Справа № 2-471

за 2009 рік

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м  У к р а ї н и

            10 грудня 2009 року Мостиський районний суд Львівської області в особі:

головуючого – судді                                        Борисенко В.В.

при секретарі –                                                 Мриц Н.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Мостиська цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Дмитровицької сільської ради за участю третіх осіб – Мостиської державної нотаріальної контори, КП Мостиське РБТІ, Державного архітектурно-будівельного контролю у Львівській області, ОСОБА_2 та ОСОБА_3, про визнання права власності на частку у будинковолодінні,  

                                               В С Т А Н О В И В:

            05.11.2009р. ОСОБА_1 звернулася до суду із зазначеним позовом покликаючись на те, що її батьки – ОСОБА_4 та ОСОБА_5, проживали до моменту їхньої смерті в житловому будинку  № 16 по вул. Загороди в с. Загороди Мостиського району Львівської області, який побудували ще її дід та баба. Разом з батьками в будинку проживали крім неї її сестра ОСОБА_4 та брат ОСОБА_3. Мати померла 20.12.2003р., після чого вона разом з батьком залишилися проживати у спірному будинку. Батько прийняв спадщину після смерті матері у встановленому законом порядку, проте будинок в склад спадкового майна не входив, оскільки на нього не було правовстановлюючих документів.  

Зазначає, що батько помер 20.12.2008р., залишивши заповіт, яким усе своє майно заповів її брату – ОСОБА_3. Проте батько за свого життя також не виготовив належним чином правовстановлюючих документів на будинковолодіння.  

З огляду на усе вищенаведене, позбавлена у позасудовому порядку можливості оформити належним чином свої спадкові права, хоча як особі, що здійснювала догляд за будинком, їй було видано технічний паспорт на нього. Її сестра – ОСОБА_2, відмовляється від своєї частки у спадщині.        

З огляду на наведені обставини, просила суд ухвалити рішення, яким визнати за нею право власності на 2/3 частини будинковолодіння, що знаходиться по вул. Загороди, 16 в с. Загороди  Мостиського району Львівської області.  

Вимоги позивачкою підтримано в судовому засіданні.

Представник відповідача – Дмитровицької сільської ради Мостиського району, в судове засідання не з’явився, проте подав заяву, в  якій просить справу розглядати у його відсутності та не заперечує проти визнання права власності на частку у будинковолодінні за позивачкою.  

Третя особа у справі – ОСОБА_2, в судовому засіданні проти задоволення позову не заперечила та підтвердила, що фактично прийняла спадщину після смерті матері, оскільки постійно приїжджала в с. Загороди, піклувалася про будинковолодіння, проте відмовилася від своєї частки у спадщині на користь сестри – ОСОБА_1, що підтверджується нотаріально посвідченою заявою. Зазначила, що її брат – ОСОБА_3 також піклувався про будинковолодіння і постійно приїжджав в с. Загороди, а тому також вважається таким, що прийняв спадщину після смерті матері.

Третя особа у справі – ОСОБА_3, в судовому засіданні проти задоволення позову заперечив та підтвердив ті обставини, що постійно піклувався про батьківський будинок, приїжджав туди, допомагав по господарству, а тому нарівні з сестрами та батьком вступив в управління спадковим майном після смерті матері.

           Представники третіх осіб у справі - Мостиської державної нотаріальної контори, КП Мостиське РБТІ, Державного архітектурно-будівельного контролю у Львівській області, в судове засідання не з’явилися, проте подали заяви, в яких просять справу слухати у їх відсутності.

Свідки у справі – ОСОБА_6 та ОСОБА_7, в судовому засіданні підтвердили ті обставини, що після смерті матері ОСОБА_1 та ОСОБА_2 спільно піклувалися про будинковолодіння, тобто вступили в управління спадковим майном після смерті матері, а ОСОБА_3 після свого одруження у 2002р. покинув батьківську хату, але раз на місяць приїжджав до батька та допомагав йому по господарству, тобто також вважається таким, що прийняв спадщину після смерті матері.

Свідок у справі – ОСОБА_8 в судовому засіданні пояснив, що позивачка після смерті батьків піклувалася про будинковолодіння, що підтверджується тим, що вона завозила у 2009р. три машини піску до спірного будинковолодіння.  

