АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 545/3434/17 Номер провадження 2ц/786/502/18Головуючий у 1-й інстанції Кіндяк І. С. Доповідач ап. інст. Карпушин Г. Л.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 березня 2018 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі: головуючого судді: Карпушина Г.Л.; суддів: Абрамова П.С., Чумак О.В. при секретарі: Гнатюк О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «Прайрент» на ухвалу Полтавського районного суду Полтавської області від 05 січня 2018 року у справі за заявою ОСОБА_2 про забезпечення позову по справі за позовом ОСОБА_2 до ТОВ «М'ясна ярмарка» Добриня - 2007», товариства з обмеженою відповідальністю «Лансін», реєстраційна служба Головного управління юстиції у Полтавській області, третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Шевченко Дарина Геннадіївна про визнання недійсним договору та витребування майна, -

В С Т А Н О В И Л А :

Ухвалою Полтавського районного суду Полтавської області від 05 січня 2018 року заяву ОСОБА_2 про забезпечення позову по справі № 545/3434/17 - задоволено в повному обсязі.

До прийняття рішення по суті в цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ТОВ «М'ясна ярмарка» Добриня 2007», ТОВ «Лансін», реєстраційної служби Головного управління юстиції у Полтавській області, третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Шевченка Дарини Геннадіївни, про визнання недійсним договору та витребування майна, - забезпечено позов, а саме: накладено арешт на 13/50 частин нерухомого майна: - виробничої будівлі, ділянки по переробці сільськогосподарської продукції, загальною площею 7907,8 кв.м., яка складається з: - контори А1, площею 57,7 кв.м.; - автовісової Б-1, Б1-1, площею 17,6 кв.м.;

- консервного цеху Ж1, Ж1-1,Ж2-1, Ж3-1, ж, ж1, ж2, ж3, ж4, ж5, ж6, площею 2070,3 кв.м.;

- вбиральні З1, складу И-1, И1-1, и, и 1, и2, площею 2731,9 кв.м.; - мукомельного цеху К1, к, площею 411,2 кв.м.; - складу М1, площею 1079,0 кв.м.; - огорожа № 1; - замощення І, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1, яке зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за номером 868421653240.

Виконання ухвали доручено Полтавському районному ВДВС Головного територіального управління юстиції у Полтавській області.

З даною ухвалою суду не погодилося товариство з обмеженою відповідальністю «Прайрент» та подало на неї апеляційну скаргу, в якій прохає ухвалу Полтавського районного суду Полтавської області від 05 січня 2018 року скасувати та постановити нову ухвалу, якою в задоволенні заяви ОСОБА_2 про забезпечення позову - відмовити.

Апелянт вважає, що ухвала суду першої інстанції постановлена з порушенням норм процесуального права, а вжиті заходи забезпечення позову порушують права третіх осіб. Зокрема апелянт зазначав про те, що вони не є стороною по справі, а тому відповідно до ст. 150 ЦПК України арешт на їх майно не може бути накладений. Крім того суд не пересвідчився, що між сторонами по справі дійсно виник спір, та існує реальна загроза невиконання рішення суду.

Заявником по справі ОСОБА_3 подано відзив на апеляційну скаргу в якому, останній обґрунтовуючи законність ухвали суду першої інстанції та відповідність її положенням процесуального законодавства, прохав апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін.

Судове засідання проводилося, в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, за участі представника позивача, за відсутності інших осіб, які будучи належним чином та завчасно повідомленими про час та місце слухання справи в судове засідання не зявилися.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, що зявилися, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів, приходить до висновку, що скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, що 14.09.2017 року рішенням Київського районного суду м. Полтави позов ОСОБА_2 задоволено. Стягнуто з ТОВ «М'ясна ярмарка «Добриня-2007» на користь ОСОБА_2 борг у розмірі 5372650,80 грн. Після набрання рішенням законної сили ОСОБА_2 було видано виконавчі листи, за якими виконавчою службою були відкриті виконавчі провадження. Для забезпечення виконання рішення суду державними виконавцями на майно належне боржнику, а саме: 13/50 частин нерухомого майна: - виробничої будівлі, ділянки по переробці сільськогосподарської продукції, загальною площею 7907,8 кв.м., яка складається з: - контори А1, площею 57,7 кв.м.; - автовісової Б-1, Б1-1, площею 17,6 кв.м.; - консервного цеху Ж1, Ж1-1,Ж2-1, Ж3-1, ж, ж1, ж2, ж3, ж4, ж5, ж6, площею 2070,3 кв.м.; - вбиральні З1, складу И-1, И1-1, и, и 1, и2, площею 2731,9 кв.м.; - мукомельного цеху К1, к, площею 411,2 кв.м.; - складу М1, площею 1079,0 кв.м.; - огорожа № 1; - замощення І, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1, було накладено арешти.

23.10.2017 року ТОВ «М'ясна ярмарка «Добриня-2007», на вказане рішення суду було подано апеляційну скаргу, провадження по якій після поновлення строків було відкрито 25.10.2017 року. У зв'язку з апеляційним переглядом рішення суду 27.10.2017 року виконавчі провадження було припинено, арешти з майна зняті. Під час апеляційного розгляду справи, колегією суддів 08.11.2017 року, було вжито заходів забезпечення позову у вигляді заборони відчуження майна ТОВ «М'ясна ярмарка «Добриня-2007». В подальшому рішення суду було залишено без змін.

Не дивлячись, на встановлену судом заборону, ТОВ «М'ясна ярмарка «Добриня-2007» з метою ухилення від виконання рішення суду, 14.11.2017 року належне їм нерухоме майно в АДРЕСА_1, відчужили ТОВ «Лансін» з подальшою реєстрацією в реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Зважаючи на обставини, що склалися, ОСОБА_2, для захисту своїх прав та інтересів, як стягувача, 20.11.2017 року звернувся до Полтавського районного суду Полтавської області з позовною заявою до ТОВ «М'ясна ярмарка «Добриня-2007», ТОВ «ЛАНСІН», реєстраційної служби Головного управління юстиції у Полтавській області про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 14.11.2017 року та витребування у ТОВ «ЛАНСІН» нерухомого майна - виробничої будівлі - ділянки по переробці сільськогосподарської продукції загальною площею 7907,8 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, зобов'язавши реєстраційну службу поновити реєстрацію права власності на вказаний об'єкт за ТОВ «М'ясна ярмарка «Добриня-2007».

21.11.2017 року Полтавським районним судом з метою забезпечення поданого позову та зважаючи на дії відповідача, вжито заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно ТОВ «Лансін» а саме: виробничі будівлі, ділянки по переробці сільськогосподарської продукції, загальною площею 7907,8 кв.м., яка складається з: - контори А1, площею 57,7 кв.м.; - автовісової Б-1, Б1-1, площею 17,6 кв.м.; - консервного цеху Ж1, Ж1-1,Ж2-1, Ж3-1, ж, ж1, ж2, ж3, ж4, ж5, ж6, площею 2070,3 кв.м.; - вбиральні З1, складу И-1, И1-1, и, и 1, и2, площею 2731,9 кв.м.; - мукомельного цеху К1, к, площею 411,2 кв.м.; - складу М1, площею 1079,0 кв.м.; - огорожа № 1; - замощення І, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1. Дана ухвала суду першої інстанції 28.11.2017 року була оскаржена ТОВ «Лансін» до апеляційного суду. 26.12.2017 року апеляційна скарга була задоволена, а вжиті судом першої інстанції заходи забезпечення позову були скасовані, зважаючи на те, що відповідача належить лише 13/50 частин нерухомого майна, а арешт було накладено на все майно та відсутність належного обґрунтування підстав для забезпечення позову.

