Особи
Учасники процесу:
Ім`я Замінене і`мя Особа
Судове рішення #69890722

П О С Т А Н О В А

Іменем України

28 лютого 2018 року

м. Київ

Справа № 800/284/17

Провадження № 11-88 сап с 18

Велика Палата Верховного Суду у складі:

судді-доповідача Золотнікова О.С.,

суддів Антонюк Н.О., Бакуліної С.В., Британчука В.В., Гудими Д.А., Кібенко О.Р.,

Князєва В.С., Лобойка Л.М., Лященко Н.П., Прокопенка О.Б., Рогач Л.І., Саприкіної І.В., Ситнік О.М., Ткачука О.С., Уркевича В.Ю., Яновської О.Г.

розглянула в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_13 на ухвалу Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 11 січня 2018 року (судді Васильєва І.А., Пасічник С.С., Ханова Р.Ф., Хохуляк В.В., Юрченко В.П.) за позовом ОСОБА_13 до Вищої ради юстиції, правонаступником якої є Вища рада правосуддя, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні

позивача - ОСОБА_14, про визнання протиправною бездіяльності й зобов'язання вчинити дії та

ВСТАНОВИЛА:

У вересні 2016 року ОСОБА_13 звернувся до Вищого адміністративного суду України як суду першої інстанції з позовом до Вищої ради юстиції, у якому просив визнати протиправною бездіяльність відповідача, який своїм рішенням від 18 лютого 2016 року № 405/0/15-16 відмовив у відкритті дисциплінарної справи стосовно судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ ОСОБА_15, та зобов'язати Вищу раду юстиції розглянути питання про звільнення цієї судді за особливих обставин, а саме за порушення присяги судді.

21 вересня 2017 року ОСОБА_13 подав заяву про забезпечення позову, у якій просив заборонити Вищій раді правосуддя до ухвалення судом рішення в адміністративній справі № 800/284/17 розглядати та вирішувати питання про звільнення з посади судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ ОСОБА_15 з будь-яких підстав, крім звільнення у зв'язку з порушенням нею присяги судді.

Обґрунтовуючи цю заяву, ОСОБА_13 послався на те, що існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача, який прагне звільнення судді ОСОБА_15 саме за порушення нею присяги, для відновлення яких необхідно буде докласти значних зусиль та витрат. Ці обставини він мотивує можливістю подання суддею ОСОБА_15 до Вищої ради правосуддя заяви про звільнення її з посади у відставку.

Ухвалою судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду

від 11 січня 2018 року прийнято до провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_13 до Вищої ради юстиції.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 11 січня

2018 року відмовив у задоволенні заяви ОСОБА_13 про забезпечення позову.

Не погодившись із зазначеною ухвалою, ОСОБА_13 подав до Великої Палати Верховного Суду апеляційну скаргу, у якій просить скасувати ухвалу від 11 січня

2018 року про відмову в задоволенні заяви про забезпечення позову та постановити нову, якою заборонити Вищій раді правосуддя до ухвалення судом рішення в цій справі розглядати й вирішувати питання щодо звільнення з посади судді ОСОБА_15 з будь-яких підстав, крім звільнення у зв'язку з порушенням присяги.

На обґрунтування апеляційної скарги ОСОБА_13 зазначає, що судом першої інстанції при вирішенні спірного питання порушено принцип верховенства права. На думку скаржника, навіть якщо процесуальний закон передбачає неможливість забезпечення позову шляхом заборони Вищій раді правосуддя вчиняти певні дії, але відповідач у цих умовах зловживає таким правом, принцип верховенства права зобов'язує суд виходити за межі процесуального закону.

У відзиві на апеляційну скаргу представник відповідача просить залишити оскаржене судове рішення без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення цієї скарги.

Відмовляючи у задоволенні заяви ОСОБА_13 про забезпечення позову, суд першої інстанції обґрунтовано керувався передбаченою процесуальним законом забороною забезпечення позову шляхом установлення для Вищої ради правосуддя заборони або обов'язку вчиняти певні дії.

Так, відповідно до підпункту 5 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) позовні заяви та апеляційні скарги на судові рішення в адміністративних справах, які подані до Вищого адміністративного суду України як суду першої або апеляційної інстанції та розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Згідно із частиною третьою статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

На підставі частин першої та другої статті 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Пунктом 1 частини третьої статті 151 КАС України визначено, що не допускається забезпечення позову шляхом зупинення актів Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів та встановлення для них заборони або обов'язку вчиняти певні дії.

Аналогічну норму щодо недопустимості забезпечення позову шляхом зупинення актів Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради юстиції та встановлення для них заборони вчиняти певні дії було передбачено пунктом 1 частини п'ятої

статті 117 КАС України в редакції, чинній на момент звернення ОСОБА_13 з позовом до суду та на момент подачі до суду заяви про забезпечення позову.

Ураховуючи наведені вище положення чинного процесуального закону, висновок суду першої інстанції про відмову в задоволенні заяви ОСОБА_13 про забезпечення позову є правильним.

ВеликаПалата Верховного Суду відхиляє посилання скаржника на порушення судом першої інстанції принципу верховенства права при вирішенні спірного питання з огляду на таке.

У частині першій статті 8 Конституції України встановлено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина перша статті 129 Основного Закону України). Аналогічний припис закріплено у частині першій статті 6 КАС України. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини (частина друга статті 6 КАС України).

Елементом верховенства права є принцип правової визначеності, який, зокрема, передбачає, що закон, як і будь-який інший акт держави, повинен бути якісним, щоби виключити будь-який ризик свавілля.

На думку Європейського суду з прав людини, поняття «якість закону» означає, що формулювання національного законодавства повинно бути достатньо передбачуваним, щоб дати особам адекватну вказівку щодо обставин та умов, за яких державні органи мають право вдатися до заходів, які вплинуть на їхні конвенційні права (див. mutatis mutandis рішення Європейського суду з прав людини у справах «C.G. та інші проти Болгарії» (C.G. and Others v. Bulgaria, заява № 1365/07,

пункт 39), «ОлександрВолков проти України» (Oleksandr Volkov v. Ukraine, заява

№ 21722/11, пункт 170)).

Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що формулювання законів не завжди чіткі. Тому їх тлумачення та застосування залежить від практики. І роль розгляду справ у судах полягає саме в тому, щоби позбутися таких інтерпретаційних сумнівів з урахуванням змін у повсякденній практиці (див. mutatis mutandis рішення Європейського суду з прав людини у справах «Кантоні проти Франції»

від 11 листопада 1996 року (Cantoni v. France, заява № 17862/91, пункти 31 - 32), «Вєренцов проти України» від 11 квітня 2013 року (Vyerentsov v. Ukraine, заява

20372/11, пункт 65)).

Ураховуючи наведені висновки Європейського суду з прав людини, Велика Палата Верховного Суду вважає, що приписи пункту 1 частини третьої статті 151 чинного

КАС України та пункту 1 частини п'ятої статті 117 КАС України в редакції, чинній на момент звернення ОСОБА_13 з позовом до суду, характеризуються якістю, оскільки вони є чіткими, а їх дія є передбачуваною та не допускає інтерпретаційних сумнівів.

Тому Велика Палата Верховного Суду відхиляє посилання скаржника на порушення судом першої інстанції принципу верховенства права при вирішенні спірного питання.

Відповідно до частини першої статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на те, що Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду розглянув заяву про забезпечення позову з дотриманням вимог матеріального й процесуального права, а наведені в апеляційній скарзі доводи не спростовують викладених у судовому рішенні цього суду висновків, апеляційна скарга ОСОБА_13 підлягає залишенню без задоволення.

Керуючись статтями 266, 308, 311, 315, 316, 321, 322 та 325 КАС України, Велика Палата Верховного Суду

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_13 залишити без задоволення.

Ухвалу Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 11 січня 2018 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач   О.С. Золотніков

Судді: Н.О. Антонюк О.Б. Прокопенко

С.В. Бакуліна Л.І. Рогач

В.В. Британчук   І.В. Саприкіна

Д.А. Гудима   О.М. Ситнік

О.Р. Кібенко   О.С. Ткачук

В.С. Князєв В.Ю. Уркевич

Л.М. Лобойко О.Г. Яновська

Н.П. Лященко



Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація