КОРАБЕЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД ОСОБА_1

Справа № 2-2657/11

Провадження № 2/1414/700/2012 р.

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

21.06.2012 року м.Миколаїв

Корабельний районний суд м. Миколаєва у складі:

головуючої по справі судді – Циганок В.Г.,

при секретарі судового засідання Спільній Ю.В.,

за участю позивача – ОСОБА_2

представника позивача – ОСОБА_3,

відповідача - ОСОБА_4,

представника відповідача – ОСОБА_5

прокурора - Клєманової І.М.,Кучеренко Д.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі засідань суду цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_4, третя особа:П'ята Миколаївська державна нотаріальна контора, про усунення від права на спадкування та визнання права власності на спадщину в порядку спадкування за заповітом,

ВСТАНОВИВ:

В жовтні 2011 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4, третя особа: П'ята Миколаївська державна нотаріальна контора, про усунення ОСОБА_4 від права на спадкування та визнання за ним права власності на П частину спадкового майна в порядку спадкування за заповітом та стягнення 594,86грн.судового збору, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що відповідач зловживав спиртними напоями, ухилявся від надання допомоги матері ОСОБА_6, яка перебувала у безпорадному стані, викликаному тяжкою хворобою, у зв'язку з чим потребувала постійної сторонньої допомоги, догляду та матеріальної допомоги. За життя померла ОСОБА_6, мати відповідача, заповіла йому З частину житлового будинку № 113 по вулиці Жукова в м. Миколаєві з відповідною частиною господарчих будівель та споруда, а інша З частина цього будинку належить сину померлої - ОСОБА_4

Посилаючись на вищезазначене і те, що ОСОБА_4 має право на обов'язкову частку в спадщині після смерті матері ОСОБА_6, просив суд усунути ОСОБА_4 від права на спадщину за законом та визнати за ним право на 1\2 частину спадкового майна в порядку спадкування за заповітом.

В судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали з підстав, викладених у позовній заяві, при цьому пояснивши, що позивач спочатку проживав у будинку ОСОБА_6, як квартирант з вересня 2008р., а з 2009р. вони разом з ОСОБА_6 стали проживати однією сім'єю, вели спільне господарство, він допомагав їй у господарстві. Син ОСОБА_6- ОСОБА_4 проживав в іншій частині цього будинку разом з сім'єю. За життя ОСОБА_6 боялася сина, т.я. він у нетверезому стані був дуже агресивним і бив її. ОСОБА_6 отримувала пенсії 800 грн., а він 1500 грн., крім того вони мали своє господарство: дві кози, курей, сажали город і з цього жили.

Відповідач та його представник позов не визнали, пояснивши це тим, що відповідач є інвалідом 3 групи за психічним захворюванням, ніде не працював, отримував пенсію у 500 грн. Його дружина також є інвалідом та отримує пенсію, ніде не працює. Крім того зазначали,що позивач чинив перешкоди та не допускав їх до матері, щоб вони за нею могли доглядати, не говорив їм у якій лікарні лежить мати, коли він її туди положив. Вони приймали участь у похоронах матері. Після похорон матері, ОСОБА_2, усе хазяйство вивіз із будинку.

Представник третьої особи в судове засідання не з'явивсь надав суду заяву про розгляд справи у їх відсутності.

Прокурор просив суд у задоволенні позову відмовити через безпідставність заявлених вимог позивача.

Заслухавши пояснення сторін, показання свідків, вивчивши і оцінивши їх в сукупності з доказами по справі, суд приходить до висновку, що у задоволенні позову треба відмовити з таких підстав.

Судом встановлено, що 16.03.2010 року померла мати відповідача - ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, про що в Книзі реєстрації смертей 2010 року березня місяця 23 числа зроблено відповідний актовий запис за № 253 та видано свідоцтво про смерть серії І-ФП № 120568, у наслідок чого відкрилася спадщина на 1\2 частину житлового будинку з відповідною частиною господарських, споруд і будівель №113 по вулиці Жукова в м.Миколаєві, (а.с. 26).

Спадкоємцем першої черги є син померлої ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 (а. с. 34 ), які на час відкриття спадщини є інвалідом 3 групи безстроково, підтверджується довідкою спец. МСЕК 2-18 АВ №124752,виданою 26.11.1996р. безстроково. ( а. с. 69), який відповідно до норм ст. 1241 ЦК України має обов'язкову частку у спадщині після смерті матері.

За заповітом від 23.07.2009р., посвідченому приватним нотаріусом Жовтневого районного нотаріального округу ОСОБА_7, зареєстрований в реєстрі за № 711, та внесений до Єдиного реєстру заповітів та спадкових справ за № 49329602 від 17.05.2010р. ( а. с. 24-25), ОСОБА_6 заповіла,належну їй на праві власності 1\2 частину житлового будинку з відповідною частиною господарських споруд,розташованого по вулиці Жукова, № 113, що у м. Миколаєві, ОСОБА_2.( а. с. 24)

Відповідно до ч. 5 ст. 1224 ЦК України особа може бути усунена від права на спадкування за законом,якщо судом встановлено, що вона ухиляється від надання спадкодавцеві, який через похилий вік,тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.

Виходячи зі змісту зазначеної вище норми закону, суди при вирішенні такої справи згідно вимогам ст. 214 ЦПК України, повинні установити факт ухилення особи від надання спадкодавцеві, допомоги, так і факт перебування спадкодавця в безпорадному стані через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво та потребу спадкодавця в допомозі цієї особи.

Під безпорадним станом слід розуміти безпомічність особи неспроможність її своїми силами через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво фізично та матеріально самостійно забезпечувати умови свого життя, у зв'язку з чим ця особа потребує стороннього догляду, допомоги та піклування. Ухилення особи від надання спадкодавцеві, який потребував допомоги, полягає у умисних діях чи бездіяльності особи, спрямованих ' на уникнення від обов'язку забезпечити підтримку та допомогу спадкодавцю тобто ухилення, пов'язане з винною поведінкою особи, яка усвідомлювала свій обов'язок, мала можливість його виконувати, але не вчиняла необхідних дій.

Отже за змістом ч.5 ст. 1224 ЦК України лише при одночасному настанні цих обставин і доведеності зазначених фактів у їх сукупності, суд може усунути спадкоємця від права на спадщину.

Судом встановлено, що згідно довідки від 28.12.2011р Миколаївського обласного онкологічного диспансеру за №11-1088/01 ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, знаходилася на обліку у облонкодиспансері з приводу раку правої молочної залози. З 01.07. по 08.07.2009 року вона амбулаторно обстежувалася в поліклініці. В подальшому хвора у облонкодиспансер не зверталася,спеціального лікування не отримувала. За даними статистичного управління ОСОБА_6 померла через вісім місяців після постановления її на облік в облонкодиспансері, однак не від онкологічного захворювання, а від цирозу печінки, (а.с.52 )

Крім того відповідно до довідки з Миколаївської міської лікарні № 3 від 19.03.2012р. ОСОБА_6 одночасно з обстеженням в облонкодиспансері, перебувала на стаціонарному лікуванні з 06.07.пo 15.07.2009р. в лікарні з діагнозом: «мягкая артериальная гипертензия II ст. кризовое течение», рак правої молочної залози. В день виписки впала в палаті - встановлено перелом правої плечової кістки, виписана для лікування за місцем проживання. Зі слів завідуючої терапевтичним відділенням лікарні ОСОБА_8, яка була також допитана у судовому засіданні, підтвердила,що ОСОБА_6 забирав із відділення ОСОБА_2 і він же відвідував та купляв ліки ОСОБА_6, коли вона лікувалася у лікарні. ( а. с. 55)

Однак суд вважає,що безперечних та достовірних доказів того, що спадкодавець ОСОБА_6 була у безпорадному стані та потребувала стороннього догляду, а цей догляд здійснював саме позивач, ОСОБА_2 суду не надав. Суд вважає, що позивач також не довів факт перебуванні ОСОБА_6 в безпорадному :стані перед смертю та факт умисне ухилення відповідача від надання їй допомоги, а також факт що відповідач міг таку допомогу надавати, в силу свого психічного захворювання та. матеріального стану, однак умисно не вчиняла необхідних дій.

Тільки свідки ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_11, які є родичами позивача, у судовому засіданні підтвердили, що ОСОБА_4 зловживав спиртними напоями, улаштовував скандали, не ходив до матері в лікарню, не допомагав їй матеріально, а всім цим займався позивач.

Допитані у судовому засіданні свідки: ОСОБА_12, ОСОБА_13 та ОСОБА_14 підтвердили, що ОСОБА_15 не пускав сина до ОСОБА_6, закривав її у хаті, а коли мати померла то допомагав у її похованні, крім того стверджували, що ОСОБА_6 матеріально була забезпечена.

Оцінюючи постанови про відмову у відкритті кримінальної справи по відношенню до ОСОБА_4 та ОСОБА_5 від, 21.07.2010р. та від 27.01.2010р., складених співробітником Корабельного РВ ММУ УМВС України в Миколаївській області, то суд її не бере до уваги через те, що обставини, які вказані у постанові відбувалися після смерті ОСОБА_6, а також були викликані заявою ОСОБА_15, а не ОСОБА_6 ( а.с. 107)

Крім того, треба зазначити, що згідно із ч.З ст.1235 ЦК України заповідач не може позбавити права на спадкування осіб, які мають право на обов'язкову частку у спадщині. Чинність заповіту щодо осіб які мають право на обов'язкову частку у спадщині, встановлюється на час відкриття спадщини.

17.05.2010р. ОСОБА_2 звернувся до П'ятої Миколаївської державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_6, яка залишила на його ім'я заповіт.

Відповідно до матеріалів спадкової справа № 169/2010 року від 16.03.2010р. була відкрита спадкова справа та внесена де. Спадкового реєстру за № 49329602 від 17.05.2010р.( а. с. 72 )

До нотаріальної контори 05.08.2010р., також з заявою про прийняття спадщини звернувся син померлої, ОСОБА_4, який у відповідності до норм ст. 1241 ЦК України має право на обов'язкову частку спадкового майна.

09.03.2011р. ОСОБА_15 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом з причин, що нотконтора не має можливості вирахувати його частку у спадковому майні, після смерті спадкодавця ОСОБА_6 ( а. с. 102)

На підставі викладеного та керуючись ст.60, ЦПК України, згідно якої кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених ст. 61 цього кодексу, суд вважає, що у задоволенні позову слід відмовити в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 61, 208, 209, 212, 213, 214,

215, 218, 223 ЦПК України суд,

ВИРІШИВ :

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_2 до ОСОБА_4, третя особа:П'ята Миколаївська державна нотаріальна контора,про усунення від права на спадкування та визнання права власності на 1\2 частину житлового будинку з відповідною частиною надвірних господарських будівель і споруд, що знаходиться за адресою: м. Миколаїв, вулиця Маршала Жукова, № 113 в порядку спадкування за заповітом, після смерті ОСОБА_6, яка померла 16 березня 2010 року в м. Миколаєві та стягнення судового збору - відмовити.

На рішення суду може бути надана апеляційна скарга протягом десяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до апеляційного суду Миколаївської області через Корабельний районний суд м. Миколаєва. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: В.Г.Циганок