Позивачем на виконання зауважень викладених апеляційною інстанцією, 04.01.2017 року до суду першої інстанції було подано нову заяву про забезпечення позову в якій останній уточнив склад нерухомого майна належного відповідачам та належно обґрунтував підстави для застосування заходів забезпечення позову.

Задовольняючи заяву ОСОБА_2 про забезпечення позову по даній справі суд першої інстанції виходив з того, що на час розгляду справи по суті необхідно вжити заходів забезпечення позову способом накладення арешту на 13/50 частини нерухомого майно, оскільки невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, так як вказана частина нерухомого майна може бути реалізована відповідачем та у разі задоволення даного позову, може призвести до ускладнення поновлення порушених прав, та унеможливить вирішення виниклої ситуації без судового спору, тому клопотання про забезпечення позову підлягає задоволенню в повному обсязі. Крім того

Колегія суддів вважає, що ухвала суду першої інстанції постановлена з додержанням вимог закону.

Відповідно до ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається, як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідновимогст.150 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Згідно ч.3 ст.150 ЦПК України заходи мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

У відповідності до роз'яснень, викладених в абзацах 1 та 3 пункту 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» №9 від 22 грудня 2006 року, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

Подаючи заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на 13/50 частин нерухомого майна - виробничої будівлі - ділянки по переробці сільськогосподарської продукції, загальною площею 7907,8 кв.м., який розташований по АДРЕСА_1 і області, позивач ОСОБА_2 достатньо обґрунтував необхідність заявленого ним способу забезпечення позову та надав відомості щодо належності відповідачам вказаного майна.

Так, з наданих матеріалів справи вбачається, що 21 листопада 2017 року Полтавським районним судом Полтавської області по справі №545/3434/17 було винесено ухвалу про забезпечення позову, однак ТОВ «Лансін» оскаржило цю ухвалу до Апеляційного суду Полтавської області. Під час розгляду апеляційної скарги ТОВ «Лансін» здійснило відчуження нерухомого майна, яке є предметом спору у даній справі, шляхом передачі його до статутного фонду ТОВ «Прайрент» (а.с.167-168). Вказане нерухоме майно зареєстровано державним реєстратором 02.01.2018 року за ТОВ «Прайрент» на підставі акта оцінки вартості та приймання - передачі б/н. від 21.11.2017 року, протоколу загальних зборів ТОВ «Лансін».

Тобто, з викладеного вбачається, що ТОВ «Лансін» достовірно знаючи, що законність набуття ними права власності на спірне майно оскаржується до суду, і що судом накладеного на нього арешт, вжили заходів по його відчуженню з метою утруднення виконання в подальшому рішення суду.

На думку колегії суддів, між сторонами дійсно існує спір щодо законності правочинів укладених між відповідачами щодо відчуження спірного майна, в період встановленої судом заборони на вчинення таких дій. Зважаючи на дії відповідачів існує реальна загроза утруднення виконання можливого рішення суду. Вжиті судом заходи забезпечення позову є співмірними та необхідними, та не порушують права та інтереси третіх осіб.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, так як вказана частина нерухомого майна може бути реалізована відповідачем та у разі задоволення даного позову, може призвести до ускладнення поновлення порушених прав, та унеможливить вирішення виниклої ситуації без судового спору.

Доводи апелянта, є необгрунтованими та такими, що сформовані на неправильному розумінні положень процесуальних норм, якими врегульовано питання вжиття заходів забезпечення позову та невірній оцінці висновків суду першої інстанції.

Таким чином, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм процесуального права, а тому задоволенню вона не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись ст.375, ст. ст. 381 - 384 ЦПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Прайрент»- залишити без задоволення.

Ухвалу Полтавського районного суду Полтавської області від 05 січня 2018 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом тридцяти днів безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Повний текст постанови суду виготовлено 07 березня 2018 року.

Головуючий: /підпис/ Г.Л. Карпушин

Судді: /підпис/ П.С. Абрамов /підпис/ О.В. Чумак

Суддя Апеляційного суду

Полтавської області Г.Л. Карпушин

З оригіналом згідно: