Справа № 22ц-6280/2009 р. Головуючий у 1-ій інстанції
Категорія 05 суддя Шевцова Т.В.
Доповідач суддя Повєткін В.В.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
26 листопада 2009 р. Апеляційний суд Дніпропетровської області в складі:
Головуючого судді: Рудь В.В.
суддів: Лисичної Н.М., Повєткіна В.В.
при секретарі: Сичевській А.Ю.
Розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну спра-ву за апеляційною скаргою ОСОБА_1
на рішення Бабушкінського районого суду м. Дніпропетровська від 17 серпня 2009 року
за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про зобов?язання вчинити певні дії
за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про визнання права власності, третя особа: Дніпропетровська міська рада, -
В с т а н о в и в :
В липні 2009 року ОСОБА_2. звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про зобов?язання вчинити певні дії (а.с. 2-3) посилаючись на те, що між ним та ОСОБА_3 10 липня 2008 року укладено попередній договір про спільну діяльність з будівництва з зобов’язанням укласти основний договір не пізніше 01 жовтня 2008 року з наступними умовами:
- строк будівництва не більше року з дня підписання основного договору;
- розмір внесків сторін у спільну діяльність та частки у праві власності складатимуть 3/4 частини ОСОБА_3 та ? частини ОСОБА_2.;
- по завершенню будівництва передача по акту приймання-передачі 1/4 частини та оформлення права власності ОСОБА_2. на неї.
У зв’язку з тим, що по завершенню будівництва ОСОБА_3 ухиляється від підписання акту приймання-передачі 1/4 побудованого об’єкту просить суд зобов’язати передати 1/4 частини нежитлової будівлі по АДРЕСА_2.
В серпні 2009 року ОСОБА_3 звернулася до суду з зустрічним позовом до ОСОБА_2. про визнання права власності на нежитлову будівлю по АДРЕСА_1, посилаючись на те, що відповідно до двох договорів купівлі-продажу від 15 квітня 2008 року вона придбала у власність домоволодіння по АДРЕСА_2 та зареєструвала право власності в БТІ. 10 липня 2008 року вона дійсно укладала з ОСОБА_2 попередній договір про спільне будівництво, але в той же час основого договору укладено не було, оскільки ОСОБА_2. не приймав участі в фінансуванні та будівництво виконано нею самостійно. У зв’язку з цим та тому, що будівництво здійснено самовільно ОСОБА_3 просила суд відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2. і визнати за нею права власності на нежитлову будівлю по АДРЕСА_2 (а.с.9-12).
Рішенням Бабушкінського районого суду м. Дніпропетровська від 17 серпня 2009 року ОСОБА_2 в задоволенні позову відмовлено, зустрічний позов ОСОБА_3 задоволений, за нею визнане право власності на нерухоме майно: будівлю магазину, прибудову, підвал, дахову котельню, навіси. Приямки, сходи з площадкою, огорожу, мощіння, що розташовані по вул. АДРЕСА_1, без акту введення в експлуатацію (а.с.69-72).
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати та направити справу на новий розгляд до Амур-Нижньодніпровського райсуду, оскільки про його існування йому стало відомо випадково, а тому він був позбавлений можливості захищати свої права та права членів його родини на безпечні умови життя, в той час як ОСОБА_3 здійснила самочинне будівництво магазину поруч з його будинком без належним чином затверджених проекту зміни цілбового використання земельної ділянки, проекту будівництва, дозволу ДАБК на веденян будівельних робіт та інше (а.с.73-77).
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що скарга є обґрунтованою і підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_3 про визнання права власності на самочинне будівництво, суд першої інстанції не врахував вимоги ч.4 ст.376 ЦК УКраїни щодо наслідків у разі порушення самочинним будівництвом прав інших осіб.
Як вбачається з матеріалів, доданих до апеляційної скарги, ОСОБА_1 має підстави стверджувати, що самочинним будівництвом суттєво порушені його житлові права.
Зазначені обставини та доводи ОСОБА_1., який мешкає в сусідньому будинку, судом першої інстанції розглянуті не були, оскільки останній не був залучений до участі у справі.
Доводи представників ОСОБА_3 щодо безпідставності доводів апеляційної скарги про залучення ОСОБА_1. до участі у справі, оскільки його права порушені діяльностю збудованого магазину, але до вирішення питання про визнання права власності на самочинне будівництво він не має відношення, не можуть бути визнані обгрунтованими, тому що порушення прав, на які посилається ОСОБА_1, є саме наслідками самочинного будівництва.
З огляду на це колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, ухваливши рішення про задоволення зустрічного позову ОСОБА_3 про визнання за нею права власності на самочинне будівництво вирішив питання про права та обов'язки ОСОБА_1. , який не брав участь у справі .
Тому відповідно до вимог п.4 ч.1 ст.311 ЦПК України рішення суду першої інстанції в цій частині підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд.
В той же час відсутні підстави для скасування рішення суду першї інстанції щодо відмови ОСОБА_2 в задоволенні позову до ОСОБА_3 про зобов?язання вчинити певні дії, оскільки таким рішенням питання про права та обов'язки ОСОБА_1. вирішені не були.
Так само не підлягають задоволенню вимоги ОСОБА_1. про направлення справи на розгляд до Амур-Нижньодніпровського райсуду за місцем знаходження самочинного будівництва, оскільки вимоги ч.1 ст.114 ЦПК України щодо виключної підсудності до зустрічного позову не застосовуються.
У зв'язку з викладеним і керуючись ст.ст.307,308,314,315 Цивільного процесуального кодексу України, апеляційний суд, -
У Х В А Л И В :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 – задовольнити частково.
Рішення Бабушкінського районого суду м. Дніпропетровська від 17 серпня 2009 року – скасувати.
Справу направити до Бабушкінського районого суду м. Дніпропетровська на новий розгляд.
Ухвала Апеляційного суду Дніпропетровської області набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили.
Головуючий:
Судді: