АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 березня 2018 року м. Київ

Справа № 22-ц/796/2770/2018

Унікальний номер 761/6838/17

Апеляційний суд міста Києва в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - Левенця Б.Б.

суддів - Ратнікової В.М., Гаращенка Д.Р.,

при секретарі - Слободяник Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Медичне Консалтингове Агентство» на ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 02 лютого 2018 року, постановлену суддею Волошиним В.О., по справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Медичне Консалтингове Агентство» про визнання договору купівлі-продажу недійсним, -

в с т а н о в и л а :

В лютому 2017 року позивач звернувся до суду із позовом, уточнивши який, просив визнати недійсним з моменту укладення договір купівлі-продажу нерухомого майна б/н від 30 червня 2011 року, укладений між ПП «Ерідан» та ТОВ «Медичне Консалтингове Агентство», посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Копійкою В.В., та зареєстрований 30 червня 2011 року в реєстрі за № 3797. Предметом вказаного договору купівлі-продажу є нежитлові приміщення, розташовані на третьому поверсі адміністративної будівлі, що знаходиться у м. Києві за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 654,5 кв.м. (а.с.1-14)

У листопаді 2017 року позивач подав до суду заяву про забезпечення позову, в якій просив накласти арешт на відчужений згідно даного договору об'єкт нерухомості, а саме кімнату №1 за поверховим планом, площею 522,9 кв.м., яка знаходиться у фронтальній частині будівлі за адресою: м. Київ, АДРЕСА_1, на третьому її поверсі, і зареєстровану за відповідачем ТОВ «Медичне Консалтингове Агентство». Крім того, позивач просив заборонити ТОВ «Медичне Консалтингове Агентство» до вирішення спору по суті, вчиняти дії, спрямовані на подальше відчуження придбаного майна за оскаржуваним правочином на користь третіх осіб, або змінювати правові підстави для державної реєстрації наявного у нього права власності. Позивач вказував, що 10 квітня 2017 року Шевченківським районним судом міста Києва було винесено ухвалу про забезпечення позову, якою було накладено заборону відчуження (арешт) на кімнату №1 за поверховим планом, площею 522,9 кв. м., яка знаходиться у фронтальній частині будівлі за адресою: АДРЕСА_1, на третьому її поверсі і зареєстровану за відповідачем - ТОВ «Медичне Консалтингове Агентство», однак ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 15 листопада 2017 року дану ухвалу районного суду було скасовано, питання про накладення арешту було направлено на новий розгляд до суду першої інстанції. (а.с.15-20)

Відповідач подав заперечення на заяву про забезпечення позову, в якій зазначив, що враховуючи предмет позову та зміст заявлених позовних вимог, ймовірне рішення суду по даній справі у разі задоволення позову не підлягатиме примусовому виконанню, тому вважав, що обставини, які б свідчили про те, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду відсутні. Вказував, що забезпечення позову є безпідставним та необґрунтованим, порушуватиме вимоги щодо співмірності виду забезпечення позову із заявленими позивачем вимогам. (а.с.30-33)

Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 02 лютого 2018 року заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову задоволено частково, заборонено ТОВ «Медичне Консалтингове Агентство» вчиняти будь-які дії, щодо відчуження об'єкту нерухомого майна, а саме: квартири №1 за поверховим планом, площею 522,9 кв. м., яка знаходиться у фронтальній частині будівлі за адресою: АДРЕСА_1, на третьому її поверсі і зареєстровано на праві власності за ТОВ «Медичне Консалтингове Агентство», в решті вимог про забезпечення позову відмовлено. (а.с.42-45)

В апеляційній скарзі представник ТОВ «Медичне Консалтингове Агентство» - Тарасун В.Г. посилався на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, незаконність та необґрунтованість ухвали Шевченківського районного суду міста Києва від 02 лютого 2018 року про забезпечення позову, просив її скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні заяв ОСОБА_1 про забезпечення позову. На обґрунтування скарги зазначив, що судом порушено вимоги щодо співмірності виду забезпечення позову із заявленими позивачем вимогам, оскаржувана ухвала постановлена за відсутності будь-яких доказів, які б підтверджувати наявність необхідних підстав для забезпечення позову. Вказував, що позивачем не заявлено жодної вимоги відносно майна, яке є предметом оспорюваного правочину, сам позивач не є стороною оспорюваного договору купівлі-продажу і задоволення позову у даній справі не впливає на обсяг майнових прав позивача. (а.с.49-56)

Зважаючи на положення пункту 8 ч.1 Розділу ХІІІ Прикінцевих та перехідних положень ЦПК України у редакції Закону № 2147-VІІІ від 03 жовтня 2017 року, ч. 6 ст. 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», п. 3 Розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 року № 1402 - VІІІАпеляційний суд міста Києва здійснює свої повноваження до початку роботи новоутвореного апеляційного суду у відповідному апеляційному окрузі.

