Справа № 2а-1270/09
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
12 листопада 2009 року Краснолиманський міський суд Донецької області у складі :
головуючого судді - Шавиріної Л.П.
при секретарі - Подосельник Л.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Красний Лиман за участю позивача ОСОБА_1, свідка ОСОБА_2 справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора батальйону дорожньої патрульної служби м. Донецьк при УДАІ ГУМВС України в Донецькій області ОСОБА_3 про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, суд –
В С Т А Н О В И В :
13 липня 2009 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до інспектора БДПС м. Донецьк ОСОБА_3 про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, який в судовому засіданні підтримав повністю і суду показав, що 02.07.2009 року о 12 годині 40 хвилин він, керуючи автомобілем НОМЕР_1, виконуючи трудові обов’язки по перебуванню у відрядженні в м. Донецьк, рухаючись по вул. Поповича в напрямку регульованого перехрестя вул. Поповича та Київського проспекту в м. Донецьк, перебував у правому ряду проїзної частини вулиці, готуючись до повороту направо, в той час коли на додатковій секції світлофору загорілася зелена стрілка вправо і поперед нього перебувало ще два автомобілі ГАЗ-3110 та «Таврія». Але виїхавши по вказаній стрілці на перехрестя, він змушений був зупинитися і пропустити маршрутний автобус, який ввімкнув світловий сигнал повороту наліво. Але у вказаному транспортному засобі вказаний сигнал через кілька секунд було вимкнено і він, обігнавши цей автобус, закінчив виконання маневру повороту направо. Після чого його зупинив відповідач і склав протокол та виніс постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 122 КУпАП за рух на заборонний сигнал світлофора до штрафу в сумі 425 грн. Вважає вказану постанову незаконною і просить її скасувати у зв’язку з тим, що в його діях відсутній склад правопорушення.
Свідок ОСОБА_2 дав суду пояснення, аналогічні поясненням позивача.
Вислухавши пояснення учасників процесу, перевіривши їх доказами, суд встановив, що відповідно до дорожнього листа службового автомобіля та свідоцтва про реєстрацію, автомобіль НОМЕР_1 належить Державному підприємству «Донецька залізниця» і 02.07.2009 року нею керував позивач, перебуваючи у відрядженні в м. Донецьк(а.с.6-7).
02.07.2009 року відповідачем відносно позивача було складено протокол серія АБ № 329425 про порушення ним вимог п. 8.7.3. «е» Правил дорожнього руху України, тобто скоєння правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 122 КУпАП, у зв’язку з тим, що він керуючи ввіреним йому транспортним засобом, рухався на проспекті Київський - вул.. Поповича в м. Красний Лиман на вимкнену додаткову секцію світлофора. При цьому не зважаючи на те, що позивач заперечує порушення ним правил дорожнього руху не зібрав та не вказав жодних доказів такого порушення, про що свідчить копія протоколу, вручена відповідачем позивачу, та оригінал адміністративного матеріалу, в якому відсутні будь-які докази, у тому числі і пояснення свідків(а.с.4).
І відразу ж 02.07.2009 року відповідач на місці склав та вручив позивачу постанову серії АН № 358628 про притягнення його до відповідальності за ч.2 ст. 122 КУпАП(а.с.5).
Не погодившись з даною постановою, позивач просив постанову скасувати.
Дослідивши зібрані по справі докази, суд вважає позовні вимоги позивача обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню виходячи з наступного.
Завданням адміністративного судочинства виходячи зі змісту ст. 2 КАС України є захист права, свобод і інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства.
Згідно ст. 104 КАС України до адміністративного суду має право звернутися з адміністративним позовом особа, яка вважає, що порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин.
Правовідносини в сфері забезпечення безпеки дорожнього руху регулюються Кодексом України про адміністративні правопорушення, Законом України «Про дорожній рух» від 30 червня 1993 року, Правилами дорожнього руху України, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001 року, Інструкцією з діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС України, затвердженої наказом МВС України № 1111 від 13.11.2006 року, зареєстрованим в МЮУ 29.11.2006 року за № 1243/12117.
Згідно ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв’язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна(умисна або необережна) дія чи бездіяльність, за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Доказами відповідно до ст. 251 КУпАП в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Орган (посадова особа) згідно ст. 252 КУпАП оцінює докази за своїми внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Законом, а саме ч.6 ст. 258 КУпАП передбачено, що в разі виявлення адміністративного правопорушення в сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого за допомогою працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, протокол про адміністративне право порушення не складається, а постанова у справі про адміністративне правопорушення виноситься без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Статтею 280 КУпАП встановлено, що орган(посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов’язаний з’ясувати : чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень на підставі ч.3 ст.71 КАС України обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Але судом встановлено, що при винесені постанови про притягнення позивача до відповідальності відповідачем - посадовою особою, було грубо порушено вказані норми законодавства, бо роблячи висновок про наявність вини позивача, відповідач аналізував докази, добуті з порушенням закону : сам по собі факт фіксації відповідачем у протоколі на його погляд порушення, не можу вважатися доказом такого, якщо водій заперечує таке порушення і його заперечення не спростовані зібраними відповідачем доказами – поясненнями свідків, висновками експертиз, тощо. Між тим жоден доказ у спростування заперечень позивача в матеріалах адміністративної справи відсутній, про що свідчить копія протоколу, вручена відповідачем позивачу на місці його складення, в якій відсутні посилання на будь-які докази. При цьому суд не приймає до уваги оригінал протоколу, який перебуває у матеріалах адміністративної справи, який свідчить про те, що посилання відповідача на докази провини позивача( в частині запису в протоколі даних про свідків) зроблені не на місці його складення, тобто добуті з порушенням діючого законодавства і не можуть бути доказом по справі.
Відповідно до п. 8.7.3 «е» Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 року (з наступними змінами та доповненнями) «Стрілка зеленого кольору на табличці, встановленій на рівні червоно сиг лану світлофора з вертикальним розташуванням сигналів, дозволяє рух у зазначеному напрямку при увімкненому червоному сигналі світлофора з крайньої правої(лівої) смуги руху за умови надання переваги в русі іншим його учасникам».
Згідно п.1.10 ПДР громадський транспорт, яким 02.07.2009 року о 12 годині 40 хвилин на перехресті вул. Поповича та Київського проспекту в м. Донецьк був маршрутний автобус, є маршрутним транспортом і тому відповідно до п. 17 ПДР користується перевагою в русі.
Тому суд вважає, що в судовому засіданні достовірно з пояснень свідка ОСОБА_2 та позивача встановлено, що 02.07.2008 року о 12 годині 40 хвилин позивач не порушував вимоги п.8.7.3 «е» Правил. Тобто постанова не відповідає вимогам ст. 283 КУпАП, що унеможливлює притягнення позивача до відповідальності.
Тому суд вважає, що при розгляді справи встановлено наявність порушення прав позивача у сфері публічно-правових відносин.
Будь-яких доказів тому, що посадова особа діяла в межах норм і правил, встановлених законодавством, відповідач суду не надав.
Отже за результатами розгляду справи суд вважає доведеним факт порушення саме відповідачем прав та законних інтересів позивача, якого було необґрунтовано притягнуто до адміністративної відповідальності бо відсутність доказів свідчить про відсутність провини, що є підставою закриття провадження по справі відповідно до ст. 247 КУпАП.
У зв’язку з цим суд знаходить позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст.11,71,86,159-163 КАС України, суд -
П О С Т А Н О В И В :
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити повністю.
Визнати протиправною постанову інспектора батальйону дорожньої патрульної служби м. Донецьк при УДАІ ГУМВС України в Донецькій області ОСОБА_3 від 02 липня 2009 року № АН 358628 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 122 ч.2 КУпАП та скасувати її, провадження по справі закрити.
Постанову може бути оскаржено до Донецького апеляційного адміністративного суду через Краснолиманський міський суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня складення її у повному обсязі заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч.5 ст.186 КАС України.
Постанову виготовлено у повному обсязі 17.11.2009 року.
Головуючий суддя