Справа № 2а-22563/09/1270
Категорія №3.5
П О С Т А Н О В А
Іменем України
04 грудня 2009 року.
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
судді Качуріної Л.С.
при секретарі Лємба А.М.,
в присутності сторін:
представник прокурора: Ногіна О.М.;
представник позивача: Нестеренко Ю.Н.;
представник відповідача: Мацевич І.П.;
представник третіх осіб ОСОБА_3 та ОСОБА_4: ОСОБА_5;
представник третьої особи ОСОБА_3: ОСОБА_6 не прибула;
представники третьої особи КП «Кафе «Уют»: Орлова Л.М., Параднік А.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом Прокурора м. Стаханова Луганської області в інтересах Стахановської територіальної громади в особі міської ради до Комунального підприємства «Стахановське бюро технічної інвентаризації», треті особи – ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_9 підприємство «Кафе «Уют» про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити певні дії, -
В С Т А Н О В И В:
07 травня 2009 року до Луганського окружного адміністративного суду звернувся Прокурор м. Стаханова Луганської області в інтересах Стахановської територіальної громади в особі міської ради з адміністративним позовом до Комунального підприємства «Стахановське бюро технічної інвентаризації», треті особи – ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити певні дії.
26 серпня 2009 року ухвалою суду до участі у справі залучено третю особу на стороні позивача Колективне підприємство «Кафе «Уют».
У позовній заяві позивач в інтересах Стахановської територіальної громади в особі міської ради просив суд: 1) визнати протиправними дії Комунального підприємства «Стахановське бюро технічної інвентаризації» в частині реєстрації права власності за ОСОБА_3 в розмірі 70,85% та ОСОБА_4 в розмірі 29,15% на торгівельний павільйон, розташований по вул. Б.Хмельницького, 38 м. Стаханова; 2) зобов’язати КП «Стахановське БТІ» скасувати державну реєстрацію права власності на торговельний павільйон, розташований за адресою: м. Стаханов, вул. Б.Хмельницького, 38, за ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в розмірі 71/100 та 29/100 відповідно.
У судовому засіданні представник прокурора в інтересах Стахановської територіальної громади в особі міської ради підтримав позовні вимоги та пояснив, що згідно п.1 рішення виконавчого комітету Стахановської міськради №403 від 21.08.2007 року був присвоєний адресний номер: м. Стаханов, вул. Б.Хмельницького, 38/90, частинам торговельного павільйону, з яких 70,85%, належать ОСОБА_3 та 29,15%, що належать ОСОБА_4
Прокурор вважає, що рішенням міськвиконкому №403 від 21.08.2007 року необґрунтовано був присвоєний адресний номер зазначеному торговельному павільйону, що стало однією з підстав для реєстрації БТІ права власності, але ні рішенням суду ні технічною документацією, зробленою КП «Стахановське БТІ», не встановлено право власності саме на об’єкт нерухомого майна.
Таким чином, безпідставна реєстрація КП «Стахановське БТІ» права власності на торговельний павільйон, який є об’єктом нерухомості, дає в подальшому ОСОБА_3 та ОСОБА_4 право на отримання у користування або власність земельної ділянки під павільйоном.
03 листопада 2009 року у судовому засіданні представник позивач надав заяву про уточнення адміністративного позову в якій вмотивовуючи, що а ні рішенням суду, а ні технічною документацією, зробленою КП «Стахановське БТІ» не встановлено право власності саме на об’єкт нерухомого майна та просив суд: 1) визнати протиправними дії Комунального підприємства «Стахановське бюро технічної інвентаризації» в частині реєстрації права власності за ОСОБА_3 в розмірі 70,85% та ОСОБА_4 у розмірі 29,15% на торговельний павільйон, розташований по вул. Б.Хмельницького, 38, м. Стаханов; 2) зобов’язати Комунальне підприємство «Стахановське бюро технічної інвентаризації» скасувати державну реєстрацію права власності на торговельний павільйон, розташований за адресою: м. Стаханов, вул. Б.Хмельницького, 38, за ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в розмірі 71/100 та 29/100 відповідно.
Відповідно до частини 1 ст. 51 Кодексу адміністративного судочинства України позивач має право змінити підставу або предмет адміністративного позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог або відмовитися від адміністративного позову в будь-який час до закінчення судового розгляду.
26 серпня 2009 року представник відповідача – КП «Стахановське БТІ» у судовому засіданні проти адміністративного позову не заперечував та надав лист в якому з вимогами прокурора погодився у повному обсязі (т.№1 а.с.53).
Треті особи – ОСОБА_3 і ОСОБА_4 та їх представник ОСОБА_5 у судовому засіданні проти адміністративного позову заперечували та просили суд відмовити позивачеві в задоволенні позовних вимог, обґрунтовуючи свої заперечення тим, що задоволення цих вимог порушить їх права та інтереси.
Представник третьої особи ОСОБА_3: ОСОБА_6 у судове засідання не прибула, про дату, час та місце засідання була належним чином повідомлена.
Представники третьої особи – Колективного підприємства «Кафе «Уют» у судовому засіданні просили суд задовольнити адміністративний позов, обґрунтовуючи свої доводи тим, що дії КП «Стахановське БТІ» не відповідають чинному законодавству України.
Заслухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, дослідивши надані сторонами докази, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
В судовому засіданні встановлено, що відповідач – суб’єкт господарювання Комунальне підприємство «Стахановське Бюро технічної інвентаризації» (надалі – КП «Стахановське БТІ»), ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 03340274, створено у відповідності з чинним законодавством України та здійснює державну реєстрацію прав власності на нерухоме майно в межах Стахановської територіальної громади, юридична адреса: 94000, Луганська область, м. Стаханов, вул. К.Лібкнехта, 5.
Треті особи: суб’єкт господарювання фізична особа-підприємець ОСОБА_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, зареєстрований 17.11.1999 року виконавчим комітетом Стахановської міської ради за місцем проживання: 94005, Луганська область, м. Стаханов, пров. Шосейний, буд. 42, та такий же суб’єкт господарювання фізична особа-підприємець ОСОБА_4, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, зареєстрований 01.04.1997 року виконавчим комітетом Стахановської міської ради за місцем проживання: 94005, Луганська область, м. Стаханов, вул. Коцюбинського, буд. 10.
За наявними у справі доказами вбачається, що у 2000 році підприємці ОСОБА_3 та ОСОБА_4 з дозволу компетентних осіб для здійснення власної підприємницької діяльності встановили кіоски загальною площею 18кв.м. за адресою: м. Стаханов, вул. Б.Хмельницького, 38, на земельній ділянці Дочірнього підприємства «Ринок міста Стаханова».
В подальшому 01.01.2002 року між Дочірнім підприємством «Ринок міста Стаханова» Луганської облспоживспілки, м. Стаханов Луганської області - орендар земельної ділянки ринку, і приватним підприємцем ОСОБА_3 був укладений договір №10 від 01.01.2002 року на користування торговельною площею, та з приватним підприємцем ОСОБА_4 договір №133 від 01.01.2002 року, також на користування торговельною площею, тобто тією площею, на яких вже були встановили кіоски загальною площею 18кв.м. за адресою: м. Стаханов, вул. Б.Хмельницького, 38.
Таким, чином, на підставі цих договорів приватні підприємці ОСОБА_3 і ОСОБА_4 на земельній ділянці площею 26,25 кв.м., на якій розрашований Центральний ринок м. Стаханова (вул. Б. Хмельницького, 38), в районі м’ясного павільйону здійснювали використання одного спільного металевого торгового павільйону з двома входами та єдиною конструкцією даху, розміром 7,50 х 3,60 кв.м. (кіоски №149 та №150) для підприємницької діяльності.
З матеріалів справи також вбачається, що 27.10.2005 року приватний підприємець ОСОБА_3 з позовом до ОСОБА_4 про визнання права власності на долю у спільнодолевій власності вартістю 22706,82 грн. (спільний металевий торговий павільйон з двома входами та єдиною конструкцією даху, розміром 7,50 х 3,60 кв.м.), звернувся до третейського суду. Із зустрічним позовом до ОСОБА_3 з цих же підстав до третейського суду звернувся і приватний підприємець ОСОБА_4
Рішенням третейського суду для розгляду конкретних суперечок (суд ad hok), від 03 листопада 2005 року, по справі 27/10 визнано:
- за позивачем ОСОБА_3 право власності на 70,85% торгового павільйону розміром в плані 7,50 х 3,60 кв.м. за зовнішнім обміром , висотою від 2,75 до 3,1 м, загальний об’єм 79 м.куб., з ганком розмірами в плані 7,50 х 1,05 м, площею 7,90 кв.м., розташованого за адресою: Луганська область, м. Стаханом, вул. Б.Хмельницького, 38, загальною вартістю 19624,03 грн.
- за боржником ОСОБА_4 право власності на 29,15% торгового павільйону розміром в плані 7,50 х 3,60 кв.м. за зовнішнім обміром , висотою від 2,75 до 3,1 м, загальний об’єм 79 м.куб., з ганком розмірами в плані 7,50 х 1,05 м, площею 7,90 кв.м., розташованого за адресою: Луганська область, м. Стаханом, вул. Б.Хмельницького, 38, загальною вартістю 8073,97 грн.
Також, зазначеним рішенням третейського суду вирішено, що визнане право власності підлягає реєстрації в Бюро технічної інвентаризації м. Стаханова Луганської області.
04 листопада 2005 року приватний підприємець ОСОБА_3 подав заяву у Ленінський районний суд м. Луганська про видачу виконавчого документу по зазначеному рішенню третейського суду у зв’язку з тим, що згідно ст.55 Закону України від 11.05.2004 року №1701-ІV «Про третейські суди» це рішення підлягає виконанню органами БТІ.
29 грудня 2006 року під час розгляду і вирішенні цієї заяви Ленінським районним судом м. Луганська у відповідності з п.6 ст.56 Закону України від 11.05.2004 року №1701-ІV «Про третейські суди» було встановлено, що на час розгляду справи про видачу виконавчого документу рішення третейського суду ніким не оскаржено та не скасовано, справа, по якій було прийнято рішення третейського суду, підвідомча третейському суду, строк для звернення за видачею виконавчого документу не пропущений, при розгляді позову третейський суд не вийшов за межі третейської угоди, третейська угода компетентним судом недійсною не визнавалася, склад третейського суду відповідав вимогам ст.ст. 16-19 Закону України «Про третейські суди», а також рішення третейського суду не містить заходів захисту прав і охоронюваних інтересів, які не передбачені законами України, у зв’язку з чим заява ОСОБА_3 про видачу виконавчого документу була задоволена.
Тому, 29 грудня 2006 року Ленінським районним судом м. Луганська по цивільній справі 27/10 ОСОБА_3 був виданий виконавчий лист.
21 серпня 2007 року рішенням Стахановської міської ради №403 за заявою приватного підприємця ОСОБА_3 від 26.07.2007 року на підставі ч.1 п.б п.п. 2 ст.31 Закону України про місцеве самоврядування в Україні» було вирішено: (п.1) присвоїти 70,85% частини торгового павільйону, належного ОСОБА_3 та 29,15% частини торгового павільйону, належного ОСОБА_4 на підставі рішення Луганського третейського суду від 03.11.2005 року по справі №27/10, адресний номер: м. Стаханов, вул. Б.Хмельницького, 38/90; (п.5) Комунальному підприємству «Стахановське БТІ» внести зміни в технічні паспорта об’єктів; (п.7) Комунальному підприємству «Архіград» здійснити введення бази даних по адресам.
27 серпня 2007 року ОСОБА_3 (Замовник) уклав договір про здійснення робіт з технічної інвентаризації та реєстрації» з КП «Стахановське БТІ» (Виконавець), відповідно до п.2.1 предмету якого Виконавець прийняв на себе обов’язки оказати послуги у відповідності з замовленням №6464 від 27.08.2007 року з первинної інвентаризації та реєстрації торгового павільйону, а саме: 71/100 частки за ОСОБА_3 та 29/100 частки за ОСОБА_4 за адресою: м. Стаханов, вул. Б.Хмельницького, 38/90.
Крім того, 29 серпня 2007 року третейський суд для розгляду конкретних суперечок (суд ad hok), своєю ухвалою роз’яснив ОСОБА_3, що рішенням третейського суду від 03.11.2005 року за ним у справі №27/10 визнано право власності на 70,85% торгового павільйону розміром в плані 7,50 х 3,60 кв.м. за зовнішнім обміром висотою від 2,75 до 3,1 м, загальний об’єм 79 м.куб., з ганком розмірами в плані 7,50 х 1,05 м, площею 7,90 кв.м., розташованого за адресою: Луганська область, м. Стаханов, вул. Б.Хмельницького, 38, загальною вартістю 19624,03 грн. складає 71/100 торгового павільйону в плані 7,50 х 3,60 м за зовнішнім обміром висотою від 2,75 до 3,1 м, загальний об’єм 79 м.куб., з ганком розмірами в плані 7,50 х 1,05 м, площею 7,90 кв.м., розташованого за адресою: Луганська область, м. Стаханов, вул. Б.Хмельницького, 38, загальною вартістю 19624,03 грн., а за ОСОБА_4 – визнане право власності на цей же павільйон і за цією ж адресою, що складає 29/100 частки вартістю 8073,97 грн.
З матеріалів справи вбачається, що в подальшому приватні підприємці ОСОБА_3 і ОСОБА_4 звернулися до Стахановської міської ради про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою для відводу земельних ділянок загальною площею 0,0046 га, на яких розміщений належний їм спільний металевий торговий павільйон з двома входами та єдиною конструкцією даху, розміром 7,50 х 3,60 кв.м. за адресою: м. Стаханов, вул. Б.Хмельницького, 38/90.
Проте, рішенням двадцять п’ятої сесії п’ятого скликання Стахановської міської ради №507/24 від 30.11.2007 року з посиланням на п.34 ч.1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та ст.12 Земельного кодексу України було вирішено: (п.п. 3.5.) у відповідності з п. 2, 7 ст.151 Земельного кодексу України та керуючись протоколом №20 засідання комісії по вибору земельних ділянок для розміщення об’єктів на території м. Стаханов від 08.11.2007 року відмовити в дозволі на виконання проекту землеустрою для відводу земельної ділянки ОСОБА_3 на земельну ділянку площею 0,0046 га, на якій розміщений торговий павільйон, обґрунтовуючи відмовою основного землекористувача ДП «Ринок м. Стаханова» на вилучення земельної ділянки.
24 січня 2008 року прокурор міста Стаханова Таволжанський О.В. вніс протест №260 виконуючому обов’язки Стахановського міського голови Титову С.А. на рішення Стахановської міської ради №507/24 від 30.11.2007 року щодо відмови ОСОБА_3 в наданні дозволу на виконання проекту землеустрою для відводу земельної ділянки площею 0,0046 га.
В зазначеному протесті прокурор зокрема вказав, що дане рішення є незаконним і підлягає відміні, оскільки рішенням третейського суду за ОСОБА_3 визнано право власності на нерухоме нежиле приміщення, зареєстроване в БТІ за номером 20122153, розміщене на земельній ділянці за адресою: м. Стаханов, вул. Б.Хмельницького, 38/90, крім того, згідно ст.120 Земельного кодексу України до особи, яка придбала житловий будинок, будівлю чи споруду, переходить право власності на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни його цільового призначення.
У зв’язку з цим прокурор міста Стаханова Таволжанський О.В. від виконуючого обов’язки Стахановського міського голови вимагав, - рішення двадцять п’ятої сесії п’ятого скликання Стахановської міської ради №507/24 від 30.11.2007 року в частині відмови в дозволі на виконання проекту землеустрою для відводу земельної ділянки площею 0,0046 га за адресою: м. Стаханов, вул. Б.Хмельницького, 38/90 ОСОБА_3 - відмінити.
29 лютого 2008 року рішенням тридцять шостої сесії п’ятого скликання Стахановської міської ради №612/24 від 29.02.2008 року з посиланням на ст.120 Земельного кодексу України та п.34 ч.1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» було вирішено: протест прокурора міста Стаханова від 24.01.2008 року №260 на рішення двадцять п’ятої сесії п’ятого скликання Стахановської міської ради №507/24 від 30.11.2007 року щодо відміни в частині відмови в дозволі на виконання проекту землеустрою для відводу земельної ділянки ОСОБА_3, - задовольнити.
В обґрунтування цього рішення сесією Стахановської міської ради зокрема було зазначено, що торговий павільйон, приналежний на праві власності, визнаного рішенням третейського суду від 03.11.2005року, приватному підприємцю ОСОБА_3 та що знаходиться за адресою: м. Стаханов, вул. Б.Хмельницького, 38/90, розміщується на земельній ділянці, яку орендує підприємство ДП «Ринок міста Стаханова» Луганського облспоживсоюзу.
24 грудня 2008 року рішенням п’ятдесят першої сесії п’ятого скликання Стахановської міської ради №881/22 від 24.12.2008 року приватним підприємцям ОСОБА_3 і ОСОБА_4 був наданий дозвіл на виконання проектів землеустрою по відводу земельних ділянок для комерційного та іншого використання площею 0,0046 га для обслуговування торгового павільйону за рахунок земель, що знаходяться у користуванні ДП «Ринок міста Стаханова» по вул. Б.Хмельницького, 38/90.
Згідно договору №2 від 08.01.2009 року Стахановським міським реєстраційним округом Луганської регіональної філії ДП «ЦДЗК» був розроблений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки користувачам приватному підприємцю ОСОБА_3 та приватному підприємцю ОСОБА_4 для обслуговування торговельного павільйону площею 0,0045 га за адресою: Луганська область, м. Стаханов, вул. Б.Хмельницького, 38/90.
Незважаючи на це, 14 квітня 2009 року прокурор міста Стаханова Таволжанський О.В. вніс протест вих.№1882 на рішення міськвиконкому Стахановської міськради №403 від 21.08.2007 року, яким вимагав скасувати п.1 рішення міськвиконкому Стахановської міської ради про присвоєння 70,85% частинам торговельного павільйону, які належать ОСОБА_3 та 29,15% частина торговельного павільйону, які належать ОСОБА_4 адресного номеру: м. Стаханов, вул. Б.Хмельницького, 38/90.
07 квітня 2009 року Прокурор м. Стаханова Луганської області в інтересах Стахановської територіальної громади в особі міської ради звернувся до Луганського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до КП «Стахановське БТІ», треті особи – ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання дій КП «Стахановське БТІ» протиправними та зобов’язання його скасувати реєстрацію права власності на торговий павільйон.
21 квітня 2009 року рішенням виконавчого комітету Стахановської міської ради №246 протест, внесений прокурором міста Стаханова Таволжанським О.В. від 14.04.2009 року №1882 на рішення міськвиконкому Стахановської міськради №403 від 21.08.2007 року був задоволений та адресний номер: м. Стаханов, вул. Б.Хмельницького, 38/90, - скасований.
26 серпня 2009 року представник відповідача – КП «Стахановське БТІ» у судовому засіданні проти адміністративного позову не заперечував та надав лист в якому з вимогами прокурора погодився у повному обсязі (т.№1 а.с.53).
Відповідно до частині 4 ст.51 КАС України суд не приймає відмови позивача від адміністративного позову, визнання адміністративного позову відповідачем і не визнає умов примирення сторін, якщо ці дії суперечать закону або порушують чиї-небудь права, свободи чи інтереси.
Тому, з урахуванням встановлених у судовому засіданні обставин суд не приймає визнання відповідачем адміністративного позову оскільки таке визнання суперечить закону та порушує права та інтереси третіх осіб – ОСОБА_3 та ОСОБА_4.
Втім, суд сприяв сторонам, які брали участь у справі, у доказуванні шляхом витребування та надання доказів, уточнення з урахуванням гіпотези норми матеріального права, яка підлягає застосуванню, кола фактів, які необхідно доказати.
Відповідно до частини 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.
Стаття 86 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює право і обов’язок суду оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному і повному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.
У зв’язку з цим, завданням адміністративного суду, як одного з різновидів державної влади в системі розподілу влад є вирішення спору про право, поновлення порушених суб’єктивних прав громадян і організацій, зміцнення законності в державі.
Вирішуючи дану справу адміністративний суд виходить з того, що згідно принципу верховенства права, який визнається і діє в Україні, права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, держава відповідає перед людиною за свою діяльність, утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов’язком держави, органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією України межах і відповідно до законів України (стаття 1, частина друга статті 3, частина друга статті 6, частина перша статті 8 Конституції України).
Відповідно до частини 1 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов’язки виникають з дій осіб, установлених актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, не установлених цими актами, але по аналогії породжують цивільні права та обов’язки.
Статтею 328 Цивільного кодексу України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.
Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Як вбачається з наявних у справі доказів набуття ОСОБА_3 права власності на 70,85% частини торгового павільйону, та права власності ОСОБА_4 на 29,15% частини торгового павільйону за адресним номером: м. Стаханов, вул. Б.Хмельницького, 38/90, судом не визнано недійсним та до суду ні ким не оскаржено.
Частиною 1 статті 316 Цивільного кодексу України визначено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
За змістом права власності, визначеного у статті 317 Цивільного кодексу України передбачено, що власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.
В той же час, частиною 2 ст. 319 Цивільного кодексу України передбачено, що власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.
За наявними у адміністративній справі доказами суд установив, що на підставі договорів №10 від 01.01.2002 року та №133 від 01.01.2002 року з Дочірнім підприємством «Ринок міста Стаханова» Луганської облспоживспілки м. Стаханов Луганської області, приватні підприємці ОСОБА_3 і ОСОБА_4 на земельній ділянці площею 26,25 кв.м., на якій розрашований Центральний ринок м. Стаханова (вул. Б. Хмельницького, 38), розмістили в районі м’ясного павільйону один спільний металевий торговий павільйон з двома входами та єдиною конструкцією даху, розміром 7,50 х 3,60 кв.м. (кіоски №149 та №150), для здійснення підприємницької діяльності.
Рішенням Луганського третейського суду для розгляду конкретних суперечок (суд ad hok), від 03.11.2005 року, по справі №27/10 за ОСОБА_3 було визнано право власності на 70,85% частки цього торгового павільйону, а за ОСОБА_4 визнано право власності на 29,15% частки цього ж торгового павільйону.
Ухвалою Ленінського районного суду м. Луганська від 29.12.2006 року, який є компетентним судом, установлено, що на час розгляду справи про видачу виконавчого документу рішення третейського суду ніким не оскаржено та не скасовано, справа, по якій було прийнято рішення третейського суду, підвідомча третейському суду, строк для звернення за видачею виконавчого документу не пропущений, при розгляді позову третейський суд не вийшов за межі третейської угоди, третейська угода компетентним судом недійсною не визнавалася, склад третейського суду відповідав вимогам ст.ст. 16-19 Закону України «Про третейські суди», а також рішення третейського суду не містить заходів захисту прав і охоронюваних інтересів, які не передбачені законами України, що стало підставою для видачі ОСОБА_3 виконавчого документу на рішення третейського суду від 03.11.2005 року.
Рішенням Стахановської міської ради №403 від 21.08.2007 року на підставі рішення Луганського третейського суду від 03.11.2005 року по справі №27/10 торговому павільйону, який у частці 70,85%, належить ОСОБА_3 та у частці 29,15% належить ОСОБА_4, був присвоєний адресний номер: м. Стаханов, вул. Б.Хмельницького, 38/90.
Рішенням тридцять шостої сесії п’ятого скликання Стахановської міської ради №612/24 від 29.02.2008 року на виконання протесту прокурора міста Стаханова від 24.01.2008 року №260 відмінене рішення двадцять п’ятої сесії п’ятого скликання Стахановської міської ради №507/24 від 30.11.2007 року щодо відмови в дозволі на виконання проекту землеустрою для відводу земельної ділянки Шарандіну С.А., та наданий дозвіл на виконання проектів землеустрою по відводу земельних ділянок для комерційного та іншого використання площею 0,0046 га для обслуговування торгового павільйону за рахунок земель, що знаходяться у користуванні ДП «Ринок міста Стаханова» по вул. Б.Хмельницького, 38/90.
Згідно договору №2 від 08.01.2009 року Стахановським міським реєстраційним округом Луганської регіональної філії ДП «ЦДЗК» розроблений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки користувачам ОСОБА_3 та ОСОБА_4 для обслуговування торговельного павільйону площею 0,0045 га за адресою: Луганська область, м. Стаханов, вул. Б.Хмельницького, 38/90.
Тому, з урахуванням установлених у судовому засіданні обставини, у відповідності до ч.4 ст.51 КАС України суд не прийняв визнання адміністративного позову відповідачем, оскільки це визнання суперечить закону і порушує права та інтереси приватних підприємців ОСОБА_3 та ОСОБА_4 з огляду на наступне.
У відповідності до приписів норми ст.120 Земельного кодексу України передбачено, що до особи, яка придбала житловий будинок, будівлю чи споруду, переходить право власності на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни його цільового призначення.
У відповідності до ст.55 Закону України «Про третейські суди» у редакції, що діяла на час здійснення державної реєстрації права власності на торговельний павільйон за адресою: м. Стаханов, вул. Б.Хмельницького, 38/90, а саме станом на 31 серпня 2007 року, було встановлено, що виконання рішень третейського суду, якщо воно потребує вчинення дій органами державної влади, органами місцевого самоврядування та їх службовими особами, здійснюється за умови видачі компетентним судом виконавчого документу.
У п.8 Роз’яснення Міністерства юстиції України від 22.06.2007 року №1932/30 зазначено, що: виконання рішення третейського суду, якщо воно потребує вчинення дій органами державної влади, органами місцевого самоврядування та їх службовими особами, здійснюється за умови видачі компетентними судами виконавчого документу; рішення третейського суду, яким визнано право власності на нерухоме майно, є правовстановювальним документом, на підставі якого проводиться реєстрація прав власності, однак, для реєстрації прав власності на нерухоме майно на підставі рішення третейського суду має надаватися виконавчий документ, виданий компетентним судом: правовстановлювальними документами, на підставі яких проводиться реєстрація прав власності, є рішення третейського суду про визнання права власності та ухвали третейського суду про роз’яснення рішень, виправлення у рішенні описок, арифметичних помилок або будь-яких інших неточностей, оскільки вони є складовими частинами рішення, однак, при подачі документів для реєстрації прав власності на нерухоме майно на підставі рішення третейського суду додається виконавчий документ, виданий компетентним судом.
Відповідно до ч.1 ст.2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» передбачено, що державна реєстрація речових прав – це офіційне визнання державою фактів виникнення, переходу або зупинення речових прав на нерухоме майно та їх обмежень.
Безпосередньо порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно в Україні визначений Тимчасовим положенням про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002р. №7/5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 18.02.2002 року №157/6445.
Згідно додатку №1 до п.2.1 Тимчасовим положенням про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно до переліку правовстановлючальних документів, на підставі яких проводиться реєстрація прав власності на об’єкти нерухомого майна, віднесено рішення третейських судів про визнання права власності на об’єкти нерухомого майна, про встановлення факту права власності на об’єкти нерухомого майна.
Тому, суд вважає, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 зареєстрували право власності на нерухоме майно – торговий павільйон за адресою: м. Стаханов, вул. Б.Хмельницького, 38/90 у відповідності з чинним законодавством України.
За таких підстав для суду є неприйнятними доводи третьої особи – Колективного підприємства «Кафе «Уют», що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 здійснили державну реєстрацію свого права власності на торговельний павільйон за адресою м. Стаханов, вул. Б.Хмельницького, 38/90 з порушенням чинного законодавства України.
Для суду також є неприйнятним посилання Прокурора м. Стаханова в обґрунтування своєї правової позиції на ст.331 Цивільного кодексу України (в редакції 2004 року), оскільки Прокурором приписи норми цієї статті застосовані до правовідносин, що виникли у період 2000-2002 років.
З цих же підстав необґрунтованим є посилання прокурора і на ст.18 Закону України «Про основи містобудування» від 08.02.2001 року, оскільки цією статтею передбачається реалізація містобудівної документації при комплексній забудові і реконструкції населених пунктів, проектуванні та будівництві об’єктів житлово-цивільного і виробничого призначення, систем транспортного та інженерного забезпечення, в той час як торговий павільйон був установлений у 2000 році, коли ця норм не діяла.
Тому, враховуючи встановлені по справі у судовому засіданні обставини суд вважає, що позивач не надав доказів та не навів обставини, які б обґрунтовували його вимоги у відповідності з чинним законодавством України.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Це означає, що дії державного чи іншого органу управління повинні бути обгрунтованими, неупередженими, добросовісними, розсудливими, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючими несправедливій дискримінації, не порушувати інтересів держави, прав та інтересів фізичних чи юридичних осіб, відповідати вимогам діючого законодавства.
Враховуючи викладене суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача щодо визнання протиправними дій Комунального підприємства «Стахановське бюро технічної інвентаризації» в частині реєстрації права власності за ОСОБА_3 в розмірі 70,85% та ОСОБА_4 у розмірі 29,15% на торговельний павільйон, розташований по вул. Б.Хмельницького, 38, м. Стаханов та зобов’язання відповідача скасувати державну реєстрацію права власності на торговельний павільйон, розташований за адресою: м. Стаханов, вул. Б.Хмельницького, 38, за ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в розмірі 71/100 та 29/100 відповідно, не відповідають чинному законодавству України, документально не обґрунтовані, не підтверджені матеріалами справи і доказами та не підлягають задоволенню у повному обсязі.
Згідно ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні, у якому закінчився розгляд справи, оголошено вступну та резолютивну частини постанови та повідомлено представників сторін про те, що постанову у повному обсязі буде виготовлено протягом 5-денного строку.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 17, 87, 94, 98, 158, - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
П О С Т А Н О В И В:
У задоволенні адміністративного позову Прокурора м. Стаханова Луганської області в інтересах Стахановської територіальної громади в особі Стахановської міської ради до Комунального підприємства «Стахановське бюро технічної інвентаризації», треті особи – ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_9 підприємство «Кафе «Уют» про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити певні дії, відмовити за необгрунтованістю.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження в 10-денний строк з дня проголошення постанови, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст.160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження.
Постанову складено у повному обсязі та підписано 09 грудня 2009 року.
СУДДЯ