Справа № 22ц - 1391/09 Головуючий у 1 інстанції – Логвинюк І.М.
Категорія : 57 Доповідач – Антонюк К.І.
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
2009 року грудня 7 місто Луцьк
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Волинської області в складі:
головуючого судді Киці С.І.
суддів Антонюк К.І., Свистун О.В.
при секретарі Самуленко В.С.
з участю представника позивача ОСОБА_3
відповідача ОСОБА_2
представника відповідача ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Скулинської сільської ради Ковельського району, комунального підприємства «Волинське обласне бюро технічної інвентаризації» про визнання недійсним свідоцтва про право власності на нерухоме майно за апеляційною скаргою відповідача ОСОБА_2 на рішення Ковельського міськрайонного суду від 24 вересня 2009 року,
В С Т А Н О В И Л А :
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідачів про визнання недійсним свідоцтва про право власності на нерухоме майно – будинок за адресою АДРЕСА_1. Вимоги обгрунтовані тим, що в 1997 році йому була виділена земельна ділянка для будівництва житлового будинку. В 2003 році розпочав будівництво будинку. На підставі рішення виконкому від 21 жовтня 2005 року отримав свідоцтво про право власності на побудований будинок. При видачі свідоцтва про право власності на будинок допущені порушення закону зі сторони посадових осіб Скулинської сільської ради та комунального підприємства «Волинське обласне бюро технічної інвентаризацїї», оскільки будинок є незавершеним, тому він не міг бути прийнятим в експлуатацію. Обгрунтовує звернення до суду з позовом з метою ухилення поділу майна спільної власності подружжя.
Рішенням Ковельського міськрайонного суду від 24 вересня 2009 року позов задоволено. Визнано недійсним свідоцтво про право власності на нерухоме майно – будинок, розташований в с.Скулин Ковельського району, видане 17 листопада 2005 року Скулинською сільською радою на підставі рішення виконкому від 21.10.2005 року. Стягнуто з кожного відповідача в користь ОСОБА_1 по 12 грн. 50 коп. судових витрат та по 2 грн. 80 коп. судового збору в дохід держави.
Не погоджуючись з рішенням суду відповідач ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просить рішення суду першої інстанції скасувати і ухвалити нове рішення про відмову в позові.
В апеляційній скарзі зазначено про відсутність у позивача підстав для звернення до суду в зв’язку з тим, що видачею свідоцтва про право власності на будинок не порушено прав позивача. Крім того, позивач, звертаючись до суду, пропустив строки позовної давності.
Колегія суддів, перевіривши законність та обгрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення, а рішення суду скасуванню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач та відповідач ОСОБА_2 перебували в зареєстрованому шлюбі з 1981 року по 14.10.2008 року. За період шлюбу сторони побудували будинок за адресою по АДРЕСА_1 на земельній ділянці, яка була виділена ОСОБА_1 для будівництва житлового будинку рішенням Скулинської сільської ради від 29.07.1997 року.
21 жовтня 2005 року за заявою позивача виконком Скулинської сільської ради вирішив оформити право приватної власності на житловий будинок за адресою АДРЕСА_1 за ОСОБА_1
На підставі рішення виконкому Скулинською сільською радою позивачу 17 листопада 2005 року видано свідоцтво про право власності на зазначений будинок.
Відповідно до акту прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом жилого будинку, затвердженого в 2006 році Скулинською сільською радою, державною приймальною комісією прийнято в експлуатацію жилий будинок загальною площею 109,2м? по АДРЕСА_1, який складався з чотирьох кімнат та допоміжних приміщень.
Судом першої інстанції встановлено, що акт прийняття в експлуатацію складено з порушенням діючого законодавства, а саме будівництво будинку не завершено, не виконані внутрішні опоряджувальні роботи, не завершені роботи по електропостачанню.
Встановлені судом обставини підтверджені висновками спеціалістів санітарно-епідеміологічної служби (а.с. 62), протипожежного нагляду (а.с. 61), актом комісії від 16.12.2008 року (а.с. 5).
Ухвалюючи рішення про задоволення позову суд виходив з того, що свідоцтво про право власності на житловий будинок видано позивачу без належно оформленої технічної документації та з порушенням діючого законодавства, чим порушенні права позивача, як власника будинку.
Відповідно до ч.2 ст.331, ст.380 ЦК України, Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2004 року, для виникнення права власності на житловий будинок необхідно щоб будинок було збудовано на відведеній в установленому порядку земельній ділянці, було затверджено відповідний проект, отримано відповідний дозвіл на будівництво та будинок було прийнято в експлуатацію.
Оскільки свідоцтво про право власності позивачу видано без відповідної технічної документації, тому суд правильно прийшов до висновку, що свідоцтво про право власності на житловий будинок видано з порушенням вимог закону.
З матеріалів справи вбачається, що оспорюване свідоцтво про право власності видано позивачеві в листопаді 2005 року, звернувся позивач до суду з позовом в червні 2009 року.
В ч.ч.4, 5 ст.267 ЦК України передбачено, що сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Якщо суд визнає поважними причинами порушення позовної давності, порушене право підлягає захисту.
Вирішуючи заяву представника відповідача про застосування позовної давності суд, встановивши, що позивачеві 14.11.2005 року було відомо про прийняття рішення сільською радою про оформлення права власності на житловий будинок прийшов до протилежного висновку, про ненадання відповідачами переконливих доказів щодо отримання відповідачем оспорюваного свідоцтва, тому вважав, що строк позовної давності не пропущено.
Однак з такими висновками суду погодитися не можна.
Матеріалами справи підтверджено, що саме позивач звертався з заявами у відповідні органи щодо оформлення права власності на будинок (а.с. 21, 37, 47).
В заяві від 14 листопада 2005 року позивач ОСОБА_1 просив зареєструвати в бюро технічної інвентаризації свідоцтво про право власності на житловий будинок по АДРЕСА_1 (а.с. 37), що підтверджує факт отримання ним свідоцтва, яке позивач оспорює, тому висновки суду, що позивачем не пропущені строки позовної давності не відповідають обставинам справи, оскільки ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом по спливу 3-х річного строку позовної давності.
Будь-яких поважних причин пропущення цих строків позивач не навів. Звернення до суду з позовом обгрунтовані необхідністю уникнення поділу житлового будинку як спільного майна подружжя.
За таких обставин, в зв’язку з неправильним застосуванням норм матеріального права, невідповідністю висновків суду обставинам справи рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в позові з підстав пропуску строків позовної давності без поважних причин.
Керуючись ст.ст.303, 304, 307, 309, 313 ЦПК України, колегія суддів,
В И Р І Ш И Л А :
Апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_2 задовольнити..
Рішення Ковельського міськрайонного суду від 24 вересня 2009 року в даній справі скасувати і ухвалити нове рішення.
В позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Скулинської сільської ради, комунального підприємства «Волинське обласне бюро технічної інвентаризації» про визнання недійсним свідоцтва про право власності на нерухоме майно – будинок, розташований в АДРЕСА_1 відмовити.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили.
Головуючий /-/ Киця С.І.
Судді /-/ /-/ Антонюк К.І., Свистун О.В.
Згідно з оригіналом:
Суддя апеляційного суду К.І.Антонюк
Друк.бсф.