Справа №2-3844/08    

РІШЕННЯ

 ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

24 липня 2008 року Оболонський районний суд у м. Києва в складі

головуючого     судді   Пшонка Р.М.

при секретарі     Пригаровій О.В.

розглянувши цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, 3-і особи Головне управління юстиції м. Києва , БТІ м. Києва про розірвання договору довічного утримання та зобов»язання зняти квартиру з реєстрації на ім»я набувача,

ВСТАНОВИВ:

В січні 2007 року позивач звернулась до суду з зазначеним позовом в якому просить розірвати договір довічного утримання з відповідачем, посилаючись на те, що 28 лютого 2001 року між нею та відповідачем був укладений договір довічного утримання. Відповідно до умов договору, відповідач повинна була довічно утримувати її, забезпечувати продуктами харчування, медикаментами, доглядати, надавати необхідну допомогу грошима, підтримувати жиле приміщення у належному стані. В теперешній час відповідач порушує свої зобов»язання щодо умов договору.

В судовому засіданні позивач підтримала свої позовні вимоги та пояснила, що відповідач порушує взяті на себе зобов»язання, а саме за весь час дії договору довічного утримання відповідач жодного разу не надала їй матеріальної допомоги, квартирну плату, плату за комунальні послуги та електроенергію позивач сплачує сама. Відповідач не забезпечує продуктами харчування, ліками, не переймається увагою до її потреб, не цікавиться станом здоров»я.

Враховуючи викладене, позивач просить суд розірвати договір довічного утримання укладений між нею та відповідачем.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив позов задовольнити.

Відповідач в судовому засіданні проти позову заперечує в повному обсязі з тих підстав, що з моменту укладання спірного договору по час подання позовної заяви останньою неухильно виконувались умови договору, а твердження позивача є надуманними та сформовані під впливом сторонньої людини.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечує в повному обсязі з тих підстав, що квартирну плату та плату за комунальні послуги, відповідач не сплачував, оскільки квітанції про їх оплату приходили на ім»я позивача. Крім цього, відповідачем надавались продукти харчування позивачу, які вона сама привозила в м. Київ, або передавала через своїх знайомих. Також, відповідачем було виготовлено та привезено продукти харчування на похорони та поминки, які були після смерті чоловіка позивача.

Представники 3-іх осіб, Головне управління юстиції м. Києва, Бюро технічної інвентарізації та реєстрації прав власності на об»єкти нерухомого майна м. Києва в судове засідання не з»явились Про день та час розгляду справи повідомлялись в установленному законом порядку. За таких обставин, суд вважає за можливе розглядати справу за їх відсутності.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи суд встановив наступне.

28 лютого 2001 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 був укладений договір довічного утримання.

Відповідно до п.п. 1,2 вказаного договору, ОСОБА_1 передає у власність  ОСОБА_2 належну їй  на праві приватної власності квартиру АДРЕСА_1, взамін чого, ОСОБА_3 зобов»язується надавати їй довічно матеріальне забезпечення. / а.с. 9 /.

Відповідно до акту № 1530 від 27.12.2007 року додаткової амбулаторної судово-психіатричної експертизи проведеної відностно ОСОБА_1 на підставі матеріалів цивільної справи № 2-0-120/07 вбачається, що: «При настоящем клиническом обследовании у испытуемой выявлены нарушения психической деятельности /которые были зафиксированы у нее и при судебно-психиатрической экспертизе 14.06.2007 г./, обусловленные органическим поражением головного мозга сосудистого генеза, а именно: неравномерное замедленное тугоподвижное мышление, некоторая обтоятельность, фиксированность на сложившейся ситуации, ослабление памяти. Критических способностей, недостаточность прогностических функций, повышенная истощаемость психических процессов, несколько ситуационно сниженное, временами неустойчивое настроение, эмоциональная лабильность, ослабление процессов концентрации и переключения произвольного внимания, снижение продуктивности психической деятельности в ситуациях волнения наряду с определяющейся при исследовании неврологического состояния рассеянной мелкоочаговой симптоматикой.

Таким образом, анализ всех представленных объектов экспертизы, результатов настоящего клинического обследования, а также клинико-экспертные представления о протекании имеющихся у испытуемой психопатологических расстройств, которые соответствуют диагностическим критериям органического поражения головного мозга сосудистого генеза с нерезко выраженным психоорганическом синдромом, свидетельствуют о том, что эти нарушения психической деятельности, которые не достигали степени слабоумия или психотического уровня, отмечались у нее и в период с мая 2006 г. по январь 2007 г., при этом вышеуказанное психическое расстройство существенно влияло на способность испытуемой в тот период времени /а именно, с мая 2006 г. по январь 2007 г./ осознавать значение своих действий и руководить ими.

Анализ всех представленных на настоящую экспертизу объектов и результаты настоящего клинического обследования испытуемой свидетельствуют о том, что ухудшение психического состояния последней отмечалось ориентировочно с марта 2006 г.» (а.с. 115-130).

Допитаний в судовому засіданні якості експерта ОСОБА_4 суду пояснив, що він 27.12.2007 року проводив судову психіатричну експертизу відносно ОСОБА_1. В ході проведення експертизи у неї було виявлено психічний розлад у вигляді органічного ураження головного мозку, яке пов'язане з атеросклеротичним процесом. Це повільне мислення, зниження продуктивності психічної діяльності. ОСОБА_1 важко критично оцінити в цілому ситуацію, що склалась, прогнозувати їй наслідки своїх слів. Такий психічний стан залишається таким же, або може погіршуватись. Психічний розлад носить незворотній характер. При такому психічному розладі, вирізняються такі симптоми: підвищена внушаємість, тобто особа більш легко підвержена впливу іншими особами. Може легко йти на їхні обіцянки. Експертом було виявлено, що у підекспертної порушення пам'яті.

Допитаний в якості свідка ОСОБА_5 суду пояснила, що ОСОБА_1 живе поруч з нею, є її сусідкою. В даній квартирі вона проживає 30 років. З ОСОБА_1 перебуває в нормальних стосунках. Відповідачку у ОСОБА_1 вдома вона бачила 2 рази.

Допитаний в якості свідка ОСОБА_6 суду пояснила, що ОСОБА_1 знає 30 років. Вони часто спілкуються. Відповідачку ОСОБА_2 вона бачила 1 раз, проте не бачила, щоб вона допомагала ОСОБА_1.

Допитаний в якості свідка ОСОБА_7 суду пояснив, що він є рідним братом ОСОБА_1 та підтримує з нею стосунки. Вона йому розповіла, що уклала з відповідачкою договір довічного утримання, проте допомоги від ОСОБА_2 не було.

Допитаний в якості свідка ОСОБА_8 суду пояснила, що вона проживає поруч з ОСОБА_2. До 2006 року ОСОБА_1 приїжджала до ОСОБА_2 додому часто. Вона надавала їй матеріальну допомогу.

Допитаний в якості свідка ОСОБА_9 суду пояснила, що вона знайома з сестрою ОСОБА_1. ОСОБА_1 була задоволена доглядом ОСОБА_2. Бачила те, що ОСОБА_2 приїжджала до ОСОБА_1.

Допитаний в якості свідка ОСОБА_10 суду пояснила, що з ОСОБА_1 вона часто спілкувалась. Ще до того як був укладений договір довічного утримання, ОСОБА_2 постійно матеріально допомагала ОСОБА_1. Зі своїм братом - ОСОБА_7, ОСОБА_1 не спілкувалась. Коли помер чоловік ОСОБА_1, поховання відбулось за кошти ОСОБА_2. ОСОБА_1 часто приїжджала до ОСОБА_2 та ніколи не скаржилась на ОСОБА_2, навпаки була задоволена нею, тим як вона за нею слідкує.

Відповідно до ст.755 ЦК України, договір може бути розірваний за рішенням суду на вимогу відчужувача або третьої особи, на користь якої він був укладений, у разі невиконання або неналежного виконання набувачем своїх обов»язків, незалежно від його вини.

Відповідно до норм Цивільного Процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на предмет своїх вимог або заперечень. Доказуванню підлягають ті обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі виникає спір. / ст. ст. 10, 60 ЦПК України. /

З огляду на викладене, враховуючи висновок судово - психіатричної експертизи, проведеної відностно позивача ОСОБА_1 суд в важає, що психічний стан останньої який передував моменту подачі позовної заяви та був на момент її подачі ( січень 2007 року ), а саме «психічний розлад суттєво впливало на здатність ОСОБА_1 в період часу з травня 2006 року по січень 2007 року розуміти значення своїх дій та керувати ними», позивач при подачі позовної заяви не усвідомлювала та не розуміла значення своїх дій та не могла керувати ними.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що позов задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись ст.755 ЦК України, ст.ст.10,60,209,212,213,214,215,218,294   ЦПК України,суд –

ВИРІШИВ:

В позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2, 3-і особи Головне управління юстиції м. Києва , БТІ м. Києва про розірвання договору довічного утримання та зобов»язання зняти квартиру з реєстрації на ім.»я набувача відмовити.

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.