Справа № 2-а-4873 -2009 р

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

           30  листопада  2008 року                   Артемівський міськрайонний суд в складі :

          головуючого судді – Кушнарьової В.А.

          при секретарі – Єщенко Л.В.

          у відсутності  сторін розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Артемівська, цивільну справу за  адміністративним  позовом ОСОБА_1     до Управління праці та соціального захисту населення Артемівської міської ради Донецької області про стягнення  заборгованості недоотриманої компенсації на оздоровлення, -          

ВСТАНОВИВ :

Позивач   ОСОБА_1, мешкає  у м. Артемівську, має  статус громадянина, постраждалого від наслідків Чорнобильської катастрофи 1 категорії, є інвалід 3 групи і перебуває  на обліку в управлінні соціального захисту населення Артемівської міської ради (Артемівський УПСЗН).

Відповідно до ст. 48 Закону України « Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» ( далі Закон 796 — XII ) передбачає щорічна допомога на оздоровлення інвалідам 3 групи – чотири  мінімальних заробітних плат. Розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати.

Згідно з Законом України від 13.12.2001р. № 2896 — ІУ « Про встановлення розміру мінімальної заробітної плати на 2002 рік», який набрав чинності з 01.01.2002р., передбачено мінімальний розмір заробітної плати у сумі 140грн., а з 01.07.2002р.-165грн.

Згідно з Законом України від 26.12.2002р. № 372-ІУ « Про встановлення розміру мінімальної заробітної плати на 2003 рік, який набрав чинності з 01.01.2003р., передбачено мінімальний розмір заробітної плати у сумі 185 грн.

Згідно ст. 72-16 Закону України від 25.1.2003р. № 13288-ІУ « Про внесення змін до Закону України « Про державний бюджет на 2003 рік» , який набрав чинності з 01.12. 2003р. передбачено мінімальний розмір заробітної плати з 01.12. 2003р. У сумі 205грн.

Згідно зі ст. 89 Закону України від 17.06.2004г. № 1801-IV « Про внесення змін до Закону України « Про державний бюджет на 2004 рік»(додається), який набрав чинності з 01.09.2004р., передбачено мінімальний розмір заробітної плати з 01.01.2004 р. у сумі 205 грн.; а з 01.09.2004 р.-237 грн.

Згідно зі ст. 83 Закону України від 25.03.2005р, № 2505-ІУ "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2005 рік", який набрав чинності з 31.03.2005р., передбачено мінімальний розмір заробітної плати 01.01.2005 р. у сумі 262 грн.; з 01.04.2005 р. 290 грн.; з 01.07.2005 р. - 310 грн, а з 01.09.2005 р. - 332 грн.

Згідно Закону України від 28.12.2007р. №717-17 «Про Державний бюджет України на 2008 рік» який набрав чинності з 01.01.2008 рік передбачено мінімальний розмір заробітної плати з 01.04.2008р.-у сумі-505 грн.

             Розмір допомоги на оздоровлення за 2002 рік згідно закону на час виплати допомоги на оздоровлення (30.01.2003 р.) - 185 гри., повинна була складати: 185 х 4=740грн Таким чином, з урахуванням отриманої допомоги на оздоровлення за 2002 рік суми 21,50грн., на його  користь підлягає стягненню 718,50 грн.( 185грн.х4-21грн.50коп.) 3 урахуванням отриманої допомоги      оздоровлення за 2003 рік суми 21,50 грн. і розміру мінімальної заробітної плати на час виплати допомоги (05.02.2004р.) - 205 грн. - на його  користь підлягає стягненню 798,50грн. (205гр.х 4-21, 50 гр.)

З урахуванням отриманої допомоги на оздоровлення за 2004 р:к суми 26,70грн.,і розміру мінімальної заробітної плати на час виплати допомоги (02.12.2004р.) - 237 грн. - на його  користь підлягає стягненню 925, 50грн. (237 грн. х 4-21грн,50 коп.)

Розмір допомоги на оздоровлення за 2005 рік   згідно закону на час виплати допомоги на оздоровлення (23.06.2005 р) повинна була складати:

290 х 4=1160     Таким чином, з урахуванням отриманої допомоги на оздоровлення за 2005 рік суми 26,70грн., на його  користь підлягає стягненню 1138,30грн (290 грн.х 4—26грн.70коп.) За 2008 рік 2010грн. (525грн.х4-90грн.)

Загальна сума розміру недоплати допомоги на оздоровлення за 2002 - 2005, і 2008 роки, яка підлягає стягненню на його  користь, становить-5592грн. (718,50+798,50+926, 50+1138,50+2010)

Артемівський    УПСЗН    здійснює перерахунок та виплату компенсації на оздоровлення, посилаючись на вимоги підпункту „Є" пункту 1 Постанови Кабінету Міністрів України № 836    від    26.07.1996р.   „Про    щорічну   допомогу    на оздоровлення громадянам які постраждали від Чорнобильської катастрофи", та Постанову Кабінету Міністрів України № 562 від 12.07.2005 року "Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали від «Чорнобильської катастрофи», згідно яких розмір компенсації інвалідам 2 групи складала - 26,70 грн., а починаючи з 2006 року - 120 грн. Разом з тим, в зазначених постановах, всупереч Закону - 796-ХІІ (яким встановлений розмір щорічної допомоги, як величина, що кратна розміру мінімальної заробітної плати, визначеної Законом на час здійснення виплати допомоги), встановлені конкретні розмірі такої допомоги в твердій грошовій сумі, що суперечить п.2 постанови Верховної Ради України „Про введення в дію Закону України „ Про внесення змін  і доповнень до Закону України "Про статус та соціальний  захист  громадян,   що  постраждали   внаслідок  Чорнобильської  катастрофи"   від 06.06.2005  року,  в якої сказано:  "До приведення у відповідність  із Законом України „Про внесення змін і доповнень до Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали  внаслідок Чорнобильської катастрофи"  законодавчі та  інші  нормативні  акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону".

Крім того, виходячи із загальних засад пріоритетності законів над урядовими нормативними актами, вважає , що при вирішенні даного спору підлягають застосуванню ст. 48 Закону -796-ХІІ, а не відповідні постанови КМУ,  їх виконання є обов'язковим та конституційним. Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України орган державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Крім того відповідно до ч.З ст.22 Конституції України, при прийнятті нових законів або внесенні змін до діючих законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. Своїм рішенням Конституційний Суд України 9 липня 2007 року признав дії Кабінету Міністрів України та Верховної Ради України при прийнятті Закону України «Про Державний бюджет України   на   2007   рік»   по   обмеженню   та   відміні   пільг   деяким   категоріям   громадян, неконституційними. Конституційний суд України, не порушуючи багаторічну традицію, в своєму рішенні від 22 травня 2008 року признав дії Закону „Про державний бюджет України на 2008 рік і   внесення   змін   до  деяких   законодавчих   актів   України"   №   107-6   від   28.12.2007р."   не конституційними по обмеженню та відміні пільг деяким категоріям громадян. На підставі викладеного, керуючись ст. 48 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", п.2 постанови Верховної Ради України "Про внесення змін і доповнень до Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", Законом України № 2 896-ІУ "Про встановлення розміру мінімальної заробітної плати на 2002 рік11; Законом України від 26,12.2002р. № 372-ІУ "Про встановлення розміру мінімальної заробітної плати на 2003 рік".

Згідно вказаних нормативних актів позивач просить визнати дії  управління праці та соціального захисту населення Артемівської міської ради у якості відмови   в   перерахунку   та   виплати   на   його  користь   недоотриманої суми допомоги на оздоровлення за 2002 - 2005, 2008 роки неправомірним.

    Стягнути з управління праці та соціального захисту населення Артемівської міської ради на його допомогу на оздоровлення за 2002 - 2005, 2008 роки у сумі 5592грн.

                      Відповідач із адміністративним  позовом не погодився та надав заперечення  до позовної заяви ОСОБА_1 обґрунтування своїх заперечень відповідач посилався на ст.. 63 Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, яка передбачає, що витрати, пов”язані з реалізацією цього закону фінансується за рахунок державного бюджету.

                 Крім того, зазначає відповідач, ст..95 Конституції України регламентує, що тільки Законом України про Державний бюджет України визначаються  будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування  цих видатків.

                 До того ж відповідач зазначає, що дію ч.7 ст.48 Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” щодо виплати  компенсацій  та допомог у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати зупинено на 2006 рік згідно із Законом України „Про державний бюджет на 2006 рік” та на 2007 рік згідно із Законом України” Про державний бюджет на 2007 рік”

                   Суд перевірив  вимоги позивача які надані у позовній заяві, перевіривши матеріали справи приймаючи до уваги  доводи відповідача за  адміністративним  позовом та наданих заперечень, встановив наступне :

                     ОСОБА_1  має статус постраждалого громадянина внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії, що підтверджено посвідченням серії А № НОМЕР_1  від 18.06.1996  року.

                      Позивач як учасник ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1 категорії щорічно отримує  від Управління праці та соціального захисту населення Артемівської міської ради Донецької області компенсацію на оздоровлення , право на отримання  якої встановлено ст.. 48 Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.

                 Згідно із довідкою Управління праці та соціального захисту населення Артемівської міської ради Донецької області заборгованість держави по щорічній допомозі на оздоровлення  перед постраждалим від аварії на ЧАЕС ОСОБА_1    відсутня.

                Позивач, не погодившись із розмірами вказаних допомог, звернувся до відповідача із заявою про виплату  різниці між фактично отриманими сумами допомоги на оздоровлення  та сумами, належними йому до виплати відповідно до  положень статті 48 Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” № 796-Х11 від 28.02.1991 року ( далі Закон 796-Х11).

Ю15__” липня 2009 року позивач отримав  відповідь  про відмову  у виплаті різниці  з підстав того, що як базу для нарахування   сум допомоги на оздоровлення відповідач  використовував наведені вище положення Постанов КМУ. Вказана відповідь стала підставою для звернення до суду за захистом порушених прав та інтересів.

                      Посилання відповідача на те, що законами України про Державний бюджет України на 2003-2007 роки надано право  Кабінету Міністрів України встановлювати розміри соціальних виплат, є необґрунтованими, оскільки ч.1 ст. 92 Конституції України передбачено, що права  громадян встановлюються виключно законами України.

                     Так, дійсно право на щорічну допомогу ( соціальну виплату), а також її розмір встановлено ст.. 48 ЗУ „Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.

                 Встановлений законом розмір допомоги ( чотири  мінімальні  заробітні  платні) не  повинен зменшуватись ніякими іншими  нормативно-правовими актами ( ні законами, ні підзаконними актами Кабінету Міністрів України та інших органів влади), оскільки ст.. 22 Конституції України прямо це забороняє.

                     Відповідач, керуючись постановами Кабінету Міністрів України, які фактично зменшили розмір допомоги, порушив ст..113 ч. 3 Конституції України. Таким чином, відбулося  значне звуження  обсягу прав, які  існували на той час щодо відповідної категорії громадян, а саме  звуження обсягу права позивача на спірну допомогу.

                У відповідності із ст..9 КАСУ в разі невідповідності  будь-якого нормативно-правового акту Конституції або закону України, суд повинен застосувати правовий акт, який має вищу юридичну силу.

                  Отже, відповідно до положень частини 4 статті 48 Закону № 796-Х11 від 28.02.1991 року щорічна допомога на оздоровлення  учасникам ліквідації наслідків аварії  на Чорнобильській АЕС 1 категорії інвалідам 3 групи  виплачується у розмірі чотирьох  мінімальних заробітних плат. При цьому розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати.

                 Право ОСОБА_1 на спірну виплату прямо встановлено Конституцією України та Законом України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”. Крім того вказане право гарантовано ст..17 ЗУ „Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії”, а також гарантований  і розмір спірної соціальної допомоги. До цього ж, в ч.1 ст. 17 закону зазначено, що соціальні  гарантії встановлюються тільки законами з метою забезпечення  конституційного права громадян на достатній життєвий рівень.

                При виплаті спірної допомоги за 2003-2007 роки Управління праці та соціального захисту населення Артемівської міської ради Донецької області повинно було керуватися  ст.. 48 спеціального закону , а саме Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.

                 Проте, дію абзацу другого частини четвертої статті 48 ЗЗ № 796-Х11 зупинено на 2006 рік в частині виплати  компенсацій і допомог у розмірах  відповідно до мінімальної заробітної плати згідно із Законом України від 20.12.2005 року № 3235-1У. З огляду на це, спірна виплата за 2006 рік позивачу не може бути здійснена.

               Крім того, пунктом 30 ст.71 Закону України „Про державний бюджет на 2007 рік” № 489-У від 19.12.2006 року „ з метою приведення окремих норм законів у відповідність із цим Законом” дію абзаців 2-7 частини 4 статті 48 Закону 796-Х11 в частині  виплати допомоги на оздоровлення у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати зупинено і на 2007 рік, Однак, стаття 71 Закону -796-Х11, яка діє з 01.01.2007 року, вказує на неможливість призупинення  дії норм цього закону іншими законами, крім законів  про внесення змін до нього. Відповідних змін до норм спеціального Закону 796-Х11 внесено не було.

                  Поряд з тим, 09.07.2007 року Конституційним Судом України у справі № 1-29/2007 ( справа про соціальні гарантії громадян) ухвалено Рішення  № 6-рп/2007, яке має  преюдиціальне значення  для судів при розгляді позовів щодо досліджених ним правовідносин, відповідно до якого, визнані  такими, що не відповідають Конституції України ( є неконституційними), положення , зокрема, п.30 ст.71 Закону України „Про державний бюджет України на 2007 рік” № 489-У від 19.12.2006 року.

                Конституцій Суд України відзначив, що положеннями Закону України „Про державний бюджет України на 2007 рік” не можуть скасовуватися чи змінюватися  обсяги прав і обов”язків , пільг, компенсацій і гарантій громадян, передбачених іншими законами України, не можуть вноситися  зміни, зупинятися дія чинних законів України, а також встановлюватися інше ( додаткове) правове регулювання  відносин, що є  предметом інших законів України.

            Вищевикладене свідчить , що відповідач зобов”язаний виплатити розмір спірної допомоги позивачу за 2007 рік у відповідності до ст..48 ЗУ №796-Х11, а саме у відповідності до розміру мінімальної заробітної плати.

             Законом України за №1328-1У „Про внесення  змін до Закону України „Про державний бюджет на 2003 рік” передбачений  мінімальний розмір заробітної плати на 2003 рік у сумі 205грн.

              Законом України № 1801-1У „Про внесення змін до Закону України „Про державний бюджет на 2004 рік” передбачений мінімальний розмір заробітної плати на 2004 рік у сумі 237грн.

               Законом України № 2505-1У „Про внесення  змін до Закону України „Про державний бюджет на 2005 рік” передбачений  мінімальний розмір заробітної плати на 2005 рік  310грн. з 01.01.2005 року, та 332грн. з 01.09.2005 року.

              Законом України „Про внесення змін до Закону України „Про державний бюджет на 2007 рік” передбачений мінімальний розмір заробітної плати на 2007 рік  у сумі 420грн. з 01.04.2007 року, 440 грн. з 01.07.2007 року  та 460грн. з 01.10.2007 року.

               Таким чином, позивач повинен був отримати щорічну допомогу на оздоровлення  за 2003, 2004, 2005, 2007, 2008  роки у розмірі: 205х4(2003) + 237х4(2004)+ 310х4(2005)+ 420х4(2007) + (525 гр.х4-120 )5592грн.

              Отже, виплаті підлягає щорічна допомога  у розмірі 5592 грн.

           Куруючись ст..ст.  ст. 48 Закону України « Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ст. ст. 2, 8, 9, 10. 17-20. 69-72. 86, 87. 94.99, 100. 158-163. 167.185. 186, 254 КАС України суд, -

ПОСТАНОВИВ :

             Позов ОСОБА_1  до Управління праці та соціального захисту населення Артемівської міської ради Донецької області  про стягнення заборгованості по недоотриманій компенсації  на оздоровлення  за 2003-2005 та 2007, 2008  роки  в сумі 5592 грн.

                Визнати неправомірною відмову  Управління праці та соціального захисту населення Артемівської міської ради Донецької області  в виплаті ОСОБА_1   щорічної допомоги на оздоровлення  в розмірі чотирьох  мінімальних заробітних плат.

               Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Артемівської міської ради Донецької області  суму щорічної допомоги за 2003-2005 та 2007, 2008 роки у розмірі 5592 гр.  на користь ОСОБА_1   за рахунок державного бюджету.                     Заяву про апеляційне оскарження постанови суду  може бути подано протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі  до Донецького апеляційного адміністративного суду  через Артемівський міськрайонний суд .

                    Апеляційна скарга на постанову  суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду  через Артемівський міськрайонний суд  протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання  заяви про апеляційне оскарження , якщо скарга  подається в строк , встановлений  для подання заяви про апеляційне оскарження. Постанова постановлена у нарадчій кімнаті.

Суддя                          Кушнарьова В.А.