Справа № 2а-8014/09  

ПОСТАНОВА  

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ  

  14  грудня  2009 року  

Овруцький районний суд Житомирської області в складі :  

головуючого – судді              Невмержицького С.С.,    

розглянувши у порядку письмового провадження у місті Овручі позовну заяву  ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Овруцької РДА про стягнення невиплачених коштів передбачених  ОСОБА_2 України “ Про статус  і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”(далі-Закон), суд  

ВСТАНОВИВ:  

Позивач  просить  визнати дії відповідача неправомірними та стягнути на її користь з управління праці та соціального захисту населення Овруцької РДА передбачену ст.37 ОСОБА_2 України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", - допомогу в зв»язку з обмеженням споживання продуктів харчування, громадянам які проживають на територіях радіоактивного забруднення і гарантованого добровільного відселення за період з 01.05.2008 року по 28.02.2009 року в сумі  1711.20 грн. та передбачену ст.39 ОСОБА_2 України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", заборгованість по доплаті  до заробітної плати за період роботи  з  01.01.1997 року по 28.02.2009 року,  в сумі  34867.27 грн, мотивуючи тим, що вона  працює і проживає в радіоактивно забрудненій зоні. За вищевказаний період роботи  їй виплачувалась доплата до заробітної плати та допомога , що встановлені в ОСОБА_2, не в кратному відношенні до мінімальної заробітної плати, а  згідно постанови КМ України №836 від 26.07.1996 року, в конкретних розмірах, а зокрема за ст.37 – 2.10 грн, ст.39- в сумі 10.50 грн, що призвело до порушення  її прав.  

13.11.2009 року позивачка надала  позовну заяву про збільшення позовних вимог  і просить додатково визнати дії відповідача неправомірними та стягнути на її користь з управління праці та соціального захисту населення Овруцької РДА передбачену ст.37 ОСОБА_2 України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", - допомогу в зв»язку з обмеженням споживання продуктів харчування, громадянам які проживають на територіях радіоактивного забруднення і гарантованого добровільного відселення за період з 01.05.2008 року по 30.09.2009 року в сумі  3384 грн. та передбачену ст.39 ОСОБА_2 України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", заборгованість по доплаті  до заробітної плати за період роботи  з  01.01.1997 року по 30.09.2009 року,  в сумі  42096.49  грн  

Позивач в судове засідання не з’явився.  

Представник відповідача у судове засідання не з'явився.    

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав .  

Встановлено, що позивачка     працює в Овруцькій районній лікарні державної ветеринарної медицини,     проживає в м.Овруч  перебуває на обліку в управлінні праці та соціального захисту населення Овруцької РДА, має статус потерпілого від Чорнобильської катастрофи 3 категорії.  

Згідно із ст.ст.37,39 ОСОБА_2 України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", вона має право на відповідну доплату та допомогу, яку отримувала згідно постанови КМ України №836 від 26.07.1996 року в конкретних розмірах, а зокрема за ст.37 – 2.10 грн.,  ст.39- в сумі 10.50 грн.  

Вказані обставини підтверджуються наданими копіями документів: паспорту, довідками  про проведені виплати вказаних доплат.  

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов”язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України.  

Згідно ОСОБА_2 України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” на час виникнення правовідносин була передбачена серед інших виплат  і доплата по:  

- ст. 37 ОСОБА_2 – громадянам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення у зоні гарантованого добровільного відселення – 40% від мінімальної заробітної плати;  

-  ст.39 ОСОБА_2 – громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, провадиться доплата у зоні гарантованого добровільного відселення – 2 мінімальні заробітні плати, у зоні посиленого радіоекологічного контролю – 1 мінімальна заробітна плата.  

 Зазначеною вище постановою №836 усупереч ОСОБА_2 №796-ХІІ, який визначив кратність одноразової компенсації в залежності від розміру мінімальної заробітної плати, яка визначається ОСОБА_2, встановлено конкретні розміри компенсацій і доплат, зокрема:  

- допомога в зв»язку з обмеженням споживання продуктів харчування, громадянам які проживають на територіях радіоактивного у зоні гарантованого добровільного відселення – 210 тис. крб. (2,10 грн. за гр..реф.).  

-  доплати громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, непрацюючим пенсіонерам,  у зоні гарантованого добровільного відселення – 1050 тис.крб.(10,50 грн. за гр.реф.), у зоні посиленого радіоекологічного контролю – 520 тис.крб. ) 5.20 грн. за гр.реф).  

Відповідно до ст.8 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.  

Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.  

 Частиною 2 ст.9 КАС України визначено, що у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов”язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.  

ОСОБА_2 України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” визначено вказані виплати в конкретному розмірі від мінімальної заробітної плати в Україні. ОСОБА_2 (статті 62 та 67) Кабінету Міністрів надано право проводити лише роз”яснення порядку застосування цього ОСОБА_2, якими є постанови КМ №987 від 20.06.00 та №936 від 20.09.05 та підвищувати розміри доплат, пенсій і компенсацій, передбачених цим ОСОБА_2, відповідно до зміни індексу вартості життя і зростання мінімальної заробітної плати, але не зменшення їх та встановлення їх у твердій сумі, яка не відповідає ОСОБА_2.  

Виходячи з викладеного суд вважає, що заборони відповідачам щодо нарахування компенсацій і допомог в розмірах, передбачених ОСОБА_2, не було.  

Викладена вище думка суду також грунтується на аналізі рішень Конституційного Суду України від 20.03.02 та 01.12.04, рішень Європейського Суду з прав людини.  

Так, Конституційний Суд України зазначає, що відповідно до ст.16 Конституції України забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги на території України є обов”язком держави. Одним із тяжких наслідків аварії на ЧАЕС стала втрата здоров”я громадянами. Законами України таких громадян віднесено до відповідних категорій, вони потребують відновлення втраченого здоров”я, постійної медичної допомоги та соціального захисту з боку держави.  

Конституційний Суд вважає, що для значної кількості громадян України пільги, компенсації і гарантії, право на які передбачено чинним законодавством, є додатком до основних джерел існування, необхідною складовою конституційного права на забезпечення достатнього життєвого рівня (ст.48 Конституції України), тому звуження змісту та обсягу цього права шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів за ст.22 Конституції України не допускається.  

Зупинення його дії можливе за умови введення відповідного до пункту 31 ч.1 ст.85, п.19 ч.1 ст.92 Конституції України надзвичайного стану.  

Зважаючи на суми компенсацій та допомог, що визначені постановою КМ №836, остання фактично призупинила дію окремих статей ОСОБА_2, де виплати провадяться виходячи із розміру мінімальної заробітної плати, що є неприпустимим.  

Відповідно до ст.73 ОСОБА_2 України „Про Конституційний Суд України” та п.3 резолютивної частини даного Рішення Суду вищевказаний п.30 ст.71 ОСОБА_2, що стосується неможливості застосування мінімальної заробітної плати, оголошений нечинним і втратив чинність від дня прийняття Конституційним Судом України рішення про його неконституційність. За  таких обставин, коли підзаконний нормативний акт суперечить ОСОБА_2, обмежуючи права громадян визначені останнім, застосування зазначеної постанови неможливе.  

Переліком населенних пунктів Житомирської і Київської областей, віднесених до зони радіоактивного забруднення внаслідок катастрофи, затвердженого постановою КМ України №106 від 23.07.91 та розпорядженням КМ України №17 від 12.01.93, м. Овруч   Житомирської області   відноситься до зони  гарантованого добровільного відселення.  

 Розмір мінімальної заробітної плати в Україні становив:  

       з 02.09.1996 р. -15 грн., з 01.01.1998 р. – 45 грн., з 01.07.1998 р. -55 грн., з 01.01.1999 р. -74 грн.,    

       з 01.04.2000 р. -90 грн., з 01.01.2002 р. – 140 грн., з 1.07.2002 р. - 165  грн., з 1.01.2003 р.  -185  грн.,    

       з 01.12.2003 р. – 205 грн.,  з 1.09.2004 р. - 237  грн., з 1.01.2005 р. - 262 грн., з 1.04.2005 р. - 290 грн.,    

       з 01.07.2005 р. – 310 грн.,  з 1.09.2005 р. – 332 грн., з 01.01.2006 р. -350 грн., з 01.07.2006 р.- 375 грн.,  

       з 01.12.2006 р.-400 грн., з 01.04.2007 р.- 420 грн., з 01.07.2007 р. – 440 грн., з 01.10.2007 р.- 460 грн.,      

       з 01.01.2008 р.- 515 грн., з 01.04.2008 р.- 525 грн., з  01.10.2008 р.- 545  грн, з  01.12.2008 р.- 605 грн,  

       з 01.04.2009 року- 625 грн, з 01.07.2009 року – 630 грн.  

