Справа №2а-23/08

ПОСТАНОВА

Іменем України

31  липня 2008 року    Саксаганський районний суд м.  Кривого Рогу    у складі головуючого судді Щеняєвої І.Б. при секретарі Коваленко Н.В.

за участю представника відповідача - ОСОБА_1 розглянув у судовому засіданні в залі суду   в   м. Кривому   Розі адміністративний позов ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення виконкому Саксаганської районної у місті ради про перерахунок розміру щорічної разової грошової допомоги ветеранам війни та стягнення недоотриманих сум, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління праці та соціального захисту населення виконкому Саксаганської районної у місті ради про перерахунок розміру щорічної разової грошової допомоги ветеранам війни та стягнення недоотриманих сум за 2007 рік, просить суд признати відмову управління праці та соціального захисту населення виконкому Саксаганської районної ради в перерахунку та виплати недоотриманих сум щорічної грошової допомоги відповідно до ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» неправомірною і стягнути з управління праці та соціального захисту населення виконкому Саксаганської районної ради недоотриману суму щорічної грошової допомоги в розмірі 2888 грн. В ході розгляду справи судом він збільшив позовні вимоги і просить також зобов'язати відповідача провести перерахунок недоотриманих сум і стягнути недоотриману суму щорічної грошової допомоги за 2005 та 2006 роки у розмірі 4297 грн.

У судовому засіданні позивач підтримав свої вимоги в повному обсязі і пояснив, що він має статус особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії, з березня 1997 року по 19 червня 2006 року йому була встановлена 3 група інвалідності, а з 19 червня 2006 року йому було встановлено 2 групу інвалідності, пов'язаної з Чорнобильською катастрофою, а відповідно до Закону України «Про внесення змін і доповнень до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22 грудня 1995 року він як військовослужбовець, що став інвалідом внаслідок захворювання, пов'язаного з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, відноситься до інвалідів війни. Відповідно до ч. 5 ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» має право щорічно до 5 травня отримати разову грошову допомогу. За 2007 рік йому мали виплатити 3248 грн., як інваліду 2 групи у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком, а виплатили 360 грн.; просить стягнути з відповідача недоотриману суму щорічної грошової допомоги за 2007 рік в розмірі 2888 грн. За 2005 рік йому мали виплатити 2324 грн., як інваліду 3 групи у розмірі 7 мінімальних пенсій за віком, а виплатили 270 грн.; просить стягнути з відповідача недоотриману суму щорічної грошової допомоги за 2005 рік в розмірі 2054 грн. За 2006 рік йому мали виплатити 2513 грн., як інваліду 3 групи у розмірі 7 мінімальних пенсій за віком, а виплатили 270 грн.; просить стягнути з відповідача недоотриману суму щорічної грошової допомоги за 2006 рік в розмірі 2243 грн. Просить відновити пропущений в зв'язку з поганим станом здоров'я строк позовної давності.

Представник    відповідача позов не визнала, суду пояснила, що дію ст.  13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» в частині виплати щорічної разової грошової допомоги до 9 травня зупинено Законами України «Про Державний бюджет України» на 2005, 2006, 2007 роки. Управління праці та соціального захисту населення виконкому Саксаганської районної у місті ради здійснювало виплати щорічної разової грошової допомоги до 9 травня в розмірах, передбачених Законами України «Про Державний бюджет України» на 2005,2006,2007 рік, порушень допущено не було, тому в задоволенні позову просить відмовити. Вважає, що позивачем було пропущено строк позовної давності.

Вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи, визнавши докази належними, допустимими та достовірними, суд встановив, що правовідносини між сторанами регулюються нормами Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Позивач ОСОБА_2 виконував обов'язки з ліквідації аварії в 30 кілометровій зоні Чорнобильської АЕС, має статус особи, що постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи (Категорія-1), та є інвалідом 2 групи, що підтверджується дублікатом посвідчення ІА № 053834 від 23 червня 2001 року (а.с. 8) та посвідченням № 532500 від 22 травня 2007 року, довідкою МСЕК від 21 травня 2007 року (а.с. 9, ). Відповідачем було виплачено позивачу одноразову допомогу до Дня Перемоги в 2005 році -270 грн., в 2006 році - 270 грн., в 2007 році - 360 грн., що підтверджується довідкою від 03.07. 2008 року (а.с).

Суд прийшов до висновку, що відповідачем були порушені, передбачені законом права позивача, з наступних підстав:

Предметом судового розгляду є правовідносини, що пов'язані з гарантіями та соціальним захистом ветеранів війни.

Вказані правовідносини врегульовані положеннями Конституції України, Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Як встановлено судом позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, має статус особи, що постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи (Категорія-1); з березня 1997 року по 19 червня 2006 року йому була встановлена 3 група інвалідності та з 19 червня 2006 року є інвалідом 2 групи, та ветераном війни, і в зв'язку з цим має право на виплати, встановлені Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантіїїх соціального захисту».

Відповідно до ч. 5 ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» до 5 травня ветеранам війни - інвалідам 2 групи повинна виплачуватися разова грошова допомога у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, інвалідам 3 групи повинна виплачуватися разова грошова допомога у розмірі семи мінімальних пенсій за віком.

Відповідно до Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» прожитковий мінімум для непрацездатних осіб з 1 квітня 2007 року встановлено на рівні 406 грн., якому має відповідати мінімальна пенсія за віком, тому суд погоджується з розрахунком наведеним позивачем і йому має буди виплачено недоплачену разову грошову допомогу за 2007 рік в сумі 2888 грн. із розрахунку:

406 грн. х 8 мінімальних пенсій за віком = 3248 грн.

3248 грн. - 360 грн. = 2888 грн.

Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2005 рік» прожитковий мінімум для непрацездатних осіб з 1 січня 2005 року встановлено на рівні 332 грн., якому має відповідати мінімальна пенсія за віком, тому позивачу має буди виплачено недоплачену разову грошову допомогу за 2005 рік в сумі 2054 грн. із розрахунку:

332 грн. х 7 мінімальних пенсій за віком = 2324 грн.

2324 грн. - 270 грн. = 2054 грн.

Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» прожитковий мінімум для непрацездатних осіб з 1 квітня 2006 року встановлено на рівні 359 грн., якому має відповідати мінімальна пенсія за віком, тому позивачу має буди виплачено     недоплачену разову грошову допомогу за 2006 рік  в сумі 2243  грн.  із розрахунку:

359 грн. х 7 мінімальних пенсій за віком = 2513 грн.

2513 грн. - 270 грн. = 2243 грн.

Всього на користь позивача має бути виплачена щорічна грошова допомога за 2005, 2006, 2007 роки в сумі 7185 грн., що підлягає стягненню.

При винесенні рішення суд зважує на те, що Рішенням Конституційного Суду України від 01.12.04 року № 20-рп/2004 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення ст. 44 Закону України «Про Державний бюджет України на 2004 рік», якими встановлений на 2004 рік розмір виплат щорічної разової допомоги відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», тобто визнані неконституційними встановлені Законом України «Про Державний бюджет України на 2004 рік» обмеження гарантій учасникам війни стосовно отримання ними разової грошової допомоги до 5 травня. Суд приходить до висновку, що неконституційними є і аналогічні обмеження у 2005-2007 роках, встановлені Законами України «Про Державний бюджет України».

Крім того, ч.3 ст. 22 Конституції України встановлено, що при прийнятті нових законів або внесення змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Таким чином суд вважає, що дії відповідача щодо виплати разової грошової допомоги ветеранам війни позивачу у розмірах менших ніж це встановлено законом є неправомірними, тому суд вважає можливим позов задовольнити в повному обсязі, що стосується пропущеного позивачем строку позовної давності, то він підлягає поновленню, в зв'язку з тим, що пропущений з поважних причин в зв'язку хворобами позивача, що підтверджується випискою з амбулаторної карти Комунального закладу «Міська лікарня №3» від 12.12.2007 року № 881 (а.с).

На підставі викладеного, керуючись ч.3 ст. 22 Конституції України, ч. 5 ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», Рішенням Конституційного Суду України від 01.12.04 року № 20-рп/2004, ст.3, 159. 161, 162 КАСУ суд-

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення виконкому Саксаганської районної у місті ради про перерахунок розміру щорічної разової грошової допомоги ветеранам війни та стягнення недоотриманих сум задовольнити.

Визнати відмову Управління праці та соціального захисту населення виконкому Саксаганської районної ради в перерахунку та виплати недоотриманих сум щорічної грошової допомоги відповідно до ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» неправомірною.

Зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення виконкому Саксаганської районної у місті ради провести перерахунок недоотриманих сум.

Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення виконкому Саксаганської районної у місті ради на користь ОСОБА_2 недоотриману суму щорічної грошової допомоги за 2005, 2006, 2007 роки в розмірі 7185 (сім тисяч сто вісімдесят п'ять) грн.

Постанову може бути оскаржено подачею заяви про апеляційне оскарження в Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд через суд Саксаганського району м. Кривого Рогу протягом 10 днів та подачею апеляційної скарги протягом 20 днів з моменту подачі заяви про апеляційне оскарження.