Справа № 22ц-8870/2009 р. Головуючий у 1 інстанції Фунжий О.А.
Категорія – 31 Доповідач - Азевич В.Б.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
8 грудня 2009 року Апеляційний суд Донецької області в складі:
головуючого-судді Зубової Л.М.,
суддів: Єлгазіної Л.П., Азевича В.Б.,
при секретарі Лєдовській О.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1
на рішення Петровського районного суду м. Донецька від 17 вересня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Ленінського районного суду м. Донецька, Донецького міського управління ГУМВС України в Донецькій області, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про зобов’язання принести вибачення, направлення до кваліфікаційної комісії суддів Донецької області листа про звільнення судді,
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Петровського районного суду м. Донецька від 17 вересня 2009 року у задоволені зазначеного позову відмовлено.
В апеляційній скарзі позивачка просить скасувати рішення суду та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції, оскільки рішення суду незаконне і необґрунтоване, а висновки суду не відповідають обставинам справи.
У зв’язку з тим, що суддя висловив свою домку щодо розгляду справи, вона була вимушена заявити відвід судді. Суд відмовив у задоволенні заяви про відвід та у клопотанні про виклик свідка, який міг підтвердити її позовні вимоги.
Суд не погодився з її твердженням, що протокол про адміністративне правопорушення був складений дільничним інспектором незаконно. На її думку, протокол повинен складатися на місці правопорушення, а не через два дня заочно, як це мало місце.
Виконуючи постанову судді про її привід до суду, дільничний перевищив свої службові повноваження, застосувавши до неї фізичну силу та примус. Судом не прийнято до уваги показання свідка ОСОБА_4 стосовно цієї обставини.
Розглядаючи справу про адміністративне правопорушення, суддя тричі виносив постанову про привід її до суду, зазначаючи в кожній, що вона скоїла правопорушення, Лише 19.09.2003 року привід був виконаний. Вважає, що суддя навмисно затягувала розгляд справи, оскільки була впевнена в тому, що вона невинна в правопорушенні. Розгляд справи відбувся 17.10.2003 року за її відсутності. Апеляційний суд постановою від 17.11.2005 року скасував постанову суду першої інстанції, та вказав, що висновки суду невмотивовані, а обставини справи не встановлені.
Позивачка підтримала доводи апеляційної скарги, та просила скасувати рішення і направити справу до суду першої інстанції для розгляду по суті.
Представник ДМУ ГУМВС України в Донецькій області ОСОБА_5 та представник головного управління Державного казначейства України у Донецькій області просили апеляційну скаргу відхилити, а рішення суду залишити без змін.
Ленінський районний суд м. Донецька подав заяву про розгляд апеляційної скарги на рішення за відсутності представника суду.
Відповідачка ОСОБА_3 просила розглянути справу за її відсутності.
Відповідач ОСОБА_2, сповіщений про час та місце розгляду справи, не з’явився.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 311 ЦПК України, рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо суд розглянув не всі вимоги і цей недолік не був і не міг бути усунений ухваленням додаткового рішення судом першої інстанції.
Судом першої інстанції встановлено, що 14 серпня 2003 року дільничим інспектором Ленінського РВ ДМУ УМВС України в Донецькій області ОСОБА_2 в межах наданих йому п.1 ч.1 ст. 255 КпАП України складено протокол про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ст. 173 КпАП України, який направлено для розгляду до Ленінського районного суду м. Донецка.
15 вересня 2003 року суддею Ленінського районного суду м. Донецька ОСОБА_3 винесено постанову про привід ОСОБА_1 в судове засідання, призначене на 19 вересня 2003 року. Підставою для винесення цієї постанови стала неявка ОСОБА_1 в судові засідання, призначені на 3, 8 та 15 вересня 2003 року.
Постановою судді Ленінського районного суду м. Донецька від 17 жовтня 2003 року справу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 закрито у зв’язку із закінченням строку накладення адміністративного стягнення, в описовій частині якої зазначено, що остання вчинила адміністративне правопорушення.
Постановою голови апеляційного суду Донецької області від 17 листопада 2005 року вказану постанову районного судді скасовано, провадження у справі закрито на підставі п. 7 ст. 247 КпАП України, а саме у зв’язку із закінченням на момент розгляду справи строків, передбачених ст. 38 цього Кодексу.
Відмовляючи у задоволені позову, суд першої інстанції виходв з того, що дільничний інспектор Ленінського РВ ОСОБА_2, складаючи протокол про адмінінстративне правопорушення відносно ОСОБА_1, діяв в межах наданих йому законом прав та обов’язків.
Також судом не прийняті до уваги ствердження позивачки, яка не оспорювала законність постанови судді про привід, що при виконанні приводу дільничний інспектор поводився з нею грубо, та застосвав фізичну силу, оскільки вона не довела даного факту.
Суд дійшов обгрунтованого висновку, що дії судді, пов’язані з розглядом справи про адміністративне правопорушення, відносяться до процесуальної діяльності і не можуть розглядатися в порядку цивільного судочинства.
Але при розгляді даної справи суд порушив норми процесуального права, що полягає у наступному.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 звернулася з позовом до Ленінського районного суду м. Донецька та Ленінського РВ ДМУ УМВС України в Донецькій області з вимогою про відшкодування шкоди, завданої в результаті незаконних заходів робітників міліції та суду. Також ставила питання зобов’язати суддю та дільничного інспектора принести вибачення у зв’язку з неправомірністю вказаних дій, та скласти клопотання до кваліфікаційної комісії суддів про зняття судді з посади. (а. с. 3-5, 29 -30)
Ухвалою суду від 29 січня 2009 року замінений неналежний відповідач – Ленінський РВ на належного - ДМУ УМВС України в Донецькій області, яке є юридичною особою, а також залучено до участі у справі у якості співвідповідачів ГУ ДКУ України в Донецькій області, дільничного інспектора Ленінського РВ ОСОБА_2, суддю Ленінського районного суду ОСОБА_3 (а. с. 60)
Ухвалою суду від 17 вересня 2009 року, яка скасована ухвалою апеляційного суду Донецької області від 8 грудня 2009 року, позовні вимоги ОСОБА_1 до Ленінського районного суду м. Донецька, ДМУ УМВС України в Донецькій області, ГУ ДКУ України в Донецькій області, ОСОБА_2, ОСОБА_3 в частині відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними діями органу дізнання і суду залишено без розгляду, у зв’язку з порушенням позивачкою порядку звернення за вирішенням питання про відшкодування шкоди. (а. с. 144 -145)
Тобто суд першої інстанції безпідставно роз’єднав позовні вимоги ОСОБА_1, які нерозривно пов’язані між собою.
Окрім того, вирішуючи позов суд не зробив правових висновків щодо позовних вимог відносно Ленінського районного суду м. Донецька і ДМУ УМВС України в Донецькій області.
Таким чином, ухвалюючи рішення, суд розглянув не всі позовні вимоги.
Зазначений недолік не можливо усунути ухваленням додаткового рішення судом першої інстанції.
З огляду на наведене, апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції скасуванню з направленням справи на новий розгляд, оскільки суд не розглянув всі позовні вимоги.
Керуючись ст. ст. 304, 307 ч. 1 п. 5, 311 ч. 1 п. 5, 314 ч. 1 п. 2, 315, 317 ЦПК України, апеляційний суд,
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Рішення Петровського районного суду м. Донецька від 17 вересня 2009 року скасувати, та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двох місяців з дня набрання законної сили до Верховного Суду України.
Головуючий : Судді: