ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

26.02.2018Справа № 910/17803/16

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фуд Трейдінг Компані»

До 1. Державного підприємства «Сетам»

2. Суворовського районного відділу Державної виконавчої служби міста

Херсон Головного територіального управління юстиції у Херсонській області

За участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача 1. ОСОБА_1

2. ОСОБА_2

3. Державної казначейської служби України

про визнання недійсним результатів електронних торгів та стягнення 101 110 грн.

Господарський суд міста Києва у складі судді Спичака О.М.

за участю секретаря судового засідання

Тарасюк І.М.

Представники сторін:

від позивача: Стеців Р.І. - по дов.

від відповідача 1: Казмінська М.В. - по дов.

від відповідача 2: не з'явився

від третьої особи 1: не з'явився

від третьої особи 2: не з'явився

від третьої особи 3: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Господарським судом міста Києва розглядалась справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фуд Трейдінг Компані» до Державного підприємства «Сетам» та Суворовського районного відділу Державної виконавчої служби міста Херсон Головного територіального управління юстиції у Херсонській області про визнання недійсними результатів електронних торгів та стягнення 101 110,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що проведені 31.03.2016р. року електронні торги відбулись з порушенням приписів чинного законодавства, оскільки придбане майно - автомобіль Chevrolet Aveo SA69Y сірого кольору, 2007 року, державний номер НОМЕР_1, був фактично відсутній та отримати його позивач не зміг.

Відповідач 1 заперечуючи проти задоволення позовних вимог наголосив на тому, що оспорюваний аукціон було проведено у відповідності до порядку, який визначено Наказом №2710/5 від 22.12.2015р. Міністерства юстиції України «Про реалізацію арештованого майна шляхом проведення електронних торгів», а дійсною підставою позову є відсутність у позивача можливості отримати майно, придбане на аукціоні. Крім того, Державним підприємством «Сетам» вказано, що дії державного виконавця, які на думку позивача, є неправомірними мають самостійний спосіб оскарження та у даному випадку не впливають на правомірність проведеного відповідачем 1 аукціону.

Заперечуючи проти задоволення позовних вимог відповідачем 2 наголошено на тому, що наслідками проведення оспорюваних торгів державним виконавцем у визначеному чинним законодавством порядку було складено акт про реалізацію арештованого рухомого майна з електронних торгів. До того ж, вказаним учасником судового процесу наголошено на тому, що фактично позивач мав право та дійсну можливість дізнатись відомості щодо зберігача арештованого майна, з огляду на наявність відповідної інформації в оголошенні про проведення торгів. Крім того, заперечуючи проти стягнення грошових коштів з Суворовського районного відділу Державної виконавчої служби міста Херсон Головного територіального управління юстиції у Херсонській області вказаний учасник судового процесу зазначив, що отримана від позивача оплата за лот була перерахована стягувачу за виконавчим провадженням та у виконавчої служби відсутня.

Третіми особами також було надано заперечення проти задоволення позовних вимог.

Ухвалою суду від 29.09.2016р. порушено провадження по справі №910/17803/16, розгляд справи призначено на 27.10.2016р.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 01.12.2016р. у справі №910/17803/16 позов задоволено частково.

Визнано недійсними результати електронних торгів від 31 березня 2016 року, оформлені протоколом № 153689 від 1 квітня 2016 року щодо лоту № 132024, віднесеного до категорії легкові автомобілі, а саме: автомобіль Chevrolet Aveo SA69Y сірого кольору, 2007 року, державний номер НОМЕР_1, № двигуна НОМЕР_2, № шас. НОМЕР_3, № куз. НОМЕР_4, свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_5, за якими переможцем визнано Товариство з обмеженою відповідальністю «Фуд Трейдінг Компані», як учасника № 8.

Стягнуто з державного підприємства «Сетам» на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фуд Трейдінг Компані» 689 грн. судового збору.

Стягнуто з Суворовського районного відділу Державної виконавчої служби міста Херсон Головного територіального управління юстиції у Херсонській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фуд Трейдінг Компані» 689 грн. судового збору.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

19.12.2016р. Господарським судом міста Києва видано відповідні накази.

Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням Державне підприємство «Сетам» та Товариство з обмеженою відповідальністю «Фуд Трейдінг Компані» звернулись з апеляційними скаргами до Київського апеляційного господарського суду.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 06.06.2017р. у справі №910/178093/16, апеляційну скаргу Державного підприємства «Сетам» на рішення Господарського суду міста Києва від 01.12.2016р. у справі №910/17803/16 залишено без задоволення.

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фуд Трейдінг Компані» на рішення Господарського суду міста Києва від 01.12.2016р. у справі № 910/17803/16 задоволено частково.

Рішення Господарського суду міста Києва від 01.12.2016р. у справі №910/17803/16 змінено в частині відмови у стягненні 101 110,00 грн.

Позов в цій частині задоволено.

Стягнуто з Державного підприємства «Сетам» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фуд Трейдінг Компані» 5 055, 50 грн., сплачених як гарантійний внесок за участь в електронних торгах щодо лоту № 132024 та 75,83 грн. судового збору.

Стягнуто з Суворовського районного відділу Державної виконавчої служби міста Херсон Головного територіального управління юстиції у Херсонській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фуд Трейдінг Компані» 96 054,50 грн., сплачених за придбане на електронних торгах щодо лоту № 132024 майно та 1 440, 67 грн. судового збору.

В іншій частині рішення Господарського суду міста Києва від 01.12.2016р. у справі №910/17803/16 залишено без змін.

Стягнуто з Державного підприємства «Сетам» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фуд Трейдінг Компані» 841,31 грн. судового збору за розгляд апеляційної скарги.

Стягнуто з Суворовського районного відділу Державної виконавчої служби міста Херсон Головного територіального управління юстиції у Херсонській області на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фуд Трейдінг Компані» 2 342,64 грн. судового збору за розгляд апеляційної скарги.

Не погоджуючись з постановою Київського апеляційного господарського суду від 06.06.2017р. у справі № 910/17803/16, Суворовський районний відділ Державної виконавчої служби міста Херсон Головного територіального управління юстиції у Херсонській області звернувся з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України.

Постановою Вищого господарського суду України від 11.10.2017р. касаційну скаргу Суворовського районного відділу Державної виконавчої служби міста Херсон Головного територіального управління юстиції у Херсонській області задоволено частково.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 06.06.2017 року та рішення Господарського суду міста Києва від 01.12.2016 року скасовано, справу № 910/17803/16 постановлено передати на новий розгляд до суду першої інстанції в іншому складі.

Згідно автоматичного розподілу справ, справу № 910/17803/16 було передано на розгляд судді Спичаку О.М.

Ухвалою суду від 23.10.2017р. прийнято справу № 910/17803/16 до свого провадження та залучено до участі у справі, в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_1, ОСОБА_2 та Державну казначейську службу України.

Представники учасників судового процесу у судове засідання 13.11.2017р. не з'явились, проте, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Ухвалою від 13.11.2017р. розгляд справи було відкладено на 27.11.2017р.

Ухвалою від 27.11.2017р. строк розгляду спору було продовжено на 15 календарних днів та відкладено розгляд справи на 26.12.2017р.

Ухвалою від 26.12.2017р. постановлено розгляд справи №910/17803/16 здійснювати у порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання у справі на 16.01.2018р.

У судовому засіданні 16.01.2018р. судом було розглянуто та відмовлено в задоволенні клопотання ОСОБА_2 про закриття провадження по справі, з огляду на не наведення вказаним учасником судового процесу наявності дійсних підстав для закриття провадження, що передбачені ст.231 Господарського процесуального кодексу України; відкладено підготовче засідання на 09.02.2018р.

У судовому засіданні 09.02.2018р. судом було постановлено закрити підготовче провадження по справі та призначено справу до розгляду по суті на 26.02.2018р. Учасникам справи було направлено виклики та повідомлення про час та місце розгляду спору.

Представником позивача у судовому засіданні 26.02.2018р. було підтримано в повному обсязі позовні вимоги.

Представник відповідача 1 проти задоволення позовних вимог надав заперечення.

Представники відповідача 2 та третіх осіб у судове засідання 26.02.2018р. не з'явились, проте, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Наразі, за висновками суду, неявка представників вказаних учасників справи не перешкоджає розгляду справи по суті у судовому засіданні 26.02.2018р.

В судовому засіданні 26.02.2018р. на підставі ст. 240 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача 1, Господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

3 квітня 2014 року та 21 вересня 2015 року Комсомольським районним судом м.Херсона видано виконавчі листи №667/6080/13-ц та №667/3454/15, на підставі яких Суворовським районним відділом державної виконавчої служби міста Херсон відкрито зведене виконавче провадження №43073244 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 грошових коштів у загальному розмірі 113 215,02 грн.

22 квітня 2014р. державним виконавцем Суворовського районного відділу державної виконавчої служби міста Херсон винесено постанову про накладення арешту на все майно ОСОБА_1 та внесено обтяження до відповідних реєстрів.

27 травня 2015р. державним виконавцем складено акт опису та арешту майна боржника - автомобіля Chevrolet Aveo SA69Y сірого кольору, 2007 року, державний номер НОМЕР_1, номер двигуна НОМЕР_2, який був переданий на відповідальне зберігання ОСОБА_6.

14 січня 2016 року державним виконавцем направлено до Державного підприємства «Сетам» заявку на реалізацію арештованого автомобіля.

Листом № 530 від 18 січня 2016 року державний виконавець зобов'язав ОСОБА_6 (зберігача) надати 22 січня 2016 року автомобіль Chevrolet Aveo SA69Y сірого кольору, 2007 року, державний номер НОМЕР_1, за адресою місцезнаходження Відділу: місто Херсон, вулиця Фрунзе, будинок 2, для заміни відповідального зберігача. В якості доказів направлення на адресу відповідачем 2 представлено до матеріалів справи фіскальний чек.

Проте, ОСОБА_6 у визначений виконавцем строк автомобіль для заміни відповідального зберігача надано не було, внаслідок чого державний виконавець звернувся до начальника Суворовського відділення поліції Головного управління Національної поліції в Херсонській області з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення від 25 січня 2016 року №1020 щодо притягнення ОСОБА_6 до кримінальної відповідальності за фактом порушення статті 388 Кримінального кодексу України (незаконні дії щодо майна, на яке накладено арешт).

25 січня 2016 року державним виконавцем повторно оголошено в розшук даний автомобіль. Крім того, 9 лютого 2016 року Суворовський відділ поліції Головного управління Національної поліції в Херсонській області порушив кримінальну справу відносно ОСОБА_6

9 березня 2016 року на веб-сайті Державного підприємства «Сетам» було опубліковано оголошення про проведення електронних торгів з реалізації вказаного автомобіля, а саме: Chevrolet Aveo SA69Y сірого кольору, 2007 року, державний номер НОМЕР_1, номер двигуна НОМЕР_2 шляхом проведення аукціону. Вказаний автомобіль виставлено на аукціон під лотом №132024.

Початок проведення аукціону відповідачем 1 призначено на 29.03.2016р. року на 9 годину 00 хвилин, а дату його закінчення - на 31.03.2016р. 22 години 00 хвилин. Стартова ціна лоту встановлена в сумі 101 110,00 грн., з яких гарантійний внесок для участі в даному аукціоні склав 5 055,50 грн.

З матеріалів справи вбачається, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Фуд Трейдінг Компані» було подано заявку на участь в електронних торгах з реалізації автомобіля Chevrolet Aveo SA69Y, державний номер НОМЕР_1 та сплатило гарантійний внесок у вищезазначеній сумі, що підтверджується платіжним дорученням №2615 від 29 березня 2016 року.

31.03.2016р. Товариством з обмеженою відповідальністю «Фуд Трейдінг Компані», як учасником №8 аукціону, о 9:55:47 було зроблено цінову пропозицію у сумі, рівній стартовій ціні лота, тобто 101 110,00 грн. Інших пропозицій по даному лоту не надходило. Таким чином, позивача було визнано переможцем аукціону та надано час для сплати 96 054,50 грн. на рахунок продавця до 15 квітня 2016 року.

На виконання вказаних умов позивач перерахував 01.04.2016р. на рахунок Суворовського районного відділу Державної виконавчої служби міста Херсон Головного територіального управління юстиції у Херсонській області 96 054,50 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями платіжних доручень № 2650 від 01.04.2016р. та № 2651 від 01.04.2016р.

Наразі, за твердженнями позивача відповідачем 2 всупереч вимог чинного законодавства акту про проведені електронні торги по лоту №132024 не складено, всіх заходів щодо збереження лоту (передання його на відповідальне зберігання), у порядку визначеному чинним законодавством України, не здійснено, що призвело до продажу майна, яке фактично у відповідачів не перебувало. Означені обставини, на думку позивача, є достатніми для визнання недійсними результатів електронних торгів та стягнення 101 110,00 грн.

Відповідач 1 заперечуючи проти задоволення позовних вимог наголосив на тому, що оспорюваний аукціон було проведено у відповідності до порядку, який визначено Наказом №2710/5 від 22.12.2015р. Міністерства юстиції України «Про реалізацію арештованого майна шляхом проведення електронних торгів», а дійсною підставою позову є відсутність у позивача можливості отримати майно, придбане на аукціоні. Крім того, Державним підприємством «Сетам» вказано, що дії державного виконавця, які на думку позивача, є неправомірними мають самостійний спосіб оскарження та у даному випадку не впливають на правомірність проведеного відповідачем 1 аукціону.

Заперечуючи проти задоволення позовних вимог відповідачем 2 наголошено на тому, що наслідками проведення оспорюваних торгів державним виконавцем у визначеному чинним законодавством порядку було складено акт про реалізацію арештованого рухомого майна з електронних торгів. До того ж, вказаним учасником судового процесу наголошено на тому, що фактично позивач мав право та дійсну можливість дізнатись відомості щодо зберігача арештованого майна, з огляду на наявність відповідної інформації в оголошенні про проведення торгів. Крім того, заперечуючи проти стягнення грошових коштів з Суворовського районного відділу Державної виконавчої служби міста Херсон Головного територіального управління юстиції у Херсонській області вказаний учасник судового процесу зазначив, що отримана від позивача оплата за лот була перерахована стягувачу за виконавчим провадженням та у виконавчої служби відсутня.

Згідно ч.1 ст.2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням (ч.2 ст.4 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ст.15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Статтею 16 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Виходячи із змісту ст.ст. 15, 16 Цивільного кодексу України, ст.20 Господарського кодексу України та Господарського процесуального кодексу України, застосування певного способу судового захисту вимагає доведеності належними доказами сукупності таких умов: наявності у позивача певного суб'єктивного права (інтересу); порушення (невизнання або оспорювання) такого права (інтересу) з боку відповідача; належності обраного способу судового захисту (адекватність наявному порушенню та придатність до застосування як передбаченого законодавством), і відсутність (недоведеність) будь-якої з означених умов унеможливлює задоволення позову.

Статтею 20 Господарського кодексу України передбачено, що кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.

За змістом положень вказаних норм суд шляхом вчинення провадження у справах здійснює захист осіб, права і охоронювані законом інтереси яких порушені або оспорюються.

Розпорядження своїм правом на захист є диспозитивною нормою цивільного законодавства, яке полягає у наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.

Встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, про захист яких подано позов, суд з'ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і відповідно ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу у захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог.

Однак, наявність права на пред'явлення позову не є безумовною підставою для здійснення судового захисту, а є лише однією з необхідних умов реалізації встановленого права.

Перелік основних способів захисту цивільних прав та інтересів визначається ч.2 ст.16 Цивільного кодексу України, до яких, зокрема, відноситься визнання правочину недійсним. Аналогічні положення містить ст.20 Господарського кодексу України.

Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (ст.204 Цивільного кодексу України).

За приписом ст.215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього кодексу, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

З урахуванням викладеного, недійсність правочину зумовлюється наявністю дефектів його елементів: дефекти (незаконність) змісту правочину; дефекти (недотримання) форми; дефекти суб'єктного складу; дефекти волі - невідповідність волі та волевиявлення.

Частиною 4 ст.656 Цивільного кодексу України передбачено, що до договору купівлі-продажу на біржах, конкурсах, аукціонах (публічних торгах), договору купівлі-продажу валютних цінностей і цінних паперів застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті.

Враховуючи, що відчуження майна з аукціону належить до угод купівлі-продажу, така угода може визнаватись недійсною в судовому порядку з підстав, встановлених ч.1 ст.215 Цивільного кодексу України. Аналогічну правову позицію наведено у постановах від 26.08.2014р. та від 25.02.2015р. Верховного Суду України по справах №3-36гс14, №4/178/2011/5003.

Пунктом 2.1. Постанови №11 від 29.05.2013р. Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними» визначено, що вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків.

Відповідно до статей 215 та 216 Цивільного кодексу України суди розглядають справи за позовами: про визнання оспорюваного правочину недійсним і застосування наслідків його недійсності, про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину.

За приписами ч.1 ст.207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

За змістом Постанови №9 від 06.11.2009р. Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» відповідність чи невідповідність правочину вимогам законодавства має оцінюватися судом відповідно до законодавства, яке діяло на момент вчинення правочину. Аналогічну позицію наведено у п.2.3 Постанови №11 від 29.05.2013р. Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними».

Арештоване майно передається на реалізацію за ціною та у порядку, передбаченому Законом України «Про виконавче провадження», при цьому умови, процедура підготовки та порядок проведення електронних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, а також розрахунків за придбане майно й оформлення результатів аукціону станом на момент виникнення спірних правовідносин було визначено Наказом №2710/5 від 22.12.2015р. Міністерства юстиції України «Про реалізацію арештованого майна шляхом проведення електронних торгів».

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч.ч.1-3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Аналогічна норма міститься у ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України.

Частиною 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову.

За таких обставин, приймаючи до уваги положення Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Господарського процесуального кодексу України, позивачем при зверненні до суду з розглядуваним позовом повинно бути доведено обставини порушення норм чинного законодавства при проведенні електронного аукціону, що вплинули на результати останнього. Аналогічну правову позицію висловлено Верховним Судом України у постанові від 18.11.2015р. по справі №6-1884цс15.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, господарський суд дійшов висновку, що позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фуд Трейдінг Компані» підлягає залишенню без задоволення.

За приписами ч.1 ст.57 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

Майно, на яке накладено арешт, за винятком майна, зазначеного в частині восьмій статті 57 цього Закону, передається на зберігання боржникові або іншим особам (далі - зберігач), призначеним державним виконавцем, під розписку в акті опису. Копія акта опису майна видається боржнику, стягувачу, а в разі якщо обов'язок зберігання майна покладено на іншу особу, - також зберігачу (ч.1 ст.59 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Частинами 1-4 ст.62 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що реалізація арештованого майна, крім майна, вилученого з обігу згідно із законом, та майна, зазначеного в частині восьмій статті 57 цього Закону, здійснюється шляхом його продажу на прилюдних торгах, аукціонах або на комісійних умовах. Рухоме майно, вартість якого не перевищує сто п'ятдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, товари побутового вжитку, а також інше рухоме майно (у разі якщо стягувач не заперечує проти цього) реалізуються на комісійних умовах. Нерухоме майно, транспортні засоби, повітряні, морські та річкові судна реалізуються виключно на прилюдних торгах (аукціонах). Майно передається на реалізацію за ціною та в порядку, визначеними статтею 58 цього Закону. Порядок реалізації майна, зазначеного в частині восьмій статті 57 цього Закону, крім цінних паперів, визначається Міністерством фінансів України за погодженням з Національним банком України. Порядок реалізації цінних паперів визначається Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку за погодженням з Міністерством юстиції України, а іншого майна - Міністерством юстиції України.

Як вказувалось вище порядок проведення електронних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, а також розрахунків за придбане майно й оформлення результатів торгів станом на момент виникнення спірних правовідносин було визначено Наказом №2710/5 від 22.12.2015р. Міністерства юстиції України «Про реалізацію арештованого майна шляхом проведення електронних торгів».

Згідно п.2 вказаного Наказу уповноважено Державне підприємство «СЕТАМ» на здійснення заходів із супроводження програмного забезпечення системи електронних торгів, технологічного забезпечення, збереження та захисту даних, що містяться у ній, на організацію та проведення електронних торгів та на виконання інших функцій, передбачених Порядком реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів, затвердженим цим наказом.

Відповідно до п.1 Порядку реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів, який затверджено Наказом №2710/5 від 22.12.2015р. Міністерства юстиції України, електронні торги - це продаж майна на прилюдних торгах за принципом аукціону або на комісійних умовах засобами системи електронних торгів через Веб-сайт, за яким його власником стає учасник, який під час торгів запропонував за нього найвищу ціну; арештоване майно - це рухоме або нерухоме майно боржника (крім земельних ділянок та майна, вилученого з обігу згідно із законом або обмежено оборотоздатного, та майна, зазначеного в частині восьмій статті 57 Закону України «Про виконавче провадження»), на яке звернено стягнення і яке підлягає примусовій реалізації.

Пунктами 1, 2 розділу ІІ Порядку реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів передбачено, що реалізація майна здійснюється після визначення його вартості (оцінки) відповідно до статті 58 Закону України «Про виконавче провадження». Організатор здійснює внесення до Системи інформації про арештоване майно (формування лота) та його реалізацію за заявкою відділу державної виконавчої служби. Заявка на реалізацію арештованого майна повинна містити такі дані: повне найменування відділу державної виконавчої служби; номер виконавчого провадження згідно з Єдиним державним реєстром виконавчих проваджень; повне найменування боржника та стягувача, їх адреси, код за ЄДРПОУ - для юридичних осіб, реєстраційний номер облікової картки платника податків - для фізичних осіб - платників податків або номер і серія паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті); вид майна (зазначається відповідно до категорій, які використовуються на Веб-сайті); найменування майна, включаючи назву моделі, модифікації та інші складові найменування, які зазначаються згідно з реєстраційною, технічною та іншою документацією або наявними позначками на самому майні; відомості про майно, яке передається на реалізацію, його склад, характеристики, опис, включно з інформацією про явні дефекти, відсутні елементи, обмежену функціональність (додатково зазначається інформація, визначена пунктами 6 - 9 розділу III цього Порядку); наявність згоди стягувача щодо реалізації майна на комісійних умовах (у відповідних випадках); місцезнаходження майна (для нерухомого майна - точна поштова адреса, для рухомого - адреса зберігача); відомості про зберігача майна (найменування, фактична та юридична адреси, телефон, електронна адреса); відомості про чинні обтяження майна (згідно з витягом з Державного реєстру обтяжень рухомого майна або інформаційними довідками з Реєстру прав власності на нерухоме майно, Реєстру речових прав на нерухоме майно, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна та Державного реєстру іпотек); вартість майна, що передається на реалізацію, визначена відповідно до статті 58 Закону України «Про виконавче провадження»; реквізити рахунку відділу державної виконавчої служби для перерахування коштів; адреса офіційної електронної пошти відділу державної виконавчої служби; фото- та/або відеоматеріали; електронний цифровий або власноручний (у випадку, передбаченому пунктом 3 розділу I цього Порядку) підпис начальника відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець.

У п.3 наведеного вище Порядку зазначено, що державний виконавець у строк не пізніше п'яти робочих днів після закінчення десятиденного строку для подання заперечень сторін виконавчого провадження проти визначення вартості (оцінки) майна у разі відсутності таких заперечень готує проект заявки на реалізацію арештованого майна, який містить інформацію, передбачену абзацами третім - шістнадцятим пункту 2 цього розділу, і направляє його начальнику відділу державної виконавчої служби, якому він безпосередньо підпорядкований, для підписання та передачі до Системи для проведення реалізації майна разом із такими документами (в електронній або паперовий формі): 1) копією виконавчого документа, а в разі наявності зведеного виконавчого провадження - довідкою державного виконавця щодо загальної кількості виконавчих документів та суми, що підлягає стягненню за ними; 2) копією акта опису й арешту майна; 3) копіями документів, що характеризують майно, та копіями правовстановлювальних документів, що підтверджують право власності або право користування майном; 4) копіями документів, що підтверджують вартість (оцінку) майна (акт визначення вартості майна або звіт про оцінку майна, строк чинності якого відповідає вимогам частини п'ятої статті 58 Закону України "Про виконавче провадження") 5) у разі продажу майна державних підприємств та господарських товариств, у статутних фондах яких частка держави становить не менше 25 відсотків, - довідкою про розмір частки державної власності в статутному фонді підприємства-боржника та копією повідомлення керівному органу підприємства про накладення арешту на майно такого боржника; 6) у разі передачі на реалізацію нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти, - копією дозволу органів опіки та піклування або відповідним рішенням суду; 7) копією акта приймання-передавання майна на зберігання Організатору (за наявності) або копією акта опису майна, якщо майно передається на зберігання боржнику, членам його сім'ї або іншим особам; 8) письмовою згодою стягувача щодо реалізації майна на комісійних умовах (у разі наявності); 9) іншими необхідними документами, передбаченими Інструкцією з організації примусового виконання рішень, затвердженою Наказом №512/5 від 02 квітня 2012 року Міністерства юстиції України, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 02 квітня 2012 року за №489/20802 (зі змінами).

Начальник відділу державної виконавчої служби після отримання проекту заявки та документів щодо передачі майна на реалізацію у строк до трьох робочих днів перевіряє ці документи на відповідність вимогам законодавства, наявність відомостей про місце зберігання й демонстрації майна та у разі виявлення порушень визначає їх перелік та встановлює строк для усунення порушень, який не повинен перевищувати трьох робочих днів, а у разі, якщо відповідно до законодавства реалізація майна неможлива, документи щодо передачі майна на реалізацію повертаються державному виконавцю, який їх подав, із зазначенням визначених законодавством підстав, що унеможливлюють реалізацію майна. У разі встановлення відповідності документів вимогам законодавства чи після приведення їх у відповідність до вимог законодавства начальник відділу державної виконавчої служби підписує (за допомогою електронного цифрового підпису або власноруч у випадку, передбаченому пунктом 3 розділу I цього Порядку) заявку на реалізацію арештованого майна та надсилає її Організатору в електронному вигляді через особистий кабінет відділу державної виконавчої служби для внесення інформації про проведення електронних торгів у Систему. Перевірка змісту заявки на відповідність вимогам законодавства Організатором не здійснюється. За відповідність документів, на підставі яких вноситься інформація до Системи, а також за достовірність інформації, зазначеної у заявці, відповідають посадові особи відповідного органу державної виконавчої служби (п.4 Порядку реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів).

Як було встановлено вище, 3 квітня 2014 року та 21 вересня 2015 року Комсомольським районним судом м.Херсона видано виконавчі листи №667/6080/13-ц та № 667/3454/15, на підставі яких Суворовським районним відділом державної виконавчої служби міста Херсон відкрито зведене виконавче провадження №43073244 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 грошових коштів у загальному розмірі 113 215,02 грн.

22 квітня 2014р. державним виконавцем Суворовського районного відділу державної виконавчої служби міста Херсон винесено постанову про накладення арешту на все майно ОСОБА_1 та внесено обтяження до відповідних реєстрів.

27 травня 2015р. державним виконавцем складено акт опису та арешту майна боржника - автомобіля Chevrolet Aveo SA69Y сірого кольору, 2007 року, державний номер НОМЕР_1, номер двигуна НОМЕР_2, який був переданий на відповідальне зберігання ОСОБА_6.

14 січня 2016 року державним виконавцем направлено до Державного підприємства «Сетам» заявку №388 на реалізацію арештованого автомобіля.

У вказаній заявці державним виконавцем було зазначено: дані про виконавче провадження, в межах якого здійснюється реалізація арештованого майна; дані про стягувача, відомості про майно, що передається на реалізацію, а саме: автомобіль Chevrolet Aveo SA69Y сірого кольору, 2007 року, державний номер НОМЕР_1, номер двигуна НОМЕР_2, вказано, що майно знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, вказану адресу також визначено адресою для ознайомлення відповідальним зберігачем визначено ОСОБА_6, відомості про обтяження (арешт) майна; зазначено, що предмет реалізації не є предметом іпотеки, наведено банківські реквізити для перерахування коштів. Заявку у відповідності до п.4 Порядку реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів було погоджено та підписано заступником начальника Головного територіального управління юстиції з питань державної виконавчої служби - начальником Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області.

Згідно п.3 розділу ІІІ Порядку реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів організатор вносить до Системи інформацію про майно та формує лот торгів (інформаційне повідомлення про електронні торги) на підставі отриманої ним заявки не пізніше ніж на другий робочий день з дати її отримання. Лот вноситься за типом, найменуванням, категорією відповідно до класифікації, що підтримується Системою, що забезпечує вільний та прямий пошук за відповідними пошуковими критеріями (вид майна, назва, модель, регіон зберігання, стартова ціна, номер виконавчого провадження згідно з Єдиним державним реєстром виконавчих проваджень тощо).

У п.5 розділу ІІІ Порядку вказано, що інформаційне повідомлення про електронні торги повинно містити: 1) загальну інформацію про електронні торги: відомості про Організатора (найменування, контактні телефони, електронна адреса); відомості про зберігача (найменування та місцезнаходження (для юридичних осіб), прізвище, ім'я, по батькові та місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), контактний телефон, електронна адреса (за наявності), фактична адреса зберігання майна); порядок оформлення участі в електронних торгах, перелік документів, які надаються учасниками, та вимоги до їх оформлення; дату внесення інформаційного повідомлення про електронні торги у Систему; строк підготовки до проведення електронних торгів; кінцевий термін прийому заявок для участі в електронних торгах; дату і час початку електронних торгів; дату і час закінчення електронних торгів (завершення подання цінових пропозицій); строки сплати та розмір гарантійного внеску, реквізити рахунку, на який вноситься гарантійний внесок (найменування банку, МФО банку, номер рахунку, призначення платежу); порядок та умови отримання майна переможцем; найменування, контактні телефони, адресу офіційної електронної пошти та реквізити рахунку відділу державної виконавчої служби, на який у разі визначення переможцем електронних торгів необхідно перерахувати кошти за придбане майно, строки сплати таких коштів, номер виконавчого провадження згідно з даними Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень. Інформація, зазначена у цьому підпункті, автоматично формується Системою; 2) інформацію про майно (лот): реєстраційний номер лота; вид майна; найменування майна; відомості про майно, що виставляється на електронних торгах, його склад, характеристики, опис, наявність дефектів; місцезнаходження майна; фотографічне зображення майна (відеоматеріали за наявності); відомості про обтяження та обмеження майна, права третіх осіб; розмір гарантійного внеску; стартову ціну продажу; крок електронних торгів; порядок ознайомлення з майном (фактична адреса зберігача та адреса зберігання майна, час для ознайомлення, контактні телефони та електронна адреса). Інформаційне повідомлення про електронні торги містить інформацію тільки про один лот.

За приписами п.6 розділу ІІІ Порядку реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів якщо продажу підлягає транспортний засіб, в інформації про майно додатково зазначаються: марка; модель; рік випуску; об'єм двигуна; вид пального; пробіг; комплектація; колір; тип кузова; трансмісія; наявні дефекти; додаткові відомості.

Як вбачається зі змісту представлених суду документів, 9 березня 2016 року на веб-сайті Державного підприємства «Сетам» було опубліковано оголошення про проведення електронних торгів з реалізації вказаного автомобіля, а саме: Chevrolet Aveo SA69Y сірого кольору, 2007 року, державний номер НОМЕР_1, номер двигуна НОМЕР_2, вид пального - бензин, об'єм двигуна 1498, шляхом проведення аукціону. Вказаний автомобіль виставлено на аукціон під лотом №132024. Початок проведення аукціону відповідачем 1 призначено на 29.03.2016р. року на 9 годину 00 хвилин, а дату його закінчення - на 31.03.2016р. 22 години 00 хвилин. Стартова ціна лоту визначена в сумі 101 110,00 грн., з яких гарантійний внесок для участі в даному аукціоні 5 055,50 грн. У вказаному повідомленні зазначено, що місцем знаходження майна є: АДРЕСА_1; наведено порядок ознайомлення з майном, визначено зберігача, порядок сплати внеску, порядок сплат за майно, порядок оформлення участі у торгах, організатора торгів, відділення продавця.

Тобто, з наведеного полягає, що організатором аукціону - Державним підприємством «Сетам» було дотримано Порядок реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів в частині розміщення оголошення про аукціон з продажу транспортного засобу Chevrolet Aveo SA69Y сірого кольору, 2007 року, державний номер НОМЕР_1.

У даному випадку суд зауважує, що фактична відповідність дій відповідача 1 вимогам Порядку реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів забезпечила позивачу право та дійсну можливість ознайомитись з виставленим на продаж лотом у місці його знаходження та вказує на обізнаність Товариства з обмеженою відповідальністю «Фуд Трейдінг Компані» ще до моменту сплати гарантійного внеску для участі у електронних торгах про те, що лот був переданий на зберігання ОСОБА_6.

Наразі, судом прийнято до уваги, що дійсно ч.1 ст.59 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що майно, на яке накладено арешт, за винятком майна, зазначеного в частині восьмій статті 57 цього Закону, передається на зберігання боржникові або іншим особам), призначеним державним виконавцем, під розписку в акті опису. Копія акта опису майна видається боржнику, стягувачу, а в разі якщо обов'язок зберігання майна покладено на іншу особу, - також зберігачу.

Пунктом 5 розділу ІІ Порядку реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів визначено, що державний виконавець призначає зберігача у порядку, встановленому статтею 59 Закону України «Про виконавче провадження», керуючись принципом забезпечення схоронності та цілісності майна. Зберігачами можуть бути боржник, члени його сім'ї або інші особи, у тому числі Організатор. Організатор призначається зберігачем рухомого майна, що підлягає реалізації відповідно до цього Порядку, крім випадків, коли це майно не може бути передано на зберігання Організатору з об'єктивних причин без пошкодження його функціональних властивостей, цілісності та зовнішнього вигляду (складні верстати, механізми, устаткування тощо). Боржник або члени його сім'ї призначаються зберігачами арештованого майна у виключних випадках, зокрема щодо нерухомого майна, об'єктів незавершеного будівництва та іншого майна, яке не може бути передано на зберігання Організатору з об'єктивних причин без пошкодження його властивостей, конструкції, функціональності чи зовнішнього вигляду (складні верстати, механізми, устаткування тощо). Боржник та члени його сім'ї забезпечують зберігання майна безоплатно.

Тобто, з системного аналізу наведеного вище полягає, що при проведенні процедури реалізації арештованого майна його зберігачем повинно було бути визначено відповідача 1.

Проте, з матеріалів справи вбачається, що 27 травня 2015р. державним виконавцем складено акт опису та арешту майна боржника - автомобіля Chevrolet Aveo SA69Y сірого кольору, 2007 року, державний номер НОМЕР_1, номер двигуна НОМЕР_2, який був переданий на відповідальне зберігання ОСОБА_6.

Тобто, зберігач майна вперше був визначений відповідачем 1 ще на стадії проведення його арешту, у порядку ст.59 Закону України «Про виконавче провадження».

Листом № 530 від 18 січня 2016 року державний виконавець зобов'язав ОСОБА_6 (зберігача) надати 22 січня 2016 року автомобіль Chevrolet Aveo SA69Y сірого кольору, 2007 року, державний номер НОМЕР_1, за адресою місцезнаходження Відділу: місто Херсон, вулиця Фрунзе, будинок 2, для заміни відповідального зберігача. В якості доказів направлення на адресу відповідачем 2 представлено до матеріалів справи фіскальний чек.

Проте, ОСОБА_6 у визначений виконавцем строк автомобіль для заміни відповідального зберігача надано не було, внаслідок чого державний виконавець звернувся до начальника Суворовського відділення поліції Головного управління Національної поліції в Херсонській області з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення від 25 січня 2016 року №1020 щодо притягнення ОСОБА_6 до кримінальної відповідальності за фактом порушення статті 388 Кримінального кодексу України (незаконні дії щодо майна, на яке накладено арешт).

25 січня 2016 року державним виконавцем повторно оголошено в розшук даний автомобіль. Крім того, 9 лютого 2016 року Суворовський відділ поліції Головного управління Національної поліції в Херсонській області порушив кримінальну справу відносно ОСОБА_6

Таким чином, з огляду на фактичне не повернення ОСОБА_6 арештованого майна зі зберігання на вимогу державного виконавця, у останнього була відсутня реальна можливість зміни зберігача у відповідності до вимог п.5 розділу ІІ Порядку реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів.

Однак, означені обставини ніяким чином не вказують на порушення відповідачами порядку проведення аукціону, які призвели до порушення прав та законних інтересів позивача та підлягають захисту в обраний останнім спосіб, оскільки судом вище вказувалось, що у вказаного учасника судового процесу було право та дійсна можливість ознайомитись з виставленим на продаж лотом у місці його знаходження та обізнаність Товариства з обмеженою відповідальністю «Фуд Трейдінг Компані» ще до моменту сплати гарантійного внеску для участі у електронних торгах про те, що лот був переданий на зберігання саме ОСОБА_6, а не організатору торгів, як того вимагає порядок.

Наразі, суд звертає увагу позивача на те, що фактично дії державного виконавця щодо не заміни відповідального зберігача майна та фізична відсутність у відповідача 2 транспортного засобу на момент проведення аукціону у даному випадку мають своїм наслідком не порушення порядку проведення аукціону, які могли б бути підставою для визнання результатів останнього недійсним, а фактично призвели до неможливості виконання договору купівлі-продажу укладеного на торгах.

У даному випадку твердження позивача про неправомірну бездіяльність відповідача 2 в частині відмови останнього у складенні та наданні акту про реалізацію арештованого майна з електронних торгів, спростовуються представленими до матеріалів справи документами, з яких вбачається, що 01.04.2016р. старшим державним виконавцем Кузьменко В.О. Суворовського районного Управління державної виконавчої служби м.Херсон Головного територіального управління юстиції у Херсонській області було складено, а начальником відділу Державної виконавчої служби Суворовського районного Управління юстиції у м.Херсоні Корнієнко С.О. затверджено акт про реалізацію арештованого майна з електронних торгів, що відповідає приписам розділу VI Порядку реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів.

Виходячи з наведеного у сукупності, суд дійшов висновку, що позивачем так і не було представлено до матеріалів справи належних та допустимих доказів порушення відповідачами порядку проведення торгів, які вплинули на результати торгів, порушують права позивача та є достатніми для визнання результатів торгів недійсними, а підстави позовних вимог, які наведені Товариством з обмеженою відповідальністю «Фуд Трейдінг Компані», зводяться до неможливості виконання правочину укладеного шляхом проведення аукціону, а саме отримання покупцем придбаного товару.

Одночасно, суд вважає за доцільне зауважити, що згідно з частиною 1 ст.2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Основними засадами (принципами) господарського судочинства є: 1) верховенство права; 2) рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; 3) гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; 4) змагальність сторін; 5) диспозитивність; 6) пропорційність; 7) обов'язковість судового рішення; 8) забезпечення права на апеляційний перегляд справи; 9) забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у визначених законом випадках; 10) розумність строків розгляду справи судом; 11) неприпустимість зловживання процесуальними правами; 12) відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (ч.3 ст.2 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно ч.1 ст.3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України «Про міжнародне приватне право», Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно приписів ст.9 Конституції України, статті 19 Закону України «Про міжнародні договори України» і статті 4 Господарського процесуального кодексу України господарські суди у процесі здійснення правосуддя мають за відповідними правилами керуватися нормами зазначених документів, ратифікованих законами України.

Відповідно до частини першої статті 1 Закону України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2, 4, 7 та 11 до Конвенції» Україна повністю визнає на своїй території дію приписів Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо визнання обов'язковою і без укладення спеціальної угоди юрисдикцію Суду в усіх питаннях, що стосуються її тлумачення і застосування.

Водночас статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий розгляд його справи.

Право на справедливий судовий розгляд, що гарантується Статтею 6 § 1, має здійснюватися відповідно до норм закону, що передбачають наявність у сторін судового розгляду ефективного судового захисту з метою захисту їх цивільних прав (Рішення Європейського суду з прав людини у справі Белеш та інші проти Ческьої Республіки).

Суд завжди займав визначне місце, забезпечуючи право на справедливий суд (Рішення Європейського суду з прав людини у справах Ейрі проти Ірландії та Станєв проти Болгарії. Ця гарантія є «одним з основних принципів будь- якого демократичного суспільства, відповідно до Конвенції» (Рішення Європейського суду з прав людини у справі Претто та інші проти Італії).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі Клінік дез Акація та інші проти Франції вказано, що сторонам повинна бути надана можливість повідомити будь-які докази, необхідні для успіху скарги.

У ст.11 Міжнародного пакту про політичні та громадянські права, який ратифіковано Указом №2148-08 від 19.10.1973р. Президії Верховної Ради Української РСР, кожен має право при визначенні його прав і обов'язків у будь-якому цивільному процесі на справедливий і публічний розгляд справи компетентним, незалежним і безстороннім судом, створеним на підставі закону.

У рішенні 15-рп/2004 від 02.11.2004р. Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статті 69 Кримінального кодексу України (справа про призначення судом більш м'якого покарання) визначено, що справедливість - одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права. Зазвичай справедливість розглядають як властивість права, виражену, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому правопорушенню. У сфері реалізації права справедливість проявляється, зокрема, у рівності всіх перед законом і засобах, що обираються для їх досягнення.

Значення принципів справедливості та добросовісності поширюється не тільки на сферу виконання зобов'язань, а і на сферу користування правами, тобто, такі засади здійснення судочинства виступають своєрідною межею між припустимим використанням права (як формою правомірного поводження) та зловживанням правами (як формою недозволеного використання прав).

Як вказувалось судом, підстави позовних вимог, які наведені Товариством з обмеженою відповідальністю «Фуд Трейдінг Компані», зводяться до неможливості виконання правочину укладеного шляхом проведення аукціону, а саме отримання покупцем придбаного товару з огляду на фактичну відсутність у відповідачів транспортного засобу Chevrolet Aveo SA69Y сірого кольору, 2007 року, державний номер НОМЕР_1.

У рішенні №18-рп/2004 від 01.12.2004р. Конституційного суду України (справа про охоронюваний законом інтерес) визначено поняття «охоронюваний законом інтерес», що вживається в ч.1 ста.4 Цивільного процесуального кодексу України та інших законах України у логічно-смисловому зв'язку з поняттям «права», яке треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

Конституційний суд України у вказаному рішенні зазначає, що види і зміст охоронюваних законом інтересів, що перебувають у логічно-смисловому зв'язку з поняттям «права» як правило не визначаються у статтях закону, а тому фактично є правоохоронюваними. Охоронюваний законом інтерес перебуває під захистом не тільки закону, а й об'єктивного права в цілому, що панує у суспільстві, зокрема, справедливості, оскільки інтерес у вузькому розумінні зумовлюється загальним змістом такого права та є його складовою.

Щодо порушеного права господарський суд зазначає, що таким слід розуміти такий стан суб'єктивного права, при якому воно зазнавало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок якого суб'єктивне право уповноваженої особи зазнало зменшення або ліквідації як такого. Порушення права пов'язане з позбавленням його носія можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

Тобто, з наведеного полягає, що дійсно права та законні інтереси Товариства з обмеженою відповідальністю «Фуд Трейдінг Компані» порушені внаслідок продажу об'єкта, який фактично станом на момент продажу не було повернуто зберігачем, а саме шляхом не передання позивачу як покупцю за договором укладеним на аукціоні транспортного засобу.

Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод визнається право людини на доступ до правосуддя, а відповідно до статті 13 Конвенції (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. При цьому, під ефективним способом слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

В свою чергу, під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб'єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов'язку зобов'язаною стороною. Спосіб захисту може бути визначений як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату. Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягнути суб'єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинене порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв'язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Отже, способи захисту за своїм призначенням можуть вважатися визначеним законом механізмом матеріально-правових засобів здійснення охорони цивільних прав та інтересів, що приводиться в дію за рішенням суду у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення. При цьому, метою застосування певного способу захисту є усунення невизначеності у взаємовідносинах суб'єктів, створення необхідних умов для реалізації права й запобігання дій зі сторони третіх осіб, які перешкоджають його здійсненню. Аналогічну позицію викладено у листі Верховного Суду України від 01.04.2014 р. «Аналіз практики застосування судами ст. 16 Цивільного кодексу України».

Виходячи з наведеного, суд звертає увагу позивача, що у даному випадку ефективним способом захисту прав та законних інтересів Товариства з обмеженою відповідальністю «Фуд Трейдінг Компані» є застосування способів захисту у зобов'язальних правовідносинах, що випливають з договору-купівлі продажу товару на аукціоні, та способів захисту права власності.

Крім того, суд зауважує, що оскільки з матеріалів справи вбачається неповернення придбаного позивачем автомобіля саме відповідальним зберігачем, якого було визначено в рамках виконавчого провадження, Товариство з обмеженою відповідальністю «Фуд Трейдінг Компані» не позбавлене права та можливості звернутись до ОСОБА_6 з позовом про відшкодування шкоди.

За таких обставин, виходячи з вищевикладеного у сукупності суд дійшов висновку щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Фуд Трейдінг Компані» до Державного підприємства «Сетам» та Суворовського районного відділу Державної виконавчої служби міста Херсон Головного територіального управління юстиції у Херсонській області про визнання недійсними результатів електронних торгів від 31.03.2016р., оформлених протоколом №153689 від 01.04.2016р. проведення електронних торгів щодо лоту №1320.

Позовні вимоги про визнання недійсним протоколу №153689 від 01.04.2016р. проведення електронних торгів щодо лоту №1320 та стягнення з Державного підприємства «Сетам» грошових коштів в сумі 5055,50 грн. й з Суворовського районного відділу Державної виконавчої служби міста Херсон Головного територіального управління юстиції у Херсонській області в розмірі 96 054,50 грн. підлягають залишенню без задоволення як похідні.

Всі інші заяви, клопотання, доводи та міркування учасників судового процесу відповідно залишені судом без задоволення і не прийняті до уваги як необґрунтовані та безпідставні.

Враховуючи приписи ст.129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір залишається за позивачем.

Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 129, 236 - 240 Господарського процесуального кодексу України,

ВИРІШИВ:

1. В задоволенні позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно ч.1 ст.256 та п.п.17.5 пункту 17 Розділу XI «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Повний текст рішення складено та підписано 01.03.2018р.

Суддя Спичак О.М.