Справа № 169/506/17

Провадження № 2/169/146/17

Категорія: 26

ТУРІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 листопада 2017 року смт Турійськ

Турійський районний суд Волинської області в складі:

головуючого судді Хвіц Г.Й.,

за участю секретаря Ганюк З.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Будинок Тканин» про стягнення боргу за договором позики , -

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Будинок Тканин» (далі – ТОВ «Будинок Тканин») про стягнення заборгованості за договором позики, посилаючись на те, що 14 вересня 2007 року між ним та ТОВ «Будинок Тканин» був укладений договір безпроцентної позики (далі – Договір), відповідно до якого позивач передав відповідачу грошові кошти в сумі 42 925 000.00 гривень, що за офіційним курсом Національного банку України станом на 14 вересня 2007 року (100 доларів США = 505.00 гривень) становить в еквіваленті 8 500 000 доларів США. У разі зміни курсу долара США сума коштів, яка підлягає поверненню, повинна бути еквівалентною 8 500 000 доларів США. Згідно з умовами даного Договору строк повернення позики становить 30 календарних днів з дати отримання позичальником письмової вимоги позикодавця, але не більше 10 років з моменту надання суми позики. 28 березня 2017 року ним було направлено відповідачу письмову вимогу про повернення боргу, однак останній відмовляється повертати борг в добровільному порядку, у зв’язку з чим просив стягнути з відповідача 221 264 452.00 гривні за договором позики, що за офіційним курсом Національного банку України станом на 26 липня 2017 року (100 доларів США = 2603.1112 гривень) становить 8 500 000 доларів США.

Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з’явився, однак його представник- Блошко В.М. подав адресовану суду письмову заяву про те, що вони позовні вимоги підтримують повністю і просять справу за даним позовом розглядати за їх відсутності.

Представник відповідача - ТОВ «Будинок Тканин» ОСОБА_2 у судове засідання не з’явився, однак подав суду письмову заяву, в якій просив розглядати справу за його відсутності, та письмові пояснення, з яких вбачається, що дійсно між ОСОБА_1 та ТОВ «Будинок Тканин» в його особі 14 вересня 2007 року було укладено договір безпроцентної позики з метою поповнення обігових коштів товариства, оплати матеріальних цінностей та нерухомості, їх ремонту, розрахунків з кредиторами. Через скрутне матеріальне становище обігові кошти на рахунках підприємства відсутні, у зв’язку з чим повернути позивачеві безпроцентну фінансову допомогу на зворотній основі не має можливості.

Враховуючи, що в судове засідання не з’явилися всі особи, які беруть участь у справі, то фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до ч. 2 ст. 197 ЦПК України не здійснювалося.

Дослідивши та оцінивши наявні в матеріалах справи письмові докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Так, відповідно до п.п. 14.1.257 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України фінансова допомога - це фінансова допомога, надана на безповоротній або поворотній основі. Поворотна фінансова допомога – сума коштів, що надійшла платнику у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов'язковою до повернення, щодо якої внаслідок врегулювання подібних за змістом правовідносин в порядку частини 1 статті 8 Цивільного кодексу України підлягають застосуванню (аналогія закону) вимоги Цивільного кодексу України щодо договору позики (Глава 71, параграф 1 Цивільного кодексу України). Зворотна фінансова допомога в Цивільному кодесі України відповідає договору позики, особливості укладення та виконання якого повинні відповідати умовам  статтей 1046 - 1053 Цивільного кодексу України.

Згідно частини 1 статті 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до частини 2 статті 1047 ЦК України на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Судом встановлено, що між позивачем ОСОБА_1, що діє особисто як засновник ТОВ «Будинок Тканин», та відповідачем ТОВ «Будинок Тканин» в особі ОСОБА_2, який діє за довіреністю, 14 вересня 2007 року було укладено договір безпроцентної позики № 14/09-01 (а.с. 5).

Згідно з умовами підпунктів 1.1, 2.1, 2.2 пунктів 1, 2 вказаного Договору позикодавець ОСОБА_1передає у власність позичальнику ТОВ «Будинок Тканин» в особі ОСОБА_2 грошові кошти у розмірі, встановленому підпунктом 2.1 пункту 2 Договору, а саме 42 925 000.00 гривень, що згідно з встановленим Національним банком України офіційним курсом гривні щодо іноземних валют станом на 14 вересня 2007 року складало 8 500 000.00 доларів США. У разі зміни курсу долара США, сума коштів, що підлягає поверненню, має бути еквівалентною 8 500 000.00 доларів США. Проценти за надання позики не нараховуються та не сплачуються.

Підпунктами 3.1, 3.2 пункту 3 зазначеного Договору вказано, що сума позики перераховується в безготівковому порядку на поточний рахунок або готівкою в касу позичальника і днем надання позики вважається день зарахування суми позики на поточний рахунок або в касу позичальника.

Відповідно до акту звірки щодо договору безпроцентної позики № 14/09-01 (безпроцентної фінансової допомоги на зворотній основі) від 14 вересня 2007 року позикодавець ОСОБА_1 вніс в касу позичальника ТОВ «Будинок Тканин» всю суму за договором, а саме 42 925 000.00 гривень (а.с.6).

Однак, договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей і може не співпадати з датою документа, який посвідчує цей факт, а тому у будь-якому разі факт виконання договору позикодавцем щодо надання фінансової допомоги засвідчується банківськими, касовими документами сторін, які свідчать про перерахування коштів на розрахунковий рахунок чи їх внесення (оприбуткування) в касу підприємства — отримувача фінансової допомоги. Тобто документом, яким супроводжується операція з надання та отримання фінансової допомоги, є договір та банківські (касові) документи.

За загальним правилом, установленим статтею 60 ЦПК України, кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Позивач ОСОБА_1 при зверненні до суду з позовом про стягнення боргу за договором позики повинен підтвердити своє право вимагати від відповідача виконання боргових зобов'язань, проте всупереч вимогам  статті 60 ЦПК України ним не надані, а матеріали справи не містять докази отримання відповідачем за договором безпроцентної позики від 14 вересня 2007 року саме 42 925 000.00 гривень, що за офіційним курсом Національного банку України становило 8 500 000 доларів США.

Таким чином, з огляду на те, що будь-яких належним чином завірених документів на підтвердження внесення позикодавцем в касу позичальника грошових коштів позивач не надав, то слід вважати, що він не довів тих обставин, на які він посилався як на підставу своїх вимог, а тому суд дійшов висновку про відмову у позові.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 1046, 1047 ЦК України, ст.ст. 11, 58-60, 209, 212-215 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

В позові ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Будинок Тканин» про стягнення боргу за договором позики відмовити повністю.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана Апеляційному суду Волинської області через Турійський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, - протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Головуючий