Справа № 2-830/2010

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

04 лютого 2010 року Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

в складі: головуючого судді Грищенко В.М.

при секретарі : Демченко О.Г..,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпропетровську цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договорами позики, -

ВСТАНОВИВ:

В жовтні 2009 року позивачка звернулась до суду із позовною заявою до відповідача ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики. В обґрунтування позову позивачка в позовній заяві і в ході судового засідання посилалася на те, що згідно розписки написаною відповідачем власноручно 03.08.2007 року він позичив у позивачки грошову суму у розмірі 10 000,00 гривень, які зобов’язався повернути з процентами у розмірі 2 000,00 гривень, тобто всього 12 000,00 гривень, 01.10.2007 року. 01.03.2009 року між позивачкою та відповідачем був укладений ще один договір позики за яким згідно розписки написаною відповідачем він отримав від неї грошову суму у розмірі 65 000,00 гривень, які зобов’язався повернути 01.08.2009 року. Однак до теперішнього часу борг не повернуто. В зв’язку з тим, що відповідач добровільно не бажає виконувати свої зобов’язання, позивачка вимушена звернутися до суду. Просила стягнути з відповідача борг в розмірі 77 000,00 гривень, а саме: 10 000,00 гривень - сума боргу за договором позики 03.08.2007 року, 2 000,00 гривень – проценти встановлені договором позики від 03.08.2007 року та 65 000,00 гривень – сума боргу за договором позики від 01.03.2009 року. Також просила стягнути з відповідача понесені нею судові витрати.

Відповідач в судове засідання з’явився. Позовні вимоги визнав частково. Суду пояснив, що повернув позивачці 13 000,00 гривень, про що свідчить розписка від 31.08.2009 року, написана нею власноруч.

В судовому засіданні позивачка уточнила свої позовні вимоги та просила суд стягнути з відповідача борг в розмірі 64 000,00 гривень.

Відповідач у судовому засіданні уточнені позовні вимоги визнав в повному обсязі.

Суд, вислухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, вважає, що уточнені позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 03.08.2007 року ОСОБА_2 позичив у ОСОБА_1 грошову суму 10 000,00 гривень, про що власноручно написав розписку, в якій зобов’язався повернути цю грошову суму з процентами у розмірі 2 000,00, тобто всього 12 000,00 гривень 01.10.2007 року. 01.03.2009 року ОСОБА_2 позичив у ОСОБА_1 грошову суму 65 000,00 гривень, про що власноручно написав розписку, в якій зобов’язався повернути цю грошову суму 01.08.2009 року. Згідно розписки від 31.08.2009 року відповідачем було повернено частину боргу в сумі 13 000,00 гривень. До теперішнього часу відповідачем повну суму боргу не повернуто.

Всього заборгованість ОСОБА_2 перед ОСОБА_1 складає 64 000,00 гривень, з яких: 10 000,00 гривень - сума боргу за договором позики 03.08.2007 року, 2 000,00 гривень – проценти встановлені договором позики від 03.08.2007 року та 52 000,00 гривень – сума боргу за договором позики від 01.03.2009 року .

Відповідно до ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ч.2 ст.1047 ЦК України на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Відповідно до ч.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Виходячи із вищевикладеного, оцінивши докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 щодо стягнення суми боргу знайшли своє достатнє підтвердження в судовому засіданні, є законними та підлягають задоволенню у повному обсязі.

У відповідності зі ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Оскільки позовні вимоги задоволено у повному обсязі, відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідача підлягають стягненню на користь позивача судовий збір в сумі 640,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення у розмірі 30 грн., та на користь держави витрати на інформаційно-технічне забезпечення у розмірі 90 грн.

Керуючись ч.ч. 1, 2 ст. 15, п. 5 ч. 2 ст. 16, ч. 1 ст. 206, ч. 1 ст. 509, ст. 526, ч.ч. 1, 2 ст. 543, ч.ч. 1, 2 ст. 625, ст. 629, ч. 2 ст. 640, ч. 2 ст. 1046, ч. 2 ст. 1047, ч. 1 ст. 1049, ч. 1050 ЦК України, ст.ст. 10,11,58,60,88, 207, 212-215, 218 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Уточнені позовні вимоги ОСОБА_1 – задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 борг за договорами позики в розмірі 64 000,00 гривень та судові витрати в розмірі 670,00 гривень, а всього 64 670,00 гривень.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави витрати на інформаційно-технічне забезпечення у розмірі 90 грн.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження, і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або у порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.

.

Суддя: В.М.Грищенко