Справа № 2-а-63/09
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 березня 2009 року
Богуславський районний суд Київської області в складі:
головуючого судді Якутюка В.С,
при секретарі Давиденко М. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Богуславі справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України у Богуславському районі про визнання відмови неправомірною та стягнення недоотриманих сум державної соціальної допомоги до пенсії, як дитині війни,
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить поновити йому строк для звернення з адміністративним позовом до суду, визнати відмову Управління Пенсійного фонду України у Богуславському районі про виплату йому доплати до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком неправомірною та стягнути з відповідача на його користь 4471 грн.20 коп. недовиплаченої соціальної грошової допомоги як "дитині війни" за період з 01 січня 2006 року по 31 грудня 2008 року, посилаючись на те, що він народився 26 травня 1938 року, на даний час являється пенсіонером за віком і відповідно до Закону України "Про соціальний захист дітей війни" відноситься до категорії "Дитина війни". Згідно ст. 6 вказаного закону управління Пенсійного Фонду України у Богуславському районі повинно йому виплачувати щомісячну державну соціальну грошову допомогу в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. Відповідач, діючи всупереч законодавству, не проводить йому нарахування відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» і не виплачує державну соціальну допомогу, тому він і змушений звернутися з відповідним адміністративним позовом до суду.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з"явився, але письмово повідомив суд про розгляд справи без її участі, свої позовні вимоги підтримав і просив їх задовольнити.
Представник відповідача в судове засідання не з"явився, але подав письмові заперечення на позов і просив суд відмовити в його задоволенні, справу розглянути без його участі та застосувати строк позовної давності відповідно до ст. ст. 99, 100 КАС України.
Суд, дослідивши письмові матеріали справи, вважає за необхідне позов задовольнити частково із слідуючих підстав.
В судовому засіданні встановлено, що позивач ОСОБА_1 являється пенсіонером і перебуває на даний час на обліку в управлінні Пенсійного Фонду України у Богуславському районі як "дитина війни".
Відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", з 01 січня 2006 року особі, яка являється дитиною війни, повинна виплачуватися щомісячна соціальна грошова допомога у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. Таку допомогу призначають та виплачують управління Пенсійного Фонду України за місцем проживання "дитини війни".
Із письмової відповіді відповідача від 18 лютого 2009 року вбачається, що управління Пенсійного Фонду України у Богуславському районі виплатило ОСОБА_1 державної соціальної грошової допомоги з 01 січня 2008 року - по 47 грн., з 01 квітня 2008 року - по 48 грн. 10 коп., з 01 липня 2008року - по 48 грн.20 коп., з 01 жовтня 2008 року - по 49 грн.80 коп.
Не погоджуючись з розміром отримуваної соціальної допомоги як "дитині війни" в 2008 році, позивач звертався до відповідача, із заявою, в якій просив провести перерахунок та виплатити недоотримані суми такої допомоги у відповідності до чинного законодавства, проте в задоволенні його вимог відповідачем було відмовлено.
Суд вважає, що при вирішенні даного спору необхідно застосовувати положення ст. 19 ч2 Конституції України, якою визначено, що органи державної влади та органи місцевого
самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 3 ст. 22 Конституції України передбачено, що при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
З огляду на викладене суд вважає, що при прийнятті Закону України „Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", були значною мірою звужені, гарантовані Конституцією України та Законом України "Про соціальний захист дітей війни" права позивача на соціальний захист, зокрема на отримання державної соціальної допомоги "дитиною війни" в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.
Крім того, рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10-рп/2008 було визнано неконституційним п.41 розділу II «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» Закону України «Про державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», яким було внесено зміни в ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни". Конституційний суд дійшов до висновку, що законом про Держбюджет не можна вносити зміни до інших законів зупиняти їх дію чи скасовувати їх, оскільки з об'єктивних причин це створює протиріччя у законодавстві, і як наслідок - скасування та обмеження прав і свобод людини і громадянина.
