УКРАЇНА
Апеляційний суд Полтавської області
Справа №11-601 2008 року Головуючий у 1-й інстанції
Категорія 186 ч.2 т.3 Сировєтнік Т.І.
Доповідач- Слєпуха О.Є.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2008 року липня місяця „18" дня Колегія суддів судової палати у
кримінальних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:
Головуючого-судді- Кожевнікова О.В. Суддів- Лісіченко Л.М., Слєпуха О.Є. з участю прокурора - Калько О.С. засудженого - ОСОБА_6
розглянула у відкритому судовому засіданні в м.Полтаві кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_6 і помічника прокурора М.Кременчука Полтавської області з внесеними до неї змінами на вирок Автозаводського районного суду М.Кременчука Полтавської області від „24" вересня 2007 року.
Цим вироком
ОСОБА_6,
ІНФОРМАЦІЯ_1, житель АДРЕСА_1, не працює, судимий 8.11.2002р. за ч.2, ч.3 ст.185 КК України до 3-х років позбавлення волі з випробуванням на підставі ст. 75 КК України, 18.04.2003р. за ч. 1 ст.309, 71 до 4-х років позбавлення волі з випробуванням відповідно до ст.75 КК України терміном на 2 роки, 24.11.2003р. за ч.2 ст. 185, ч.2 ст. 186, 71 КК України до 4-х років і 3-х місяців позбавлення волі, 9.06.2006 року умовно-достроково звільнений на 1 рік 2 місяці 1 день ,
засуджений до позбавлення волі,
за ч.3 ст.185 КК України до 3-х років і 6 місяців,
за ч.2 ст.186 КК України до 4-х років,
за ч.1 ст.263 КК України до 2-х років,
за ч.2 ст.263 КК України до 1 року і 6 місяців,
на підставі ст.70 КК України до 4-х років 1 6 місяців і відповідно до ст.71 КК України остаточне покарання призначено у вигляді 5 років позбавлення волі.
За вироком суду ОСОБА_6 визнаний винним у скоєнні таких злочинів.
В кінці жовтня 2006 року повторно через паркан проник до домоволодіння ОСОБА_8, що розташоване по АДРЕСА_2 і таємно викрав 20 метрів сітки-рабиці вартістю 679 грн. 20 коп.
На початку листопада 2006 року він через паркан проник в це ж домоволодіння і вчинив крадіжку майна ОСОБА_8 на загальну суму 609 грн. 98 коп.
На початку листопада 2006 року засуджений проник в помешкання ОСОБА_10, яке знаходиться по АДРЕСА_3 і таємно викрав 60 метрів мідного кабелю вартістю 1099 грн. 80 коп.
4 грудня 2006 року по АДРЕСА_4 ОСОБА_6, застосувавши до ОСОБА_11 насильство, яке не є небезпечним для життя та здоров"я, заволодів мобільним телефоном зі стартовим пакетом, що належали потерпілому загальною вартістю 639 грн.
28 грудня 2006 року засуджений повторно переліз через паркан і проник в сарай, що знаходиться в володінні ОСОБА_8 і скоїв крадіжку майна останньої загальною вартістю 813 грн.
З січня 2006 року ОСОБА_6 знову проник через паркан на подвір"я тієї ж потерпілої і таємно викрав 7 секцій алюмінієвого забору загальною вартістю 896 грн.
З лютого 2007 року ОСОБА_6 повторно без мети збуту у невстановленої особи по вул. ОСОБА_4 в М.Кременчуці незаконно придбав одноразовий шприц з особливо небезпечним наркотичним засобом - опієм ацетильований об"ємом 6 мл, вагою в сухому вигляді 0,27 грам, який зберігав при собі. В цей же день працівники міліції вилучили в нього цей наркотичний засіб.
26 лютого 2007 року засуджений повторно в районі зупинки „Пивзавод" в М.Кременчуці знайшов шприц з опієм ацетильований об"ємом З мл з вагою в сухому виді 0,186 гр., який незаконно зберігав для власного вживання.
В 2006 році на сміттєсховищі біля будинку №60 по вул. Петровського в М.Кременчуці знайшов ніж, який відноситься до холодної зброї і носив при собі. На пероні залізничного вокзалу станції Рублівка працівники міліції затримали засудженого і вилучили в нього ніж.
