Справа № 2/2028/40/2012 

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 квітня 2012 року        смт. Нова Водолага

  Нововодолазький районний суд Харківської області у складі:  

          Головуючого судді Покальчук Ю.М.

          при секретарі Євсюковій О.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Нововодолазької районної державної адміністрації Харківської області, треті особи відділ Держкомзему у Нововодолазькому районі, Старовірівська сільська рада Нововодолазького району Харківської області про визнання права на земельну частку /пай/ та зобов’язання виділити земельну частку /пай/ в натурі

  ВСТАНОВИВ:   

 В Нововодолазький районний суд Харківської області звернулась з позовом ОСОБА_1 до Нововодолазької районної державної адміністрації Харківської області в якому просить суд винести рішення яким визнати за нею, як за колишнім членом КСП “Маяк”, право на земельну частку (пай) розміром 5,53 умовних кадастрових гектарів та вартістю 65534,40 грн.

3обов'язати Нововодолазьку районну державну адміністрацію винести розпорядження про надання їй земельної частки (паю) розміром 5,53 умовних кадастрових гектарів вартістю 65534,40 грн, а також видати сертифікат на цю земельну частку (пай).

Зобов'язати Нововодолазьку районну державну адміністрацію винести розпорядження про виділення їй земельної ділянки в натурі замість цієї земельної частки (паю), вартістю 60620,15 грн., із земель запасу або резервного фонду Старовірівської сільської ради.

Стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір в розмірі 65,54 грн. та витрати на інформаційне забезпечення процесу в розмірі 1,5 грн.

Позивач пояснила, що в 1996 році КСП “Маяк” Нововодолазького району було видано державний акт на право колективної власності на землю, при цьому позивача, не було включено до списку осіб, що додаються до державного акту на право колективної власності на землю, тому сертифікату на право на земельну частку (пай) їй видано не було. При цьому розмір земельної частки (паю) був 5,53 умовних кадастрових гектарів та вартість землі на момент паювання складала 20479,5 грн., що підтверджується листом Нововодолазької районної державної адміністрації №Л-49 від 16.03.2011 року.

На даний момент, з урахуванням коефіцієнту індексацій, встановленого Державним комітетом України по земельних ресурсах в листі від 11.01.2011 року № 344/22/6-11, у розмірі 3.2, вартість земельного паю складає 65534.40 грн.

Про те що, право позивача на земельну частку (пай) порушено, позивач дізналася нещодавно зі згаданих листів Нововодолазької районної державної адміністрації, куди звернулася з відповідними запитами.

Позивач вважає, що згідно діючого на момент паювання землі законодавства, вона повинна була бути включена до списку осіб, що додається до державного акту на право колективної власності на землю, а також мала право на отримання сертифікату на земельну частку (пай), оскільки відповідно до пункту 2 Указу Президента України від 08 серпня 1995 року № 720/95 “Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям”право на земельний пай мають громадяни, які на момент передачі землі у колективну власність були членами КСП.

Позивач була членом вказаного КСП “Маяк”з 01.10.1996 року та на момент проведення розпаювання земель даного КСП та виготовлення та видачі членам господарства сертифікатів на право на земельну частку (пай)-1996 рік позивач була членом цього КСП.

Процедура розпаювання земель полягала у визначенні та затвердженні загальними зборами розміру земельної частки (паю), а також передачі цих списків у району державну адміністрацію для виготовлення та видачі членам господарства сертифікатів на право на земельну частку (пай). На момент передачі списків у районну державну адміністрацію та видачі членам господарства позивач була членом вказаного КСП, що підтверджується копією трудової книжки позивача.

В п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України “Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ”№-7 від 16.04.2004 року вказується: “Член колективного сільськогосподарського підприємства, включений до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акта. Не внесення до зазначеного вище списку особи, яка була членом КСП на час передачі у колективну власність землі, не може позбавити її права на земельну частку”.

Отримавши земельну частку (пай), позивач згідно зі ст.ст.1,3 Закону України “Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток(паїв)”від 05.06.2003 року планує виділити її в натурі (на місцевості) для ведення товарного сільгоспвиробництва та здавати в оренду.

Оскільки на даний момент проект розподілу земельних часток (паїв) розроблений та затверджений, земля, що передавалася підприємству у колективну власність розподілена, інші його члени вже отримали державні акти, питання про виділення позивачу в натурі земельної частки (паю) можливе за рахунок земель запасу або резерву Старовірівської сільської ради, згідно з п. З “Порядку організації робіт та методики розподілу земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв)", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 4 лютого 2004 р. N 122.

Про наявність таких земель достовірно відомо відділу Держкомзему в Нововодолазькому районі, який здійснює безпосередній облік земель на території Нововодолазького району.

Відповідно до п. п. 4,5 Указу Президента України від 08 серпня 1995 року № 720/95 затвердження розміру земельної частки (паю) та видача громадянам сертифікатів на право на земельну частку (пай) провадяться відповідною районною державною адміністрацією. Через це, а також з урахуванням положень п.24 Постанови Пленуму Верховного суду № 7 від 16.04.2004 року відповідачем по справі є Нововодолазька районна державна адміністрація, яка не видала позивачу у встановленому порядку сертифікат на право на земельну частку (пай) з земель КСП "Маяк ". Окрім того, згідно п. 12.Перехідних положень Земельного Кодексу України до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження земель за межами населених пунктів здійснюють відповідні органи виконавчої влади, через це розпорядження землями, за рахунок яких позивачу повинна бути виділена земельна частка(пай) здійснює саме Нововодолазька районна державна адміністрація.

Представник Нововодолазької районної державної адміністрації Харківської області був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи в судове засідання не прибув, про причини неявки суду не повідомив, але відповідно до листа № Л-49 від 11.04.2011 року на звернення позивача щодо правомірності невидачі сертифіката на право на земельну частку /пай/ реформованого КСП “Маяк”встановлено, що дійсно, паювання земель колективного - сільськогосподарського підприємства “Маяк”проводилось у 1995 році.

Державний акт на право колективної власності на землю серії ХР- 21-00-000365 було видано Старовірівською сільською радою народних депутатів 14 березня 1996 року на підставі рішення Старовірівської сільської ради народних депутатів 15 червня 1995 року.

Акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право колективної власності на землю за № 11.

В список громадян - членів КСП "Маяк"- додатку до державного акту позивач не включений.

Згідно трудової книжки на роботу в КСП "Маяк" позивач була прийнята 04.10.1996 року після паювання земель КСП "Маяк" та видачі державного акту на право колективної власності на землю КСП "Маяк".

Відповідно до Закону України “Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)”право на земельну частку /пай/ мають колишні члени колективних сільськогосподарських підприємств, сільськогосподарських кооперативів, сільськогосподарських акціонерних товариств, у тому числі, створених на базі радгоспів та інших сільськогосподарських підприємств, а також пенсіонери з їх числа, які отримали сертифікат на право на земельну частку /пай/ у встановленому законом порядку.

На час паювання КСП “Маяк”позивач не працювала в КСП і не була його членом, тому права на земельну частку /пай/ позивач не має, що пояснює відсутність у позивача сертифіката на право на земельну частку /пай/.

Представник Старовірівської сільської ради Нововодолазького району Харківської області позов не визнав та пояснив, що паювання земель колективного сільськогосподарського підприємства “Маяк” проводилось у 1995 році.

Державний акт на право колективної власності на землю серії ХР-21-00-000365 було видано Старовірівською сільською радою народних депутатів від 15 червня 1995 року. Акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право колективної власності на землю за №11.

В список громадян-членів КСП “Маяк”- додатку до державного акту ОСОБА_1 не включена.

Згідно трудової книжки на роботу в КСП “Маяк”ОСОБА_1 прийнята 04.10.1996 року, після паювання земель КСП “Маяк”та видачі державного акту на право колективної власності на землю КСП “Маяк”.

Відповідно до Закону України “Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток /паїв/ право на земельну частку /пай/ мають колишні члени КСП, сільськогосподарських кооперативів, сільськогосподарських акціонерних товариств, у тому числі створених на базі радгоспів та інших сільськогосподарських підприємств, а також пенсіонери з їх числа, які отримали сертифікат на право на земельну частку /пай/ у встановленому законом порядку.

На час паювання КСП “Маяк”, ОСОБА_1 не працювала КСП і не являлась його членом, тому права на земельну частку /пай/ не має, сертифікат на право на земельну частку /пай/ відсутній.

Представник відділу Держкомзему у Нововодолазькому районі Харківської області був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи в судове засідання не прибув, про причини неявки суду не повідомив.

Суд, керуючись принципами повноти, всебічності, об’єктивності та законності прийняття рішення, вислухавши пояснення сторін по справі та проаналізувавши їх окремо та в сукупності, прийшов до висновку про необхідність залучення в якості свідків та допиту в судовому засіданні відповідальних, посадових осіб, що можуть підтвердити, або спростувати в судовому засіданні пояснення сторін по справі, позивача та відповідачів.