Заслухавши пояснення сторін, третіх осіб – ОСОБА_2 та ОСОБА_3, свідків - ОСОБА_6, ОСОБА_8 та ОСОБА_7, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що житловий будинок № 16 по вул. Загороди в с. Загороди Мостиського району Львівської області був побудований ОСОБА_9 та ОСОБА_10, дідом та бабою позивачки. Після їх смерті власником будинку стала мати позивачки – ОСОБА_5, оскільки на момент смерті своїх батьків постійно проживала у даному будинку, тобто фактично вступила в управління спадковим майном і  вважалася такою, що прийняла спадщину на підставі ст.549 ЦК України в редакції 1963 р..  

 20.12.2003р. ОСОБА_5, матір позивачки, померла. Спадкоємцями першої черги спадкування за законом  після її смерті були її чоловік – ОСОБА_4, ОСОБА_1, позивачка у справі, ОСОБА_3 та ОСОБА_2, треті особи у справі. Остання фактично вступила в управління спадковим майном, оскільки постійно доглядала за будинковолодінням, проте у нотаріальному порядку відмовилася від своєї частки у спадщині на користь сестри – ОСОБА_1. ОСОБА_3 також вважається таким, що вступив в управління спадковим майном після смерті матері, оскільки постійно провідував батька та піклувався про спірне будинковолодіння нарівні із сестрами. 20.12.2003р. ОСОБА_4 отримав свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_5, проте в переліку спадкового майна відсутній будинок № 16 по вул. Загороди в с. Загороди Мостиського району, оскільки на такий не було свого часу належним чином оформлено право власності.

ОСОБА_4, батько позивачки, помер 20.12.2008р., склавши за свого життя заповіт, яким усе своє майно передав ОСОБА_3, третій особі у справі.  

 Вказані обставини підтверджуються поясненнями позивачки, третіх осіб – ОСОБА_2 та ОСОБА_3, а також свідків - ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8; копіями свідоцтв про смерть ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_5 та ОСОБА_4; копією свідоцтва про право на спадщину за законом, видане ОСОБА_4 після смерті ОСОБА_5; довідками з Дмитровицької сільської ради Мостиського району;  копією будинкової книги та технічного паспорта на житловий будинок № 16 по вул. Загороди  в с. Загороди Мостиського району.  

Таким чином, ОСОБА_4 як спадкоємцю ОСОБА_5, який належним чином прийняв спадщину після її смерті, оскільки вступив в управління спадковим майном, фактично належала 1/4 частина будинковолодіння № 16 по вул. Загороди в с. Загороди Мостиського району Львівської області, проте останній право власності на неї належним чином за свого життя не оформив. Спадкоємцем усього майна після смерті ОСОБА_4 за заповітом є його син – ОСОБА_11.  

З огляду на те, що позивачка у справі та її сестра – ОСОБА_2 після смерті матері успадкували по 1/4 частині спірного будинковолодіння, а остання від своєї частки відмовилася у встановленому законодавством порядку на користь позивачки, суд вважає, що за останньою слід визнати право власності на 1/2 частину спірного будинковолодіння,а не на 2/3, оскільки ОСОБА_3 після смерті матері також успадкував 1/4 частину будинковолодіння, а також 1/4 в порядку спадкування за заповітом після смерті батька.    

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.529, 548-549 ЦК України в редакції 1963р.,  ст.ст.1268-1269 ,  п.4  Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України,  ст.ст.10, 11, 174, 209, 212, 214-215 ЦПК України, суд -  

 У Х В А Л И В:

          Позов ОСОБА_12 задоволити частково.  

 Визнати за ОСОБА_1, 1974 р. н., право власності на 1/2 (одну другу) частину будинковолодіння № 16 по вул. Загороди в с. Загороди Мостиського району Львівської області.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Львівської області через Мостиський районний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження в 10-денний строк з дня проголошення рішення і подання після цього протягом 20-ти днів апеляційної скарги з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку, передбаченому ч.4 ст.295 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст.294 ЦПК України (20 днів), рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.      

   Суддя                                                     В.В. Борисенко

  Рішення набрало законної сили «__»______________ 200_ р.

                                     Суддя                                                      В.В. Борисенко