Справа №2-565/2009р.

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 листопада 2009 року. Кіровоградський районний суд Кіровоградської області в складі:

головуючого -  судді Мурашко С.І.,

при секретарі – Лопатіній І.О.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в м.Кіровограді цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю ім.Фрунзе, Фермерського господарства Хлібороб-Р про відшкодування матеріальної та моральної шкоди завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,
                        ВСТАНОВИВ:

    ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відповідачів та просить стягнути з сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю ім.Фрунзе 909,83 грн.  матеріальної шкоди заподіяної водієм ОСОБА_2 в результаті дорожньо-транспортної пригоди, а також стягнути 100000 грн. моральної шкоди, витрати на правову допомогу в розмірі 170 грн. та судові витрати пов'язані з розглядом справи.

    В судовому засіданні представник позивача за довіреністю ОСОБА_3 позовні вимоги підтримала, дала пояснення по суті заявлених вимог та посилаючись на обставини викладені в позовній заяві просила позов задовольнити.

    Відповідачі про час і місце судового засідання повідомлялися належним чином,  причину неявки суду не повідомили. Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

    Заслухавши позивача та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

    Судом встановлено, що 06.05.2009 року, близько 13 год.30 хв., ОСОБА_2, в м.Кіровограді по вул.М.Конєва, навпроти ВПУ-4, керуючи автомобілем ВАЗ-21104, державний номер НОМЕР_1, допустив наїзд на ОСОБА_1, яка переходила проїзну частину по регульованому пішохідному переходу, чим порушив пункти 18.1,18.4 Правил дорожнього руху України.

    В результаті наїзду позивачка отримала тілесні ушкодження в зв'язку з чим була госпіталізована до лікарні де їй надано медичну допомогу, за що вона заплатила кошти в розмірі 909,83 грн., що підтверджується наданими фіскальними чеками та довідкою лікарні.

    Постановою судді Кіровоградського районного суду від 23.06.2009 року, ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП та накладено адмінстягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн.

    Постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою, що визначено ч.4 ст.61 ЦПК України.

    Як зазначено в ст.1166 ЦК України, майнова шкода завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо доведе, що шкоди завдано не з її вини.

    Відповідно до ч.2 ст.1187, п.1ч.1 ст.1188 ЦК України, шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

    Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

    Як передбачено ст.1192 ЦК України, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ, тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.

    Згідно ст.1195 ЦК України, фізична або юридична особа, яка завдала шкоди каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я фізичній особі, зобов'язана відшкодувати потерпілому заробіток (дохід), втрачений ним внаслідок втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності, а також відшкодувати додаткові витрати, викликані необхідністю посиленого харчування, санаторно-курортного лікування, придбання ліків, протезування, стороннього догляду, тощо.

    Згідно договору оренди транспортного засобу, від 01.07.2008 року, автомобіль яким керував ОСОБА_2 знаходиться в оренді у СТОВ ім.Фрунзе, яке на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом, а тому товариство повинно відшкодувати заподіяну шкоду позивачці.

    Відповідач ОСОБА_4, відповідно до наказу №1К, переведений на роботу водієм  СТОВ ім.Фрунзе, з 20.01.2009 року.

    Таким чином витрати позивачки в частині понесених нею витрат на лікування в розмірі 909,83 грн. підлягають стягненню в повному обсязі.

    Відповідно до ст.1167 ЦК України, моральна шкода відшкодовується незалежно від вини фізичної або юридичної особи, яка її завдала, якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.

    Таким чином, суд приходить до висновку, що крім матеріальної шкоди позивачці завдано моральної шкоди, внаслідок отримання тілесних ушкоджень, тривалого лікування, через відчуття болю та порушення нормального способу життя.

    Визначаючи розмір моральної шкоди суд враховує роз'яснення, що містяться в постанові Пленуму Верховного Суду України Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової шкоди) від 31.03.1995 року №4, згідно з яким ця шкода визначається в межах заявлених позовних вимог, залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачу моральних та фізичних страждань, з врахуванням у кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інші обставини.

    Враховуючи обставини справи, тяжкість спричинених позивачці тілесних ушкоджень, суд приходить до висновку, що заявлена сума моральної шкоди в розмірі 100000 грн. є завищеною, а тому позовні вимоги в частині стягнення моральної шкоди підлягають частковому задоволенню, в розмірі 5000 грн.

    Не підлягають задоволенню позовні вимоги в частині стягнення витрат на правову допомогу в розмірі 170 грн., а також сплачені позивачкою кошти судового збору та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

    Суд виходить з того, що сплачені позивачкою 170 грн. приватному нотаріусу за посвідчення довіреності на представлення її інтересів у суді, не є витратами на правову допомогу.

    При зверненні до суду із зазначеним позовом позивачка була звільнена від сплати судового збору і витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, а сплачені нею кошти можуть бути повернені їй за її заявою з державного бюджету, тому ці кошти не може бути стягнуто з відповідача.

    Керуючись ст.ст. 1166, 1167, 1168, 1187, 1195 ЦК України, ст.ст.10, 11, 84, 88, 209, 212, 214-215, 224-226 ЦПК України,    

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю ім. Фрунзе на користь ОСОБА_1 909 грн. 83 коп. понесених витрат на лікування, а також 5 000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.

В частині інших позовних вимог відмовити.    

Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю ім. Фрунзе на користь держави 51 грн. судового збору та 15 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

В стягненні матеріальної та моральної шкоди з ОСОБА_2, Фермерського господарства Хлібороб-Р на користьОСОБА_1 – відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до  апеляційного суду Кіровоградської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги  або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.

    Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя