справа № 2-3542/2008р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

20 серпня 2008 року     Оболонський районний суд м. Києва

у складі головуючого судді     Махлай Л.Д.

при секретарі     Москаленко І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, 3-і особи: Головне управління юстиції м. Києва, ОСОБА_4 про визнання частково недійсним свідоцтва про право на спадщину та визнання права власності на !4 частину квартири,

встановив:

у червні 2008 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом    до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про визнання частково недійсним свідоцтва про право на спадщину та визнання права власності на 4 частину квартири.

В обґрунтування позову зазначав, що квартира АДРЕСА_1 у 1994 році була приватизована ним, його дружиною ОСОБА_4 та їх сином ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 їх син помер, а вони з дружиною продовжували проживати у спірній квартирі, сплачувати комунальні платежі та вважали, що прийняли спадщину після смерті сина шляхом фактичного вступу у користування та володіння спадковим майном. 07.12.2004 року у спірну квартиру за спільною згодою з дружиною була зареєстрована їх онука ОСОБА_3, яка в квартирі ніколи не проживала.

Надалі він дізнався, що свідоцтво про право на спадщину після смерті його сина було видане лише на ім'я відповідачів, незважаючи на те, що вони як спадкоємці першої черги мали право на спадщину та її фактично прийняли.

Посилаючись на зазначене просив визнати частково недійсним свідоцтво про право на спадщину та визнати за ним право власності на 4 частину спірної квартири.

У судовому засіданні позивач підтримав позов з підстав, викладених у позовній заяві та просив його задовольнити.

Відповідачі визнали позов в повному обсязі та визнали ті обставини, що позивач є батьком померлого ОСОБА_5 та, що після його смерті він продовжував проживати та користуватися спірною квартирою, а вони оформили свідоцтво про право на спадщину лише на себе не повідомивши про інших спадкоємців першої черги.

Третя особа ОСОБА_4 проти задоволення позову не заперечувала та вказала, що сама також має намір звернутися до суду з аналогічним позовом, оскільки як мати спадкодавця також має право на !4 частину спірної квартири.

Третя особа Головне управління юстиції м. Києва надіслало заяву, в якій просило слухати справу у їх відсутності та в поясненнях зазначило, що оскільки за отриманням свідоцтва про право на спадщину за законом звернулися лише дружина та дочка померлого, нотаріальній конторі не було відомо про наявність інших спадкоємців та про те, що вони прийняли спадщину, а тому будь-які порушення з боку нотаріальної контори відсутні.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_5 та після його смерті відкрилася спадщина на квартиру АДРЕСА_1. Заповіту    спадкодавець    не    складав.

Спадкоємцями першої черги за законом були його батьки: позивач, 3-я особа ОСОБА_4, дружина - відповідачка ОСОБА_2 та дочка померлого -відповідачка ОСОБА_3 Батьки прийняли спадщину шляхом фактичного вступу у володіння спадковим майном, оскільки продовжували проживати у спірній квартирі та користуватися нею, а відповідачі прийняли спадщину шляхом подачі заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори. Всі ці факти визнані сторонами та 3-ю особою, яка бере участь у справі, а тому доказуванню не підлягають.

Згідно зі ст. 549 ЦК в редакції 1963 року, яка діяла на час прийняття спадщини визнається, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном або якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.

За таких обставин суд вважає, що визнання позову не суперечить закону та не порушує права та інтереси інших осіб, а тому позов підлягає задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 529, 549 ЦК в редакції 1963 року, ст.ст. 10. 60, 88, 174, 213-215 ЦПК України, суд

вирішив:

Позов задовольнити.

Визнати свідоцтво про право на спадщину за законом, видане 24.10.2000 року на ім'я ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в частині спадкування 1А частини квартири АДРЕСА_1 недійсним.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на !4 частину квартири АДРЕСА_1.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи Апеляційним судом.

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду м. Києва через Оболонський районний суд м. Києва протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.