Номер провадження: 22-ц/785/2040/18

Номер справи місцевого суду: 495/6948/16-ц

Головуючий у першій інстанції Гайда-Герасименко О. Д.

Доповідач Громік Р. Д.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.02.2018 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого - Громіка Р.Д.,

суддів - Черевка П.М., Драгомерецького М.М.,

за участю секретаря - Фабіжевської Т.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 19 вересня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Одесаобленерго» в особі Білгород-Дністровського РЕМ про визнання протиправним та скасування протоколу, -

встановила:

ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ПАТ «Одесаобленерго» в особі Білгород-Дністровського РЕМ про визнання протиправним та скасування протоколу.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі посилаючись на обставини, які викладені в позовній заяві, просив позов задовольнити та пояснив, що підставою для звернення позивача до суду стало те, що ПАТ «Одесаобленерго» в особі Білгород-Дністровського РЕМ порушив його права при складанні акту про порушення ПКЕЕН №038188 від 26.05.2016 року та при здійснені розрахунку суми збитків нарахованих згідно вказаного акту. Позивач є одноосібним власником житлового будинку, який розташований за адресою: Одеська область, Білгород-Дністровський район, с.Випасне, вул.Озерна (Островського) 9, що підтверджується витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно НОМЕР_1 від 16.09.2009 року, виданий КП «Білгород-Дністровське БТІ». Електропостачання житлового будинку здійснюється на підставі договору №1050-121 укладеного з попереднім власником будинку ОСОБА_3. Договір на електропостачання житлового будинку між позивачем та відповідачем не укладався. 25 травня 2016 року в ході проведення перевірки працівниками Білгород-Дністровського РЕМ в житловому будинку був складений акт про порушення №038188, згідно якого споживач ОСОБА_2 допустив самовільне підключення електроустановок до електричної мережі споживача з порушенням схеми обліку шляхом застосування штучного заземлення нульового проводу при зміненій фазировці електролічильника в прихованому місці. При вимкнутому нульовому автоматі електроенергія використовується, електролічильником не враховується. Позивач вважає зазначений акт є неправомірним, складеним з грубим порушенням.

Рішенням Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 19 вересня 2017 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 відмовлено.

Не погодившись з вказаним рішенням суду ОСОБА_2 звернувся до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове, яким задовольнити позов повністю, посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права.

Заслухавши доповідача, розглянувши матеріали справи і доводи, викладені в апеляційній скарзі, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню за таких підстав.

Відповідно до припису ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції правильно були встановлені наступні обставини.

Позивач ОСОБА_2 являється власником житлового будинку АДРЕСА_1, що підтверджується витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно НОМЕР_1 від 16.09.2009 року, виданий КП «Білгород-Дністровське БТІ».

Позивач ОСОБА_2 є споживачем електричної енергії через приєднану електромережу, постачання якої в його будинок по АДРЕСА_1 здійснює ПАТ «Одесаобленерго». Особовий рахунок НОМЕР_2 за вказаною адресою відкрито на попереднього власника ОСОБА_3. Новий власник будинку - позивач ОСОБА_2 фактично користується електроенергією та розраховується за неї з ПАТ «Одесаобленерго» ще з 2008 року, проте в порушення п.7 Правил користування електричною енергією для населення», затверджених постановою КМ України № 1357 від 26.07.1999 року та ст.20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» для укладення договору про користування електричною енергією до енергопостачальника не звертається, у зв'язку з чим не вважає себе споживачем електричної енергії за вказаною адресою.

З огляду на викладене слід зазначити, що відносини з приводу постачання фізичним особам електроенергії регулюються Цивільним кодексом України, ст.ст.24-27 Закону України «Про електроенергетику», «Правилами користування електричною енергією для населення», затверджених постановою КМ України №1357 від 26.07.1999 року, розділами 1, 2 та 12 «Правил користування електричною енергією», затверджених постановою НКРЕ №28 від 31.07.1996 року та «Методикою визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією», затвердженою постановою НКРЕ України від 04.05.2006 року №562.

Відповідно до абзацу 1 ч.1 ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Згідно ч.1 ст.639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Якщо сторони виконують умови договору, то договір вважається укладеним навіть в тому випадку, якщо йому не надано обумовленої законом форми.

Таким чином, у сторін виникають договірні правовідносини.

Виходячи з положень ст.ст.6, 626-631, 526 ЦК України укладений договір є обов'язковим для належного виконання сторонами, відповідно до його умов, вимог ЦК України та інших актів цивільного законодавства.

Стаття 611 ЦК України передбачає, що у разі порушенням зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Нормою ч.4 ст.26 Закону України «Про електроенергетику» передбачається, що споживач несе відповідальність згідно із законодавством за порушення умов договору та Правил.

Як зазначено у п.1.2 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою НКРЕ від 31.07.96 року №28, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 2 серпня 1996 року за №417/1442 (зі змінами та доповненнями): населення - споживачі електричної енергії - фізичні особи, які з метою задоволення власних побутових або господарських потреб споживають електричну енергію для потреб електроустановок, що належать їм за ознакою права власності або користування, за винятком електроустановок, які використовуються для здійснення в установленому законодавством порядку підприємницької діяльності. Електроустановка - комплекс взаємопов'язаних устаткування і споруд, призначених для виробництва або перетворення, передачі, розподілу чи споживання електричної енергії.

В ст.1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» зазначено, що комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газо- та електропостачанням, опаленням, а також вивезення побутових відходів у порядку, встановленому законодавством. Власник приміщення, будинку, споруди, житлового комплексу або комплексу будинків і споруд (далі - власник) - фізична або юридична особа, якій належить право володіння, користування та розпоряджання приміщенням, будинком, спорудою, житловим комплексом або комплексом будинків і споруд, зареєстроване у встановленому законом порядку. Виконавець - суб'єкт господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальної послуги споживачу відповідно до умов договору. Споживач - фізична чи юридична особа, яка отримує або має намір отримати житлово-комунальну послугу.

Згідно ст.20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач забов'язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору та оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Відповідно до п.7 ПКЕЕН для споживання електричної енергії новий наймач (власник) квартири або іншого об'єкта повинен звернутися до енергопостачальника для укладення договору про користування електричною енергією. Після чого електропостачальник протягом 3 днів у містах та 7 днів у сільській місцевості підключає квартиру або об'єкт споживача до електропостачання.

При розгляді даної категорії справ, споживачем, є не лише особа, яка уклала договір про користування електричною енергією (абонент), а і особа, яка використовує цю енергію для задоволення своїх потреб через прилади обліку, встановлені в будинку (ухвала Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 21 листопада 2011 року у справі №6-28346св11).

На підставі вищевикладеного, доводи позивача про те, що за умови відсутності письмового договору між ним та ПАТ «Одесаобленерго», він не є споживачем електричної енергії, а акт про порушення ПКЕЕН №038188 від 26.05.2016 року неправомірно був складений відносно особи з якою не укладено договір на електропостачання є необґрунтованими.

Відповідно до п.37 «Правил користування електричною енергією для населення», затверджених постановою КМ України №1357 від 26.07.1999 року, енергопостачальник має право перевіряти справність приладів обліку, знімати показання відповідно до умов договору та проводити обстеження електроустановок споживача щодо виявлення споживання електричної енергії поза приладом обліку.

Пунктом 42 ПКЕЕН передбачено, що споживач електричної енергії зобов'язаний забезпечити доступ представникам енергопостачальника після пред'явлення ними службових посвідчень до квартири або іншого об'єкта для обстеження приладу обліку, електроустановок та електропроводки.

Згідно з п.53 ПКЕЕН у разі виявлення представником енергопостачальника порушення споживачем ПКЕЕН, у тому числі фактів розкрадання електричної енергії, складається акт, який підписується представником енергопостачальника та споживачем.

У разі відмови споживача від підпису в акті робиться позначка про відмову. Акт вважається дійсним, якщо його підписали три представники енергопостачальника.

Акт про порушення Правил розглядається комісією з розгляду актів, що утворюється енергопостачальником і складається не менш як з трьох уповноважених представників енергопостачальника.

Споживач має право бути присутнім на засіданні комісії з розгляду актів.

Рішення комісії з розгляду актів оформляється протоколом, копія якого видається споживачу.

26 травня 2016 року при проведенні перевірки працівниками ПАТ «Одесаобленерго» законності споживання електричної енергії побутовими абонентами за адресою: Одеська область, Білгород-Дністровський район, с.Випасне, вул.Озерна (Островського) 9, у споживача ОСОБА_2 було виявлено порушення «Правил користування електричною енергією для населення», затверджених постановою КМ України №1357 від 26.07.1999 року, а саме «самовільне підключення електропроводки до електромережі енергопостачальника з порушенням схеми обліку шляхом застосування штучного заземлення нульового проводу при зміненій фазировці електролічильника в прихованому місці. При вимкненому нульовому автоматі електроенергія споживається, електролічильником не враховується».

Відповідно до п.53 ПКЕЕ для населення, в присутності позивача ОСОБА_2, було складено акт про порушення ПКЕЕН №038188 від 26.05.2016 року, від підпису в якому він відмовився, проте вніс до нього зауваження «с актом не согласен». Дане порушення також підтверджується схемою доданою до акта, фотоматеріалами зробленими під час проведення перевірки та поясненнями до акта рейдової бригади.

Після складання акту схема обліку електричної енергії була відновлена шляхом сфазування електролічильника.

06 червня 2016 року до Білгород-Дністровського РЕМ від позивача надійшла заява з проханням розглянути акт на комісії РЕМ та його пояснення до складеного акта, в яких він зазначив, що з актом не згоден, оскільки заземлення зроблено для бойлера і підключено до бойлера.

06 червня 2016 року в присутності ОСОБА_2 комісією Білгород-Дністровського РЕМ ПАТ «Одесаобленерго» був розглянутий акт про порушення ПКЕЕН №038188 від 26.05.2016 року. Твердження позивача, що заземлення зроблено для бойлера і підключено до бойлера не знайшло свого підтвердження в матеріалах по акту, зокрема, з фотоматеріалів та пояснень рейдової бригади вбачається, що виявлений провід заземлення проходив через підвальне приміщення та взагалі не був підключений до бойлера. Натомість представниками енергопостачальника під час технічної перевірки було встановлено, що додатково змонтований контур заземлення, який був з'єднаний з "нульовим" проводом внутрішньо-будинкової електромережі (провід з одним штекером, який вмикався в розетку у ванній кімнаті, був прокладений через трубу в підвальному приміщенні та виходив надвір, де з іншої сторони був приєднаний до металевого штиря забитого в землю), за умови несфазованого електролічильника (фаза була в третій клемі) давало змогу позивачу безобліково споживати електричну енергію. Зміна фазировки була здійснена споживачем на опорі, оскільки пломби на клемній кришці та ЗКУ не пошкоджені, а на момент встановлення електролічильника ввідний «0» було підключено до клеми №3, що підтверджується технічним паспортом №0000008017 від 21.01.2008 року.

Виявлене у позивача порушення ПКЕЕН відповідає підпункту 7 пункту 3.1 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами Правил користування електричною енергією, затвердженої постановою НКРЕ України №562 від 04.05.2006 р. (із змінами та доповненнями).

З огляду на викладене, керуючись пунктом 3.6. Методики в якому зазначено, що у разі виявлення у споживача порушень, зазначених у підпункті 7 пункту 3.1 Методики, добовий обсяг споживання електричної енергії Wдоб.с.п. (кВт•год) визначається за формулою (2.7) Методики) та підпунктом «г» пункту 3.3. Методики в якому зазначено, що у разі використання споживачем "штучного нуля", що призвело до споживання необлікованої електричної енергії, - із дня останньої технічної перевірки або допуску електроустановки в експлуатацію (у разі коли технічна перевірка даної електроустановки не проводилась) до дня усунення порушення, але не більше сумарної кількості днів за три роки, що передували дню виявлення порушення, та до дня усунення порушення, комісією прийнято рішення здійснити розрахунок за 1096 днів за період з 26.05.2013 року по дату виявлення порушення 26.05.2016 року та по пропускній здатності алюмінієвого проводу перерізом 6,0 мм (найменша поперечна площа перерізу поводу використана в схемі самовільного підключення) з урахуванням використання навантаження 8 годин на добу.

Вартість недоврахованої електроенергії склала 58235 грн 03 коп., протокол та розрахунок по акту були підписані позивачем ОСОБА_2 без зауважень (а.с.61).

Копія протоколу та квитанція на оплату суми акту про порушення ПКЕЕН були отримані позивачем 06 червня 2016 року, що підтверджується його підписом в протоколі (а.с.61).

Таким чином, з наведеного вбачається, що акт №038188 від 26.05.2016 року та протокол №31-150 від 06.06.2016 року є правомірними та складеними у відповідності до вимог ПКЕЕН та Методики, а доводи позивача щодо невручення йому копії протоколу, а також щодо невірно розрахованої, «завищеної» суми по акту №038188 від 26.05.2016 року є необґрунтованими та не відповідають дійсності.

Відповідно до ст.ст.10, 60 ЦПК України (у редакції, яка була чинна на момент розгляду справи), цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Твердження позивача ОСОБА_2, що акт про порушення ПКЕЕН №038188 від 26.05.2016 року був складений без його присутності у зв'язку з тим, що він перебував на роботі, не відповідає дійсності та не підтверджується жодними матеріалами справи, оскільки позивачем ОСОБА_2 до складеного акта власноручно була внесена його думка з приводу виявленого порушення та складання акта, а саме зазначено «с актом не согласен» (а.с.60).

Таким чином, посилання позивача на те, що ПАТ «Одесаобленерго» було порушено п.4.7. Методики шляхом внесення виправлень до акта, а саме на акті іншою пастою та іншим почерком зроблені дві дописки, що він відмовився від підпису також є необґрунтованими, не відповідають дійсності та спростовуються матеріалами справи, оскільки вказаний коментар на акті був залишений самим позивачем ОСОБА_2 (а.с.59-60).

Крім того, посилання позивача ОСОБА_2 на заборгованість за спожиту ним електроенергію у розмірі понад 3000 грн, а також на квитанції щодо її оплати не є належними та допустимими доказами, які б спростовували виявлене у нього порушення ПКЕЕН.

Відповідно до п. 42 ПКЕЕН споживач зобов'язаний забезпечувати належний технічний стан та безпечну експлуатацію своїх електроустановок та побутових електроприладів.

Згідно п.48 ПКЕЕН споживач несе відповідальність за розкрадання електричної енергії у разі самовільного підключення до електромереж і споживання електричної енергії без приладів обліку.

На підтвердження доводів викладених в позовній заяві представником позивача до суду була надана відповідь Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії в Одеській області від 23.09.2016 року за №28/10-06-1164 на скаргу ОСОБА_2 стосовно процедури складення акту про порушення Правил користування електричною енергією для населення від 26.05.2016 року №038188 та здійснення за ним розрахунку збитків.

У вищевказаній відповіді Держенергонагляд посилається на те, що акт про порушення ПКЕЕН №038188 від 26.05.2016 року, начебто містить недоліки, які унеможливлюють застосування «Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією». Зокрема у відповіді зазначено: в акті відсутня інформація щодо місця та способу здійснення споживачем «перефазування» приладу обліку; - в акті відсутня інформація, що додатково змонтований корпус заземлення був з'єднаний з «нульовим» проводом електромережі житлового будинку; - в акті відсутня інформація стосовно меж балансової належності.

З вищевказаними висновками Держенергонагляду, на які посилається представник позивача, погодитися не можливо.

В пункті 4.6 «Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією», затвердженої постановою НКРЕ України № 562 від 04.05.2006 року, (із змінами та доповненнями), вказано, що в акті про порушення зазначаються всі необхідні для розрахунку згідно з вимогами цієї Методики параметри, що характеризують електроустановку споживача, схему підключення електроустановки споживача та її графічне зображення із зазначенням: меж балансової належності; перерізів та матеріалу всіх проводів (кабелів), наявних у схемі підключення; фазування приладу обліку на дату оформлення акта про порушення.

В Акті №038188 від 26.05.2016 року зазначено, що у споживача виявлено наступне порушення ПКЕЕН: «самовільне підключення електроустановок до електромережі споживача з порушенням схеми обліку шляхом застосування штучного заземлення нульового проводу при зміненій фазировці електролічильника в прихованому місці. При вимкненому нульовому автоматі електроенергія споживається, електролічильником не враховується». Вказане порушення схематично зображено на схемі електропостачання споживача наведеній в Додатку 1 до акту (а.с.60).

Таким чином, інформація щодо фазування приладу обліку на дату оформлення акта про порушення та межа балансової належності зазначена як у самому визначенні порушення так і на схемі доданій до акта. В пункті 3 акта зазначено відомості щодо перерізів та матеріалу всіх проводів (кабелів), наявних у схемі підключення.

З наведеного вбачається, що акт про порушення ПКЕЕН №038188 від 26.05.2016 року містить всі необхідні для розрахунку згідно з вимогами Методики параметри, що характеризують електроустановку споживача, схему підключення електроустановки споживача та її графічне зображення. Методикою передбачено обов'язкове внесення інформації щодо фазування приладу обліку на дату оформлення, проте нею не передбачено обов'язкове позначення в самому акті про порушення ПКЕЕН місця та способу зміни споживачем «перефазування» приладу обліку. Вказана інформація зазначена в письмових поясненнях рейдової бригади до складеного акта (а.с.64).

Що стосується відсутності в акті інформації, що додатково змонтований корпус заземлення був з'єднаний з «нульовим» проводом електромережі житлового будинку та інформації стосовно меж балансової належності, то слід зазначити, що Додаток 1 до акту про порушення №038188 від 26.05.2016 року, а саме схема електропостачання споживача, містить повну та вичерпну інформацію з цього приводу. Так, з Додатку вбачається, що на ньому схематично зображено та додатково підписано як межу балансової належності так і точку приєднання додатково змонтованого корпусу заземлення з «нульовим» проводом електромережі споживача. Додаток 1 є невідємною частиною акта про порушення ПКЕЕН, а отже твердження щодо відсутності в акті вищевказаної інформації є необґрунтованими та такими що не відповідають дійсним матеріалам справи.

З вищенаведеного вбачається, що зауваження викладені у відповіді Держенергонагляда на скаргу ОСОБА_2 є необґрунтованими, необ'єктивними та такими, що не відповідають дійсним матеріалам справи.

Вимоги позивача щодо визнання протиправним та скасування протоколу комісії №31-150 від 06.06.2016 року з розгляду акту про порушення ПКЕЕН №038188 від 26.05.2016 року є безпідставними.

Стаття 16 ЦК України визначає способи захисту цивільних прав та інтересів. Власник порушеного права може скористатися не любим, а цілком конкретним способом захисту свого права. Визнання протиправним та скасування протоколу комісії енергопостачальника щодо розгляду акту про порушення ПКЕЕН не передбачено діючим законодавством в якості способу захисту прав.

Оскаржуваний протокол за своїми ознаками не відноситься до протоколів, що мають обов'язковий характер для учасників правовідносин, які виникають чи припиняються з прийняттям такого протоколу, а є лише різновидом претензії. Цей протокол може бути використаним у якості доказу у випадках звернення з позовом до суду відповідачем і підлягає оцінці судом у відповідності до вимог законодавства.

З огляду на викладене слід зазначити, що в акті №038188 від 26.05.2016 року зафіксовано виявлення у позивача наступного порушення ПКЕЕН: «самовільне підключення електроустановок до електромережі споживача з порушенням схеми обліку шляхом застосування штучного заземлення нульового проводу при зміненій фазировці електролічильника в прихованому місці. При вимкненому нульовому автоматі електроенергія споживається, електролічильником не враховується». Вказане порушення графічно зображено на схемі електропостачання споживача наведеній в Додатку 1 до акту.

Таким чином, інформація щодо фазування приладу обліку на дату оформлення акта про порушення та межа балансової належності зазначена як у самому визначенні порушення так і на схемі доданій до акта. В пункті 3 акта зазначено відомості щодо перерізів та матеріалу всіх проводів (кабелів), наявних у схемі підключення.

З наведеного вбачається, що акт про порушення ПКЕЕН №038188 від 26.05.2016 року містить всі необхідні для розрахунку згідно з вимогами Методики параметри, що характеризують електроустановку споживача, схему підключення електроустановки споживача та її графічне зображення.

Методикою передбачено обов'язкове внесення до акту інформації щодо фазування приладу обліку на дату оформлення акта про порушення, проте нею не передбачено обов'язкове позначення в самому акті про порушення ПКЕЕН місця та способу «перефазування» споживачем приладу обліку. Місце та спосіб здійснення «перефазування» приладу обліку не є та не може бути параметром, оскільки параметр - це величина, що нею характеризують якусь властивість, стан, розмір або форму об'єкта, робочого тіла, процесу, явища або системи тощо. Зважаючи на викладене, при складанні акта про порушення ПКЕЕН вказана інформація була зазначена в письмових поясненнях рейдової бригади до складеного акта.

