УХВАЛА

12 березня 2018 року

Київ

справа №357/7296/17

адміністративне провадження №К/9901/33455/18

Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Н.В. Коваленко, перевіривши касаційну скаргу Білоцерківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 13 лютого 2018 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Білоцерківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області про визнання рішення протиправним, зобов'язання вчинити дії,

У С Т А Н О В И В:

Касаційна скарга надійшла 5 березня 2018 року до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до статті 327 Кодексу адміністративного судочинства України, який набрав чинності 15 грудня 2017 року на підставі Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів».

Згідно з відтиском поштового штемпеля на конверті касаційна скарга направлена до суду 2 березня 2018 року.

Відповідно до частини першої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

У касаційній скарзі Білоцерківське об'єднане управління Пенсійного фонду України Київської області просить скасувати постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 13 лютого 2018 року.

З тексту касаційної скарги вбачається, що скаржник не погоджується також з постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 12 жовтня 2017 року, яку в результаті апеляційного перегляду постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 13 лютого 2018 року, залишено без змін.

Однак, вимоги щодо вказаного рішення суду першої інстанцій у касаційній скарзі відсутні.

Таким чином, скаржнику слід уточнити вимоги до суду касаційної інстанції щодо постанови Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 12 жовтня 2017 року.

Відповідно до частини четвертої статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України до касаційної скарги додається, зокрема, документ про сплату судового збору.

Касаційна скарга не відповідає вимогам статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки до неї не додано документа про сплату судового збору.

Білоцерківським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України Київської області заявлено клопотання, в якому посилаючись на пункт 18 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», в редакції на час звернення до суду з позовом, просить звільнити його від сплати судового збору.

Відповідно до частини 3 статті 5 Кодексу адміністративного законодавства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

15 грудня 2017 року набув чинності Закон України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», яким внесено зміни до Закону України «Про судовий збір», зокрема, пункту 18 частини першої статті 5, відповідно до якого Пенсійний фонд України та його органи були звільненні від сплати судового збору, виключено.

Враховуючи, що з касаційною скаргою Білоцерківське об'єднане управління Пенсійного фонду України Київської області звернулося до суду 2 березня 2018 року, воно не звільнене від сплати судового збору.

Згідно з частиною другою статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

Отже, касаційну скаргу Білоцерківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області слід залишити без руху та встановити строк для усунення її недоліків шляхом уточнення вимог до суду касаційної інстанції щодо рішення суду першої інстанції та надання документа про сплату судового збору.

Керуючись статтями 169, 330, 332, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

У Х В А Л И В:

1. Відмовити Білоцерківському об'єднаному управлінню Пенсійного фонду України Київської області у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 13 лютого 2018 року.

2. Залишити без руху касаційну скаргу Білоцерківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 13 лютого 2018 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Білоцерківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області про визнання рішення протиправним, зобов'язання вчинити дії.

3. Надати Білоцерківському об'єднаному управлінню Пенсійного фонду України Київської області строк для усунення недоліків касаційної скарги десять днів з дня вручення даної ухвали шляхом уточнення вимог до суду касаційної інстанції щодо рішення суду першої інстанції та надання документа про сплату судового збору.

4. Надіслати Білоцерківському об'єднаному управлінню Пенсійного фонду України Київської області копію ухвали про залишення касаційної скарги без руху.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Н.В. Коваленко