а
ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
м. Вінниця, вул. Островського, 14
тел/факс (0432) 55-15-10, 55-15-15, e-mail: inbox@adm.vn.court.gov.ua
____________________________________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 листопада 2009 р. Справа № 2-а-4541/09/0270
Вінницький окружний адміністративний суд в складі
Головуючого судді Сауляка Юрія Васильовича ,
При секретарі судового засідання: Подолян Наталія Вікторівна
За участю представників сторін:
позивача : Богатира С.В.
відповідача : ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом : Державної податкової інспекції у Немирівському районі
до : ОСОБА_2
про : стягнення штрафних санкцій в сумі 3241,00 грн.
ВСТАНОВИВ :
До суду звернулась Державна податкова інспекція у Немирівському районі Вінницької області (далі –позивач) з позовом до приватного підприємця ОСОБА_2 (далі –відповідач) з вищезазначеними позовними вимогами, мотивуючи їх наступним.
Працівниками ДПА у Вінницькій області було проведено перевірку господарської діяльності відповідача та виявлені порушення вимог законодавства щодо проведення розрахунків за товари (послуги). За результатами перевірки складено акт, на підставі якого ДПІ у Немирівському районі 14.08.2009 року винесено рішення форми С№0000852303 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 3241 грн.
Позивач вважає, що винесення рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій здійснено в повній відповідності з вимогами чинного законодавства з огляду на те, що відповідачем порушені вимоги Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” та Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 року № 637.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, посилаючись на доводи, викладені у позовній заяві, просив суд позов задовольнити.
Відповідач в судовому засіданні позов не визнала, просила суд в задоволенні позовних вимог відмовити.
Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне.
Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 здійснює своє право на підприємницьку діяльність на підставі свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця (а.с.5), взята на облік як платник податків у ДПІ у Немирівському районі Вінницької області.
03.08.2009 року головним державним податковим ревізорам-інспекторам ДПА у Вінницькій області Яхно Роману Віталійовичу та Пульнікову Владиславу Володимировичу були видані відповідні направлення на проведення планової перевірки ФОП ОСОБА_2 з питань дотримання вимог Законів України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, “Про патентування деяких видів підприємницької діяльності”, постанови Правління Національного банку України від 15.12.2004 року № 637 “Про затвердження Положення про проведення касових операцій у національній валюті в Україні”(а.с.9).
Зазначені направлення 07.08.2009 року вручено продавцю магазину ОСОБА_5, про що свідчить його підпис на них.
07.08.2009 року вищезазначеними працівниками ДПА у Вінницькій області в присутності продавця магазину ОСОБА_5 за адресою АДРЕСА_1, проведено перевірку щодо дотримання суб’єктом господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій.
За результатами перевірки складено акт (а.с.6.7), в якому зазначені порушення п.п. 9, 13 ст. 3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” (із змінами та доповненнями), а саме: не забезпечено зберігання в книзі обліку розрахункових операцій фіскальних звітних чеків (Z-звітів) за період з 03.08.2009 р. по 06.08.2009 р.; не забезпечено відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків загальній сумі продажу згідно звіту РРО, невідповідність склала –61,50 грн.; а також порушення п. 2.6 Положення про проведення касових операцій у національній валюті в Україні, а саме: не оприбутковано готівкові кошти на загальну суму 314,70 грн. згідно фіскальних звітних чеків (Z-звітів) за період з 01.08.2009 р. по 06.08.2009 р.
Присутній під час проведення перевірки продавець магазину ОСОБА_5 підписав акт перевірки та отримав один його примірник.
На підставі матеріалів проведеної перевірки 14 серпня 2009 року ДПІ у Немирівському районі прийнято рішення форми С№0000852303 про застосування штрафних санкцій в сумі 3241 грн. за порушення законодавства про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг та регулювання обігу готівки (а.с.8).
Згідно з наведеним у позовній заяві розрахунком штрафних санкцій до вілповідача застосовано штрафні санкції у сумі 3241 грн., в т.ч.: за незабезпечення зберігання в книзі обліку розрахункових операцій фіскальних звітних чеків –у сумі 1360,00 грн., за не забезпечення відповідності сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків загальній сумі продажу згідно звіту РРО у розмірі 61,50грн. –у сумі 307,50 грн. та за неоприбуткування готівкових коштів на загальну суму 314,70 грн. –у сумі 1573,50 грн.
Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, заперечень відповідача та наданих у справу доказів, суд виходить з наступного.
Згідно з п. 1 ст. 11 Закону України “Про державну податкову службу” органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов’язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб’єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов’язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов’язкові платежі), крім Національного банку України та його установ.
Разом з тим, згідно з п. 2 ст. 11 Закону України “Про державну податкову службу” органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати контроль за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку.
Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” контроль за додержанням суб’єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України.
Відповідно до п. 3.1 Наказу ДПА України № 355 від 27.05.2008 р. “Про затвердження Методичних рекомендацій щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок платників податків” працівники органів ДПС здійснюють відповідно до щомісячних планів органу ДПС планові перевірки щодо контролю за здійсненням суб’єктами господарювання розрахункових операцій у готівковій та/або безготівковій формі, передбачених законодавством.
Перевірка дотримання суб’єктом підприємницької діяльності ОСОБА_2 законодавства про дотримання порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) проведена відповідно до чинного законодавства України, зокрема, наведених вище законів України та п. 3 Наказу ДПА України № 355 від 27.05.2008 р. “Про затвердження Методичних рекомендацій щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок платників податків”.
З наданих суду доказів порушень порядку проведення перевірки відповідача не встановлено.
Порядок оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства затверджений Наказом Державної податкової адміністрації України від 10.08.2005 р. № 327 (далі - Порядок).
Згідно з п. 1.3. розділу 1 Порядку за результатами проведення невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок фінансово-господарської діяльності суб’єктів господарювання оформлюється акт, а в разі відсутності порушень податкового, валютного та іншого законодавства - довідка.
В цьому ж пункті визначено, що акт - це службовий документ, який стверджує факт проведення невиїзної документальної або виїзної планової чи позапланової перевірки фінансово-господарської діяльності суб’єкта господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб’єктами господарювання.
Як вбачається з матеріалів справи, акт перевірки складений у відповідності до вимог вищезазначеного Порядку, а тому є належним, достовірним та допустимим доказом у справі та свідчить про вчинення відповідачем зафіксованих у ньому порушень.
Визначаючись стосовно сум штрафних санкцій згідно рішення про їх застосування форми С№ 0000852303 від 14.08.2009 року, суд виходить з наступного.
Згідно з п. 9 ст. 3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” суб’єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов’язані щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій.
Відповідно до п. 4 ст. 17 вищевказаного Закону за порушення його вимог до суб’єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у розмірі двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян –у разі невиконання щоденного друку фіскального звітного чеку або його незберігання в книзі обліку розрахункових операцій.
Відповідно до п. 13 ст. 3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” суб’єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов’язані забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки –загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.
Стаття 22 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” передбачає, що у разі невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня, до суб’єктів підприємницької діяльності застосовується фінансова санкція у п’ятикратному розмірі суми, на яку виявлено невідповідність.
Згідно з п. 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 року № 637, уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися. Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів. У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).
Відповідно до п. 1 Указу Президента України Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівкивід 12.06.1995 р. № 436/95 за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб’єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу у п'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми.
Як вбачається з матеріалів справи, за незабезпечення зберігання в книзі обліку розрахункових операцій фіскальних звітних чеків та за не забезпечення відповідності сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків загальній сумі продажу згідно звіту РРО до відповідача цілком правомірно та у визначеному законодавством розмірі застосовано штрафні санкції за порушення відповідних вимог Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, а за неоприбуткування готівкових коштів до відповідача також цілком правомірно та у визначеному законодавством розмірі застосовано штрафні санкції за порушення вимог Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні.
Факт наявності зафіксованих в акті перевірки порушень підтверджується доказами, що містяться в матеріалах справи, розмір штрафних санкцій відповідає вимогам чинного законодавства України, а тому у суду не має сумнівів щодо правомірності винесення рішення про їх застосування форми С№0000852303 від 14.08.2009 р.
Крім того, при винесенні рішення суд враховує те, що відповідачем не надано доказів в спростування позовних вимог.
В силу ч. 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. ст. 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об‘єктивному дослідженні.
Враховуючи вищевикладене, та норми чинного законодавства України, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі з урахуванням положень ст. 94 КАС України.
Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -
ПОСТАНОВИВ :
Позов задовольнити.
Стягнути з приватного підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_2, 22845, ідентифікаційний код НОМЕР_2) на користь Державного бюджету України (р/р 31114104700380, ГУДКУ у Вінницькій області, МФО 802015, код одержувача 34701214, код платежу 21080900) кошти у сумі 3241,00 грн. (три тисячі двісті сорок одна гривня 00 коп.).
Відповідно до ст. 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. При цьому апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження , якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до суду апеляційної інстанції через суд , який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Відповідно до ст. 254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає сили після закінчення цього строку.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови оформлено: 19.11.09
Суддя Сауляк Юрій Васильович