Згідно ч.4 ст. 9 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Отже, враховуючи наведене, управління Пенсійного Фонду України у Богуславському районі повинно було виплачувати позивачу державну соціальну грошову допомогу як "дитині війни", встановлену ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" та Законом України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» протягом 2008 року, за виключенням періоду з 01.01.2008 року по 22.05.2008 року, коли діяла нова редакція ст. 6 вказаного закону, яка в послідуючому була визнана неконституційною згідно рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10-рп/2008.
Відповідачем порушено право позивача на отримання вказаних виплат з 01.01.2006 року до 01.01.2008 року та починаючи з 22.05.2008 року, тобто з дня ухвалення Конституційним Судом України вказаного вище рішення, оскільки відповідно до ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність. Про це також вказано і в п.5 зазначеного рішення Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року.
Суд не вбачає підстав для поновлення позивачу строку звернення до суду за захистом своїх прав, поскільки із ч.1 ст. 5 КАС України видно, що провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до вимог ст. 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах звернення до адміністративного суду, який встановлено в один рік.
Із ч2 ст. 100 КАС України вбачається, що пропуск строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.
Відповідач в своїх запереченнях проти позову наполягає на застосуванні річного строку звернення до суду, і зазначає, що пропуск цього строку позивачем є підставою для відмови в позові.
Суд вважає, що посилання позивача на те, що він лише 19 лютого 2009 року дізнався про невиплату в повному обсязі соціальної грошової допомоги як "дитині війни", не може бути визнане судом поважною причиною пропущення процесуального строку звернення до суду, а тому його позовні вимоги можуть бути задоволені в межах річного терміну звернення до суду за захистом своїх прав, а з врахуванням того, що змінена редакція ст. 6 Закону України "Про
соціальний захист дітей війни" втратила чинність лише з 22 травня 2008 року, про що було зазначено вище, то вимоги позивача про стягнення недовиплаченої соціальної грошової допомоги можуть бути задоволені за період з 01 червня 2008 року по 31 грудня 2008 року, що становить 684 грн. 20 коп. (за період з 01.06.2008 року по 31.12.2008 року включно було виплачено 342 грн.10 коп.: червень-48 грн.10 коп., липень-48 грн.20 коп., серпень-48 грн.20 коп., вересень - 48 грн.20 коп., жовтень - 49 грн.80 коп., листопад - 49 грн.80 коп., грудень - 49 грн.80 коп.; а повинно бути виплачено 1026 грн. 30 коп.: червень - 144 грн.30 коп., липень - 144 грн.60 коп., серпень - 144 грн.60 коп., вересень - 144 грн.60 коп., жовтень - 149 грн.40 коп., листопад - 149 грн.40 коп., грудень - 149 грн.40 коп.; різниця становить 1026 грн.30 коп. - 342 грн.10 коп. = 684 грн.20 коп.).
Таким чином, позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.
На підставі ст. ст. 19, 22, 152 Конституції України, ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10-рп/2008, ст. ст. 5, 6, 17, 99, 100, 158-163 КАС України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
Позов задовольнити частково.
Визнати відмову управління Пенсійного Фонду України у Богуславському районі Київської області у виплаті ОСОБА_1 належних сум державної соціальної грошової допомоги як "дитині війни" за період з 01.01.2006 року по 31.12.2008 року неправомірною.
Стягнути з управління Пенсійного Фонду України у Богуславському районі Київської області на користь ОСОБА_1 недоотримані суми державної соціальної грошової допомоги як "дитині війни" за період з 01 червня 2008 року по 31 грудня 2008 року в розмірі 684 грн.20 коп.( шістсот вісімдесят чотири грн.20 коп.).
В решті позовних вимог відмовити.
Сторони звільнити від сплати судового збору (державного мита).
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного адміністративного суду через Богуславський районний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня складання постанови в повному обсязі заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції або в порядку, встановленому ч.5 ст. 186 КАС України.