Справа № 2-а-41/2009/1023
ПОСТАНОВА
іменем України
30 березня 2009 року Славутицький міський суд Київської області у складі головуючої - судді Теремецької Н.Ф., при секретарі Мазепа Т.В., з участю:
позивачки ОСОБА_1, представника позивачки ОСОБА_2, представника відповідача ОСОБА_3,
розглянувши у судовому засіданні в м. Славутичі адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Славутицької міської ради Київської області про зобов'язання виплатити щорічну допомоги на оздоровлення, -
УСТАНОВИВ:
У лютому 2009 року до суду звернулася ОСОБА_1 з позовними вимогами до управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Славутицької міської ради Київської області (УПСЗН), які в процесі судового розгляду справи збільшила, та просила зобов»язати відповідача виплатити на її користь невиплачену суму щорічної допомоги на оздоровлення за 2008 рік в сумі 3025 гривень, посилаючись на неправомірність дій відповідача щодо не виплати їй допомоги, передбаченої ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Відповідач подав проти позову письмові заперечення, у яких посилався на те, що позивачка в 2008 році особисто не зверталася з заявою про виплату їй щорічної допомоги на оздоровлення, тому така допомога їй не виплачувалась. Розміри допомоги передбачені постановою КМУ від 12.07.2005 р. № 562, який має право встановлювати розміри соціальних виплат, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами,
Позивачка та її представник позовні вимоги підтримали та просили задовольнити, пославшись на неправомірність дій відповідача.
Представник відповідача у задоволенні позову просила відмовити за безпідставністю вимог.
Позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що згідно посвідчення серії А № 028764 категорії 1, копія якого долучена до матеріалів справи, позивачка є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, та відповідно довідки МСЕК № 009556 від 21Д0.1993 року інвалідом другої групи.
Довідкою № 8-29/21 від 11.02.2009 року підтверджено, що у 2008 році виплата щорічної допомоги на оздоровлення позивачці не проводилась.
З листа-відповіді начальника УПСЗН від 08.01.2009 року № 31, копія якого долучена до матеріалів справи, вбачається, що 17 грудня 2008 року, позивачка звернулася до відповідача з письмовою заявою про виплату щорічної допомоги на оздоровлення відповідно до ст. 48 Закону України „ Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Цим листом їй було повідомлено, що виплата допомоги не проведена через відсутність поданої особисто заяви та оригіналів
належних документів (паспорта, посвідчення, ідентифікаційного кода, особового рахунку).
Згідно ч.4 ст. 48 Закону України „ Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (у редакції, яка була чинною на момент виникнення спірних відносин) щорічна допомога на оздоровлення інвалідам другої групи виплачується у розмірі 5 мінімальних заробітних плат. Згідно ч. 7 цієї статті розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати.
Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 визнано неконституційними і втратили чинність положення пункту 28 розділу II Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік», якими текст статті 48 Закону було викладено в новій редакції, згідно якої щорічна допомога на оздоровлення виплачується в порядку та на умовах, встановлених Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ст. 59 Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік» мінімальна заробітна плата з 1 грудня 2008 року встановлена у розмірі 605 гривень, виходячи з якого на момент виплати слід обчислювати розмір допомоги на оздоровлення за 2008 рік.
Розмір допомоги, який повинен бути виплачений позивачці за 2008 рік, становитиме: 605x5=3025 грн..
Заперечення відповідача не можуть бути підставою для відмови у задоволенні позову, виходячи з такого.
З матеріалів особової справи позивачки вбачається, що у справі є всі необхідні документи для призначення щорічної допомоги на оздоровлення (засвідчені копії паспорту, копії посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, довідки МСЕК № 009556 від 21.10.1993 року, відповідно до якої позивачці встановлена друга група інвалідності, виписки з трудової книжки, довідка про присвоєння ідентифікаційного номеру), що передбачені Порядком виплати органами соціального захисту населення щорічної допомоги на оздоровлення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 04.01.2001 року № 1, крім письмової заяви. Форма письмової заяви Порядком не встановлена. Цим Порядком також не передбачено, обов'язок заявника подавати заяву особисто. Цим Порядком також не передбачено, що зазначений в ньому перелік документів повинен подаватися щорічно. Крім того, як було зазначено, письмова заява, копія якої долучена до матеріалів справи, була подана позивачкою відповідачу 17 грудня 2008 року, проте не прийнята відповідачем до уваги як заява, передбачена Порядком, а розглянута за правилами розгляду звернень громадян без будь-якого обгрунтування цих дій.
Згідно ч. 1 ст. 1 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» Закон спрямований на захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та розв'язання пов'язаних з нею проблем медичного і соціального характеру, що виникли внаслідок радіоактивного забруднення території.
Як зазначено у ч. 2 цієї статті державна політика в галузі соціального захисту потерпілих від Чорнобильської катастрофи та створення умов проживання і праці на забруднених територіях базується, зокрема, на принципі соціального захисту людей, повного відшкодування шкоди особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Згідно ст. 63 Закону фінансування витрат, пов'язаних з реалізацією цього Закону, здійснюється за рахунок державного бюджету.
За змістом ст. 62 Закону Кабінету Міністрів України надано право визначати порядок роз'яснення застосування Закону.
Відповідно до ч. 2 ст. 6 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.
Згідно ч. 1 та ч. 2 ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.
Виходячи із зазначених положень Конституції України Закони України мають вищу юридичну силу за інші нормативно-правові акти і у разі, якщо вони не відповідають Закону, то не підлягають застосуванню.
Оскільки постанова КМУ від 12.07.2005 року № 562 «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в частині встановлення розмірів щорічної допомоги на оздоровлення суперечить ч. 4 ст. 48 Закону, то в силу пріоритету Закону над постановою застосуванню до спірних відносин підлягає норма Закону.
За таких обставин позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
Керуючись ст. 160 КАС України, -
ПОСТАНОВИВ:
Позов задовольнити.
Зобов"язати управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Славутицької міської ради Київської області нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 невиплачену суму щорічної допомоги на оздоровлення за 2008 рік в сумі 3025 гривень.
Заява про апеляційне оскарження постанови може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Славутицький міський суд протягом десяти днів з дня складення постанови у повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову може бути подана протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Повна постанова виготовлена 4 квітня 2009 року