КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОСОБА_1

_____________________________________________________________________________________________________________________

Справа № 520/1841/18

Провадження № 2/520/3876/18

УХВАЛА

26.02.2018 року

Київський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого – судді Петренка В.С.

при секретарі – Шевчук В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі заяву ОСОБА_2 про забезпечення позову по справі за позовом

ОСОБА_2

до ОСОБА_3

про встановлення факту спільного проживання жінки та чоловіка однією сім’єю та поділ спільного майна подружжя,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 Михайлівна звернулася до Київського районного суду м. Одеси з позовною заявою до ОСОБА_3, в якій, з посиланням на ст.ст. 60, 61, 70, 71, 74 СК України, п.23 Постанови Пленуму Верховного Суду України №11 від 21.12.2007року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ майна подружжя», просить суд встановити факт проживання спільно, однією сім'єю без реєстрації шлюбу, її - ОСОБА_2 та ОСОБА_3, з березня 2009року по 11 листопада 2011року, визнати спільним сумісним майном подружжя та здійснити поділ спільного сумісного майна між нею - ОСОБА_2 та ОСОБА_3, визнавши за кожним з них право особистої приватної власності на 1/2 частку квартири, що розташована за адресою: місто Одеса, вулиця Академіка Корольова, буд. №80«а», квартира №40, загальна площа 67,4кв.м., житлова площа 40,8кв.м.

Одночасно з позовною заявою позивачкою було надано заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту та заборони відчуження квартири, що розташована за адресою: місто Одеса, вулиця Академіка Корольова, буд. №80«а», квартира №40, загальна площа 67,4кв.м., житлова площа 40,8кв.м.

В обґрунтування наданої заяви позивачка посилається на те, що спірна квартира, хоча і придбавалися нею та відповідачем в період спільного проживання однією сім'єю, однак оформлена вона виключно на ім'я відповідача та формально поза шлюбом.

Відповідач, як зазначає позивачка, не визнає її прав на вказане майно, стверджує, що вона не має жодного відношення до їх майна, так як воно придбавалося на його ім'я та поза шлюбом, незважаючи на той факт, що майно було придбано за два місяці до укладення шлюбу, при тому, що вони почали проживати спільно однією сім'єю без реєстрації шлюбу ще у березні 2009 року, тобто через 2,5 роки після початку спільного проживання однією сім'єю.

На думку позивачки, для уникнення поділу спірного майна, відповідач може здійснити його відчуження або переоформити на третіх осіб, що ускладнить або взагалі зробить неможливим фактичне виконання рішення суду по даній справі у разі задоволення позову.

Відповідно до автоматизованої системи документообігу цивільну справу було розподілено судді Київського районного суду м. Одеси Петренку В.С.

Ухвалою судді Київського районного суду м. Одеси від 26.02.2018рокубуло задоволено клопотання ОСОБА_2 про зменшення розміру судового збору. Зменшено ОСОБА_2 розмір належного до сплати судового збору з  5 704 грн. 80 коп. до 3 833 грн. 41 коп. Прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження по цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про встановлення факту спільного проживання жінки та чоловіка однією сім’єю та поділ спільного майна подружжя. Розгляд справи призначено в порядку загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання.

ОСОБА_5 Михайлівни про забезпечення позову було залишено без руху. Повідомлено ОСОБА_2 про необхідність виправити зазначені недоліки заяви протягом 10 (десяти) днів з дня отримання цієї ухвали, а саме: сплатити судовий збір за подання до суду заяви про забезпечення позову, відповідно до пп.4 п.1 ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у розмірі 352 грн. 40 коп.

До канцелярії суду від представника позивачки надійшла квитанція про сплату судового збору за подання до суду заяви про забезпечення позову, відповідно до пп.4 п.1 ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у розмірі 352 грн. 40 коп.

Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).

Суд, проаналізувавши матеріали справи, вважає, що заява про забезпечення позову підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається із матеріалів справи, а саме з інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна щодо суб’єкта, відповідачу – ОСОБА_3 на праві приватної власності на підставі договору купівлі-продажу, р.№1932 від 31.08.2011р., посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_6 належить квартира, що розташована за адресою: місто Одеса, вулиця Академіка Корольова, буд. №80«а», квартира №40, загальна площа 67,4кв.м., житлова площа 40,8кв.м.

У наданій позовній заяві позивачка просить суд встановити факт проживання спільно, однією сім'єю без реєстрації шлюбу, її - ОСОБА_2 та ОСОБА_3, з березня 2009року по 11 листопада 2011року, визнати спільним сумісним майном подружжя та здійснити поділ спільного сумісного майна між нею - ОСОБА_2 та ОСОБА_3, визнавши за кожним з них право особистої приватної власності на 1/2 частку вищевказаної квартири.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до п.1 та п.2 ч. 1 ст. 150 ЦПК України  позов забезпечується зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії.

Одним із критеріїв обґрунтованості заяви є наявність причинного зв'язку між конкретним видом забезпечення позову, про який йдеться у відповідній заяві, та наслідком у формі потенційної загрози виконанню рішення суду.

Пленум  Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22 грудня 2006 року у п. 4  роз’яснив, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання  можливого рішення суду про задоволення позову; з’ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.  

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має врахувати наскільки конкретний захід, який пропонується вжити, пов'язаний з предметом позову, наскільки він співрозмірний позовній вимозі, і яким чином цей захід фактично реалізує мету його вжиття.

Відповідно до п. 6 Постанови Пленуму ВСУ №9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову.

З урахуванням вказаного вище роз’яснення Пленуму  Верховного суду України, суд вважає, що тимчасове обмеження права розпоряджатися квартирою, що розташована за адресою: місто Одеса, вулиця Академіка Корольова, буд. №80«а», квартира №40, без обмеження права володіння та користування нею, не зашкодить істотним чином правам та охоронюваним законом інтересів відповідача.

При розгляді заяви про забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно, суд враховує практику Європейського суду з прав людини. Так, згідно п. 43 Рішення по справі "Шмалько проти України" право на суд одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін. Таким чином, невжиття заходів забезпечення позову, може призвести до утруднення виконання рішення суду, а відтак й до порушення права особи на до доступ до правосуддя, в аспекті ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно  ч.1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Для належної реалізації завдань цивільного судочинства слугує зокрема те, що відповідно до  ст.124 Конституції України  судові рішення є обов'язковим до виконання на всій території України. Таким чином, порушене, невизнане, оспорюване право особи може буде захищене та відновлене тільки після реального виконання рішення суду, яким спір буде вирішено по суті.

Враховуючи викладене, приймаючи до уваги, що предметом розгляду зазначеної справи є, зокрема поділ та визнання права власності на квартиру, що розташована за адресою: місто Одеса, вулиця Академіка Корольова, будинок №80«а», квартира №40, суд вважає вимоги ОСОБА_2про вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту та заборони відчуження квартири, що розташована за адресою: місто Одеса, вулиця Академіка Корольова, буд. №80«а», квартира №40, співмірними із заявленими позовними вимогами, вбачає імовірність ускладнення виконання або невиконання судового рішення у випадку не задоволення судом заяви позивачки.

У зв’язку із направленням судді Київського районного суду м. Одеси Петренка В.С. до Одеського регіонального відділення Національної школи суддів України для участі у підготовки суддів місцевих загальних судів з 19 лютого 2018року по 23 лютого 2018року, включно, ухвалу складено та підписано 26.02.2018року.

Керуючись ст.ст. 149-153 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_5 Михайлівни про вжиття заходів забезпечення позову – задовольнити.

Накласти арешт та заборонити відчуження у будь-який спосіб квартири, що розташована за адресою: місто Одеса, вулиця Академіка Корольова, будинок №80«а», квартира №40, загальною площею 67,4кв.м., житловою площею 40,8кв.м.

Копію ухвали невідкладно надіслати сторонам для відома, Управлінню державної реєстрації юридичного департаменту Одеської міської ради для виконання.

Ухвала про забезпечення позову набирає чинності в момент її підписання суддею, підлягає негайному виконанню в порядку, встановленому законом для виконання судових рішень.

Строк пред'явлення ухвали про забезпечення позову до виконання три роки.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Одеської області шляхом подання до Київського районного суду м. Одеси апеляційної скарги протягом п'ятнадцятиднів з дня її підписання суддею, однак оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Суддя Петренко В. С.