Визнаний у якості свідка та допитаний у судовому засіданні ОСОБА_2 підтвердив, що він на час паювання в господарстві “Маяк”був керівником даного господарства і особисто приймав найактивнішу участь в процесі паювання та виділення земель членам господарства. Свідок в суді підтвердив той факт. що дійсно всі члени КСП на час паювання отримували свої паї, а кого було пропущено в списках тих поновляли через суди і їхні права були відновлені, що ж стосується позивачки то свідок пояснив, якщо вона стала членом КСП після Указу Президента України від 08 серпня 1995 року то вона і не могла претендувати на пай. А тим більше відновлювати свої права які на думку свідка не порушені. Свідок в суді підтвердив, що на даний момент відсутній предмет спору між сторонами по причині неможливості поновлення позивачки в списках на право отримання паю.

Згідно вимогам ст.ст. 1-11, ЦПК України, приймаючи до уваги принцип змагальності, належність та допустимість доказів, а також надання доказів, обов’язок доказування кожною стороною тих обставин на які вона посилається, доведення їх переконливості з боку позивача та відповідача, суд оцінюючи докази які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні віддає перевагу доказам наданим представниками відповідачів, а докази надані позивачем суд оцінює критично.

За таких обставин суд не знаходить підстав для задоволення позову ОСОБА_1 до Нововодолазької районної державної адміністрації Харківської області, треті особи відділ Держкомзему у Нововодолазькому районі, Старовірівська сільська рада Нововодолазького району Харківської області про визнання права на земельну частку /пай/ та зобов’язання виділити земельну частку /пай/ в натурі.

Суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.ст. 224 - 226 ЦПК України.

Суд, дослідивши матеріали справи, та докази, надані в їх обґрунтування, вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав:

По справі встановлено, що паювання земель колективного сільськогосподарського підприємства “Маяк”проводилось у 1995 році.

Державний акт на право колективної власності на землю серії ХР- 21-00-000365 було видано Старовірівською сільською радою народних депутатів 14 березня 1996 року на підставі рішення Старовірівської сільської ради народних депутатів 15 червня 1995 року, та зареєстровано в Книзі записів державних актів на право колективної власності на землю за № 11.

В список громадян-членів КСП “Маяк”- додатку до державного акту ОСОБА_1 не включена.

Відповідно до записів в трудовій книжці на роботу в КСП “Маяк”ОСОБА_1 прийнята 04.10.1996 року, після паювання земель КСП “Маяк”та видачі державного акту на право колективної власності на землю КСП “Маяк”.

Відповідно до пункту 2 Указу Президента України від 08 серпня 1995 року № 720/95 “Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям” право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю.

Згідно п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України “Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ”№ 7 від 16.04.2004 року вказується: “Член колективного сільськогосподарського підприємства, включений до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акта. Не внесення до зазначеного вище списку особи, яка була членом КСП на час передачі у колективну власність землі, не може позбавити її права на земельну частку”.

Відповідно до Закону України “Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)”право на земельну частку /пай/ мають колишні члени колективних сільськогосподарських підприємств, сільськогосподарських кооперативів, сільськогосподарських акціонерних товариств, у тому числі, створених на базі радгоспів та інших сільськогосподарських підприємств, а також пенсіонери з їх числа, які отримали сертифікат на право на земельну частку /пай/ у встановленому законом порядку.

В даному конкретному випадку встановлено, що на час паювання КСП “Маяк”позивач не працювала в КСП “Маяк” і не являлась його членом, тому права на земельну частку /пай/ позивач не має.

Відповідно до ст.373 ЦК України право власності на землю (земельну ділянку) набувається і здійснюється відповідно до закону.

Керуючись ст.ст.8,24,47,55,68 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, ст.ст.3-14,15, 15-1 ЦПК України,  ст.373 ЦК України, Постановою Пленуму Верховного Суду України “Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ”№ 7 від 16.04.2004 року, Законом України “Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)” Указом Президента України від 08 серпня 1995 року № 720/95 “Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям” суд,

  ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Нововодолазької районної державної адміністрації Харківської області, третьої особи відділу Держкомзему у Нововодолазькому районі, Старовірівської сільської ради Нововодолазького району Харківської області про визнання права на земельну частку /пай/ та зобов’язання виділити земельну частку /пай/ в натурі –відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржене  в апеляційному порядку через  суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

  Суддя     Покальчук Ю.М.