Справа № 2-479/2009 р.
Р I Ш Е Н Н Я
I М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
10 листопада 2009 року м.Долина
Долинський районний суд Івано-Франківської області в складі:
головуючого-судді Лицура І.М.,
секретаря - Бойків В.П.,
з участю адвоката – ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Долині справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 міської ради, управління Держкомзему України в ОСОБА_4 районі Івано-Франківської області про визнання нечинним рішення ОСОБА_4 міської ради № 54-2/2002 від 11.07.2002 року про надання ОСОБА_3 у приватну власність земельної ділянки та визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку,-
ВСТАНОВИВ:
Позивачка в своїй заяві зазначає, що вона є власником двохкімнатної квартири АДРЕСА_1, а власником іншої квартири їхнього двохквартирного будинку є відповідач ОСОБА_3 Рішенням ОСОБА_4 міської ради № 1028-25 від 23.06.2005 року їй передано у приватну власність земельну ділянку, площею 0,10 га по вул. Міцкевича, 47/2 в м.Долині для обслуговування житлового будинку та господарських споруд і на підставі цього рішення нею виготовлено Державний акт на вказану земельну ділянку. Ще до приватизації до їх прибудинкової території вів спільний заїзд з вулиці Міцкевича, яким вона та ОСОБА_3 спільно користувалися. Однак, у 2007 році ОСОБА_3 на частині спільного заїзду облаштував автомийку і тоді вона дізналася, що відповідач також приватизував свою частину земельної ділянки і під час приватизації спільний заїзд було розділено між ними та приватизовано. Відповідачу передано в приватну власність земельну ділянку, площею 0,10 га по вул. Міцкевича, 47 в м.Долині рішенням ОСОБА_4 міської ради № 54-2/2002 від 11.07.2002 року. Дане рішення вважає незаконним, оскільки приватизовано спільний заїзд, що заборонено законом, а також після приватизації вона не має доступу до стін своєї квартири, а тому не може їх обслуговувати. Крім того, при оформленні приватизації своєї земельної ділянки ОСОБА_3 не погоджував з нею її межі і на плані встановлення меж відсутній її підпис.
В судовому засіданні позивачка повністю підтримала заявлені позовні вимоги, зіславшись на вищевикладені обставини, просила позов задоволити, визнати нечинним рішення ОСОБА_4 міської ради № 54-2/2002 від 11.07.2002 року про надання в приватну власність ОСОБА_3 земельної ділянки площею 0,10 га по вул. Міцкевича, 47/1 в м.Долині для обслуговування житлового будинку та визнати недійсним виданий йому на підставі даного рішення державний акт серії ІФ № 030604 від 15 жовтня 2003 про право власності на дану земельну ділянку.
Відповідач ОСОБА_3 позов не визнав, пояснивши, що вважає рішення ОСОБА_4 міської ради законним та правомірним, а заявлений позов безпідставним. Крім того, вважає, що позивачка без поважних причин пропустила строк на звернення в суд з даним позовом. Тому просив в задоволенні позову відмовити.
Представник відповідача ОСОБА_4 міської ради позов визнав частково, пояснивши, що вважає неправомірним рішення міської ради в частині приватизації спільного заїзду до будинку № 47 по вул. Міцкевича в м.Долині.
Представник відповідача управління Держкомзему України в ОСОБА_4 районі Івано-Франківської області також визнала заявлені позовні вимоги та не заперечила щодо їх задоволення.
Дослідивши та оцінивши здобуті й перевірені в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд вважає, що даний позов підлягає до задоволення, виходячи з наступного:
Згідно зі ст. 83 ч.3 Земельного кодексу України, до земель комунальної власності, які не можуть передаватися у приватну власність, належать землі загального користування населених пунктів –вулиці, проїзди, шляхи, тощо.
Як встановлено в судовому засіданні, позивачка ОСОБА_2 є власником двохкімнатної квартири АДРЕСА_1, а власником квартири № 1 даного двохквартирного будинку є відповідач ОСОБА_3, про що ствердили сторони, а також свідчить свідоцтво про право на спадщину за заповітом серії АВР № 612817 від 23.03.2001 року, видане ОСОБА_4 міською державною нотаріальною конторою та зареєстроване в реєстрі за №-Д-296 та свідоцтво про право на спадщину за законом серії АЕШ № 195786 від 27.12.2001 року, видане ОСОБА_4 міською державною нотаріальною конторою та зареєстроване в реєстрі за №-Д-298.
Про те, що ОСОБА_2 є власником земельної ділянки по вул. Міцкевича, 47/2 в м.Долині, площею 0,10 га, свідчить виданий їй Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯГ № 305053 від 07.06.2006 року.
Як вбачається з архівного витягу від 11.08.2008 року № 971-Д-67 із рішення ОСОБА_4 міської ради від 11.07.2002 року, даним рішенням міська рада надала безоплатно у приватну власність ОСОБА_5 земельну ділянку по вул. Міцкевича, 47/1, загальною площею 0,1238 га, з них 0,10 га для обслуговування житлового будинку.
На підставі даного рішення ОСОБА_5 видано Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ІФ № 030604, згідно з яким він є власником земельної ділянки по вул. Міцкевича, 47/1 в м.Долині, площею 0,10 га, яка надана для будівництва і обслуговування житлового будинку та господарських споруд, про що свідчить копія даного акту.
Судом встановлено, що в склад вказаної земельної ділянки ОСОБА_3 ввійшов спільний заїзд до будинку по вул. Міцкевича, 47, про що свідчать листи начальника відділу архітектури та містобудування ОСОБА_4 міської ради № 104 від 12.08.2008 року та в.о. начальника управління земельних ресурсів в ОСОБА_4 районі № 05/033 від 07.08.2008 року, план встановлення меж по земельній ділянці ОСОБА_3 та не заперечили сторони по справі.
Як вбачається з плану встановлення меж земельної ділянки ОСОБА_3, серед прізвищ суміжних землекористувачів ОСОБА_2 не зазначена, хоч її ділянка межує з ділянкою ОСОБА_3
При таких обставинах суд вважає, що заявлений позов слід задоволити і рішення ОСОБА_4 № 54-2/2002 від 11.07.2002 року про надання в приватну власність ОСОБА_3 земельної ділянки площею 0,10 га по вул. Міцкевича, 47/1 в м.Долині для обслуговування житлового будинку слід визнати неправомірним (нечинним) та визнати недійсним виданий йому на підставі даного рішення державний акт серії ІФ № 030604 від 15 жовтня 2003 про право власності на дану земельну ділянку, оскільки вказаним рішенням передано в приватну власність відповідачу частину спільного заїзду та при виготовленні державного акту не погоджено межі зі всіма суміжними землекористувачами.
Суд вважає, що позивачка ОСОБА_2 не пропустила встановлений законом строк на звернення в суд з даним позовом, оскільки встановлено, що тільки в 2007 році, коли ОСОБА_3 на частині спільного заїзду облаштував автомийку, вона дізналася про те, що відповідач приватизував свою земельну ділянку та частину спільного заїзду.
Питання судових витрат суд вирішує у відповідності з вимогами ст. 88 ЦПК України.
На підставі викладеного, ст.ст. 83,90,118,120,152,153,155 ЗК України, керуючись статтями 213-215,218 ЦПК України, суд,-
РІШИВ:
Позов задоволити.
Визнання неправомірним (нечинним) рішення ОСОБА_4 міської ради № 54-2/2002 від 11.07.2002 року про надання в приватну власність ОСОБА_3 земельної ділянки площею 0.10 га по вул. Міцкевича, 47/1 в м.Долині та визнати недійсним виданий йому державний акт серії ІФ № 030604 від 15 жовтня 2003 про право власності на дану земельну ділянку
Стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_3, ОСОБА_4 міської ради, управління Держкомзему України в ОСОБА_4 районі Івано-Франківської області на користь ОСОБА_2 8,50 грн. сплаченого судового збору та 7,50 грн. інформаційно-технічних витрат.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. У разі подачі заяви про апеляційне оскарження, але якщо апеляційна скарга не була подана в строк, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку.
Заяву про апеляційне оскарження рішення до апеляційного суду Івано-Франківської області може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження через Долинський районний суд.
Суддя: