ПОСТАНОВА

Іменем України

27 лютого 2018 року

Київ

справа №520/6932/17

адміністративне провадження №К/9901/942/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., судді Гриціва М.І., судді Коваленко Н.В., розглянувши в попередньому судовому засіданні у касаційному порядку адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії за касаційною скаргою Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі на постанову Київського районного суду м. Одеси у складі судді Куриленко О.М. від 11 серпня 2017 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Танасогло Т.М., Запорожаної Д.В., Яковлєва О.В., від 28 листопада 2017 року,

В С Т А Н О В И В :

У червні 2017 року ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом, в якому просила: визнати протиправними дії Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Одеси щодо зменшення розміру пенсії ОСОБА_2 з квітня 2017 року, зобов'язати Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України м. Одеси поновити виплату ОСОБА_2 пенсію в повному обсязі, починаючи з квітня 2017 року, з урахуванням вже здійснених виплат.

В обґрунтування позивних вимог ОСОБА_2 зазначила, що відповідач незаконно зупинив виконання постанови Київського районного суду м. Одеси від 01 липня 2016 року у справі № 520/6958/16-а, у зв'язку з чим вона звернулась до суду з даним позовом.

Постановою Київського районного суду м. Одеси від 11 серпня 2017 року, яку залишено без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 28 листопада 2017 року, адміністративний позов задоволено.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що відповідач протиправно зупинив виконання постанови Київського районного суду м. Одеси від 01 липня 2017 року по справі № 520/6958/16-а.

Не погоджуючись з рішенням суду першої та апеляційної інстанції, посилаючись на допущені судами порушення норм матеріального і процесуального права, Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Одесі звернулось із касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Київського районного суду м. Одеси від 11 серпня 2017 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 28 листопада 2017 року та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 159 КАС України (в редакції, чинній на момент винесення оскаржуваних рішень) та частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України (в редакції, чинній на момент винесення цієї постанови) судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Крім того, стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України (в редакції, чинній на момент винесення цієї постанови) встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Зазначеним вимогам процесуального закону судові рішення суду першої та апеляційної інстанції відповідають, а викладені в касаційній скарзі мотиви скаржника є неприйнятні з огляду на наступне.

Судами у даній справі встановлено, що постановою Київського районного суду м. Одеси від 01 липня 2016 року у справі № 520/6958/16-а було задоволено позов ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Одеси про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії. Визнано дії Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Одеси щодо відмов у перерахунку пенсії ОСОБА_2 протиправними. Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Одеси провести перерахунок та виплату пенсії за вислугу років у зв'язку з підвищенням заробітної плати, виходячи з розміру 90 відсотків від суми місячної заробітної плати згідно довідки прокуратури Одеської області № 525 від 01 червня 2016 року, з подальшою виплатою пенсії у розмірі, встановленому після її перерахунку, та виплатити з 02 листопада 2015 року різницю між фактично отриманою та перерахованою пенсією.

Не погоджуючись з вищевказаною постановою, Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Одеси оскаржило його в апеляційному порядку.

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 10 лютого 2017 року у справі № 520/6958/16-а було поновлено Управлінню пенсійного фонду України в Київському районі м. Одеси строки на апеляційне оскарження постанови Київського районного суду м. Одеси від 01 липня 2016 року, та відкрито апеляційне провадження.

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 17 травня 2017 року було зупинено провадження по справі № 520/6958/16-а до винесення рішення Конституційним судом України за поданням Верховного суду України від 31 січня 2017 року стосовно законності, змін внесених у Закон України «Про прокуратуру» № 1697-VІІ.

При цьому, Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України м. Одеси зупинило виконання постанови Київського районного суду м. Одеси від 01.07.2016 року у справі № 520/6958/16-а.

Не погоджуючись з такими діями Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Одеси позивач звернувся до суду з даним позовом.

Задовольняючи адміністративний позов суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що відомості щодо зупинення виконання постанови Київського районного суду м. Одеси від 01 липня 2016 року у відповідності до частини третьої статті 257 КАС України - відсутні, а тому відповідач протиправно зупинив виконання постанови Київського районного суду м. Одеси від 01 липня 2017 року по справі № 520/6958/16-а.

Суд касаційної інстанції погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанції, з огляду на наступне.

Рішенням судів першої та апеляційної інстанції встановлено, що підставою для звернення до суду першої інстанції з адміністративним позовом стало те, що Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України м. Одеси зупинило виконання постанови Київського районного суду м. Одеси від 01 липня 2016 року у справі № 520/6958/16-а. Прете, з матеріалів доданих до позовної заяви, не вбачається, що Одеським апеляційним адміністративним судом питання про зупинення виконання вищевказаної постанови не приймалось.

Відповідно до частини третьої статті 257 КАС України у разі поновлення судом апеляційної інстанції строку апеляційного провадження одночасно вирішується питання про зупинення виконання постанови або ухвали.

В свою чергу, з метою повного та всебічного розгляду справи судом першої інстанції було направлено лист адресований судді Одеського апеляційного адміністративного суду Потапчуку В'ячеславу Олександровичу з проханням повідомити, чи приймалось рішення про зупинення виконання постанови Київського районного суду м. Одеси від 01 липня 2016 року у справі № 520/6958/16-а.

На виконання даного листа, Одеський апеляційний адміністративний суд повідомив, що при постановлені ухвали від 10 лютого 2017 року про поновлення Управлінню Пенсійного фонду України в Київському районі м. Одеси строку на апеляційне оскарження постанови Київського районного суду м. Одеси від 01 липня 2016 року зупинення виконання вказаної постанови не здійснювалось.

Таким чином, суд касаційної інстанції погоджується з висновком суду першої та апеляційної інстанції, що дії Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Одеси щодо зупинення виконання постанови Київського районного суду м. Одеси від 01 липня 2017 року по справі № 520/6958/16-а є протиправними, оскільки судом не приймалось рішення щодо зупинення виконання даної постанови у відповідності до частини третьої статті 257 КАС України.

Відповідно до частини першої статті 36 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.

До повноважень Верховного Суду не входить дослідження доказів, встановлення фактичних обставин справи або їх переоцінка, тобто об'єктом перегляду касаційним судом є виключно питання застосування права.

Разом з тим, доводи касаційної скарги зводяться до необхідності судом касаційної інстанції вважати доведеними обставини, які не були встановлені в оскарженому рішенні чи відкинуті ним, а також вирішувати питання про достовірність чи недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, що є неприпустимим з огляду на викладені вище мотиви.

Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

У пункті 40 справи "Пономарьов проти України" (№ 3236/03) Європейський суд з прав людини зазначив, що "право на справедливий розгляд судом, яке гарантовано пунктом 1 статті 6 Конвенції , має розумітися у світлі преамбули Конвенції, у відповідній частині якої зазначено, що верховенство права є спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов'язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення. Повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду. Перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Винятки із цього принципу можуть мати місце лише за наявності підстав, обумовлених обставинами важливого та вимушеного характеру.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про те, що рішення судів у цій справі є законними та обґрунтованими і не підлягають скасуванню, оскільки суди, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили спір у відповідності з нормами матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, в них повно і всебічно з'ясовані обставини в адміністративній справі, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі залишити без задоволення.

Постанову Київського районного суду м. Одеси від 11 серпня 2017 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 28 листопада 2017 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття.

Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Я.О. Берназюк

Судді: М.І. Гриців

Н.В. Коваленко