Крім того, законодавець не покладає на енергопостачальника обов'язок достеменно встановлювати або доводити в суді спосіб у який споживачем було вчинено зміну фазування приладу обліку, оскільки це не входить в предмет доказування при виявленні порушення, передбаченого п.п. 7 п. 3.1. Методики. В даному випадку достатньо фактичної фіксації використання «штучного нуля» та наявність фази в 3-й клемі, що призводило до споживання не облікованої електричної енергії.

Посилання представника позивача на те, що споживач не несе відповідальність за неправильне приєднання «фазного» і «нульового» проводів до електролічильника при його установці, за умови цілісності пломб на клемній кришці пристрою обліку є дійсно вірними, оскільки взагалі сама по собі відповідальність лише за зміну фазування приладу обліку Методикою не передбачена. Відповідальність передбачена за використання «штучного нуля», що призводить до споживання не облікованої електичної енергії.

З огляду на викладене, припущення представника позивача, що ПАТ «Одесаобленерго» намагається притягнути ОСОБА_2 до відповідальності за неправильне фазування його електролічильника також хибні.

Щодо посилань позивача щодо відсутності документів, які підтверджують правильність фазування електролічильника при його установці, а також те, що позивачеві не надано детальний розрахунок по акту, слід зазначити, що вказані матеріали з самого початку розгляду справи містяться в матеріалах справи, оскільки були надані представником відповідача в якості додатків до заперечень на позовну заяву від 11.11.2016 року.

З вищенаведеного вбачається, що зауваження викладені у відповіді Держенергонагляда на скаргу ОСОБА_2, на яких фактично ґрунтується вся позовна заява є необґрунтованими, необ'єктивними та такими, що не відповідають дійсним матеріалам справи.

Жодних прав чи законних інтересів позивача ПАТ «Одесаобленерго» не порушувало - складання акта про порушення ПКЕЕН є нічим іншим як способом фіксування виявленого представниками енергопостачальника порушення споживачем ПКЕЕН, а прийняте комісією рішення з розгляду акта оформлене протоколом є лише різновидом претензії, жодних дій щодо стягнення суми збитків завданих порушенням ОСОБА_2 Правил користування електричною енергією або ж щодо відключення від електропостачання його будинку ПАТ «Одесаобленерго» не вчиняло, спосіб захисту прав обраний позивачем не передбачений чинним законодавством, а обґрунтування позову є абстрактним та ґрунтується лише на відповіді Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії в Одеській області, яка висловила свою суб'єктивну думку, котра, як вбачається з матеріалів справи, не має правового обґрунтування та не відповідає дійсним обставинам справи та наявним матеріалам.

За таких обставин, позовні вимоги позивача нічим об'єктивно не підтверджені, не надано належних та допустимих доказів та на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які посилається позивач та його представник, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про необхідність відмовити ОСОБА_2 в задоволенні позову.

Згідно ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

За змістом ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотримання норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданням цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог або заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Скаржник не довів обставини, на які посилався як на підставу своєї позовної заяви та апеляційної скарги. В апеляційній скарзі скаржником так і не наведено, які норми права порушив суд при вирішенні справи, не надав жодного доказу на спростування обставин, які були встановлені в ході розгляду справи.

Твердження скаржника в апеляційній скарзі про те, що рішення суду першої інстанції не відповідає вимогам закону, є неспроможними. Більш того, колегія суддів звертає увагу, що ОСОБА_2 у суді апеляційної інстанції не було заявлено клопотання про проведення будь-якої експертизи.

Наведені в апеляційній скарзі інші доводи не спростовують зазначені вище висновки суду першої інстанції і не містять підстав для висновків про порушення або неправильне застосування судом норм права, які привели до неправильного вирішення справи.

Тому, на думку колегії суддів, справа розглянута по суті правильно, законних підстав для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції немає.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення суду, доводи апеляційної скарги його не спростовують, рішення ухвалено у відповідності до вимог матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, оскаржуване рішення суду залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381-384, 389-391 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області, -

постановила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 19 вересня 2017 року залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з моменту її прийняття, проте може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий Р.Д. Громік

Судді: М.М. Драгомерецький

П.М. Черевко

Повне судове рішення складено 03.03.2018 року.