулок прилягає до фасадної (лицевої) частини будівлі відповідача.
Таким чином, позивач для обслуговування власної будівлі та ведення господарської діяльності (під'їзд та розміщення автотранспорту, підхід до будівлі працівників, інших людей, тощо) вимушений пересуватися земельною ділянкою, що належить відповідачеві. Крім того, позивач просив суд також надати йому право проводити територією земельної ділянки комунікаційні мережі (електроенергія, газ, вода, лінії зв'язку, тощо).
Судова колегія не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог позивача, виходячи з наступного.
Відповідно до статті 98 Земельного кодексу України право земельного сервітуту -це право власника або землекористувача земельної ділянки на обмежене платне або безоплатне користування чужою земельною ділянкою. Встановлення земельного сервітуту не веде до позбавлення власника земельної ділянки, щодо якої встановлений земельний сервітут, прав володіння, користування та розпорядження нею. Земельний сервітут здійснюється способом, найменш обтяжливим для власника земельної ділянки, щодо якої він встановлений.
Встановлення земельного сервітуту передбачає надання права обмеженого користування суміжною земельною ділянкою, що не веде до позбавлення власника земельної ділянки прав володіння, користування та розпорядження нею.
Право сервітуту є обмеженим речовим правом і передбачає користування лише невеликою частиною обслуговуючої земельної ділянки. Обмежений характер сервітуту свідчить також про необхідність врахування наступних положень ст.ст. 401-406 Цивільного кодексу України, ст.ст. 98-102 Земельного кодексу України щодо:
- наявності потреби у встановленні сервітуту;
- неможливості задоволення недоліків земельної ділянки іншим чином;
- відсутності перешкод власнику використовувати земельну ділянку за цільовим призначенням;
- встановлення земельного сервітуту не веде до позбавлення власника земельної ділянки, щодо якої встановлений земельний сервітут, прав володіння, користування та розпорядження нею;
- встановлення сервітуту способом, найменш обтяжливим для власника земельної ділянки, щодо якої він встановлений;
- право власника на отримання плати за встановлення сервітуту;
- право власника на відшкодування збитків, завданих встановленням земельного сервітуту;
- обмеження сервітуту в часі його дії.
З матеріалів справи не вбачається, яка площа належної відповідачу земельної ділянки необхідна позивачу в користування для задоволення його потреб у користуванні приміщенням. Однак, як вбачається з рішення суду, суд першої інстанції встановив постійний безоплатний сервітут на земельній ділянці площею 0, 1629 га, тобто на всю земельну ділянку, яка належить відповідачу. При цьому, сам позивач фактично підтвердив необґрунтованість своїх позовних вимог, оскільки в суді апеляційної інстанції заявляв клопотання про призначення судової експертизи, в зв'язку з необхідністю визначення на земельній ділянці, на якій рішенням господарського суду Сумської області встановлено сервітут, конкретного розміру земельної ділянки, необхідної для задоволення потреб позивача.
Крім того, однією з головних особливостей встановлення сервітуту, що не була врахована судом першої інстанції при винесенні рішення, та, що встановлення земельного сервітуту здійснюється способом, найменш обтяжливим для власника земельної ділянки, щодо якої він встановлений (п.4 ст. 98 Земельного кодексу України).
При встановленні земельного сервітуту повинні враховуватися інтереси як власника (користувача) земельної ділянки, так і власника (користувача) обслуговуючої ділянки. Це означає, що при виборі способу використання обслуговуючої ділянки власником (користувачем) пануючої ділянки може бути обраний такий варіант, при якому власник (користувач) обслуговуючої ділянки буде мати якнайбільше можливостей для задоволення власних інтересів від використання належної йому ділянки.
Слід також зазначити, що позивач не надав суду доказів щодо звернення у встановленому законом порядку про надання йому земельної ділянки для обслуговування та користування приміщенням, яке йому належить на праві власності.
Згідно договору купівлі-продажу земельної ділянки від 19.07.06р. відповідач набув у власність земельну ділянку загальною площею 0,1629 га для розміщення автогаражу.