Відповідно до пункту 9 Розділу ХІІІ Прикінцевих та перехідних положень ЦПК України у редакції Закону України № 2147-VІІІ від 03 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У зв'язку із зазначеним справа підлягає розгляду у порядку, встановленому ЦПК України у редакції Закону № 2147-VІІІ від 03 жовтня 2017 року.

В судовому засіданні представник ТОВ «Медичне Консалтингове Агентство» - адвокат Лопатін Г.В. підтримав скаргу і просив її задовольнити, позивач ОСОБА_1 заперечував проти скарги і просив її відхилити.

Розглянувши копії наданих матеріалів справи, заслухавши доповідача, обговоривши доводи скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Судом встановлено, що предметом уточнених позовних вимог ОСОБА_1 є визнання недійсним з моменту укладення Договору купівлі-продажу нерухомого майна б/н від 30 червня 2011 року між ПП «Ерідан» та ТОВ «Медичне Консалтингове Агентство», посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Копійкою В.В., та зареєстрованого в реєстрі за № 3797 від 30 червня 2011 року. (а.с.1-20)

Предметом оспорюваного позивачем договору визначені нежитлові приміщення, розташовані на третьому поверсі адміністративної будівлі, що знаходиться у м. Києві за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 654,5 кв.м. Право власності на вищевказані нежитлові приміщення ПП «Ерідан» до часу їх відчуження було зареєстровано встановленим порядком. (а.с.103-110)

Підставою позову зазначено укладення договору в порушення ст. 220 ЦК України (нікчемність через недодержання вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору), порушення ч. 1 ст. 228 ЦК України (вчинення правочину, який порушує публічний порядок) та ст. 230 ЦК України (вчинення правочину під впливом обману).

У позовній заяві ОСОБА_1 зазначав, що згідно договору будівництва №1-06 від 06 січня 2006 року, ПП «Ерідан» зобов'язалось за кошти інвестора ОСОБА_1 збудувати, облаштувати належним чином та передати йому у власність орієнтовно 500 кв.м. площ офісних приміщень, розташованих на третьому поверсі адміністративної будівлі, що знаходиться у м. Києві за адресою: АДРЕСА_1. За умовами договору жодна сторона не мала права передавати свої права, обов'язки та права вимоги третім особам без письмової згоди іншої сторони. Вказаним договором ПП «Ерідан» зобов'язувалось разом з інвестором здійснювати прийом в експлуатацію завершеного будівництва об'єкту інвестування, збудувати об'єкт інвестування не пізніше 30 грудня 2006 року та в місячний термін після введення його в експлуатацію, а по бажанню інвестора, за додаткові кошти, оформити право власності. В березні 2011 року ПП «Ерідан» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 з позовом про розірвання договору будівництва, з тих підстав, що нежитлове приміщення збудовано більшою площею, ніж передбачалось договором будівництва від 06 січня 2006 року. ПП «Ерідан» 13 травня 2009 року набуло права власності на площі третього поверху адміністративної будівлі, що знаходиться у м. Києві за адресою: АДРЕСА_1 за рішенням Господарського суду Рівненської області, проте декларацію готовності об'єкта до експлуатації зареєструвало 06 червня 2011 року, тобто напередодні укладення оскаржуваного правочину. (а.с.1-14)

За витягом з Єдиного реєстру реєстрації речових прав, право власності на нежитлові приміщення, розташовані на третьому поверсі адміністративної будівлі, що знаходиться у м. Києві за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 654,5 кв.м. зареєстровано за ТОВ «Медичне Консалтингове Агентство». (а.с.102, 111)

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно з п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 150 ЦПК України, позов дозволяється забезпечувати накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб, а також забороною вчиняти певні дії.

Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (ч. 3 ст. 150 ЦПК України).

За роз'ясненнями, що містяться в п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 р. № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з'ясувати обсяг позовних вимог, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

Колегія суддів перевірила доводи заяви про забезпечення позову, доводи апеляційної скарги і дійшла наступного висновку.

Так, заявником у цьому провадженні не заявлено будь-яких позовних вимог визнання за позивачем ОСОБА_1 прав на майно, яке є предметом оспорюваного правочину. Позивач не є стороною оспорюваного договору купівлі-продажу.

Вказаних обставин позивач ОСОБА_1 не заперечував і в суді апеляційної інстанції про що свідчить протокол та звукозапис судового засідання

Тому, у випадку набрання законної сили можливим рішенням суду про задоволення заявлених у цій справі позовних вимог ОСОБА_1, оспорюваний правочин визнається недійсним з моменту його укладення і примусового виконання такого набравшого законної сили рішення не потребує.

Заявником не наведено і судом не встановлено, що невжиття таких вжитих районним судом заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду у цій справі.

З цих підстав, колегія суддів відхилила посилання позивача на фотокопію листа в якому міститься пропозиція ТОВ «Медичне Консалтингове Агентство» - Товариству з обмеженою відповідальністю «АГРОІНВЕСТ КОНСАЛТИНГ», як співвласнику нежитлових приміщень укласти договір про виділ частки з нерухомого спільного майна 15 серпня 2017 року. (а.с.24)

Посилання заявника на можливі труднощі виконання набравшого законної сили рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 17 жовтня 2013 року в іншій справі, яким зобов'язано ПП «Ерідан» виконати свої зобов'язання перед ОСОБА_1 за договором № 1/06 на будівництво частини офісних приміщень адміністративної будівлі технічного обслуговування з офісними приміщенням по АДРЕСА_1 в Шевченківському районі міста Києва від 06 січня 2006 року, а саме п.п. 1.1, 3.1, 3.3 цього договору шляхом передачі ОСОБА_1 об'єкту будівництва з внутрішнім облаштуванням та оздобленням, передбаченим п. 1.1 цього Договору № 1/06 від 06 січня 2006 року, колегія суддів визнала неспроможними, оскільки забезпеченням позову в справі, що розглядається районним судом не може забезпечуватись виконання рішення суду в іншій справі. (а.с.128-131)

Тому в частині вжитих заходів забезпечення позову оскаржувана ухвала не може бути визнана законною і обґрунтованою.

Крім того, представник апелянта повідомив і позивач ОСОБА_1 не заперечував того, що вищевказане рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 17 жовтня 2013 року було скасовано із ухваленням нового про відмову в позові, що підтверджується протоколом та звукозаписом судового засідання. (а.с.132-133)

В частині відмови в задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову шляхом накладення арешту на відчужений згідно оспорюваного договору об'єкт нерухомості, оскаржувана ухвала є законною і обґрунтованою.

Враховуючи вищевикладене, ухвала районного суду підлягає скасуванню в частині часткового задоволення заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову та заборони ТОВ «Медичне Консалтингове Агентство» вчиняти будь-які дії, щодо відчуження об'єкту нерухомого майна, а саме: квартири №1 за поверховим планом, площею 522,9 кв. м., яка знаходиться у фронтальній частині будівлі за адресою: АДРЕСА_1, на третьому її поверсі і зареєстровано на праві власності за ТОВ «Медичне Консалтингове Агентство», в решті ухвала має бути залишена без змін.

З урахуванням вищезазначених висновків щодо відсутності підстав забезпечення позову, положень частини 2 ст. 154 ЦПК України, колегія суддів відхилила доводи апелянта про неправомірне не застосування зустрічного забезпечення районним судом.

Інші доводи скарги не спростовують цих висновків, тому колегія суддів їх відхилила.

Керуючись ст. 367, п. 1, 2 ч. 1 ст. 374, п. 3 ч. 1 ст. 376, ст.ст. 381-384 ЦПК України, судова колегія, -

п о с т а н о в и л а :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Медичне Консалтингове Агентство» - задовольнити частково.

Ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 02 лютого 2018 року скасувати в частині часткового задоволення заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову та заборони ТОВ «Медичне Консалтингове Агентство» вчиняти будь-які дії, щодо відчуження об'єкту нерухомого майна, а саме: квартири № 1 за поверховим планом, площею 522,9 кв. м., яка знаходиться у фронтальній частині будівлі за адресою: АДРЕСА_1, на третьому її поверсі і зареєстрована на праві власності за ТОВ «Медичне Консалтингове Агентство» і ухвалити в цій частині нове рішення про відмову в задоволенні цій частини заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову.

В іншій частині ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 02 лютого 2018 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили негайно з моменту прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Дата складання повного судового рішення - 06 березня 2018 року.

Судді Апеляційного суду міста Києва: Б.Б.Левенець

В.М.Ратнікова

Д.Р.Гаращенко