УКРАЇНА

Апеляційний суд Полтавської області

Справа № 11-615 2008 року     Головуючий у 1 -й інстанції

Категорія 186ч.3 Т.З     Гудков С.В.

Доповідач - Слєпуха О.Є.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

2008 року липня місяця „25" дня Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:

Головуючого-судді - Голубенко Н.В. Суддів- Довгаль С.В., Слєпухи О.Є. з участю прокурора - Рибачук Т.А. засудженого - ОСОБА_2

розглянула у відкритому судовому засіданні в м.Полтаві кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_2 з доповненнями до неї на вирок Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від „22" жовтня 2007 року.

Цим вироком

ОСОБА_2,

ІНФОРМАЦІЯ_1, житель с.Вовчик Лубенського району Полтавської області, непрацюючий, судимий 8.04.1987р., за ст.110 ч.2 КК України до 3-х років позбавлення волі з конфіскацією Уг частини майна, 5.09.1991 року заст.ст.81 ч.3, 140 ч.2 КК України до 3-х років і 6 місяців позбавлення волі, 23.03.1993р. за ст.ст.229-6, 43 КК України до 3-х років і 6 місяців позбавлення волі, 15.08. 2000 року, за ст.229-6 КК України до 3-х років позбавлення волі, 31.10.2002 року за ст.395 КК України до 1 місяця арешту, 17.09.2003р. за ст.185ч.3, ст.71 КК України до 3-х років і 1 місяця позбавлення волі, 15.06.2007 року за ст.185ч.3 КК України до 4-х років позбавлення волі, з випробуванням на підставі ст.75 КК України з іспитовим строком на 3 роки,

засуджений за ч.3 ст. 186 КК України до 4-х років позбавлення волі.

На підставі ст.71 КК України до 5-ти років позбавлення волі.

За вироком суду він визнаний винним в тому, що 10 серпня 2007 року повторно з метою вчинення крадіжки чужого майна прийшов в господарство ОСОБА_3, яке розташоване в АДРЕСА_1.

Там на подвір"ї ОСОБА_4 викрав 15-літрову каструлю вартістю 45 грн. і каструлю з кришкою по ціні 23 грн.

Після цього він проник до літньої кухні цього господарства і викрав мішки, пляшку олії, посуд, інструмент - всього на загальну суму 187 грн. 40 40 коп. Всі ці речі засуджений склав у мішки і почав виходити з подвір"я, але в цей час повернулась додому ОСОБА_3, яка помітила ОСОБА_2, стала за ним гнатись, схватила його за пасок, однак, він її відштовхнув та з її двору втік з викраденими речами. В подальшому з викраденими речами був затриманий сусідами.

В апеляції і в доповненні до неї засуджений просить скасувати вирок та справу направити на новий судовий розгляд і посилається на те, що суд першої інстанції неправильно застосував до нього кримінальний закон -ст.186 ч.3 КК України, так як він не проникав у сховище, а викрадав майно шляхом вільного доступу до нього. Крім того, він вчинив не закінчений злочин, а замах на нього в зв"язку з тим, що з викраденим майном був затриманий в господарстві потерпілої.

На його думку суд першої інстанції порушив його права, не ознайомивши з матеріалами справи.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді, думку прокурора про залишення вироку без змін, пояснення засудженого, що підтримав подану апеляцію і вказав на те, що суд йому обрав занадто суворе покарання, перевіривши матеріали справи і мотиви апеляції та приходить до висновку, що вона підлягає частковому задоволенню.

Як видно з матеріалів справи, ОСОБА_2 як на досудовому слідстві, так і під час судового розгляду не заперечував того факту, що прийшов до господарства ОСОБА_3 з метою викрадення її майна і показував аналогічно, яким чином його викрадав і незважаючи на прохання потерпілої не брати її речей, продовжував їх утримувати.

В зв"язку з цим суд першої інстанції в судовому засіданні, з"ясувавши думку засудженого та прокурора, застосував ст. 299 КПК України і обмежився допитом підсудного та не досліджував інших доказів по справі.

Як видно з апеляції з доповненнями до неї ОСОБА_2 не оспорює фактичні обставини, а не згодний з юридичною оцінкою його дій за цими обставинами.

Згідно з постановою про притягнення як обвинуваченого і мотивувальної частини вироку засуджений спочатку на подвір"ї заволодів двома алюмінієвими каструлями загальною вартістю    68 грн., а після цього через деякий час проник в літню кухню і там заволодів іншим майном на суму 119 грн. 40 коп.

Ці обставини як на слідстві, так і в суді підтверджував і ОСОБА_2, який свої дії розпочав як замахи на крадіжки, а потім продовжував як замахи на грабежі. Він був виявлений ОСОБА_3 з її майном і, незважаючи на це, продовжував заволодівати і утримувати відкрито майно потерпілої.

На думку колегії суддів, дії засудженого потрібно перекваліфікувати з ч.3 ст.186 КК України на ч.2 ст.15, ч.2 ст.186 КК України по епізоду викрадення двох каструль на суму 68 грн., так як викрадав їх не з житла чи сховища, а повторно з подвір"я ОСОБА_3 і на ч.2 ст.15, ч.3 ст.186 КК України в частині заволодіння іншим майном загальною вартістю 119 грн. 40 коп., проникнувши в літню кухню потерпілої.

Колегія суддів вважає, що ОСОБА_2 вчинив незакінчені злочини /замахи на грабежі/, так як після того, як він вилучив майно потерпілої, він не мав реальної можливості розпорядитись та користуватись майном ОСОБА_3 Він з ним намагався сховатись в кукурудзі на городі потерпілої, яка там його виявила разом з родичами і сусідами, які затримали ОСОБА_2 та вилучили в нього все майно, що він намагався викрасти у ОСОБА_3

Безпідставні є доводи засудженого в апеляції, що в його діях відсутня така кваліфікуюча ознака, як проникнення у житло /сховище/, так як він з метою заволодіти чужим майном вчинив вторгнення без відповідного дозволу в літню кухню потерпілої і заволодів її майном.

Не має значення для кваліфікації його дій за цією кваліфікуючою ознакою те, чи були закриті або ні двері в цій літній кухні.

Необгрунтовані посилання ОСОБА_2 про те, що місцевий суд позбавив його можливості, після постановления вироку, на ознайомлення його з матеріалами справи.

Як видно з комісійного акту /а.с.99/ ОСОБА_2 був ознайомлений з матеріалами справи на протязі з 20 по 21 листопада 2002р.

В зв"язку з перекваліфікацією дій засудженого та враховуючи незначну вартість майна, яку він намагався викрасти, колегія суддів вважає за необхідне пом"якшити ОСОБА_2 покарання, а також застосувати до нього ст.69 КК України, взявши до уваги наявність обставин, що пом"якшують покарання: щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

Керуючись ст.ст.365-366 КПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляцію засудженого ОСОБА_2 задовольнити частково.

Вирок Лубенського міськрайонного суду Полтавської області змінити і перекваліфікувати дії ОСОБА_2 з ч.3 ст. 186 КК України на ч.2 ст.15, ч.2 ст. 186 КК України за епізодом викрадення двох каструль загальною вартістю 68 грн. з подвір"я господарства ОСОБА_3 та на ч.2 ст.15, ч.3 ст.186 КК України за епізодом викрадення  майна ОСОБА_3  на суму 119 грн. 40 коп. з літньої кухні.

Призначити ОСОБА_2 покарання за ч.2 ст. 15, ч.2 ст. 186 КК України з застосуванням ст. 69 КК України 1 рік позбавлення волі, за ч.2 ст.15, ч.3 ст.186 КК України з застосуванням ст.69 КК України 2 роки позбавлення волі, відповідно до ст.70 КК України за сукупністю злочинів - 2 роки позбавлення волі.

На підставі  ст.71 КК України за сукупністю вироків обрати остаточне покарання у вигляді 4-х років 1 місяця позбавлення волі.

В іншій частині вирок щодо ОСОБА_2 залишити без змін.