Справа № 22ц-6477/2009 р. Головуючий у 1-ій інстанції
Категорія 20 суддя Мазниця А.А.
Доповідач суддя Повєткін В.В.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
26 листопада 2009 р. Апеляційний суд Дніпропетровської області в складі:
Головуючого судді: Рудь В.В.
суддів: Лисичної Н.М., Повєткіна В.В.
при секретарі: Сичевській А.Ю.
Розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1
на рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 03 липня 2009 року
за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, ОСОБА_3 про стягнення компенсації вартості частки у спільному майні та
за зустрічним позовом ОСОБА_1, ОСОБА_3 до ОСОБА_2, ОСОБА_4 ОСОБА_5 про визнання правочину недійсним, -
В с т а н о в и в :
В червні 2003 року ОСОБА_2. звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_3 про виділ частки із спільного майна та стягнення компенсації вартості частки у спільному майні (а.с.3-5 т.1). Позовні вимоги під час розгляду справи уточнювались та доповнювались (а.с.30-32 т.1) і в їх останній редакції позивач просив суд зобов’язати відповідачів виплатити на його користь 316375,00 грн. компенсацію вартості належної йому частки квартири АДРЕСА_1, посилаючись на те, що згідно договору купівлі-продажу від 10 квітня 2002 року він є власником зазначеної частини квартири, але вселитися до неї або визначити порядок користування нею не може, тому в порядку ст.364 ЦК України має намір отримати грошову компенсацію її вартості (а.с.27-28 т.2).
В жовтні 2004 року ОСОБА_3 звернувся до суду з зустрічним позовом до ОСОБА_2. та, посилаючись на порушення його права привілеєвої купівлі частки, що продається по ціні, за якою вона продається, і на інших рівних умовах, крім випадку продажу з прилюдних торгів, передбаченого ст.114 ЦК України 1963 року, як учасника спільної часткової власності, просив перевести на нього права та обовязки за договором купівлі-продажу від 10 квітня 2002 року ОСОБА_2. ? частки спі-рної квартири, тобто про визнання вказаного договору недійсним в частині покупця (а.с.114-115,130-131 т.1)
В жовтні 2005 року ОСОБА_1 звернулася до суду з зустрічним позовом до ОСОБА_2. та, посилаючись на те, що неповнолітній ОСОБА_5 протиправно позбавлений права власності на нерухоме майно, просила суд визнати договір купівлі-продажу від 10 квітня 2002 року недійсним з огляду на те, що оспорювана угода є фіктивною, оскільки укладена без наміру створити юридичні наслідки та ціна предмету купівлі-продажу була явна занижена (а.с.186-188 т.1).
Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 03 липня 2009 року позовні вимоги ОСОБА_2. задоволені, в порядку виділу частки зі спільного майна ОСОБА_1 та ОСОБА_3 зобов ' язані виплатити на користь ОСОБА_2. компенсацію вартості належної йому ? частини спірної квартири у рівних частках по 158187,59 грн. кожний, в задоволенні зустрічного позову - відмовлено (а.с.62-63 т.2).
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати, як ухвалене з порушенням вимог матеріального та процесуального права та таке, що є упередженим, та ухвалити нове рішення, яким в позові ОСОБА_2. відмовити, а зустрічні позовні вимоги задовольнити, оскільки суд не дослідив зустрічні доводи позивачів (а.с.70-73 т.2.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що скарга є обґрунтованою і підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_2. та відмовляючи в задоволені зустрічного позову ОСОБА_1 та ОСОБА_3, суд першої інстанції встановив, що ОСОБА_2. є власником ? частини спірної квартири на підставі договору купівлі-продажу, а доводи відповідачів про фіктивність цьго договору не підтверджуються доказами.
Колегія суддів вважає, що з таким рішенням суду першої інстанції не можна погодитися.
Як вбачається з матеріалів справи, в жовтні 2004 року ОСОБА_3 звернувся до суду з зустрічним позовом до ОСОБА_2. про визнання спірного договору недійсним в частині покупця, посилаючись на порушення його права привілеєвої ку-півлі частки, що продається, як учасника спільної часткової власності, відповідно до вимог ст.114 ЦК України 1963 року (а.с.114-115 т.1).
Зазначені позовні вимоги судом першої інстанції не розглянуті.
З огляду на це колегія суддів вважає, що відповідно до п.5 ч.1 ст.311 ЦПК України рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд.
У зв'язку з викладеним і керуючись п.5 ч.1 ст.311 та ст.ст.307,314,315 Цивільного процесуального кодексу України, апеляційний суд, -
У Х В А Л И В :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 – задовольнити частково.
Рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 03 липня 2009 року – скасувати.
Справу направити до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська на новий розгляд.
Ухвала Апеляційного суду Дніпропетровської області набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили.
Головуючий:
Судді: