ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
_________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"05" червня 2006 р. о 14-30 год. в м. Харкові Справа № АС-03/184-06
вх. № 4698/1-03
Суддя господарського суду Харківської області Подобайло З.Г.
за участю секретаря судового засідання Шеванова В.Ю.
представників сторін :
позивача - Сторчаєва О.М.
відповідача - Чурілова Л.Ю.
по справі за позовом Харківське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів м.Х-в
до Первомайське ДП "Хімпром" м. Первомайський
про стягнення 416301,50 грн.
ВСТАНОВИВ:
Позивач , Харківське обласне відділення Фонду України соціального захисту інвалідів, м. Харків, суб’єкт владних повноважень звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача , Первомайське ДП "Хімпром" м. Первомайський , 416301,50 грн. за нестворені робочі місця для працевлаштування інвалідів, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що відповідач зобов’язаний був створити у 2005 р. 94 робочих місця для працевлаштування, але фактично протягом дванадцяти місяців 2005 р. було працевлаштовано 44 інваліда, тобто відповідачем не виконаний норматив 50 робочих місць. У зв’язку з чим відповідач повинен сплатити позивачеві суму 416301,50 грн.
Відповідач в запереченнях на позов та представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечує, посилаючись на те, що ст. 17 ЗУ «Про основи соціального захисту інвалідів в Україні» передбачено, що з метою реалізації творчих і виробничих здібностей інвалідів та з урахуванням індивідуальних програм реабілітації їм забезпечується право працювати на підприємствах, установах та організаціях із звичайними умовами праці. Первомайське Державне підприємство «Хімпром» є підприємством із особливо шкідливими небезпечними умовами праці і включене до держаного реєстру об'єктів підвищеної небезпеки як об'єкт підвищеної небезпеки 1 класу, код об'єкту підвищеної небезпеки у держреєстрі -63.00203341.01.1, згідно з Методикою прогнозування наслідків впливу небезпечних речовин при аваріях на промислових об'єктах і транспорті, спільним наказом МЧС України, Мінагрополітики, Мінекономіки та Мінекології та природних ресурсів України
№73/82/64/122 від 27.03.2001р., класифіковане як хімічно небезпечний об'єкт 1-го (найвищого) ступеня хімічної небезпеки, що підтверджується листом Управління з питань цивільної оборони та надзвичайних ситуацій Харківської облдержадміністрації , тому Первомайське ДП«Хімпром» взагалі не має права застосовувати працю інвалідів.
Крім того, відповідачем були заброньовані робочі місця для працевлаштування інвалідів штатним розписом по підприємству, письмово повідомляло Первомайський міськрайонний центр зайнятості про вакантні місця, що є на підприємстві, повідомляло органи державної статистики про кількість працевлаштованих інвалідів на підприємстві та кількість створених робочих місць для інвалідів по Формі 10-ПІ за 2005 рік , згідно звіту про фінансові результати за 2005 рік від господарської діяльності Первомайське ДП "Хімпром" не мало прибутку , і станом на 31.12.2005р. його збитки склали 31 499 100,00грн.
Матеріалами справи встановлено, що Фонд України соціального захисту інвалідів діє відповідно затверджених на підставі ст. 10 та ст. 20 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” Порядку сплати підприємствами (об’єднаннями), установами і організаціями штрафних санкцій до відділень Фонду соціального захисту інвалідів, акумуляції, обліку та використанню цих коштів затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1767 від 28 грудня 2001 р. та Положення Про Фонд України соціальної захищеності інвалідів затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 92 від 18.07.1991 р.
Згідно з п.1 Положення про робоче місце інваліда і про порядок працевлаштування інвалідів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1995 року, № 314 зі змінами та доповненнями, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 10.01.2002 року, № 19, (далі —Положення), робоче місце інваліда, це окреме робоче місце, або ділянка виробничої площі на підприємстві (об'єднанні), в установі та організації, незалежно від форм власності та господарювання, де створено необхідні умови для праці інваліда.
Робоче місце інваліда вважається створеним, якщо воно відповідає встановленим вимогам робочого місця для інвалідів відповідної нозології, атестоване спеціальною комісією підприємства за участю представників МСЕК, органів Держнаглядохоронпраці, громадських організацій інвалідів і введено в дію шляхом працевлаштування на ньому інваліда (п.З). Підприємства розробляють заходи щодо створення робочих місць для інвалідів і включають їх до колективного договору (п.5).
Таким чином, створеним робочим місцем є те, яке введено в дію шляхом працевлаштування інваліда. Закон зобов'язує відповідача, відповідно до 4-х відсоткового нормативу, створити робочі місця для праці інвалідів, зазначити їх у колективному договорі і інформувати центри зайнятості, місцеві органи соціального захисту населення та відділення Фонду соціального захисту інвалідів, а органи працевлаштування — підібрати робоче місце і працевлаштувати інваліда.
Статтею 19 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”, встановлено, що для підприємств (об'єднань), установ і організацій незалежно від форми власності і господарювання встановлюється норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків від загальної чисельності працюючих, а якщо працює від 8 до 25 чоловік - у кількості одного робочого місця.
Згідно зі ст.20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" підприємства (об’єднання ), установи і організації незалежно від форми власності і господарювання, де кількість працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим частиною першою ст.19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду України соціального захисту інвалідів штрафні санкції, сума яких визначається у розмірі середньорічної заробітної плати на відповідному підприємстві (в об’єднанні), в установі, організації за кожне робоче місце, не зайняте інвалідом. Згідно ч.3 ст.20 Закону сплату штрафних санкцій підприємства (об’єднання), установи і організації провадять відповідно до ч.3 ст.20 Закону за рахунок прибутку, який залишається в їх розпорядженні після сплати всіх податків і зборів (обов’язкових платежів).
Матеріалами справи встановлено, що середньорічна заробітна плата у відповідача у 2005 р. становила 8326,03 грн. За нестворене робоче місце відповідач повинен був сплатити до 15 квітня поточного року штрафні санкції в сумі 416301,50 грн.
Згідно звіту відповідача за 2005 р. про зайнятість та працевлаштування інвалідів середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу підприємства у 2005 р. становила 2359 особи, відповідно до ст.19 вищевказаного закону відповідач у 2005 р. повинен був створити 94 робочих місця для працевлаштування інвалідів. Фактично, згідно даних, наданих відповідачем у звіті, середньооблікова чисельність інвалідів – штатних працівників на підприємстві становить 0 інвалідів, отже відповідачем не було працевлаштовано 46 інвалідів.
Позивач при встановленні кількості робочих місць для працевлаштування інвалідів виходив з того, що вона визначається як середня на рік. Але Закон України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" встановлює, що у відповідному році повинно бути створена відповідна кількість робочих місць, і не пов'язує відповідальність з терміном роботи інваліда. Суд вважає, що фактично відповідач створив 46 місць на які у 2005 р. працевлаштовані інваліди.
Однак суд зазначає, що згідно наведеної норми, суми яких просить стягнути позивач є штрафними санкціями. По своїй правовій природі штрафні санкції застосовуються за порушення законодавства діями чи бездіяльністю. Тобто за неналежне виконання обов’язку покладеного законом.
Згідно ст. 18 наведеного закону працевлаштування інвалідів здійснюється центральним органом виконавчої влади з питань праці та соціальної політики, органами місцевого самоврядування, громадськими організаціями інвалідів.
Відповідно до Положення „Про робоче місце інваліда і про порядок працевлаштування інвалідів „ затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 3 травня 1995 р. „Про організацію робочих місць та працевлаштування інвалідів”, працевлаштування інвалідів здійснюється державною службою зайнятості, органами Мінсоцзахисту, місцевими Радами народних депутатів, громадськими організаціями інвалідів з урахуванням побажань, стану здоров'я інвалідів, їхніх здібностей і професійних навичок відповідно до висновків МСЕК.
Суд зазначає, що відповідачем були заброньовані робочі місця для працевлаштування інвалідів штатним розписом по підприємству.
Судом встановлено, що відповідач на протязі 2005 року подавав звіти про наявність вільних місць та потребу в працівниках до Первомайського РЦЗ, в звітах відповідач відображав наявність вільних місць та потребу в працевлаштуванні інвалідів.
До матеріалів справи, позивачем надано лист Первомайського міськрайонного центру зайнятості від 23.05.06р. № 1366-02, де зазначено , що за період з 01.01.2005 року по 31.12.2005 року на обліку перебували 11 інвалідів, однак жоден з них не виявив бажання працювати на Первомайському ДП „Хімпром".
Таким чином, судом встановлено, що відповідач виконав всі необхідні (обов’язкові) дії для працевлаштування інвалідів.
Позивачем суду не надано доказів відмови в працевлаштуванні інвалідів з боку відповідача.
Позивач, не надав доказів, що органи виконавчої влади з питань праці та соціальної політики, органи місцевого самоврядування, громадські організації інвалідів направляли інвалідів для працевлаштування відповідачу. Не надав доказів безпосереднього звернення інвалідів на підприємство з метою працевлаштуванні, і відмови в такому працевлаштуванні.
За таких обставин позивач просить покласти на відповідача відповідальність за неналежне виконання обов’язків щодо працевлаштування інвалідів органами, зазначеними у ст. 18 Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” (Практика ВСУ постанова від 15.01.03 р. справа №4292/1-36).
Враховуючи вищевикладене, відповідачем були вжити всі заходи, передбачені чинним законодавством для забезпечення працевлаштування інвалідів на підприємстві, суд вважає позовні вимоги позивача неправомірними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Заперечення відповідача з посиланням на відсутність прибутку судом не приймається до уваги, оскільки закон не звільняє від відповідальності підприємства , які не мають прибутку.
Суд зазначає, що ст. 20 наведеного Закону не ставить обов’язок підприємства, установи і організації щодо здійснення відрахувань (сплати штрафних санкцій) до Фонду у залежність від наявності чи відсутності прибутку у відповідних суб’єктів господарювання (що співпадає з судовою практикою - Практика ВГСУ - постанова від 02.09.03 р. справа № 02/59, постанова від 24.03.04 р. № 11/635). Законом тільки передбачені джерела сплати нарахованих санкцій.
Керуючись статтями 18, 19, 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", ст.ст. 4 , 8, 86, 94, 160- 163 перехідними та прикінцевими положеннями Кодексу адміністративного судочинства України , суд
ПОСТАНОВИВ:
У позові відмовити.
На постанову через суд першої інстанції може бути подана заява про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня складання постанови у повному обсязі.
Апеляційна скарга може бути подана через суд першої інстанції протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Копія апеляційної скарги одночасно направляється до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі заяви про апеляційне оскарження.
Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку.
Суддя Подобайло З.Г.
Постанова в повному обсязі виготовлена 13.06.06р.о 12-00 год.