Справа №1-224/2008 p.

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 липня 2008 р.     Коломийський міськрайонний суд

Івано-Франківської області У складі:

головуючого судді     Димашка В.П.

секретаря     Чернової О.А.

прокурора     Семенюка Р.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Коломия справу по обвинуваченню ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, Карельської АРРФ, зареєстрованого в ІНФОРМАЦІЯ_3, росіянина, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_4, не військовозобов'язаного, не працюючого, не одруженого, інваліда III групи, судимого 14.09.1979 року Павлоградським міським судом Дніпропетровської області за ст. 81 ч.2, 140 ч.2, 86 ч.2, 222 ч.1 КК України (в редакції Закону 1960 року) до 10 років позбавлення волі, 01.06.1995 року Мелітопольським міським судом Запорізької області, за ст. ст. 17 - 117 ч.1, 118 ч.2, 141 ч.2, 117 ч.2 КК України (в редакції Закону 1960 року) до 8-ми років позбавлення волі, 14.07.2004 року Калуським міськрайонним судом за ст. ст. 15 -186 ч.3, 15 - 152 ч.3, 152 ч.3, 186 ч.2, 15 - 152 ч.2 КК України обвинуваченого у скоєнні злочинів передбачених ст. 152 ч.2, 153 ч.2 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 будучи судимим за зґвалтування та насильницьке задоволення статевої пристрасті неприродним способом повторно вчинив задоволення статевої пристрасті неприродним способом із застосуванням фізичного насильства та погроз його застосування.

Крім того ОСОБА_1 будучи судимим за зґвалтування та насильницьке задоволення статевої пристрасті неприродним способом, вчинивши злочин передбачений ст. 153 ч.2 КК України повторно вчинив зґвалтування.

Злочини скоєно за таких обставин.

Вироком Калуського міськрайонного суду від 14.07.2004 року ОСОБА_1 визнано винним за ст. ст. 15 -186 ч.3, 15 - 152 ч.3, 152 ч.3, 186 ч.2, 15 - 152 ч.2 КК України на підставі ст. 70 КК України шляхом часткового складання призначених покарань остаточно визначено покарання 10 років 6 місяців позбавлення волі.

03 березня 2004 року в с Воскресенці, Коломийського району, Івано-Франківської області біля 22 години 30 хвилин ОСОБА_1 знаходячись в нетверезому стані увірвався в будинок по вул. Шевченка, 61, де проживала ОСОБА_2 з неповнолітнім сином ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, і в приміщенні кухні, куди він її затягнув з застосуванням фізичного насильства та погрожуючи їй ножем, якого узяв на кухні, а також погрожуючи застосувати фізичне насильства щодо неї та її малолітнього сина, задовольнив з нею свою статеву пристрасть неприродним способом -орогенітальним контактом.

Крім того 03 березня 2004 ОСОБА_1 будучи в нетверезому стані в будинку ОСОБА_2 в с Воскресенці, Коломийського району, Івано-Франківської області застосовуючи до неї фізичне насильство та погрожуючи ножем, та погрожуючи фізичною розправою над її малолітнім сином ОСОБА_4 затягнув ОСОБА_2 з кухні в іншу кімнату, де знаходився її малолітній син і в його присутності зґвалтував її, вступивши з нею в статеві зносини з застосування фізичного насильства та погроз застосувати фізичне насильство.

Підсудний свою вину визнав повністю розкаявся і вказав, що він гостював у с Воскресінці у родичів його знайомої Дідович. 03 березня 2003 року з якимись хлопцями в барі біля хати, в якій перебував у гостях вживав спиртні напої, і будучи в нетверезому стані біля 22 години він увірвався в будинок потерпілої, застосував по відношенню до неї насильство, погрожував їй ножем, який взяв на кухні, задовольнив свою пристрасть неприроднім орогенітальним способом. Крім цього затягнув її в іншу кімнату та зґвалтував її в присутності сина. Після зґвалтування до хати зайшов якийсь чоловік, а він звідти пішов.

Показання потерпілої, оголошені у судовому засіданні підтверджують показання підсудного.

Суд з'ясував, що підсудний і учасники судового розгляду правильно розуміють фактичні обставини справи, підсудний суть пред'явленого обвинувачення, а тому у суду немає сумнівів у добровільності, та істинності їх позиції, та визнає не доцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи.

На підставі наведеного суд вважає, що дії ОСОБА_1, слід кваліфікувати за ст. 153 ч.2 КК України, оскільки він будучи судимим за зґвалтування та насильницьке задоволення статевої пристрасті неприродним способом повторно вчинив задоволення статевої пристрасті неприродним способом із застосуванням фізичного насильства та погроз його застосування, та за ст. 152 ч.2, КК України, оскільки ОСОБА_1 будучи судимим за зґвалтування та насильницьке задоволення статевої пристрасті неприродним способом вчинивши злочин передбачений ст. 153 ч.2 КК України повторно вчинив зґвалтування.

При призначенні покарання підсудному суд враховує ступінь тяжкості вчиненого, особу підсудного, та обставини що пом'якшують та обтяжують покарання.

Пом'якшуючими обставинами суд вважає те, що підсудний ОСОБА_1 повністю визнав вину, розкаявся у скоєному, стан його здоров'я, що він хворий на туберкульоз правої легені і є інвалідом III групи.

Обтяжуючими обставинами суд вважає те, що злочин скоєно в стані алкогольного сп'яніння та рецидив злочинів.

Слід виключити з обвинувачення ОСОБА_1 обтяжуючу обставину вчинення злочину повторно оскільки вона є кваліфікуючою ознакою.

Врахувавши наведене, суд вважає, що ОСОБА_1 слід призначити покарання пов'язане з ізоляцією від суспільства у вигляді позбавлення волі за кожний злочин окремо та визначити остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим.

Враховуючи, що ОСОБА_1 відбуває покарання призначене вироком Калуського міськрайонного суду від 14.07.2004 року за ст. ст. 15 -186 ч.3, 15 - 152 ч.3, 152 ч.3, 186 ч.2, 15 - 152 ч.2 КК України - 10 років 6 місяців позбавлення волі необхідно остаточно призначити покарання за сукупністю злочинів шляхом часткового складання призначених покарань, та зарахувати відбуту частину покарання у вигляді 4 років 3 місяців 17 днів позбавлення волі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 299, 323, 324 КПК України суд

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винним за ст. 153 ч.2, 152 ч.2 КК України і призначити покарання;

За ст. 153 ч.2 КК України - 3 роки позбавлення волі. За ст. 152 ч.2 КК України - 5 роки позбавлення волі.

На підставі ч.1 ст. 70 КК України визначити остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим - 5 років позбавлення волі.

На підставі ч. 4 ст. 70 КК України остаточно призначити ОСОБА_1 покарання за сукупністю злочинів шляхом часткового складання призначених покарань - 12 років позбавлення волі, та зарахувати в строк покарання відбуту частину покарання за вироком Калуського міськрайонного суду від 14.07.2004 року у вигляді 4 років З місяців 17 днів позбавлення волі.

Строк покарання рахувати з моменту взяття під варту 23.03.2004 року.

Міру запобіжного заходу, до вступу вироку в законну силу, залишити раніше обрану -тримання під вартою.

Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Івано-Франківської області на протязі
15 діб з дня його проголошення, через Коломийський міськрайонний суд учасниками процесу,
а засудженим ОСОБА_1 з наступного дня після одержання копії
обвинувального вироку.