Справа № 567/217/18

УХВАЛА

02 березня 2018 рокум. Острог

Острозький районний суд Рівненської області у складі:

головуючий суддя - Назарук В.А.

секретар - Гічиновська Я.В.

розглянувши заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката ОСОБА_2 про вжиття заходів забезпечення позову

встановив:

21.02.2018 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Державного підприємства "СЕТАМ", Острозького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області, треті особи без самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_3, ПАТ "Акціонерний банк "Укргазбанк", про визнання електронних торгів недійсними, визнання недійсним та скасування протоколу електронних торгів №314452 від 01.02.2018р.

28.02.2018 року представник позивача звернулася до Острозького районного суду суду з заявою про забезпечення позову у вказаній справі, в якій просить заборонити Острозькому РВ ДВС ГТУЮ у Рівненській області вчиняти будь-які дії щодо реалізації електронних торгів, проведених 01.02.2018 Державним підприємством "СЕТАМ" з продажу нерухомого майна.

Дослідивши заяву, подану представником позивача та матеріали заяви, суд виходить з наступного.

Відповідно до вимог ч. ч.1, 2 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

За змістом ст. 151 ЦПК України, заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити:

1) найменування суду, до якого подається заява;

2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв'язку та адресу електронної пошти, за наявності;

3) предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову;

4) захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності;

5) ціну позову, про забезпечення якого просить заявник;

6) пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення;

7) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

Судом встановлено, що подана заява не відповідає змісту та формі заяви про забезпечення позову, що визначені ст.151 ЦПК України, а саме: заявником не зазначені пропозиції щодо зустрічного забезпечення щодо особи, яка придбала спірне майно, яку позивач не зазначає відповідачем у справі і якій можуть бути спричинені збитки забезпеченням позову, як не зазначені пропозиції щодо зустрічного забезпечення і щодо інших учасників справи.

В обгрунтування пропозицій щодо зустрічного забезпечення представник позивача посилається на те, що на її думку реалізація заходів зустрічного забезпечення є правом суду, а не його обов"язком, за виключенням випадків, передбачених ч.3 ст.154 ЦПК України, згідно вимог якої суд зобов’язаний застосовувати зустрічне забезпечення, якщо: позивач не має зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання (перебування) чи місцезнаходження на території України та майна, що знаходиться на території України, в розмірі, достатньому для відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові; або суду надані докази того, що майновий стан позивача або його дії щодо відчуження майна чи інші дії можуть ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові.

Разом з тим, посилаючись на відсутність підстав для обов"язкового вжиття заходів зустрічного забезпечення, представник позивача не зазначає доказів на підтвердження даної обставини, зокрема щодо наявності у позивача майна у розмірі достатньому для відшкодування можливих збитків, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, що є складовою вимог передбачених п.1 ч.1 ст.154 ЦПК України, адже лише проаналізувавши пропозицію заявника щодо зустрічного забезпечення та надані на її підтвердження докази, суд може вирішити питання про наявність чи відсутність у нього обов'язку застосувати зустрічне забезпечення на підставі ч.3 ст.154 ЦПК України.

Водночас, суд наголошує на тому, що пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення позову мають бути зазначені з урахуванням вимог ст.154 ЦПК України.

Згідно ч.1 ст.154 ЦПК України суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення).

Згідно з імперативними приписами ч.7 ст.153 ЦПК України, в ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення.

Частиною 1 ст.151 ЦПК України передбачено чіткий перелік відомостей, які повинна містити заява про забезпечення позову, в тому числі пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення.

Відповідно до ч.9 ст.153 ЦПК України суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 151 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.

Враховуючи наявність у заяві про забезпечення позову зазначених вище недоліків, з метою недопущення порушення прав всіх осіб, інтереси яких можуть бути порушені забезпеченням позову та те, що суд не має можливості прийти до однозначного висновку про підставність заяви та необхідність застосування такого заходу, що запропонований представником позивача, суд дійшов висновку про те, що заяву слід повернуту заявнику.

При цьому, заявник не позбавлений можливості, усунувши вказані недоліки заяви про забезпечення позову, звернутися до суду з заявою про забезпечення позову повторно.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.151, 153, 260, 261 ЦПК України, суд

постановив

повернути представнику позивача заяву про вжиття заходів забезпечення позову, у справі за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства "СЕТАМ", Острозького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області, треті особи без самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_3, ПАТ "Акціонерний банк "Укргазбанк", про визнання електронних торгів недійсними, визнання недійсним та скасування протоколу електронних торгів №314452 від 01.02.2018р. подану 28 лютого 2018 року.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Рівненської області через Острозький районний суд шляхом подачі апеляційної скарги в п’ятнадцятиденний строк з дня проголошення ухвали.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Острозького районного судуОСОБА_4