ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
43010, м. Луцьк, пр. Волі, 54 а
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
|
"04" серпня 2006 р. |
Справа № 03/44-2А. |
за позовом Підприємця ОСОБА_1, м. Луцьк
до відповідача Луцької об'єднаної державної податкової інспекції, м. Луцьк
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Підприємець ОСОБА_2
про визнання нечинним рішення НОМЕР_1 від 20.03.2006р.
Суддя Сініцина Л.М.
При секретарі Пастушук А.М.
Представники:
Представники:
від позивача: ОСОБА_1 - підприємець
від відповідача: ОСОБА_3 -держ. под. інспектор, дов. в справі
ОСОБА_4 -гол. держ. под. ревізор-інспектор, дов. в справі
ОСОБА_5 -ст. держ. под. ревізор-інспектор, дов. в справі
від третьої особи: ОСОБА_2 - підприємець
Відповідно до статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 28.07.2006р. було оголошено перерву до 04.08.2006р. для подачі доказів по справі.
Суть спору: Підприємець ОСОБА_1просила суд визнати нечинним рішення Луцької об'єднаної державної податкової інспекції про застосування штрафних (фінансових) санкцій НОМЕР_1 від 20.03.2006р. Свої вимоги обґрунтувала тим, що оскаржувала вказане рішення в адміністративному порядку, однак рішення ДПА у Волинській області було прийнято 05.05.2006р. (скарга у ДПА у Волинській області була зареєстрована 07.04.2006р), тобто через 29 календарних днів, а згідно чинного законодавства контролюючий орган зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом 20 календарних днів від дня отримання скарги платника податків. Отже, скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків. Перевіряючими до початку перевірки була зроблена «контрольна закупка», що є порушенням законів України «Про міліцію», «Про службу безпеки України», «Про державну податкову службу в Україні»та інших законів. Інспекторами не було пред'явлено посвідчення на перевірку (направлення). Порушуючи Конституцію України, Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій», перевіряючі примусили порахувати виручку підприємця ОСОБА_1 та підприємця ОСОБА_2, що працює разом в одному торговому павільйоні, за одним прилавком і є платником єдиного податку. Штрафні санкції до ОСОБА_1 були застосовані з суми денної виручки підприємця ОСОБА_2 в розмірі 1846 грн. Підприємцем ОСОБА_1 закон не порушувався, сума 6,65 грн. була нарахована на касовому апараті при контрольній закупці, був виданий розрахунковий документ на підакцизні товари, на інші товари розрахунковий документ не видається, оскільки підприємець ОСОБА_2 є платником єдиного податку. Висновки акта перевірки та рішення про результати розгляду скарги ДПА у Волинській області не відповідають вимогам чинного законодавства, податкові органи при складанні цих документів перевищили свої повноваження та неодноразово порушили Конституцію та Закони України.
В заяві від 04.08.2006р. позивач просила змінити позовні вимоги та визнати нечинним рішення Луцької ОДПІ про застосування штрафних (фінансових) санкцій НОМЕР_2 від 05.05.2006р. (27.07.2006р.).
Відповідач в запереченні на позовну заяву вважає її необґрунтованою і безпідставною, оскільки як стверджує акт перевірки, встановлено порушення ведення розрахункових операцій -не проведення через реєстратор розрахункових операцій частини вартості покупки в сумі 17,70 грн. та невідповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, зазначеній у денному звіті РРО на 375,85 грн. Виручені за товар кошти як підприємця загальної системи оподаткування (ОСОБА_1) так і підприємця -платника єдиного податку (ОСОБА_2) знаходяться разом в грошовій скриньці від ЕККА типу ЕРА 101.08, куди була покладена і виручка від покупки в сумі 24.35 грн. На час перевірки залишок готівки на місці проведення розрахунків становив 382,50 грн., що підтверджено розпискою підприємців ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про наявність на місці проведення розрахунків готівкових коштів, в той час як у поточному звіті РРО готівкові кошти зазначені в сумі 6,65 грн., тобто невідповідність склала 375,85 грн. за яку слід застосувати фінансову санкцію в сумі1879,25 грн. (375,85 х 5). Щодо порушення податковим органом абз.1 та абз.3 п.п.5.2.2 п.5.2 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», то згідно п.16 Наказу ДПА України від 11.12.1996р. №29 «Про затвердження Положення про порядок подання та розгляду скарг платників податків державними податковими адміністраціями»зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18.12.1996р. за № 723/1748 із змінами та доповненнями, «Рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій органу державної податкової служби, крім штрафних (фінансових) санкцій за порушення законодавства про оподаткування та за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності, може бути оскаржене в державній податковій адміністрації (інспекції) вищого рівня протягом одного року з моменту (дня) його прийняття, але не пізніше одного місяця з дня надсилання (вручення) рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій платнику податків, якщо інший порядок та строки оскарження не зазначено в законодавчому акті, яким передбачені штрафні (фінансові) санкції та їх застосування органами державної податкової служби. Розгляд скарг на рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій і прийняття рішень відбувається у тридцятиденний строк з дня надходження скарги до органів державної податкової служби». Луцьким міськрайонним судом Волинської області 05.05.2006р. було розглянуто адміністративну справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1, за результатами розгляду якої винесено постанову, в якій доведено вчинення ОСОБА_1 вищенаведеного порушення та вказано, що ОСОБА_1 в судовому засіданні свою вину визнала повністю, в зв'язку з чим її визнано винною у вчинені адміністративного правопорушення. Відповідно до ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Просив в позові відмовити, а оскаржуване рішення Луцької ОДПІ залишити без змін.
В судовому засіданні позивач та третя особа позовні вимоги підтримали з підстав зазначених у позовній заяві та заяві про зміну позовних вимог, а представники відповідача позов заперечили з підстав, викладених в запереченні на позовну заяву.
Із досліджених матеріалів справи, пояснень представників сторін, третьої особи, господарський суд,-
В С Т А Н О В И В:
Актом Державної податкової адміністрації у Волинській області НОМЕР_3 перевірки щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу суб'єктами підприємницької діяльності від 10.03.2006р. (зареєстрованим в Луцькій ОДПІ 13.03.2006р.)(а.с.54-55), встановлено: 1) при покупці товару по РРО проведено частково суму покупки, а саме замість 24,35 грн. проведено лише 6,65 грн. (цигарки «Бонд»- 2 пачки та цигарки «LM»- 1 пачка) та видано розрахунковий документ на суму 6,65 грн.; 2) невідповідність готівкових коштів на місці проведення розрахункових операцій становить 375 грн.85 коп. в тому числі сума покупки; також встановлено, що кошти виручені за товар і підприємця на загальній системі оподаткування і підприємця на єдиному податку знаходяться разом в грошовій скриньці від ЕККА типу ЕРА -101.08; при купівлі товару виручені кошти та здача за товар були покладені і видано з вищевказаної грошової скриньки (а.с.11-12).
За результатами перевірки Луцькою об'єднаною державною податковою інспекцією 20.03.2006р. прийнято рішення НОМЕР_1 «Про застосування штрафних (фінансових) санкцій», яким до ОСОБА_1 застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 1846 грн. (а.с.10).
Вказане рішення було оскаржене підприємцями ОСОБА_1 та ОСОБА_2 07.04.2006р. до ДПА у Волинській області (а.с.13).
Рішенням ДПА у Волинській області від 05.05.2006р. «Про результати розгляду скарги»(а.с.14-16) встановлено, що штрафні санкції в сумі 88,50 грн. (17,70 х 5) за порушення пунктів 1 та 2 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»від 06.07.1995р. № 265/95-ВР застосовані до скаржника неправомірно, оскільки при здійсненні покупки на загальну суму 24,35 грн., вартість тютюнових виробів в сумі 6,65 грн. була проведена через реєстратор розрахункових операцій та видано розрахунковий документ (а.с.15). Крім того, рішенням ДПА у Волинській області від 05.05.2006р. встановлено, що при складанні розрахунку штрафних санкцій та винесенні рішення була допущена помилка. Тому до підприємця ОСОБА_1 слід застосувати штрафну санкцію за невідповідність готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті, в сумі 1879,25 грн. (375,85 х 5), що більше проти застосованих згідно рішення від 20.03.2006р. НОМЕР_1 на 33,25 грн. (1879,25-1846,00) (а.с.15). За результатами скарги ДПА у Волинській області залишила без змін рішення Луцької ОДПІ від 20.03.2006р. НОМЕР_1 про нарахування штрафних санкцій за порушення законодавства про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сумі 1846,00 грн. та збільшила визначені статтею 22 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»штрафні санкції на суму 33,25 грн. (а.с.16).
Однак, враховуючи викладене в рішення ДПА у Волинській області від 05.05.2006р. (те, що штрафні санкції в сумі 88,50 грн. застосовані неправомірно, та те, що штрафні санкції збільшені на суму 33,25 грн.) штрафні санкції, застосовані рішенням Луцької ОДПІ до ОСОБА_1 мали б бути зменшені на 55,25 грн. (88,50 грн. -33,25 грн. = 55,25 грн.), а не збільшені на 33,25 грн. В рішенні ДПА у Волинській області про результати розгляду скарги від 05.05.2006р. (абз.4. а.с.15) допущено помилку при визначенні різниці суми на яку слід збільшити штрафну санкцію за невідповідність готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті.
Згідно розрахунку штрафних санкцій до акту перевірки НОМЕР_3 від 10.03.2006р. за невідповідність готівки нараховано суму штрафних санкцій 1757,50 грн. (351,5 х 5) (а.с.60), а в рішенні ДПА у Волинській області про результати розгляду скарги від 05.05.2006р. сума штрафних санкцій за невідповідність готівки зазначена в сумі -1846 грн. і ця сума віднімається від тої, яку на думку ДПА у Волинській області слід застосувати -1879,25 (375,85 х 5) (абз. 4, а.с.15), хоча сума 1846 грн. -згідно розрахунку штрафних санкцій складається з санкцій за невідповідність готівки -1757,50 грн. (351,5 х 5) та за непроведення через РРО -88,5 грн. (17,7 х 5) (а.с.60).
Відповідно до абзацу 5 пункту 9 Положення про порядок подання та розгляду скарг платників податків державними податковими адміністраціями, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України від 11.12.1996р. № 29, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18.12.1996р. за №723/1748, з подальшими змінами та доповненнями, у разі скасування в певній частині рішення прийнятого рішенням органу державної податкової служби про нарахування суми податкового зобов'язання (пені та штрафних санкцій) або податкового боргу, раніше надіслане податкове повідомлення або податкова вимога (рішення) вважаються відкликаними від дня отримання платником податків нового податкового повідомлення або відповідної податкової вимоги, що містить нову суму податкового зобов'язання (податкового боргу).
Нове рішення (під значком 2) Луцькою ОДПІ своєчасно не було сформовано. На день попереднього засідання -24.07.2006р. його ще не було і позивачу воно не надсилалось.
Рішення під значком 2 за результатами розгляду скарги від 05.05.2006р. було надіслано позивачу тільки 27.07.2006р. (як вбачається з пояснення відповідача) (а.с.29, 56-57), тобто вже після попереднього судового засідання, про що свідчить повідомлення про вручення 29.07.2006р.(а.с.57), Отже, воно було сформовано 27.07.2006р., але датовано заднім числом -05.05.2006р. В журналі НОМЕР_4реєстрації вихідної кореспонденції фізичних осіб Луцької ОДПІ за реєстраційним індексом НОМЕР_5, що зазначений на рішенні під значком 2, зареєстровано рішення під значком 0 (а.с.58-59). Як пояснив представник відповідача, в журналі зроблена технічна помилка і зазначено рішення із значком 0, а не 2.
Оскільки рішення під значком 2 було отримано позивачем -27.07.2006р., рішення під значком 0 вважається відкликаним, суд вважає за необхідне прийняти заяву позивача про зміну позовних вимог, представник відповідача щодо цього не заперечував.
Згідно абзацу 4 пункту 16 Положення про порядок подання та розгляду скарг платників податків державними податковими адміністраціями, розгляд скарг на рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій і прийняття рішень відбувається у тридцятиденний строк з дня надходження скарги до органів державної податкової служби.
Як вбачається з матеріалів справи, скарга на рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій НОМЕР_1 від 20.03.2006р. ОСОБА_1 та ОСОБА_2 була подана до ДПА у Волинській області 07.04.2006р., а рішення про результати розгляду скарги датовано 05.05.2006р., тобто рішення прийнято своєчасно, у 30-денний строк.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Статтею 15 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»від 06.07.1995р. з подальшими змінами та доповненнями, передбачено, що контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України.
Пунктом 1 Указу Президента України «Про деякі заходи дерегулювання підприємницької діяльності»від 23.07.1998р. №817/98 з подальшими змінами і доповненнями, передбачено, що органи виконавчої влади, уповноважені від імені держави здійснювати перевірку фінансово-господарської діяльності суб'єктів підприємницької діяльності, проводять планові та позапланові виїздні перевірки.
Згідно абз. 2 підпункту 1.4 пункту 1 Порядку оформлення і реалізації матеріалів перевірок щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу суб'єктами підприємницької діяльності, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України 04.04.2002р. № 155/ДСК, посвідчення на право перевірки затверджується керівником (заступником) органу державної податкової служби, у якому вказується посада, прізвище, ім'я та по-батькові посадової особи, якій доручено здійснити перевірку, зазначаються права суб'єкта підприємницької діяльності що перевіряється та перелік законодавчих та нормативно-правових актів, вимоги яких підлягають перевірці, та термін його дії.
Як вбачається з направлень НОМЕР_6 таНОМЕР_7від 10.03.2006р. на право перевірки, посадовим особам ДПА у Волинській області доручено провести перевірку щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій в сфері готівкового та безготівкового обігу ОСОБА_1 (а.с.30,31).
З державного акту на право власності на земельну ділянку від 26.08.2004р. (а.с.50), дозволу на розміщення об'єкта торгівлі НОМЕР_8від 17.10.2005р. (а.с.51) та дозволу на розміщення об'єкта торгівлі НОМЕР_9 від 17.10.2005р. (а.с.52) вбачається, що в торговому павільйоні ІНФОРМАЦІЯ_1. розміщено два об'єкти торгівлі -Підприємця ОСОБА_1, щодо якої проводилась перевірка і Підприємця ОСОБА_2, щодо якого направлення на перевірку не було. Однак по акту перевірки він проходить, акт підписує, знайомиться з актом перевірки і отримує його (а.с.11-12), а також дає пояснення до акту (а.с.34).
Хоча абз.1 пункту 1.4 зазначеного вище Порядку оформлення і реалізації матеріалів перевірок щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу суб'єктами підприємницької діяльності (Наказ №155/ДСК) чітко передбачено, що зазначені перевірки проводяться посадовими особами органів державної податкової служби групою у складі не менше 2-х осіб та наявності у них службових посвідчень, особистих знаків і посвідчення на право перевірки суб'єктів підприємницької діяльності на кожну посадову особу що бере участь у перевірці (абз.2).
Посвідчення на право перевірки Підприємця ОСОБА_2 у перевіряючих не було, отже, вони не мали право його перевіряти.
Підприємець ОСОБА_1 є платником ПДВ, застосовує реєстратор розрахункових операцій та веде книгу обліку розрахункових операцій НОМЕР_10 (а.с.39-41), а Підприємець ОСОБА_2 є платником єдиного податку, що зазначено в акті перевірки (а.с.11-12).
З пояснень ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вбачається, що торгівельною діяльністю вони займаються разом, в одному павільйоні; Підприємець ОСОБА_2 здійснює торгівлю усіма наявними в павільйоні товарами, крім тютюнових виробів; реалізація тютюнових виробів здійснюється підприємцем ОСОБА_1 із застосуванням реєстратора розрахункових операцій (а.с.32-34). ОСОБА_1 в поясненні також наголосила на тому, що виручку від продажу тютюнових виробів кладе окремо (а.с.33).
Оскільки при контрольній закупці, вартість тютюнових виробів в сумі 6,65 грн. була проведена через реєстратор розрахункових операцій та видано розрахунковий документ (а.с.35-36), порушення пунктів 1 та 2 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»не було і штрафні санкції за вказані перевіряючими в акті порушення застосовані до Підприємця ОСОБА_1 неправомірно. Це також було відмічено і в рішенні ДПА у Волинській області про результати розгляду скарги (а.с.14-16). Як вбачається з денних звітів за період з 07.03.2006р. по 11.03.2006р. вартість покупок тютюнових виробів постійно проводиться через реєстратор розрахункових операцій (а.с.42-44).
Щодо зазначеного в акті перевірки порушення пункту 13 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», суд виходить з слідуючого.
Згідно пункту 13 статті 3 вказаного Закону України суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та /або безготівковій формі при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки -загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.
Місце проведення розрахунків -це місце, де здійснюються розрахунки із покупцем за продані товари (надані послуги) та зберігаються отримані за реалізовані товари (надані послуги) готівкові кошти (стаття 2 Закону України «Про застосування РРО…»).
З акту перевірки вбачається, що кошти виручені за товар і підприємця на загальній системі оподаткування (ОСОБА_1) і підприємця на єдиному податку (ОСОБА_2) знаходяться разом в грошовій скриньці від ЕККА типу ЕРА -101.08 (а.с.12).
Розпискою від 10.01.2006р. підприємця ОСОБА_2 і підприємця ОСОБА_1 також стверджується, що всі наявні на місці проведення розрахунків кошти в сумі 382,50 грн. належать обом підприємцям (а.с.37).
З пояснення Підприємців ОСОБА_1 та ОСОБА_2 від 04.08.2006р. вбачається, що під час перевірки вони перевіряючим пояснювали, що в павільйоні працює два підприємця з різними формами оподаткування і що є дві скриньки для грошей; перевіряючі були першими покупцями підакцизних товарів, на які їм було вибито чек на суму 6,65 грн. розраховувались купюрою 50 грн., яку ОСОБА_1 розміняла в скринці ОСОБА_2, однак пояснення перевіряючі не прийняли і заставили дати письмове пояснення, яке писалося під їхню диктовку; перевіряючі своєчасно не пред'явили посвідчення на перевірку, тому підприємці не знали кого перевіряють і тільки під час підписання акту перевірки з'ясувалось, що перевіряли ОСОБА_1 (а.с.64).
Оскільки посвідчення на право перевірки Підприємця ОСОБА_2 у перевіряючих не було, вони не мали права його перевіряти і підраховувати його готівкові кошти на місці проведення розрахунків і тим більше зрівнювати їх суму з сумою коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, що належить Підприємцю ОСОБА_1, та з цієї суми нараховувати штрафні санкції за невідповідність готівки.
Отже, зазначені в акті перевірки обставини не відповідають фактичним обставинам справи. Об'єднання перевіряючими готівки двох різних підприємців є неправомірним і підтверджується матеріалами справи. Тобто, штрафні санкції за невідповідність готівки в сумі 1757,5 грн. по рішенню під значком 0 і в сумі 1879,25 грн. по рішенню під значком 2, застосовані до підприємця ОСОБА_1 неправомірно.
На підставі вищевикладеного, заперечення відповідача до уваги судом не приймаються.
Таким чином, позовні вимоги позивача доведені матеріалами справи і підлягають до задоволення в повному об'ємі. Рішення відповідача про застосування до Підприємця ОСОБА_1 прийнято з порушенням норм чинного законодавства і підлягає визнанню нечинним.
Крім того, рішенням про застосування штрафних (фінансових) санкцій НОМЕР_3 до підприємця ОСОБА_1 застосовано штрафну санкцію за невідповідність готівки, а з копії корінця цього рішення вбачається, що до підприємця ОСОБА_1 застосовано штрафну санкцію за порушення закону «Про патентування», за порушення норм регулювання обігу (а.с. 56).
Керуючись Конституцією України, Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», Положенням про порядок подання та розгляду скарг платників податків державними податковими адміністраціями, ст.ст. 70,71,86,94, ст.ст.158-163,186 Кодексу адміністративного судочинства України суд -
П О С Т А Н О В И В:
Позов задоволити повністю.
Рішення Луцької об'єднаної державної податкової інспекції НОМЕР_2 від 05.05.2006р (НОМЕР_5), яким до Підприємця ОСОБА_1 застосовано штрафну санкцію в сумі 1879,25 грн., визнати нечинним.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у 20 денний строк, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього 20 денного строку. Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного господарського суду. Заява про апеляційне оскарження постанови може бути подана до адміністративного апеляційного суду через суд першої інстанції протягом 10 днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову може бути подана протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя Л.М.Сініцина
В повному обсязі постанову складено ___08.2006 року.