Незважаючи на положення ст. 98 Земельного кодексу України щодо обмеженого характеру сервітуту, метою якого є усунення певних недоліків земельної ділянки, та відсутність достатніх доказів реальної необхідності позивача у встановленні сервітуту на всю належну відповідачу ділянку - на 0,1629 га, суд необґрунтовано задовольнив вимоги позивача.
На підставі вищевикладеного, судова колегія вважає, що позовні вимоги позивача про встановлення постійного, безоплатного земельного сервітуту на земельній ділянці площею 0,1629 га, що належить на праві власності фізичній особі підприємцю ОСОБА_1згідно з договором
купівлі-продажу від 19.07.2006р., розташованої за адресою: АДРЕСА_1 в розмірі, необхідному для:
- проходу працівників товариства з обмеженою відповідальністю
„Регіональний шинний склад" та інших осіб до приміщення
(з приміщення), що належить ТОВ "Регіональний шинний склад" на
підставі договору купівлі-продажу частини не житлового приміщення від
03.10.2005р., розташованого за адресою: АДРЕСА_1;
- проїзду автотранспорту до приміщення (з приміщення), що належить ТОВ
"Регіональний шинний склад" на підставі договору купівлі-продажу
частини нежитлового приміщення від 03.10.2005р., розташованого за
адресою: АДРЕСА_1;
проведення до приміщення, що належить ТОВ „Регіональний шинний склад" на підставі договору купівлі-продажу частини не житлового приміщення від 03.10.2005р., розташованого за адресою: АДРЕСА_1, комунікаційних мереж ліній електроенергії, газу, води, зв'язку, - задоволенню не підлягають.
Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову позивачу в задоволенні позовних вимог щодо права встановлення будівельних риштувань та складування будівельних матеріалів з метою ремонту приміщення.
На підставі викладеного судова колегія дійшла висновку, що рішення господарського суду Сумської області від 06.03.2007 р. по справі № 5/765-06 прийняте при невірному застосуванні норм матеріального права, в зв"язку з чим підлягає частковому скасуванню, а апеляційна скарга відповідача підлягає задоволенню.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 101, п.2 ст. 103, п. 4 статті 104, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів
постановила:
Клопотання позивача про проведення експертизи залишити без задоволення.
Клопотання відповідача про відкладення розгляду справи залишити без задоволення.
Апеляційну скаргу відповідача задовольнити.
Рішення господарського суду Сумської області від 06.03.2007 р. по справі № 5/765-06 скасувати в частині задоволення позовних вимог про встановлення постійного, безоплатного земельного сервітуту на земельній ділянці площею 0,1629 га, що належить на праві власності фізичній особі підприємцю ОСОБА_1згідно з договором купівлі-продажу від 19.07.2006р., розташованої за адресою: АДРЕСА_1 в розмірі, необхідному для:
- проходу працівників товариства з обмеженою відповідальністю „Регіональний шинний склад" та інших осіб до приміщення (з приміщення), що належить ТОВ "Регіональний шинний склад" на підставі договору купівлі-продажу частини не житлового приміщення від 03.10.2005р., розташованого за адресою: АДРЕСА_1;
- проїзду автотранспорту до приміщення (з приміщення), що належить ТОВ
"Регіональний шинний склад" на підставі договору купівлі-продажу частини нежитлового приміщення від 03.10.2005р., розташованого за адресою: АДРЕСА_1;
- проведення до приміщення, що належить ТОВ „Регіональний шинний склад" на підставі договору купівлі-продажу частини не житлового приміщення від 03.10.2005р., розташованого за адресою: АДРЕСА_1, комунікаційних мереж ліній електроенергії, газу, води, зв'язку. В задоволенні позовних вимог в цій частині відмовити.
В частині відмови позивачу в задоволенні позовних вимог рішення господарського суду Сумської області від 06.03.2007 р. по справі № 5/765-06 залишити без змін.
Головуючий суддя Бондаренко В.П.
суддя Лакіза В.В.
суддя Токар М.В.