ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
м. Луганськ, вул. Коцюбинського, 2
___________________________________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
Іменем України
02.04.2007 року Справа № 13/546пн
Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Баннової Т.М.
суддів Бойченка К.І.
Медуниці О.Є.
за присутністю секретаря
судового засідання Сідорової О.А.
та за участю
представників сторін:
від позивача Пролигіна Н.І., дов. від 09.01.2007 № 12
від відповідача ОСОБА_1, дов.НОМЕР_1
розглянув у відкритому
судовому засіданні
апеляційну скаргу Приватного підприємця ОСОБА_2
на рішення
господарського суду Луганської області
від 11.01.2007
у справі №13/546пн (суддя -Яресько Б.В.)
за позовом Дочірнього підприємства „Центральний ринок
м.Сєвєродонецька” Луганської обласної спілки
споживчих товариств
до відповідача Приватного підприємця ОСОБА_2
про звільнення земельної ділянки
На підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України за клопотанням представника скаржника для складання тексту постанови у повному обсязі у судовому засіданні 27.03.2007 оголошено перерву до 02.04.2007 о 16 год. 30 хв.
Після перерви представник відповідача до судового засідання не прибув, хоча про час та дату проведення засідання він ознайомлений належним чином, що підтверджено записом про оголошення перерви.
За результатами розгляду апеляційної скарги Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів
ВСТАНОВИВ:
Позивач -Дочірнє підприємство „Центральний ринок м. Сєвєродонецька” Луганської обласної спілки споживчих товариств (далі -Ринок) звернувся до господарського суду Луганської області з позовною заявою про зобов'язання приватного підприємця ОСОБА_2(далі -приватний підприємець ОСОБА_2) забрати тимчасову металеву споруду (МАФ) за порядковим номером НОМЕР_2, розміром 2м на 2м, із земельної ділянки позивача за адресою:АДРЕСА_1.
Рішенням місцевого господарського суду від 11.01.2007 позов задоволений повністю. Стягнуто з відповідача на користь позивача державне мито у сумі 85 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118 грн.
За висновком суду відповідачем не надано доказів наявності у нього підстав зайняття земельної ділянки, що знаходиться в користуванні позивача. Вимоги Ринку за позовом відповідають положенням ст. ст. 95, 152 Земельного кодексу України, ст. 27 Закону України «Про оренду землі», ст. 16 Цивільного кодексу України.
Відповідач не погодився з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій йдеться про скасування рішення, яке скаржник вважає таким, що було прийняте з порушенням норм процесуального і матеріального права та у невідповідності з дійсними обставинами справи.
В обґрунтування недотримання норм процесуального права скаржник посилається на порушення положень ст. ст. 43, 85 Господарського процесуального кодексу України, на винесення судом ухвали від 08.12.2006 про порушення провадження у справі без дотримання вимог п. 6 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, чим, за доводами скаржника, суд позбавив відповідача можливості захищати свої права, у тому числі на повторне подання зустрічного позову та підготуватися до судового засідання. Також скаржник посилається на неправомірність прийняття судом рішення за відсутністю представника відповідача, який запізнився в судове засідання на три хвилини, та на розгляд справи без документів, що судом були витребувані.
Згідно доповнення до апеляційної скарги судом порушено також вимоги ст. ст. 4-3, 60, 61 Господарського процесуального кодексу України, тому що зустрічний позов розглянутий після винесення рішення по справі.
Договір сторін від 01.04.2006 НОМЕР_3 про надання торгового місця (далі -договір НОМЕР_3) та акт перевірки використання торговельних місць від 20.12.2006 скаржник вважає неналежними доказами.
У підтвердження порушення норм матеріального права скаржник посилається на відсутність у позивача права надання торгового місця на ринку для будування модулів, що за твердженням скаржника є підставою для недійсності правочину, який не був спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
За доводами скаржника відповідач не будував у 2006 році модуль та не мав наміру його будувати при укладенні договору; адміністрація ринку має намір приховати інший правочин, який був вчинений у минулому з недодержанням обов'язкової письмової форми для таких правочинів, а саме укладену у 2004 році угоду інвестування ринку та здійснення інвестиційної діяльності відповідачем. За доводами скаржника у 2004 році адміністрація Ринку спонукала його та інших підприємців, які здійснювали свою діяльність на території ринку, реконструювати торговельні місця: збудувати за власні кошти цілісну металеву спору, яка була поділена на відсіки для розташування торговельних місць. Будова, яка пропонувалася підприємцям та ними здійснена за власні кошти, являє собою цілісну металеву одноповерхову споруду, яка має закрите приміщення для тимчасового перебування людей загальною площею приблизно 200 кв. м. і встановлена для довгострокового користування. Торгове місце відповідача знаходиться в одному із відсіків заНОМЕР_2.
За твердженням скаржника у зв'язку з реконструюванням торговельного ряду в едину споруду виконання рішення суду першої інстанції неможливо та приведе до порушення прав та інтересів інших підприємців та вимог Конституції України.
Скаржник вважає свої дії по реконструкції ринку інвестиційною діяльністю, що є підставою для набуття права власності на частину цілісного майнового комплексу.
Договір НОМЕР_3 за твердженням відповідача він був змушений укласти під впливом психічного тиску з боку адміністрації Ринку, під страхом втратити свою власність та конституційного право на зайняття підприємницькою діяльністю.
З наведених підстав відповідач просить прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.
Позивач доводи заявника скарги вважає необгрунтованими, просить залишити рішення суду першої інстанції без змін.
27.03.2007 скаржник звернувся до Луганського апеляційного господарського суду з клопотаннями: про виклик у порядку ст. 30 Господарського процесуального кодексу України голови первинної профспілкової організації, що входить до складу міської профспілкової організації „Наше право”,ОСОБА_3 для надання пояснень стосовно інвестування ринку відповідачем у 2004 році; про витребування від Сєвєродонецької міської ради проекту реконструкції „Центрального ринку м. Сєвєродонецька”; про залучення до матеріалів справи додаткових матеріалів.
Вказані клопотання відхиляються судовою колегією за відсутністю підстав з урахуванням предмету позову у даній справі та положень ст. 101 Господарського процесуального кодексу України щодо межі перегляду справи в апеляційній інстанції.
Розглянув матеріали справи, обговорив доводи апеляційної скарги, заслухав представників сторін, дослідив правильність застосування судом першої інстанції при винесенні рішення норм матеріального та процесуального права, Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.
Умовами договору НОМЕР_3 передбачено надання позивачем відповідачеві торговельні місця ТП -10, БР -1, К -НОМЕР_2 на торговій площі ринку 4 кв.м. для встановлення тимчасової металевої споруди (МАФ).
Під торговельним місцем згідно п.1.1 договоруНОМЕР_3 розуміється торгова площа, відведена для розміщення необхідного для торгівлі інвентаря та здійснення продажу продукції з модуля (2х2).
Строк надання відповідачеві торговельних місць встановлений на період з 01.04.2006 по 31.12.2006 (п.1.3 договору НОМЕР_3).
Надання відповідачеві торговельних місць, що обумовлені договоромНОМЕР_3, та розташування на них тимчасової металевої споруди розміром 2х2 кв.м. за порядковим номером НОМЕР_2 підтверджено матеріалами справи, у тому числі актом від 02.11.2006 та актом від 20.12.2006, який складений позивачем за участю представника Сєвєродонецької міської ради. Доводи скаржника, що даний акт від 20.12.2006 не є належним доказом у справі, судовою колегією не приймається до уваги за відсутністю підстав.
Відповідач проводив оплату послуг позивача за надання торговельного місця згідно договоруНОМЕР_3, що підтверджено призначенням платежу за квитанціями установ банку (арк. справи 65-69).
Вказані обставини спростовують твердження скаржника про те, що вчинений сторонами правочин не був спрямований на реальне настання правових наслідків.
Заявою від 18.09.2006 відповідач попередив позивача про розірвання договоруНОМЕР_3 на підставі пункту 6.2 цього договору.
Листом НОМЕР_6 позивач погодився на розірвання договору з 29.09.2006 та запропонував відповідачу звільнити у строк до 10.10.2006 торговельні місця, що розташовані ІНФОРМАЦІЯ_2, відповідно до умов п. 2.2.7 договору НОМЕР_3.
Проте, незважаючи на розірвання договору за згодою сторін та на відсутність підстав для розташування на торговій площі ринку тимчасової металевої споруди, відповідачем модуль за межи території ринку не вивезений, що підтверджено вищевказаними актами від 02.11.2006 та від 20.12.2006 та іншими матеріалами справи.
Доводи про знаходження торговельного місця відповідача в одному з відсіків заНОМЕР_2 цілісної металевої споруди, що за твердженням відповідача збудована ним разом з іншими підприємцями за власні кошти, та саме факт збудування вказаної споруди скаржником не доведено належним чином відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, згідно якої кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Ринок факт побудови цілісної металевої споруди загальною площею приблизно 200 кв.м., яка поділена на відсіки, оспорює.
Крім того, за відсутністю договору з позивачем вказані обставини, на які посилається відповідач, не можуть бути доказом правомірності зайняття ним торгової площі ринка.
Отже, висновок суду за рішенням щодо обґрунтованості позовних вимог відповідає обставинам справи.
Порушено провадження у справі ухвалою суду від 08.12.2006 року. Розгляд справи призначено на 21.12.2006. За клопотанням відповідача згідно телеграми від 19.12.2006 ухвалою суду від 21.12.2006 розгляд справи був відкладений на 11.01.2007 о 11 год. 10 хв. У призначений судом час представник відповідача до судового засідання не прибув. Твердження скаржника за апеляційною скаргою про проведення судового засідання за три хвилини спростовуються формуляром (протоколом) судового засідання від 11.01.2007 по даної справи, згідно якого час початку судового засідання 11 год. 10 хв., час закінчення -11 год. 20 хв.
Не відповідають чинному законодавству та фактичним обставинам і доводи скаржника про порушення судом першої інстанції й інших норм процесуального права.
Відповідно до ст. 60 Господарського процесуального кодексу України подання зустрічного позову провадиться за загальними правилами подання позовів.
Зустрічний позов приватного підприємця ОСОБА_2 до Ринку поданий без дотримання вимог ст. 57 Господарського процесуального кодексу України, тому ухвалою суду від 11.01.2007 він був повернений позивачу без розгляду, тобто підстав для розгляду зустрічного позову спільно з первісним позовом у суду першої інстанції не було.
З урахуванням положень ст. 22 Господарського процесуального кодексу України та фактичних обставин не можуть бути прийняти до уваги і доводи скаржника щодо позбавлення відповідача можливості захищати свої права, збирати необхідні матеріали для заперечення проти позову, а також іншими засобами підготуватися до свого захисту.
Крім того, відповідно до ст. 104 Господарського процесуального кодексу України порушення або неправильне застосування норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до прийняття неправильного рішення.
За висновком судової колегії оскаржуване рішення відповідає обставинам справи та діючому законодавству.
Підстав для скасування рішення не вбачається.
Судові витрати з апеляційної скарги підлягають віднесенню на її заявника відповідно до положень ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.
За апеляційною скаргою підлягає сплаті держмито в розмірі 42 грн. 50 коп. Скаржником за платіжним дорученням НОМЕР_5 перераховане держмито в сумі 43 грн. 00 коп. Зайве сплачене мито в розмірі 0 грн. 50 коп. підлягає поверненню відповідачу з Державного бюджету України згідно із п.1 ч. 1 ст.8 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито».
Керуючись ст. ст. 33, 43, 49, 99, 101, п.1 ст. 103, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів
П О С Т А Н О В И В:
1. Апеляційну скаргу приватного підприємця ОСОБА_2 на рішення господарського суду Луганської області від 11.01.2007 по справі №13/546пн залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду Луганської області від 11.01.2007 по справі №13/546пн залишити без змін.
3. Повернути приватному підприємцю ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1,АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер суб'єкта підприємницької діяльності в Державному реєстрі фізичних осіб -платників податків та інших обов'язкових платежів НОМЕР_4, з Державного бюджету України 0 грн. 50 коп. держмита, що зайве сплачено при зверненні з апеляційною скаргою за платіжним дорученням НОМЕР_5, оригінал якого знаходиться в матеріалах справи.
Повернення державного мита здійснюється на підставі даної постанови, скріпленої гербовою печаткою суду.
4. У судовому засіданні за клопотанням представника позивача було оголошено лише вступну та резолютивну частини постанови Луганського апеляційного господарського суду.
Головуючий суддя Т.М.Баннова
Суддя К.І.Бойченко
Суддя О.Є.Медуниця