В зв'язку  з викладеним, розмір недовиплачених коштів за ст.37 ОСОБА_2 становить:  

у розмірі   40% від мінімальної заробітної плати    щомісяця за період з   22.05.2008 року по 30.09.2009 року за мінусом одержаних коштів по 2.10 грн.( 17 міс.х 2.10 грн.=35.70 грн).  

Сума по ОСОБА_2 по періодах часу відповідно до росту мінімального розміру заробітної плати повинна складати:  

-за 2008 рік травень-вересень 525х5х40%=1050, жовтень-листопад 545х2х40%=436,  грудень 605х1х40%=242,  

-за 2009 рік січень-березень 605х40%х3=726, квітень-червень 625х40%х3=750, липень-вересень 630х40%х3=756,  а всього  за мінусом отриманих  коштів  3960.00 грн – 35.70 грн = 3924.30 грн.  

В зв'язку  з викладеним, розмір недовиплачених коштів за ст.39 ОСОБА_2 становить:  

у розмірі 2-х мінімальних заробітних плат щомісяця за період з  01.01.1997 року по 31.12.2005 року, з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, з 22.05.2008 року по 30.09.2008 року, за мінусом одержаних коштів по 10,50 грн. в сумі  1253.97 грн  

 Сума по ОСОБА_2 по періодах часу відповідно до росту мінімального розміру заробітної плати, пропорційно відпрацьованому часу, за мінусом одержаних коштів,  повинна складати:  50695.11 -1253.97 = 49441.14  грн.  

    Оскільки, ст.39 ОСОБА_2 „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” передбачено доплату громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, зокрема у зоні гарантованого добровільного відселення в розмірі 2 мінімальні заробітні плати, тобто передбачено саме доплату до заробітної плати, то відповідно до ст.233 КЗпП України працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належних йому сум заробітної плати без обмежень будь-яким строком.  

Пунктом 4 Порядку використання коштів державного бюджету для виконання програм, пов”язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженим постановою КМ України №936 від 20.09.05, визначено, що виплата компенсацій та допомог за ст.ст.37,39 ОСОБА_2 провадиться центрами по нарахуванню і виплаті соціальних допомог, управліннями праці та соціального захисту населення  районних (міських) держадміністрацій, виконкомів міських, районних рад у містах. Розпорядником коштів нижчого рівня визначено районні управління праці та соціального захисту населення. Тобто, виплата зазначених коштів передана останнім і вони провадять вказані виплати.  

Згідно ч.2 ст.11 КАС України  суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять, тому в даному випадку суд виходить за межі позовних вимог позивача та збільшує розмір належних до стягнення коштів за ст.ст.37,39 ОСОБА_2 України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.  

Оскільки розпорядником цих коштів і в спірний період часу і тепер по ст. ст.37,39 ОСОБА_2 - є управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації, суд стягує заборгованість з нього.  

Позивача від сплати судового збору звільнено на підставі п.18 ст.4 Декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито”, а відповідач – на підставі ст. 5 цього Декрету та рішення Овруцької міської ради.  

На підставі ст.19 ч.2 Конституції України, ст.ст.37,39 ОСОБА_2 України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” та керуючись ст.ст.    8-11, 18, 71, 160, 161,  162 КАС    України, суд-  

  ПОСТАНОВИВ:  

 Позов задовольнити.  

Дії управління праці і соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації,  щодо виплати ОСОБА_1 коштів у розмірах менших ніж це передбачено ОСОБА_2 України Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” визнати неправомірними.  

Стягнути на користь ОСОБА_1 з управління праці і соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації, передбачену  ст.37 ОСОБА_2 України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”   допомогу у зв”язку з обмеженням споживання продуктів  харчування місцевого виробництва за період з  з 22.05.2008 року по 30.09.   2009 року, в сумі  3924.30 грн,  передбачену  ст.39 ОСОБА_2 України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” доплату до заробітної плати, за період з 01.01.1997 року по 31.12.2005 року, з  09.07.2007 року по 31.12.2007 року, з 22.05.2008 року по 30.09.2009 року,  в сумі  49441.14 грн.  

На постанову суду до Київського апеляційного адміністративного суду через Овруцький районний суд може бути подана заява про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня її проголошення, а апеляційна скарга у такому ж порядку на протязі 10 днів з дня проголошення постанови або 20 днів з дня подання заяви про апеляційне оскарження, з направленням копії скарги до Київського апеляційного адміністративного суду.  

  Суддя: