ВЕРХОВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

06.03.2018 Київ К/9901/21359/18 642/1039/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Мороз Л.Л.,

суддів: Бучик А.Ю., Гімона М.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу №642/1039/17

за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Харкова про визнання незаконними дій та рішення суб'єкта владних повноважень і зобов'язання вчинити певні дії, провадження по якій відкрито

за заявою ОСОБА_1 про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України, постановлену 23 травня 2017 року суддею Морозом В.Ф., -

ВСТАНОВИВ :

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Холодногірському районі м. Харкова, в якому просила:

- визнати протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в Холодногірському районі м. Харкова щодо відмови у призначенні пенсії за вислугу років відповідно до ст. 501 Закону України «Про прокуратуру» №1789-ХІІ від 05.11.1991 (в редакції Закону №2663-ІІІ від 12.07.2001);

- визнати незаконним та скасувати рішення відповідача від 05.01.2017 (лист від 11.01.2017 № 90-02/29) про відмову в задоволенні заяви про призначення пенсії за вислугою років;

- зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Холодногірському районі м. Харкова призначити та проводити виплату пенсії за вислугу років згідно зі ст. 501 Закону України «Про прокуратуру» №1789-ХІІ від 05.11.1991 (в редакції Закону №2663-ІІІ від 12.07.2001) з 21.12.2016, виходячи із розрахунку 90% від суми місячного (чинного) заробітку, обчисленого за останні 24 календарні місяці роботи, відповідно до довідки прокуратури Харківської області про заробітну плату від 12.12.2016 №18-802, без обмежень її максимального розміру.

Постановою Ленінського районного суду м. Харкова від 14 березня 2017 року позов задоволено.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 26 квітня 2017 року постанову суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 23 травня 2017 року відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 26 квітня 2017 року на підставі пункту 1 частини 5 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України.

У липні 2017 року ОСОБА_1 (в порядку глави 3 розділу ІУ Кодексу адміністративного судочинства України в редакції, чинній до 15.12.2017) направила до Верховного Суду України заву про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 23 травня 2017 року.

Ухвалою Верховного Суду України від 12 липня 2017 року відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Харкова про визнання незаконними дій та рішення суб'єкта владних повноважень і зобов'язання вчинити певні дії для перегляду ухвали Вищого адміністративного суду України від 23 травня 2017 року.

У зв'язку із початком роботи Верховного Суду, на виконання підпунктів 1, 7 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України (в чинній редакції) матеріали заяви передано до Верховного Суду.

Так, у заяві про перегляд судових рішень Верховним Судом України ОСОБА_1 вважає неоднаково застосованою судом касаційної інстанції у подібних правовідносинах статтю 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній до 15.12.2017) що, на думку заявника, підтверджується ухвалами Вищого адміністративного суду України від 11 січня 2017 року (№К/800/137/17) та від 06 червня 2017 року (№К/800/16444/17).

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України перегляд Верховним Судом України судових рішень в адміністративних справах може здійснюватися виключно з підстав неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що спричинило ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

Так, у справі №640/14865/16, рішення в якій надано для порівняння, Вищий адміністративний суд України відкрив касаційне провадження у справі з тих підстав, що позивачем оскаржуються процесуальні рішення судів першої та апеляційної інстанцій, а саме рішення про залишення позову без розгляду, постановлення яких за правилами скороченого провадження не передбачено.

У справі №638/1952/17 Вищий адміністративний суд України відкрив касаційне провадження у справі, оскільки в касаційному порядку оскаржується судове рішення, ухвалене за результатами розгляду справи у загальному порядку.

Натомість у справі, рішення в якій заявник просить переглянути, справа судами першої та апеляційної інстанцій розглянута за правилами скороченого провадження, установленими статтею 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, частиною 10 якої встановлено, що у разі оскарження в апеляційному порядку постанови, прийнятої у скороченому провадженні, судове рішення апеляційної інстанції по такій справі є остаточним і оскарженню не підлягає.

Аналіз наведених судових рішень дає підстави вважати, що Вищий адміністративний суд України ухвалив їх за різних фактичних обставин, у зв'язку з чим не можна дійти висновку про неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм процесуального права.

Зміст правовідносин з метою з'ясування їх подібності в різних рішеннях суду касаційної інстанції визначається обставинами кожної конкретної справи, перевірка правильності встановлення яких не належить до компетенції Верховного Суду України.

Відповідно до частини першої статті 244 КАС України Верховий Суд України відмовляє в задоволенні заяви, якщо обставини, які стали підставою для перегляду справи, не підтвердилися.

На підставі викладеного, керуючись підпунктом 1 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній з 15.12.2017), статтями 241, 242, 244 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній до 15.12.2017), суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 відмовити.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Л.Л. Мороз

Судді А.Ю. Бучик

М.М. Гімон