Справа № 2а-2682/09
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
12 листопада 2009 року Краснолиманський міський суд Донецької області у складі :
головуючого судді - Шавиріної Л.П.
при секретарі - Подосельник Л.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Красний Лиман у відсутності сторін справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора дорожньої патрульної служби відділення ДАІ з обслуговування адміністративної території м. Краматорськ при УДАІ ГУМВС України в Донецькій області ОСОБА_2 про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, суд –
В С Т А Н О В И В :
07 жовтня 2009 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до інспектора дорожньої патрульної служби відділення ДАІ з обслуговування адміністративної території м. Краматорськ при УДАІ ГУМВС України в Донецькій області ОСОБА_2 про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, який підтримав повністю, в судове засідання не з’явився, просив справу розглянути у його відсутності і позов задовольнити.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з’явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причину своєї неявки суд не попередив.
Перевіривши матеріали справи, суд встановив наступне.
Завданням адміністративного судочинства виходячи зі змісту ст. 2 КАС України є захист права, свобод і інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства.
Згідно ст. 104 КАС України до адміністративного суду має право звернутися з адміністративним позовом особа, яка вважає, що порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин.
Правовідносини в сфері забезпечення безпеки дорожнього руху регулюються Кодексом України про адміністративні правопорушення, Законом України «Про дорожній рух» від 30 червня 1993 року, Правилами дорожнього руху України, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001 року, Інструкцією з діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС України, затвердженої наказом МВС України № 1111 від 13.11.2006 року, зареєстрованим в МЮУ 29.11.2006 року за № 1243/12117.
Позивач на підставі посвідчення має право на керування автомобілем НОМЕР_1, власником якого являється ОСОБА_3(а.с.21).
Постановою відповідача від 30.09.2009 року позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 122 ч.1 КУпАП у вигляді штрафу на користь держави в сумі 255 грн. у зв’язку з тим, що 30.09.2009 року об 11 годині 18 хвилин він, керуючи автомобілем, рухаючись по вул.. Орджонікідзе в м. Краматорськ Донецької області в районі ЛЕП-190, перевищив швидкість руху, встановлену в населеному пункті, більш ніж на 20 км/г, рухався зі швидкістю 82 км /годину(а.с.4).
Копію вказаної постанови позивач від відповідача не отримав в цей же день після складення протоколу про адміністративне правопорушення і 07.10.2009 року звернувся до суду, тобто у строки, встановлені ст. 289 КУпАП.
Не погодившись з даною постановою, позивач вказав, що вона складена з грубими порушеннями норм діючого законодавства, бо прилад, яким проводився нагляд за дорожнім рухом, не має необхідної повірки Державного комітету України по стандартизації та метрології, а прилад вимірювання швидкості, встановлений в автомобілі, яким керував позивач, в цей момент вказував на те, що автомобіль рухається зі швидкістю 75 км на годину, що за необхідності може підтвердити свідок. Крім того, він вважає, що на вимірювальному приладі відповідача було зафіксовано швидкість руху не автомобіля, на якому рухався позивач, а автомобіля, який рухався поперед позивача. Тим більше, що в цей час відстань між цими двома автомобілями дійсно збільшувалася, що свідчить про те, що дійсно швидкість автомобіля, який рухається позаду менша за швидкість автомобіля, який рухається попереду. Тому просив постанову скасувати.
Дослідивши зібрані по справі докази, суд вважає позовні вимоги позивача обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню виходячи з наступного.
Згідно ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв’язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна(умисна або необережна) дія чи бездіяльність, за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Доказами відповідно до ст. 251 КУпАП в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Орган (посадова особа) згідно ст. 252 КУпАП оцінює докази за своїми внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Законом, а саме ч.6 ст. 258 КУпАП передбачено, що в разі виявлення адміністративного правопорушення в сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого за допомогою працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, протокол про адміністративне право порушення не складається, а постанова у справі про адміністративне правопорушення виноситься без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Крім того, відповідно до п.13.1,13.2 Інструкції з діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби, затвердженої наказом МВС України № 1111 від 13.11.2006 року, зареєстрованим МЮ України 29.11.2006 року за № 1243/13117, спеціальні контрольно-вимірювальні прилади для визначення швидкості руху, фіксації порушень правил, норм, стандартів у сфері безпеки дорожнього руху, інші спеціальні технічні засоби застосовуються згідно з інструкціями та методичними вказівками про порядок використання цих технічних засобів і до роботи з ними допускаються працівники, які вивчили інструкції з їх експлуатації і склали залік з правил їх використання. Працівники, які не склали заліків, до роботи з такими засобами не допускаються.
Статтею 280 КУпАП встановлено, що орган(посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов’язаний з’ясувати : чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень на підставі ч.3 ст.71 КАС України обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Але судом встановлено, що при винесені постанови про притягнення позивача до відповідальності органом відповідачем - посадовою особою, було грубо порушено вказані норми законодавства, бо роблячи висновок про наявність вини позивача, відповідач аналізував докази, добуті з порушенням закону : фіксація порушення Правил дорожнього руху проведена приладом, який на момент фіксації не має належної сертифікації та повірки, особою, яка не має право на роботу з вказаним приладом, про що свідчить ненадання відповідачем на запит суду жодного доказу на противагу вказаному, невідомо швидкість якого саме транспортного засобу було зафіксовано відповідачем 30.09.2009 року об 11 годині 18 хвилин – транспортного засобу, яким керував позивач, чи того, який рухався поперед нього, в резолютивній частині постанови відповідачем не вказано в скоєнні якого саме правопорушення позивача визнано винним (норма права), за яке його притягнуто до стягнення у вигляді штрафу. Тобто постанова не відповідає вимогам ст. 283 КУпАП, що унеможливлює притягнення порушника до відповідальності.
Тому суд вважає, що при розгляді справи встановлено наявність порушення прав позивача у сфері публічно-правових відносин.
Будь-яких доказів тому, що посадова особа діяла в межах норм і правил, встановлених законодавством, відповідач суду не надав.
Отже за результатами розгляду справи суд вважає доведеним факт порушення саме відповідачем прав та законних інтересів позивача, якого було необґрунтовано притягнуто до адміністративної відповідальності бо відсутність доказів свідчить про відсутність провини, що є підставою закриття провадження по справі відповідно до ст. 247 КУпАП.
У зв’язку з цим суд знаходить позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст.11,71,86,159-163 КАС України, суд -
П О С Т А Н О В И В :
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити повністю.
Визнати протиправною постанову інспектора дорожньої патрульної служби відділення ДАІ з обслуговування адміністративної території м. Краматорськ при УДАІ ГУМВС України в Донецькій області ОСОБА_2 від 30 вересня 2009 року № АН 283690 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 122 ч.1 КУпАП та скасувати її, провадження по справі закрити.
Постанову може бути оскаржено до Донецького апеляційного адміністративного суду через Краснолиманський міський суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня складення її у повному обсязі заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч.5 ст.186 КАС України.
Постанову в повному обсязі виготовлено 17.11.2009 року.
Головуючий суддя –