Справа №705/2817/13-ц

2/705/621/14

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 червня 2014 року Уманський міськрайонний суд Черкаської області

у складі: головуючого – судді Кімстачова О.С.

з участю:

секретаря судового засідання Дехканбаєвої О.О., Сенчук О.Ю.

позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

представника відповідача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Умані Черкаської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про відшкодування заподіяної матеріальної та моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

15 травня 2013 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_5 про відшкодування заподіяної їй матеріальної шкоди в сумі 3 428 грн. та моральної шкоди в сумі 5 тисяч гривень, заподіяної їй у зв'язку із затопленням її квартири АДРЕСА_1 А, м. Умані, що мало місце 19 жовтня 2012 року. Також позивач просила стягнути з відповідача судові витрати у справі: 1 500 грн. за проведення технічного обстеження ПП «ТехБудЕксперт» та ТОВ «Контакт-сервіс», 1 200 грн. за отримання правової допомоги; зобов’язати відповідача зняти бак та підкачуючий насос.

У судовому засіданні 20 червня 2013 року в якості належного відповідача була залучена ОСОБА_4.

Відповідач ОСОБА_4 подала письмові заперечення проти позову, в який просила відмовити в задоволенні позову повністю, оскільки її вини в заподіянні шкоди майну позивача немає; позовні вимоги обґрунтовуються посиланням на докази, які не можуть бути покладені в основу рішення, – акт обстеження квартири позивача від 22.11.2012 року зроблений без запрошення відповідача та голови кооперативу, висновок щодо розміру завданих залиттям збитків ПП «ТехБудЕксперт»від 11.01.2013 року є консультативним висновком, а не висновком будівельно-товарознавчої експертизи; позивач взагалі не допускала відповідача до своєї квартири для огляду пошкоджень, завданих залиттям; позивач посилається на положення ДБН В.2.2-15-2005, які насправді в них відсутні, намагаючись таким чином ввести суд в оману. У судове засідання відповідач не з'явилась, подавши заяву про розгляд справи за її відсутності, але з участю її представника ОСОБА_3 (а.с. 61).

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та її представник підтримали позов, підтвердили викладені в позовній заяві обставини та просили задовольнити його повністю, вважаючи, що позовні вимоги щодо відшкодування матеріальної та моральної шкоди є обґрунтованими і підтверджені дослідженими в суді доказами.

Представник відповідача ОСОБА_3 у судовому засіданні заперечив проти позову у зв'язку з відсутністю вини ОСОБА_4 у залитті квартири позивача та завданні у зв'язку з цим шкоди її майну, відсутністю допустимих доказів на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, та не доведенням того, що залиття сталося через неправомірну поведінку ОСОБА_4, яка б перебувала у безпосередньому причинному зв'язку із його наслідками. Просив відмовити в задоволенні позову повністю.

Заслухавши пояснення позивача, представників сторін, допитавши свідків, дослідивши подані особами, які беруть участь у справі, письмові докази, суд встановив такі фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

Статтею 3 ЦПК України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому ЦПК України, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Також статті 15, 16 ЦК України містять норми про те, що особа має право звернутися до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно зі статтями 10, 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 ЦПК України. При цьому докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ч. 1 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права має право на їх відшкодування.

Породжуючи настання цивільних прав та обов'язків згідно з ч. 2 ст. 11 ЦК України відповідальність у вигляді відшкодування збитків вимагає для її застосування наявності складу правопорушення, а саме: протиправної поведінки (дії чи бездіяльності особи), шкідливого результату такої поведінки, причинного зв'язку між протиправною поведінкою та заподіяними збитками, вини особи, яка заподіяла збитки.

Протиправною є поведінка, що не відповідає вимогам закону або договору, тягне за собою порушення майнових прав та інтересів іншої особи і спричинила заподіяння збитків (шкоди).

Відповідно до ч. 2 ст. 22 ЦК України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки), а також доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушено (упущена вигода).

Причинний зв'язок між протиправною поведінкою порушника та збитками полягає, передусім, у прямому (безпосередньому) зв'язку між протиправною поведінкою та настанням шкідливого результату.

Вказані обставини підлягають доведенню позивачем належними та допустимими у справі доказами.

У свою чергу відсутність вини у заподіянні шкоди доводиться особою, що вчинила порушення – ч. 2 ст. 1166 ЦК України. Винна поведінка порушника має місце тоді, якщо він усвідомлював суспільно небезпечний характер своїх діянь, передбачав його негативні наслідки, бажав їх настання, або коли порушник, передбачаючи настання негативних наслідків, розраховував на їх відвернення, чи не передбачав настання таких наслідків, хоча повинен був і міг їх передбачити.

Особами, які беруть участь у справі, визнані такі обставини справи, які відповідно до ч. 1 ст. 61 ЦПК України не підлягають доказуванню.

19 жовтня 2012 року до квартири позивача ОСОБА_1 – № 31 по вул. П.Комуни, 36А, м. Умань Черкаської області, – зверхньої квартири № 34, в якій проживала відповідач ОСОБА_4, протекла вода. У цей час ОСОБА_4 була відсутня в квартирі та приїхала до будинку, коли про подію їй повідомила голова ЖБК № 15 ОСОБА_6

Інші обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти позову, підлягали доказуванню.

Факт наявності станом на 24 листопада 2012 року в квартирі АДРЕСА_1 А, м. Умань Черкаської області, в якій проживає позивач ОСОБА_1, пошкоджень: в коридорі – сліди протікання на стелі, темні плями в місцях замокання, замокання та набрякання дверей; у ванній кімнаті – сліди протікання на стелі, темні плями; в кухні – сліди протікання, залиття стель, – підтверджується висновком № 18/04-2013-БУД будівельно-технічного дослідження по визначенню вартості матеріальної шкоди, спричиненої пошкодженням квартири внаслідок залиття, складеного ПП «ТехБудЕксперт» 11.01.2013 року. Те, що вказані пошкодження виникли внаслідок залиття квартири 19 жовтня 2012 року, підтверджено фотографіями, зробленими позивачем ОСОБА_1 в цей день у своїй квартирі.

Позивачем під час судового розгляду справи не названо та не підтверджено доказами наявність фактичних обставин, які б вказували на протиправну поведінку (дії чи бездіяльність) ОСОБА_4 19 жовтня 2012 року чи раніше, яка б потягла за собою порушення майнових прав та інтересів позивача, спричинила заподіяння збитків (шкоди). Також позивач не довів, що між залиттям її квартири і спричиненою цим шкодою її майну та певними діями чи бездіяльністю відповідача є прямий причинно-наслідковий зв'язок.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_7 показав, що у 2012 році він працював керівником відділу у ТОВ «Стандарт Будівельний» та займався, серед іншого, ремонтом систем водопостачання із поліпропіленових труб. ОСОБА_4 зателефонувала йому ввечері та сказала, що в неї аварія, прорвало трубу. По приїзді до її квартири він у ванній кімнаті за пральною машиною побачив, що на відрізку системи водопостачання, який йшов до пральної машини – поліпропіленова труба, муфта, затворний кран, шланг до пральної машини, – була пошкоджена МРВ 20*0,5 дюйма (муфта, різьба внутрішня): в муфті, яка зроблена з поліпропілену, була вирвана металева різьба. Це могло статися внаслідок заводського браку муфти під дією гідроудару. Через халатність чи навмисні дії ОСОБА_4 такого пошкодження муфти не могло бути. Коли він був у квартирі, то вода не текла з труби, хоча кран на вході до системи водопостачання квартири (на водозаборі) був відкритий.

Допитаний в якості свідка ОСОБА_8 – помічник судового експерта спеціаліст-будівельник, директор ПП «ТехБудЕксперт», в судовому засіданні підтвердив викладені в складному ним висновку від 11.01.2013 року обставини щодо особистого огляду квартири позивача, що виявлені в ній пошкодження були свіжими, що ремонт в квартирі був зроблений не більше ніж за рік до залиття, огляд ним проводився без повідомлення та за відсутності відповідача ОСОБА_4

Допитані в якості свідків ОСОБА_6 – голова ЖБК № 15, ОСОБА_9 – знайомий відповідача, в судовому засіданні підтвердили те, що в квартирі ОСОБА_4 № 34 по вул. П.Комуни, 36А, м. Умань Черкаської області, в жовтні 2012 року прорвало трубу, через що вода з неї потекла вниз, до квартири позивача. Коли це сталося ОСОБА_4 не було вдома. Позивач ОСОБА_1 відповідача ОСОБА_4В та їх до своєї квартири для огляду пошкоджень внаслідок залиття не допустила.

На підставі наведеного вище, суд прийшов до висновку, що позивач не довів, що певна поведінка (дії чи бездіяльність) відповідача ОСОБА_4 була неправомірною і що шкода, завдана майну позивача, знаходиться в безпосередньому причинному зв'язку із такою поведінкою відповідача. Відповідачем доведено, що немає її вини в пошкодженні системи водопостачання в її квартирі, і тому вона не повинна нести відповідальність за пошкодження майна позивача водою, яка протекла з квартири відповідача.

Свою позовну вимогу про зобов’язання відповідача зняти бак та підкачуючий насос, встановлені в квартирі АДРЕСА_2, позивач ОСОБА_1 обґрунтовує посиланням на невідповідність їх встановлення п. 2.28 ДБНВ 2.2-15-2005 та тим, що ця система вмикається в будь-який час доби та під час роботи насоса створює значний шум, що заважає її нормальному проживанню в своїй квартирі.

Відповідно до п. 2.28 ДБНВ 2.2-15-2005 «Будинки і споруди. Житлові будинки. Основні положення» (затверджено Наказом Держбуду України від 18 травня 2005 р. № 80 та надано чинності наказом Держбуду України від 28 вересня 2005 р. № 175; діють з 01.01.2006 року; редакція пункту не змінювалась з часу затвердження): «Не допускається розміщення вбиральні та ванної (або душової) над житловими кімнатами і кухнями. Ці приміщення допускається розміщувати над кухнею квартир, розташованих у двох рівнях. Не допускається кріплення приладів і трубопроводів безпосередньо до міжквартирних стін і перегородок, які огороджують житлові кімнати». Згідно з преамбулою, ці Норми поширюються на проектування нових і реконструкцію житлових будинків з умовною висотою до 73,5 м (як правило, до 25 поверхів включно при висоті поверху 2,8 м): одноквартирні та багатоквартирні, у тому числі спеціалізовані квартирні житлові будинки для осіб похилого віку і сімей з інвалідами та гуртожитки. Вимоги цих Норм є обов'язковими для юридичних і фізичних осіб – суб'єктів підприємницької діяльності на території України незалежно від форм власності та відомчої належності.

Враховуючи, що позивачем не доведена в суді на підставі належних та допустимих доказів та обставина, що в квартирі АДРЕСА_2, розміщений в певному місці бак для води та підкачуючий насос, який створює в квартирі ОСОБА_1 шум, рівень якого вище за допустимі норми, а також те, що норми п. 2.28 ДБНВ 2.2-15-2005, на який посилається позивач, не містить заборони розміщення приладів для зберігання води над житловими кімнатами та кухнями, та ці ДБНВ 2.2-15-2005 є обов'язковими для юридичних і фізичних осіб – суб'єктів підприємницької діяльності, а не фізичних осіб – власників чи наймачів квартир в багатоквартирному житловому будинку, суд дійшов до висновку, що позовна вимога ОСОБА_1 про зобов’язання відповідача зняти бак та підкачуючий насос є необґрунтованою і тому не підлягає задоволенню.

Підстави відповідальності за завдану особі моральну шкоду визначені в ст. 1167 ЦК України. Так, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Позивачем не доведено в суді факту вчинення відповідачем ОСОБА_4 щодо неї яких-небудь неправомірних винних дій чи бездіяльності, які б завдали ОСОБА_1 моральної шкоди. У зв'язку з цим позовна вимога про стягнення з ОСОБА_4 відшкодування моральної шкоди в сумі 5 тисяч гривень задоволенню не підлягає.

За таких обставин у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_4 необхідно відмовити повністю.

Керуючись ст. ст. 11, 15, 16, 21-23, 1166, 1167, ЦК України, ст.ст. 3, 10, 11, 15, 57-61, 208, 209, 212–215 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про стягнення на користь позивача із ОСОБА_4 3 428 грн. матеріальної шкоди; відшкодування моральної шкоди в сумі 5 тисяч гривень; судових витрати у справі: 1 500 грн. за проведення технічного обстеження ПП «ТехБудЕксперт» та ТОВ «Контакт-сервіс», 1200 грн. за отримання правової допомоги; зобов’язання відповідача зняти бак та підкачуючий насос, відмовити повністю.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана сторонами по справі протягом десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Черкаської області через Уманський міськрайонний суд Черкаської області. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: О. С. Кімстачов