ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 2а-12728/08/0470
Категорія статобліку – 2.6
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
01 грудня 2009 року м.Дніпропетровськ
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі :
головуючого судді: Турлакової Н.В.
при секретарі: Каштан С.В.
за участю сторін:
позивача: ОСОБА_1
представника відповідача: Пашковської Ю.Л.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську адміністративний позов ОСОБА_1 до Дніпропетровського обласного військового комісаріату
про зобов’язання вчинити дії щодо перерахунку та стягнення грошового забезпечення,-
в с т а н о в и в:
ОСОБА_1 звернувся до суду із адміністративним позовом до Дніпропетровського обласного військового комісаріату в якому просить: зобов’язати відповідача провести перерахунок сплаченого грошового забезпечення з урахуванням надбавки за безперервну службу з травня 2003р. до липня 2004р. в розмірі 70 відсотків, а з серпня 2004р. до листопада 2005р. в розмірі 90 відсотків та стягнути з відповідача на користь позивача в рахунок несплаченого грошового забезпечення 12169,04грн.
В обґрунтування адміністративного позову позивач зазначає, що він з 1979р. безперервно проходив військову службу в Збройних Силах, а з 2002р. проходив службу у Бабушкінському районному військовому комісаріаті, а потім в Індустріально-Самарському районному військовому комісаріаті. 09.09.2006р. був звільнений зі Збройних Сил України. Вважає, що з 01.05.2003р. передбачену виплату військовослужбовцям надбавки за безперервну службу у Збройних Силах України у відсотках до щомісячного грошового забезпечення згідно Указу Президента України від 05.05.2003р. №389 «Про надбавки військовослужбовцям Збройних Сил України, Міністерства внутрішніх справ України, Адміністрації Державної прикордонної служби України та Управління державної охорони України за безперервну службу» не отримував в повному обсязі, у зв’язку з чим просить здійснити перерахунок сплаченого грошового забезпечення та стягнути несплачене грошове забезпечення.
Представник відповідача позов не визнав. В обґрунтування заперечень посилається на те, що Указом Президента України від 05.05.03 №389 «Про надбавки військовослужбовцям Збройних Сил України, Міністерства внутрішніх справ України, Адміністрації Державної прикордонної служби України та Управління державної охорони України за безперервну службу» право встановлювати військовослужбовцям Збройних Сил України щомісячні надбавки за безперервну військову службу в Збройних Силах України залежну від стажу служби надано тільки Міністру оборони України. Міністр оборони України, починаючи з травня 2003р., встановлював військовослужбовцям Збройних Сил України розміри надбавки, рішення яких доводилися до військ телеграмами. Окрім того, відповідач просив застосувати річний строк звернення до суду, відповідно до статей 99, 100 КАС України та відмовити у задоволенні позову.
Позивач у судовому засіданні підтримав позовні вимоги, просив позов задовольнити, з підстав зазначених ним у позовній заяві.
Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнав, проти позову заперечував, посилаючись на доводи викладені у запереченнях.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи сторін, суд доходить висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно послужного списку ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 останній був прийнятий на службу через Московський районний військовий комісаріат м.Рязань в якості курсанта до Новосибірського вищого військово-політичного загальновійськового училища за спеціальністю курсант та проходив військову службу в Збройних Силах. З 15.03.2002р. проходив службу у Бабушкінському районному військовому комісаріаті м.Дніпропетровськ, Повід.ОК №25 від 15.03.2002р. З 20.12.2005р. проходив службу у Індустріально-Самарському районному військовому комісаріаті.
Згідно Витягу з наказу військового комісара Індустріально-Самарського об’єднаного районного військового комісаріату від 09 серпня 2006р. №44 ОСОБА_1, звільненого наказом Начальника Генерального Штабу-Головнокомандувача Збройних Сил України від 14 квітня 2006 року за №90 з військової служби в запас за пунктом 67, підпункт «в» (у зв’язку зі скороченням штатів), з правом носіння військової форми одягу Положення проходження військової служби особами офіцерського складу, прапорщиків (мічманів) ЗСУ, з 09.08.2006р. виключено зі списків особового складу райвійськкомату.
Згідно Довідки Дніпропетровського обласного військового комісаріату №Ф/392 від 05.02.2008р. позивач отримав надбавку залежно від стажу безперервної військової служби у таких розмірах: з червня по листопад 2003р. – 15%, у грудні – 2003р. – 70%, з січня по вересень 2004р. – 15%, з жовтня 2004р. по січень 2005р. – 70%, у лютому та березні 2005р. – 20%, з квітня 2005р. по січень 2006р. – 85%.
Відповідно до Указу Президента України від 05.05.2003р. №389 «Про надбавки військовослужбовцям Збройних Сил України, Міністерства внутрішніх справ України, Державного комітету у справах охорони державного кордону України і Управління державної охорони України за безперервну службу», який надає право Міністрові оборони України, Міністрові внутрішніх справ України, Голові Державної прикордонної служби України та Начальнику Управління державної охорони України, внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України, Адміністрації Державної прикордонної служби України та Управління державної охорони України щомісячні надбавки за безперервну військову службу в Збройних Силах України, внутрішніх військах, у Державній прикордонній службі та Управлінні державної охорони України у відсотках до грошового забезпечення, які мають високі результати у службовій діяльності, залежно від стажу служби в таких розмірах: понад 5 років – до 10; понад 10 років – до 30; понад 15 років до 50; понад 20 років – до 70; понад 25 років – до 90 відсотків.
Порядок і умови виплати зазначених надбавок визначаються Міністром оборони України, Міністром внутрішніх справ України, Головою Державної прикордонної служби України та Начальником Управління державної охорони України.
Згідно ч.2 вказаного Указу, виплату надбавок відповідно до цього Указу здійснювати з 1 травня 2003 року за рахунок коштів, передбачених у Державному бюджеті України на утримання Збройних Сил України, Міністерства внутрішніх справ України, Адміністрації Державної прикордонної служби України та Управління державної охорони України.
На виконання вказаного Указу Президента України Міністром оборони України видано Наказ №149 від 26.05.03р., яким затверджена Інструкція про порядок і умови виплати щомісячної надбавки за безперервну службу в Збройних Силах України, і в якому зазначено, що розміри щомісячної надбавки за безперервну службу в Збройних Силах України щорічно встановлюються, виходячи з наявного фонду грошового забезпечення, за рішенням Міністра оборони України.
Статтею 59 Закону України «Про Державний бюджет України на 2003 рік», статтею 78 Закону України «Про Державний бюджет України на 2004 рік», статтею 73 Закону України «Про Державний бюджет України на 2005 рік» встановлено, що керівники бюджетних установ (військових формувань) утримують чисельність працівників (військовослужбовців) та здійснюють фактичні видатки на заробітну плату (грошове забезпечення), включаючи видатки на премії та інші види заохочень чи винагород, матеріальну допомогу, лише в межах фонду заробітної плати (грошового забезпечення), затверджених для бюджетних установ (військових формувань) у кошторисах.
Отже, Указ Президента обмежує лише верхній граничний розмір надбавки за безперервну службу і надає право, а не зобов'язує її встановлювати військовослужбовцям, які мають високі результати в службовій діяльності.
Саме тому, реалізуючи надане Указом Президента України від 05.05.2003р. за № 389 право встановлювати військовослужбовцям щомісячні надбавки, визначати порядок та умови її виплати, Міністром оборони України були встановлені її розміри в межах граничних розмірів, передбачених Указом, виходячи з наявного фонду грошового забезпечення, збільшення якого можливе лише шляхом внесення змін до законів України про Державний бюджет України на відповідний рік.
Зі змісту Указу Президента України № 389 від 05.05.03 і Наказу Міністра оборони України №149 від 26.05.03 випливає, що вказаними нормативними актами не встановлені мінімальні розміри надбавок в межах конкретної вислуги років і не встановлені конкретні розміри таких надбавок, що передбачає можливість виплачувати військовослужбовцям надбавку за військову безперервну службу в Збройних Силах України понад 25 років менше 90%, у зв'язку з чим нарахування і виплата надбавки менше максимальної ставки, передбаченої за відповідний стаж, відповідає вимогам чинного законодавства.
Таким чином, встановлення Міністром оборони України у 2003-2005 роках розмірів зазначених надбавок, відповідає вимогам Указу Президента України від 05 травня 2003 року № 389 «Про надбавки військовослужбовцям Збройних сил України, Міністерства внутрішніх справ України, Адміністрації Державної прикордонної служби та Управління державної охорони України за безперервну службу»,та Наказу Міністра оборони України від 26 травня 2003 року № 149 «Про затвердження Інструкції про порядок і умови виплати щомісячної надбавки за безперервну військову службу в Збройних Силах України» щодо права Міністра оброни України визначати порядок і умови виплати зазначених надбавок, в тому числі і щодо визначення їх розміру.
Враховуючи, що розпорядження Міністра оборони про розмір надбавок за безперервну військову службу в Збройних Силах України у 2003-2005 роках відповідає вимогам вищезазначеного Указу Президент України, та у встановлений законом порядок та строки не визнані незаконними та не скасовані, суд приходить до висновку, що відповідач діяв в межах повноважень та у спосіб що передбачений Конституцією та Законами України.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що надбавка за безперервну службу виплачувалась ОСОБА_1 в межах фонду грошового забезпечення згідно із розпорядженнями Міністерства оборони України а зобов’язати відповідача провести перерахунок сплаченого грошового забезпечення та стягнення на користь позивача заборгованості по виплаті грошового забезпечення є безпідставним.
Крім того ст.99 КАС України передбачено, що адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Відповідно до ст. 100 КАС України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін. Позивач звернувся до суду за захистом своїх прав 21.11.2008 року, про порушення своїх прав позивач дізнався при звільненні 09.08.2006р., тобто з пропуском річного строку звернення до адміністративного суду.
Зважаючи на те, що позивачем пропущено річний строк звернення до адміністративного суду, а відповідач наполягає на відмові у задоволенні позовних вимог на підставі ст..100 КАС України, надбавка за безперервну службу виплачувалась ОСОБА_1 в межах фонду грошового забезпечення згідно із розпорядженнями Міністерства оборони України а зобов’язати відповідача провести перерахунок сплаченого грошового забезпечення та стягнення на користь позивача заборгованості по виплаті грошового забезпечення є безпідставним, відповідачем правомірність своїх дій доведена, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 до Дніпропетровського обласного військового комісаріату щодо перерахунку та стягнення грошового забезпечення задоволенню не підлягають.
Керуючись ст. ст. 11, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
п о с т а н о в и в :
В задоволені адміністративного позову ОСОБА_1 до Дніпропетровського обласного військового комісаріату про зобов’язання вчинити дії щодо перерахунку та стягнення грошового забезпечення – відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано.
Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку.
Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня складання постанови у повному обсязі, а апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова виготовлена у повному обсязі 07 грудня 2009р.
Суддя Н.В. Турлакова
З оригіналом згідно:
Суддя
Постанова не набрала законної сили 07 грудня 2009р.
Суддя