Справа №2- 518/2008 p.

Рішення

 іменем України

6 жовтня   2008 року Славутицький міський суд Київської області у складі: головуючої - судді Теремецької Н.Ф.,  при секретарі Петрусенко Т.В.,  з участю:

позивачки ОСОБА_1 ,  відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у попередньому судовому засіданні у залі суду в м.  Славутичі цивільну справу за позовом   ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,  -

УСТАНОВИВ:

У вересні 2008 року до суду надійшла позовна заява,  у якій позивачка просить розірвати шлюб з відповідачем.

Позовні вимоги обґрунтовувались тим,  що спільне життя з відповідачем не склалося,  у них зовсім різні погляди на сімейне життя,  відповідач зловживає спиртними напоями,  вчиняє сварки,  застосовує до позивачки фізичну силу.

У судовому засіданні позивачка позовні вимоги підтримала і просила їх задовольнити,  пославшись на те,  що вона з відповідачем спільне господарство не веде,  не підтримує шлюбних відносин,  в кожного окремий бюджет,  тому їх шлюб носить формальний характер.

Відповідач   позов визнав повністю.

Виходячи з наведеного,  суд вважає,  що рішення у справі можливо постановити при проведенні попереднього судового засідання.

Позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.4  ст. 130 ЦПК України при визнанні позову відповідачем ухвалюється судове рішення в порядку,  встановленому  ст.  174 ЦПК України,  якщо визнання позову відповідачем не порушує права,  свободи та інтереси інших осіб.

Судом встановлено,  що позивачка і відповідач перебувають у шлюбі,  зареєстрованому 9 січня 1993 року у відділі ЗАГС Чернігівського міськвиконкому,  Україна,  актовий запис № 31,  що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу,  копія якого долучена до матеріалів справи.

Від шлюбу в них народилося двоє дітей: ОСОБА_3,  ІНФОРМАЦІЯ_1,  та ОСОБА_4,  ІНФОРМАЦІЯ_2,  що підтверджується свідоцтвами про їх народження,  копії яких долучені до матеріалів справи,  батьком яких є відповідач,  і які залишаються проживати разом з позивачкою.

Питання матеріального утримання дітей вирішено в судовому порядку.

Між подружжям припинилися взаємна повага,  підтримка,  почуття любові,  спільне господарство не ведуть,  шлюбні відносини не підтримують,  в кожного окремий бюджет.

За таких обставин суд вважає,  що подальше спільне життя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам позивачки.

Визнання позову відповідачем не порушує права,  свободи та інтереси інших осіб.

Відповідно до  ст.  112 Сімейного кодексу України,  зазначені обставини є підставою для розірвання шлюбу.

Як вбачається з пояснень сторін,  розподіл спільно нажитого майна буде вирішуватися за обопільною згодою.

Судові витрати позивачка просила з відповідача не стягувати.

З відповідача підлягає стягненню державне мито за реєстрацію розірвання шлюбу відповідно до     ст. 3 Декрету КМУ „Про державне мито".

На підставі викладеного,  керуючись  ст.  ст.  130,  174,    209,  213-215 ЦПК України,  суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2,  зареєстрований 9 січня 1993 року у відділі ЗАГС Чернігівського міськвиконкому,  Україна,  актовий запис №31. Стягнути з ОСОБА_2 державне мито за реєстрацію розірвання шлюбу в розмірі 8   гривень 50 копійок.

Заяву про апеляційне оскарження цього рішення може бути подано до апеляційного суду Київської області протягом десяти днів з дня його оголошення. Апеляційну скаргу на рішення може бути подано протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.