Справа № 2-а-2288/09
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Борщівський районний суд Тернопільської області
23 листопада 2009 року
в складі: головуючого судді Чир П.В.
розглянувши у письмовому провадженні в залі суду в місті Борщеві адміністративну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 кожного до Управління Пенсійного Фонду України в Борщівському районі Тернопільської області про визнання дій неправомірними, стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги до пенсії та зобов»язання вчинити дії, -
в с т а н о в и в:
Позивачі звернулися до суду з вказаними позовами. Свої вимоги обгрунтовують тим, що набувши статусу дитина війни згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», кожен з них має право на одержання пенсії, підвищеної на 30 % мінімальної пенсії за віком з 01.01.2006 року. Цю надбавку до пенсії відповідач не виплачував, так як дія ст.6 вказаного Закону в 2006-2008 роках щорічно зупинялася законами України про Державний бюджет на відповідний рік. Рішеннями Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 09.07.2007 року і № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року визнано неконституційними норми законів про зупинення дії ст.6 Закону. Тому кожен з позивачів просить стягнути недоотримані кошти за період з 2006 року по 2009 рік в сумі по 3891 грн. 90 коп.( 2006 рік – 1290 грн. 60 коп., 2007 рік – 1442 грн. 70 коп. 2008 рік – 1158 грн. 60 коп.), зобов’язати відповідача в подальшому нараховувати надбавку до пенсії відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Позивачі також просять відновити пропущений ними строк для звернення в суд, оскільки бездіяльністю відповідача обмежено їхні конституційні права та інтереси шляхом прийняття неконституційних положень закону, відповідач про належні їм виплати не довів до їхнього відома, а про порушення своїх прав вони дізналася з преси.
Позивачі подали в суд заяви про розгляд справи в їх відсутності.
Відповідач надав суду заперечення на позовні заяви з клопотанням про розгляд справи за відсутності його представника, зазначивши, що позов не визнає. Окрім цього, відповідач вважає, що позивачі пропустили строк звернення до суду.
Дослідивши та оцінивши зібрані по справі докази, суд вважає, що позов підлягає до часткового задоволення, виходячи з наступного.
Позивачі ОСОБА_1., ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, ОСОБА_2., ІНФОРМАЦІЯ_2 року народження, ОСОБА_3., ІНФОРМАЦІЯ_3 року народження, ОСОБА_4., ІНФОРМАЦІЯ_4 року народження, ОСОБА_5., ІНФОРМАЦІЯ_5 року народження, ОСОБА_6., ІНФОРМАЦІЯ_6 року народження, ОСОБА_7., ІНФОРМАЦІЯ_7 року народження, ОСОБА_8., ІНФОРМАЦІЯ_8 року народження, перебувають на обліку в УПФУ в Борщівському районі та відносяться до категорії громадян, яким встановлено статус дитина війни, що підтверджується копіями пенсійних посвідчень.
Стаття 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» передбачає, що особи, які мають статус дитина війни (ст.1 Закону), мають право на отримання державної соціальної підтримки, а саме підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.
Позивачі звернулися до відповідача із заявами про перерахунок призначеної пенсії з підвищенням її на 30 % мінімальної пенсії за віком та забезпечення її виплати за 2006-2009 р.р.
Однак, відповідачем їм було відмовлено з посиланням на те, що на законодавчому рівні не вирішено питання щодо визначення величини мінімального розміру пенсії за віком, яка повинна застосовуватися для обчислення підвищення пенсій згідно зі ст.6 Закону та за рахунок яких коштів повинні здійснюватися такі виплати.
Дія ст.6 зазначеного Закону була зупинена на 2006 рік Законом «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік», який неконституційним не визнаний та діяв протягом 2006 року.
Відповідно до п.12 ст.71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з урахуванням ст.111 цього Закону було зупинено. Зазначені положення п.12 ст.71 з урахуванням ст.111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року №6-рп/2007 визнано неконституційними.
Згідно пп.2 п.41 розділу 11 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 року №107-У1 статтю 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» викладено в новій редакції, згідно якої дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту) до пенсії виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.
Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року №10-рп/2008 пп.2 п.41 розділу 11 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» визнано неконституційним.
Отже, категорії осіб зі статусом дитина війни поновлено право на отримання пенсії, що підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком з 22 травня 2008 року.
Відповідно до ч.2 ст.73 Закону України «Про Конституційний Суд України», якщо акти або їх окремі положення визнаються такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), вони оголошуються не чинними і втрачають чинність від дня прийняття Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Враховуючи зазначені норми законодавства суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог позивачів у частині стягнення на їхню користь вказаної надбавки до пенсії за період до 09.07.2007 року та з 01.01 по 21.05.2008 року.
З огляду на наведене суд вважає, що відповідач мав відновити права позивачів на одержання надбавки до пенсії, передбаченої ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» відповідно за періоди з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року.
За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058-1У. А тому суд вважає безпідставними посилання відповідача на те, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом 1 частини 1 статті 28 зазначеного Закону застосовується виключно для визначення розмірів пенсії, призначених згідно з цим Законом, оскільки наявність такої норми та відсутність іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії, встановленої ст.46 Конституції України та права на отримання доплати до пенсії, передбаченої ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Суд також вважає безпідставними посилання відповідача на відсутність коштів щодо забезпечення виплат зазначеної доплати до пенсії, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів, як підставу невиконання своїх зобов’язань, які встановлені ст.46 Конституції України та зазначеною нормою Закону.
Зважаючи на те, що суд не вправі виконувати функції суб’єкта владних повноважень, покладені на нього законом, а питання щодо здійснення перерахунку пенсії відносяться до компетенції органів Пенсійного Фонду України, суд вважає, що вимоги забезпечити виплату підвищення до пенсії у визначеній позивачем грошовій сумі не підлягають задоволенню, а тому відповідача слід зобов’язати здійснити нарахування позивачам підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком на підставі положень ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за вищевказані періоди.
Відповідно до ст.46 ч.2 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року №1058-1У нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що визначає і виплачує пенсію, виплачує за минулий час без обмеження будь-яким строком. Пільга, передбачена ст.6 вказаного Закону по суті є надбавкою до пенсії особам, які досягли пенсійного віку. Тому, з врахуванням наведеної норми Закону, ст.64 Конституції України суд вважає, що позивачі не пропустили строк звернення до суду згідно ст.99 КАС України.
Вимога позивачів зобов’язати відповідача в подальшому нараховувати їм надбавку до пенсії відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» не підлягає до задоволення, оскільки встановлює обов’язки на майбутнє без наявності спірних правовідносин.
На підставі вищенаведеного, керуючись ч.2 ст. 152 Конституції України, рішенням Конституційного суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/ 2007, рішенням Конституційного суду України від 22.05.2008 року № 10-рп/2008, ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", ст.ст.122, 158,163,186 КАС України суд,
п о с т а н о в и в :
Позовні вимоги задовольнити частково.
Визнати дії Управління Пенсійного Фонду України в Борщівському районі Тернопільської області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 підвищення до пенсії відповідно до вимог ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 9 липня по 31 грудня 2007 року та з 22 травня по 31 грудня 2008 року – протиправними.
Зобов’язати Управління Пенсійного Фонду України в Борщівському районі Тернопільської області провести ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, жительці АДРЕСА_1, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 року народження, жительці с.АДРЕСА_2, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3 року народження, жительці с.АДРЕСА_2, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4 року народження, жителю с.АДРЕСА_3, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5 року народження, жителю АДРЕСА_4, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_6 року народження, жительці с.АДРЕСА_2, ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_7 року народження, жителю с.АДРЕСА_2, ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_8 року народження, жителю с.АДРЕСА_3 нарахування та виплату з 9 липня по 31 грудня 2007 року та з 22 травня по 31 грудня 2008 року підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком на підставі положень ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
В решті позовних вимог відмовити .
Стягнути з Дежавного бюджету України на користь ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 судові витрати в сумі по 3 грн. 40 коп. кожному.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження.
Заяву про апеляційне оскарження постанови може бути подано протягом десяти днів з дня її проголошення через Борщівський районний суд до Львівського апеляційного адміністративного суду та апеляційну скаргу- протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження в такому ж порядку.
Головуючий: підпис.
З оригіналом вірно.
Суддя Борщівського районного суду: ЧИР П.В.