Справа № 2а-2683/09
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
13 листопада 2009 року Краснолиманський міський суд Донецької області у складі :
головуючого судді - Шавиріної Л.П.
при секретарі - Подосельник Л.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Красний Лиман у відсутності сторін справу за позовом Краснолиманського міжрайонного прокурора до інспектора дорожньої патрульної служби відділення ДАІ з обслуговування адміністративної території м. Красний Лиман при УДАІ ГУМВС України в Донецькій області ОСОБА_1 про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2, суд –
В С Т А Н О В И В :
09 жовтня 2009 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до інспектора дорожньої патрульної служби відділення ДАІ з обслуговування адміністративної території м. Красний Лиман при УДАІ ГУМВС України в Донецькій області ОСОБА_1 про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2, який підтримав повністю, в судове засідання не з’явився, просив справу розглянути у його відсутності і позов задовольнити.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з’явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, просив справу розглянути у його відсутності.
ОСОБА_2 в судове засідання не з’явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини своєї неявки суд не повідомив.
Перевіривши матеріали справи, суд встановив наступне.
Завданням адміністративного судочинства виходячи зі змісту ст. 2 КАС України є захист права, свобод і інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства.
Згідно ст. 104 КАС України до адміністративного суду має право звернутися з адміністративним позовом особа, яка вважає, що порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин.
Правовідносини в сфері забезпечення безпеки дорожнього руху регулюються Кодексом України про адміністративні правопорушення, Законом України «Про дорожній рух» від 30 червня 1993 року, Правилами дорожнього руху України, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001 року, Інструкцією з діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС України, затвердженої наказом МВС України № 1111 від 13.11.2006 року, зареєстрованим в МЮУ 29.11.2006 року за № 1243/12117.
Позивач просить скасувати постанову відповідача від 25.08.2009 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 у зв’язку з тим, що вона не відповідає вимогам ст. 283 КУпАП, а протест прокурора з цього приводу задоволено не було.
ОСОБА_2 є власником автомобіля НОМЕР_1.
Постановою відповідача від 25.08.2009 року його притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 122 ч.2 КУпАП у вигляді штрафу на користь держави в сумі 425 грн. у зв’язку з тим, що 25.09.2009 року о 13 годині 25 хвилин він, керуючи автомобілем, рухаючись по перехрестю вул.. Радянська та вул.. Ворошилова в м. Красний Лиман Донецької області, не надав перевагу у русі автомобілю, що рухався по головній дорозі(а.с.4).
Не погодившись з даною постановою, позивач опротестував її 28.08.2009 року, але постановою від 07.09.2009 року, отриманою позивачем 29.09.2009 року, відповідачем відмовлено позивачу у задоволенні протесту. Тому 09.10.2009 року позивач звернувся з позовом до суду.
При цьому позивач вказав, що постанова складена з грубими порушеннями норм діючого законодавства, бо при складенні протоколу про адміністративне правопорушення та постанови про притягнення правопорушника до відповідальності, не встановлено особу правопорушника. Тому просив постанову скасувати.
Дослідивши зібрані по справі докази, суд вважає позовні вимоги позивача обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню виходячи з наступного.
Згідно ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв’язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна(умисна або необережна) дія чи бездіяльність, за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Доказами відповідно до ст. 251 КУпАП в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Орган (посадова особа) згідно ст. 252 КУпАП оцінює докази за своїми внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Статтею 280 КУпАП встановлено, що орган(посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов’язаний з’ясувати : чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні.
Розглянувши справу про адміністративне правопорушення, відповідно до ст. 283 КУпАП, орган (посадова особа) виносить постанову по справі
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень на підставі ч.3 ст.71 КАС України обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Але судом встановлено, що при винесені постанови про притягнення ОСОБА_2 до відповідальності відповідачем - посадовою особою, було грубо порушено вказані норми законодавства, бо роблячи висновок про наявність вини третьої особи, відповідач не встановив саму особу порушника – протокол про адміністративне правопорушення серія АН № 003291 від 25.08.2009 року складено на ОСОБА_3, процесуальні права в цьому протоколі роз’яснено ОСОБА_4, в постанові в справі про адміністративне правопорушення серія АН № 115735 від 25.08.2009 року в описовій її частині вказано, що правопорушення, за яке особа притягається до відповідальності, скоїв не то ОСОБА_2 не то ОСОБА_5, в резолютивній її частині до стягнення відповідачем притягається не то ОСОБА_5, не то ОСОБА_2 А наслідки невиконання постанови в добровільному порядку відповідач роз’яснив взагалі ОСОБА_6 Тобто постанова не відповідає вимогам ст. 283 КУпАП, що унеможливлює притягнення порушника до відповідальності.
У зв’язку з цим суд знаходить позовні вимоги прокурора обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст.11,71,86,159-163 КАС України, суд -
П О С Т А Н О В И В :
Позовні вимоги Краснолиманського міжрайонного прокурора задовольнити повністю.
Визнати протиправною постанову інспектора дорожньої патрульної служби відділення ДАІ з обслуговування адміністративної території м. Красний Лиман при УДАІ ГУМВС України в Донецькій області ОСОБА_1 від 25 серпня 2009 року № АН 115735 про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ст. 122 ч.2 КУпАП та скасувати її, провадження по справі закрити.
Постанову може бути оскаржено до Донецького апеляційного адміністративного суду через Краснолиманський міський суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня складення її у повному обсязі заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч.5 ст.186 КАС України.
Постанову в повному обсязі виготовлено 18.11.2009 року.
Головуючий суддя