На початку травня 2007 року ОСОБА_6 на бувших артскладах М.Кременчука знайшов половину бруска тротилу вагою 97 гр., який є вибуховою речовиною і без спеціального передбаченого законом дозволу він носив та зберігав її при собі. 12 травня 2007 року працівники міліції вилучили в нього тротил.
Засуджений ОСОБА_6 в апеляції і доповненнях до неї просить скасувати вирок місцевого суду і справу направити на новий судовий розгляд та посилається на те, що досудове і судове слідство проведено неповно та однобічно, з порушенням вимог КПК. Суд дав неправильну оцінку доказам по справі.
Під час слідства до нього застосовувались незаконні методи, були сфабриковані епізоди скоєння ним злочинів, передбачених ч. 1, ч.2 ст.263 КК України. Вважає, що слід перекваліфікувати його дії з ч.3 ст.185 і ч.2 ст.186 КК України на ч.2 ст. 185 ч.2 КК України.
Помічник прокурора М.Кременчука в поданій апеляції з внесеними до неї змінами пропонує змінити вирок суду і по епізодах викрадення майна у ОСОБА_8 та ОСОБА_10 перекваліфікувати дії засудженого за ч.3 ст.185 КК України на ч.2 цієї статті і призначити по ній покарання в межах санкції, залишивши без змін остаточне покарання.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді, міркування прокурора, який підтримав апеляцію помічника прокурора з внесеними до неї змінами, пояснення засудженого, що просив задовольнити його апеляцію з доповненнями до неї, перевіривши матеріали справи і мотиви апеляцій та приходить до висновку, що вони підлягають частковому задоволенню з таких підстав.
Винність засудженого в скоєнні 5 епізодів крадіжок майна ОСОБА_13 і ОСОБА_10 доведено показаннями цих потерпілих, що підтвердили факт зникнення з їх господарств належного їм майна. Ця обставина підтверджується протоколами огляду місця події /а.с. 11,39, 75, 81 т.1/. Свідок ОСОБА_14 підтвердив те, що придбав у ОСОБА_6 7 алюмінієвих листа, 6 з них він здав до пункту прийому металобрухту, а один, що залишився в його помешканні, вилучили в нього працівники міліції.
Свідок ОСОБА_15 показав те, що на протязі жовтня, листопада і грудня 2006 року засуджений неодноразово здавав на пункт прийому металобрухту різний металобрухт, в тому числі алюмінієві пластини, драбину, паркан порізаний на частини, кабель для зварювання деталів, зварювальний апарат.
Під час огляду пункту приймання металобрухту свідок ОСОБА_15 видав працівникам міліції частину майна, яке ОСОБА_6 викрав у потерпілих і здав на цей пункт /а.с. 14 т.1/.
В ході огляду будинку, де проживає ОСОБА_14, був вилучений алюмінієвий лист, який придбав останній у засудженого. Ці обставини підтверджуються і речовими доказами по справі.
Під час пред"явлення цим свідком фотокарток для впізнання, вони серед наданих ним фотознімків впізнали по фотокартці ОСОБА_6, як особу, яка здавала їм металеві вироби /а.с.26, 97 т.1/.
На досудовому слідстві засуджений повністю визнав себе винним у скоєнні крадіжок майна вказаних потерпілих. В судовому засіданні він підтвердив те, що частину паркану викрав.
Суд першої інстанції обгрунтовано визнав винним ОСОБА_6 у вчиненні 5 крадіжок і правильно кваліфікував його дії за ч.3 ст.185 КК України по епізоду викрадення 28 грудня 2006 року у ОСОБА_8 секції алюмінієвого паркану і зварювального апарату, які знаходились в господарській будівлі /сараї/. Цю крадіжку він скоїв з проникненням в сховище.
!-й, 2-й, 3-й і 6-й епізоди викрадення майна в жовтні, листопаді 2006р. та 3 січня 2007 року слід перекваліфікувати з ч.3 ст. 185 КК України на ч.2 цієї статті, так як він вчинив крадіжку майна, яке знаходилось не в сховищах, а в дворах потерпілих.
Винність ОСОБА_6 в скоєнні злочину, передбаченого ст. 186 ч.2 КК України підтверджується показаннями потерпілого ОСОБА_11 про те, що засуджений вдарив його кулаком по обличчю, а коли він упав, то ОСОБА_6 заволодів його мобільним телефоном зі стартовим пакетом.
Під час пред"явлення йому фотокарток для впізнання цей потерпілий впізнав на одній з них ОСОБА_6 і заявив, що ця особа, застосувавши насильство до нього, заволоділа його майном /а.с.70т.1/. В ході очної ставки з засудженим ОСОБА_11 дав аналогічні показання. З ними повністю був згодний і ОСОБА_6 як під час цієї слідчої дії /а.с.72 т.1/, так і при допиті його в якості обвинуваченого /а.с. 123-125 т.1/.
В судовому засіданні ОСОБА_6 визнав те, що заволодів майном ОСОБА_11, але заперечував, що застосовував до останнього насильство.
Однак, ці його доводи, крім вказаних доказів, спростовується і висновком судово-медичної експертизи ОСОБА_11 /а.с. 62-63 т.1/ згідно з якою йому були заподіяні легкі тілесні ушкодження при обставинах і в термін вказаний потерпілим.
Суд першої інстанції правильно кваліфікував дії ОСОБА_6 за ч.2 ст. 186 КК України і відсутні підстави для перекваліфікації його дій на ч.2 ст. 185 КК України.
Доведена його вина в скоєнні злочинів, передбачених ч.1, ч.2 ст.263 КК України, такими доказами: показаннями свідків ОСОБА_17 і ОСОБА_1, які підтвердили те, що вони вилучили у ОСОБА_6 предмет схожий на брусок господарського мила. їх показання підтверджуються протоколом огляду, в ході якого у засудженого був вилучений зазначений предмет /а.с.4 т.4/.
Згідно з висновком криміналістичної експертизи /а.с. 13-16 т.4/ вилучений у ОСОБА_6 предмет являється тротилом, який вважається вибуховою речовиною.
Свідки ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21 показали те, що 13 квітня 2007 року у ОСОБА_6, який перебував в стані алкогольного сп"яніння, був вилучений ніж. Це підтверджується і протоколом огляду і вилучення ножа /а.с. 12 т.З/.
Як видно з висновку криміналістичної експертизи /а.с. 37-41 т.З/, цей ніж є холодною зброєю.
На досудовому слідстві ОСОБА_6 повністю визнав себе винним в тому, що без передбаченого законом дозволу носив і зберігав вибухову речовину і носив холодну зброю.
Тому місцевий суд правильно кваліфікував його дії за ч. 1 та ч.2 ст.263 КК України.
Відсутні будь-які дані, щоб свідчили, що ці епізоди були сфабриковані органами слідства.
В постанові про притягнення його в якості обвинуваченого за ч.2 ст.263 КК України слідчий зазначив приблизний термін, коли він знайшов ніж /а.с.53 т.5/. З довідки про судимості ОСОБА_6 /a.c.61 т.5/ видно, що він був звільнений з місць позбавлення 9 червня 2006 року. У вироку суду першої інстанції зазначено, що ніж він знайшов в 2006 році і носив при собі, який працівники міліції вилучили у ОСОБА_6 13 квітня 2007 року. Він засуджений судом не за придбання ножа, а за його носіння.
Тротил у ОСОБА_6 був вилучений в присутності двох понятих. Це підтверджується протоколом огляду /а.с.4 т.4/ і протоколами допитів понятих в якості свідків /а.с. 21, 26 т.4/.
З висновку криміналістичної експертизи /а.с. 13-17 т.4/ видно, що тротил на експертизу потрапив в упакованому пакеті з підписами понятих.
Немає в матеріалах справи данних, які доводили б те, що підписи понятих були підроблені, як і підписи потерпілої ОСОБА_8
Безпідставні є посилання засудженого в апеляції про те, що досудове і судове слідство були проведені однобічно з порушенням вимог КПК України. Питання необхідності проведення чи не проведення такої слідчої дії як відтворення обстановки і обставин події вирішує слідчий, який розслідує кримінальну справу. Не є порушенням вимог кримінально-процесуального закону те, що по деяких епізодах крадіжок в слідчих діях в якості понятих приймали участь одні і ті ж особи.
Необгрунтованим є твердження ОСОБА_6 про те, що судове слідство проведено без потерпілих і свідків та те, що порушено його право на захист, так як суд першої інстанції не ознайомив його з матеріалами справи.
На аркуші справи 214а ОСОБА_6 власноручно зазначив те, що в повному обсязі ознайомився з матеріалами справи і претензій у нього немає, як і зауважень до протоколу судового засідання. Це він підтвердив і в судовому засіданні суду апеляційної інстанції.
З протоколу судового засідання видно, що під час судового слідства суд допитав потерпілу ОСОБА_8, свідків ОСОБА_21, ОСОБА_20, ОСОБА_22, ОСОБА_15 Інші потерпілі і свідки були допитані під час досудового слідства і суд оголосив їх показання в ході судового слідства, керуючись ст.ст.306, 308 КПК України.
Свідок ОСОБА_15 спростував в судовому засіданні доводи ОСОБА_6 про те, що він один не міг викрасти таку кількість майна у потерпілих ОСОБА_8 і ОСОБА_10, як зазначив слідчий в постанові про притягнення як обвинуваченого. Цей свідок підтвердив те, що ОСОБА_6 неодноразово в великій кількості здавав йому металобрухт, в тому числі привозив алюмінієвий паркан на автомобілі, паркан був розрізаний на частини вагою близько 100 кг, а також здавав і кабель довжиною, якою на час допиту в суді він вже не пам"ятав. Крім того, він був подрібнений і тому свідок не міг точно назвати довжину кабелю.
Суд правильно встановив розмір заподіяної шкоди потерпілим викраденням їх майна засудженим.
Як видно з протоколу судового засідання, з яким згодний і ОСОБА_6, він під час судового розгляду ніяких клопотань не заявляв, в тому числі про допит в якості свідків понятих та інших осіб.
Суд першої інстанції обгрунтовано не взяв до уваги твердження засудженого про те, що під час досудового слідства до нього працівники міліції застосовували незаконні методи.
За судовим дорученням ці його доводи перевіряли працівники Полтавської міжрайонної транспортної прокуратури і прокуратури м. Кременчука і визнали їх безпідставними. По результатам цих перевірок були винесені постанови від 13 та 19 липня 2007 року про відмову в порушенні кримінальних справ за відсутністю складу злочину щодо працівників Л.В. на ст. Кременчук та Автозаводського РВ М.Кременчука і ОСОБА_2
Доведена винність ОСОБА_6 у вчиненні ним злочину, передбаченого ч.2 ст.309 КК України по обох епізодах обвинувачення 3 та 26 лютого 2007 року такими доказами: показаннями свідків ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_3, ОСОБА_26 про те, що 3 лютого 2007р. у ОСОБА_6 був вилучений шприц з наркотичною речовиною, яку він зберігав при собі. Ці свідки в ході очних ставок з ОСОБА_6 підтвердили свої показання /а.с.41-45 т.З/.
Свідки ОСОБА_27 і ОСОБА_28 підтвердили те, що 26 лютого 2007 року вилучили у засудженого наркотичну речовину, яку він зберігав при собі у шприці. Ці обставини підтверджуються протоколами оглядів /а.с. 5 т.2, а.с.З т.З/.
Згідно з висновками експертиз /а.с.6 ч.3, 15-16 т.2/ вилучена у ОСОБА_6 речовина є наркотичним засобом опієм ацетильований вагою в сухому вигляді, відповідно 0,27 гр. та 0,186 гр.
На досудовому слідстві засуджений не заперечував своєї вини у скоєнні цих двох епізодів злочинів. Фактично він визнав себе винним за епізодом від 26 лютого 2007 року і в судовому засіданні.
Суд першої інстанції обгрунтовано не взяв до уваги посилання ОСОБА_6 про те, що він не міг 3 лютого 2007 року скоювати злочини, так як на протязі з 9 січня по 14 лютого 2007 року перебував на стаціонарному відділенні в лікарні.
Як видно з довідки з лікарні /а.с. 106 т.5/ він дійсно лікувався у лікарні, однак, робив це нерегулярно і без згоди медперсоналу періодично залишав лікарню.
В засіданні суду апеляційної інстанції ОСОБА_6 визнав себе винним в скоєнні цих двох епізодів злочинів.
Місцевий суд правильно кваліфікував його дії по ним за ч.2 ст. 309 КК України.
Однак, судова колегія вважає за необхідне в ревізійному порядку виключити з вироку таку кваліфікуючу ст.309 ч.2 КК України, як незаконне перевезення наркотичного засобу 26 лютого 2007 року, так як з матеріалів справи видно, що він його не перевозив.
Як видно з вироку, суд першої інстанції таку кваліфікуючу ознаку вказаного злочину і не зазначив у формулюванні обвинувачення визнаного судом доведеним, але послався на неї, мотивуючи кваліфікацію дій ОСОБА_6
На думку колегії суддів місцевий суд не допустив однобічності і неповноти судового слідства і істотних порушень вимог КПК, які б давали підстави для скасування вироку.
Призначаючи покарання засудженому, суд першої інстанції врахував ступінь тяжкості скоєних ним злочинів, дані його особи і обставини, що пом"якшують і обтяжують покарання. Воно відповідає вимогам ст.65 КК України.
В зв"язку з тим, що суд апеляційної інстанції перекваліфікував дії ОСОБА_6 за ч.3 ст. 185 КК України на ч.2 ст.185 КК України по 1,2,3,6 епізодах крадіжок майна ОСОБА_8 і ОСОБА_29, то потрібно за цим законом призначити засудженому покарання.
Незважаючи на перекваліфікацію його дій по вказаних епізодах і виключення однієї кваліфікуючої ознаки злочину, колегія суддів не знаходить підстав для пом"якшення покарання ОСОБА_6 за сукупністю злочинів і вироків, враховуючи те, що він, будучи неодноразово судимий, під час умовно-дострокового звільнення, знову вчинив цілий ряд нових злочинів.
Апеляція помічника прокурора з внесеними до неї змінами підлягає частковому задоволенню, так як в ній апелянт просив перекваліфікувати дії засудженого по всім епізодам крадіжок майна, а апеляційний суд перекваліфікував його дії по 4-х епізодах з 5.
Керуючись ст.ст. 365-366 КПК України, колегія суддів,-
УХВАЛИЛА:
Апеляцію помічника прокурора м.Кременчука Полтавської області з внесеними до неї змінами та апеляцію засудженого ОСОБА_6 з внесеними до неї доповненнями, задовольнити частково.
Вирок Автозаводського районного суду М.Кременчука від 24 вересня 2007 року змінити.
Перекваліфікувати дії ОСОБА_6 за 1,2,3,6 епізодами викрадення майна ОСОБА_8 в жовтні, листопаді 2006 року, 3 січня 2007 року і майна ОСОБА_10 в листопаді 2006 року, з ч.3 ст.185 КК України на ч.2 ст. 185 КК України і призначити по ній покарання у вигляді 3-х років позбавлення волі. За іншими статтями Кримінального Кодексу, за які був
засуджений ОСОБА_6 місцевим судом, обрати такі ж покарання, які
призначив суд першої інстанції.
За ч.3 ст.185 КК України 3 роки і 6 місяців позбавлення волі,
за ч.2 ст. 186 КК України 4 роки позбавлення волі,
за ч.1 ст. 263 КК України 2 роки позбавлення волі,
за ч.2 ст. 263 КК України 1 рік 6 місяців позбавлення волі,
за ч.2 ст. 309 КК України 2 роки і 6 місяців позбавлення волі.
На підставі ст.70 КК України за сукупністю злочинів до 4-х років і 6 місяців позбавлення волі.
Відповідно до ст.71 КК України за сукупністю вироків остаточно визначити покарання у вигляді 5 років позбавлення волі. В ревізійному порядку виключити з вироку, за епізодом 26 лютого 2007 року, таку кваліфікуючу ознаку ч.2 ст. 309 КК України, як перевезення наркотичного засобу.
В іншій частині вирок щодо ОСОБА_6 залишити без змін.