Дата документу 27.02.2018

Справа № 320/9663/17

2/320/1313/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

27 лютого 2018 року Мелітопольський міськрайонний суд у складі:

головуючого – судді Юрлагіної Т.В.,

при секретарі – Бондаренко Г.В.,

розглянувши в порядку спрощеного провадження у відкритому судовому засіданні в м. Мелітополі цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» в особі Мелітопольського міського району електричних мереж до ОСОБА_1 про стягнення боргу за спожиту електричну енергію, трьох відсотків річних та інфляційних нарахувань,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача борг за спожиту електроенергію у розмірі 7301 грн. 12 коп., 3% річних в розмірі 49 грн. 42 коп. та інфляційні нарахування у розмірі 312 грн. 95 коп., а також витрати на сплату судового збору в розмірі 1600 грн. 00 коп., посилаючись на те, що між відповідачем та позивачем існують договірні відносини з користування електричної енергії, що виникли з Договору № 0603001 про користування електричною енергією, укладеного між сторонами, та свідчать про їх волю про настання відповідних правових наслідків. На ім’я відповідача відкритий особовий рахунок № 0603001, на підставі якого здійснюється постачання електроенергії споживачу, користування електроенергією споживачем та оплата постачальнику вартості використаної електроенергії. Але відповідач не сплачує за спожиту електроенергію, у зв’язку з чим у нього утворилася заборгованість за період з 30.03.2017 року по 30.11.2017 року у розмірі 7301 грн. 12 коп., за спожиті 7953 кВт/годин електричної енергії, на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України відповідачу було нараховано 3% річних від простроченої суми у розмірі 49 грн. 42 коп. та інфляційні нарахування в сумі 312 грн. 95 коп.

Представник позивача в судове засідання не з’явився, від нього до суду надійшла заява про розгляд справи у його відсутність, на задоволенні позову наполягає, проти винесення заочного рішення не заперечує.

27.02.2018 року представником позивача надано відповідь на відзив з дотриманням вимог ст. 179 ЦПК України, відповідно до якої проводити розрахунок спожитої електричної енергії на підставі Постанови НКРЕ від 23.04.2012 року № 497, не можливо, оскільки вона не є чинною. На підставі постанови Національної комісії, що здійснює регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг № 220 від 26.02.2015 року, були встановлені нові тарифи і яка набрала чинності з 01 квітня 2015 року. Твердження відповідача, що дану постанову визнано незаконною на підставі Постанови Окружного Адміністративного суду міста Києва від 08.09.2015 року по справі № 826/6876/15, з моменту її прийняття є невірними. Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 06 квітня 2017 року по справі № 826/6876/15 апеляційна скарга НКРЕ КП була задоволена, Постанову Окружного Адміністративного суду міста Києва від 08.09.2015 року по справі № 826/6876/15 скасовано. Що доводить той факт, що Постанова Національної комісії, що здійснює регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг № 220 від 26.02.2015 року, якою були встановлені нові тарифи на електроенергію, що відпускається населенню та яка набрала чинності з 01 квітня 2015 року - на сьогоднішній день є чинною. На сьогоднішній день не існує рішення Конституційного суду України чи іншого суду, які б набрали законної сили та були чинними та які б підтверджували той факт, що діяльність Національної комісії, що здійснює регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг, є нелегітимною.

Відповідач у судове засідання не з’явилась з невідомих причин, про час та місце розгляду справи повідомлена завчасно належним чином, у відповідності до вимог ч.1 ст. 128 ЦПК України, про що свідчить поштове повідомлення № 7231002053702. Про поважні причини своєї неявки відповідач суду не повідомила, заяву про відкладення розгляду справи, а також розгляд справи за її відсутності до суду не надходило.

16.02.2018 року відповідачем ОСОБА_1 подано відзив на позовну заяву з дотриманням вимог ст. 178 ЦПК України, відповідно до якого просить відмовити в задоволенні позовних вимог, оскільки 31.07.2017 року на адресу позивача нею було направлено розрахунок переплати за спожиту електричну енергію за період з 16.06.2016 року по 31.05.2017 року у сумі 8814 грн., також зауважила, що позивач з 31.05.2017 року повинен проводити облік показів лічильника відповідно до тарифів встановлених Постановою НКРЕ від 23.04.2012 року № 497, оскільки тарифи на електричну енергію з 01 квітня 2015 року були встановлені незаконно Постановою НКРЕКП № 220 від 26.02.2015 року, яку відповідно до постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 08.09.2015 року № 826/6876/15 скасовано. Просила позивача здійснити перерахунок та повернути суму переплати.

Також зазначає, що 02.10.2017 року та 20.10.2017 року направляла листи за адресу позивача, з повідомленням, що згідно постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2016 року №10 «Про звернення до Конституційного Суду України з конституційним поданням щодо відповідності (конституційності)  частини першої та другої статті 11 Закону України «Про природні монополії», абзацу п’ятого частини першої статті 12 Закону України «Про електроенергетику», пункту 4 частини першої статті 3 Закону України «Про державне регулювання у сфері комунальних послуг», абзацу восьмого частини першої статті 13 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання» ( в частині повноважень національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг), Указу Президента України від 27 серпня 2014 року №694/2014 «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг», Указу Президента України від 10.09.2014 року №715/2014 «Про затвердження Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг», положенням частини першої статті 8 , частини другої статті 19, частини першої статті 106 та пунктів 9,9-1,9-2, частини першої статті 116 Конституції України , в якому просить Конституційний Суд України перевірити повно важність і легітимність утворення Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики і комунальних послуг. Суб’єкт права на конституційне подання наголошує на неконституційності формування складу вказаного державного регулятора. Ухвалою від 21 грудня 2016 року №82-у/2016 по справі №1-45/2016 Конституційний суд України відкрив конституційне провадження за даним поданням. Наслідком неконституційності формування складу вказаної Національної комісії є незаконність встановлення нею тарифів на енергетику та житлово-комунальні послуги, зокрема послуги з постачання електроенергії. На думку відповідача розгляд Конституційним судом України вказаного конституційного подання має суттєве значення для розгляду даної справи, оскільки безпосередньо впливає на правомірність і обґрунтованість розрахунку суми боргу.

Крім того, зазначає що позивач діє в порушення вимог статті 13 Конституції України, оскільки електрична енергія не може надаватись їй з метою встановлення надприбутків, а може надаватись по правомірно визначеній ціні, відповідачем зазначено про укладення з позивачем договору про користування електричною енергією від 17.11.2015 року, однак даний договір не містить положення, що електроенергія є товаром, призначеним для купівлі-продажу, не вказано одиницю вимірювання в кВт, не визначено ціну. Витяг з особового рахунку, наданий позивачем, не відповідає Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Не надано належних та допустимих доказів підтвердження статусу позивача в правовідносинах з відповідачем у процесі створення постачання, розподілу надання та споживання електричної енергії, не надано доказів на здійснення діяльності з виробництва і постачання електричної енергії, не надано дозвільних документів (ліцензії), права власності або договір користування з територіальною громадою міста Мелітополя на місцеву (локальну) електричну мережу, а також документу про створення структурного підрозділу Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» в особі Мелітопольського міського району електричних мереж.

Суд визнає неявку відповідача з неповажних причин, та, на підставі заяви представника позивача, відзиву на позовну заяву у відповідності зі ст. 279 ЦПК України, суд вважає за необхідне ухвалити по справі рішення.

Виходячи з наведеного, а також положень ч. 3 ст. 211 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України), суд вважає, за необхідне провадити розгляд справи на підставі наявних у суду матеріалів.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, вивчивши матеріали справи та всебічно проаналізувавши обставини в їх сукупності, давши оцінку зібраним по справі доказам, виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному, об’єктивному та всебічному з’ясуванні обставин справи, прийшов до висновку, що заява підлягає повному задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 23.12.2014 року між ПАТ «Запоріжжяобленерго»в особі Меліелітопольського міського РЕМ та побутовим споживачем ОСОБА_1 був кладений Договір про користування електричною енергією № 0603001. За цим Договором кожна із сторін взяла на себе зобов'язання, а саме: Енергопостачальник взяв на себе зобов'язання постачати Відповідачу електричну енергію у необхідних обсягах відповідно до потужності електроустановок, а Відповідач взяв на себе зобов'язання оплачувати вартість одержаної електричної енергії за обумовленими тарифами (цінами) у терміни, передбачені Договором. На підставі даного Договору ММРЕМ відкрив особовий рахунок побутового споживача № 0603001 на ім'я Відповідача та проводив постачання електричної енергії на об'єкт Відповідача, який розташований за адресою: 72312, Запорізька область, місто Мелітополь, вулиця Дзержинського (Інтеркультурна), буд.123. » (а.с. 7-8).

Згідно Статуту ПАТ «Запоріжжяобленерго», затвердженого 28 липня 2016 року, Публічне акціонерне товариство «Запоріжжяобленерго» є новим найменуванням Відкритого акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» (а.с.17-26).

Товариство є юридичною особою. Та зареєстрована в Єдиному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, відповідно до вимог Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та господарських формувань». Свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи - від 17.05.2000 року серії АОО № 196642.

Відповідно до даних з ЄРДПОУ(00130926), основним видом діяльності ПАТ «Запоріжжяобленерго» є розподілення електроенергії» код заКВЕД-35.13) та торгівля електроенергією (код за КВЕД-35.14)

Згідно зі Статутом, ПАТ «Запоріжжяобленерго» створене з метою отримання прибутку на основі здійснення виробничої, комерційної, посередницької та іншої діяльності у встановленому чинним законодавством порядку.

Предметом діяльності ПАТ «Запоріжжяобленерго» є: постачання електричної енергії за регульованим тарифом; постачання електричної енергії за нерегульованим тарифом; передача електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами.

У розумінні ст. 1 Закону України «Про захист економічної конкуренції» ПАТ «Запоріжжяобленерго» є суб'єктом господарювання.

Товариство є ліцензіатом з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електромережами (ліцензія НКРЕ серії 177341 від 23.08.2005 року) та постачання електричної енергії за регульованим тарифом (ліцензія НКРЕ серії АБ № 177342 від 23.08.2005 року) у Запорізькій області.

На загальних зборах акціонерів ВАТ «Запоріжжяобленерго» 30.04.2004 року затверджено рішення про ліквідацію структурних одиниць та структурних підрозділів Товариства, як відокремлених, з присвоєнням їм статусу невідокремлених виробничих структурних підрозділів з підпорядкуванням їх до правління Товариства. Так, відповідно до Положення про виробничий структурний підрозділ «Мелітопольський міський район електричних мереж» ПАТ «Запоріжжяобленерго», затвердженого Генеральним директором ПАТ «Запоріжжяобленерго» 01.12.2011 року, Мелітопольський міський район електричних мереж є невідокремленим структурним підрозділом ПАТ «Запоріжжяобленерго» та дії на підставі цього положення, керуючись статутом ПАТ «Запоріжжяобленерго». Основною метою ММРЕМ є участь у виробничо-господарській діяльності ПАТ «Запоріжжяобленерго» для здійснення статутної мети ПАТ «Запоріжжяобленерго».

З 15.09.2004 року затверджено штатний розклад ВАТ «Запоріжжяобленерго» та введені у дію Положення про невідокремлені виробничі структурні підрозділи Товариства і діяльність Товариство розпочало у відповідності з затвердженою організаційною структурою управління ВАТ «Запоріжжяобленерго».

01.02.2017 року на підставі рішення Загальних зборів акціонерів назву товариства змінено на Публічне акціонерне товариство (ПАТ) «Запоріжжяобленерго».

На підставі викладеного, Закон України «Про національну комісію, що здійснює регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг» № 1540 від 22.09.2016 року на сьогоднішній день чинний, тому оплату за спожиту Відповідачем електроенергію необхідно нараховувати на підставі Постанови Національної комісії, що здійснює регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг № 220 від 26.02.2015 року, а не на підставі розрахунків Відповідача.

Постанова Національної комісії, що здійснює регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг № 220 від 26.02.2015 року, якою були встановлені нові тарифи на електроенергію, що відпускається населенню та яка набрала чинності з 01 квітня 2015 року - є чинною.

Постанову Окружного Адміністративного суду міста Києва від 08.09.2015 року по справі № 826/6876/15 року скасовано на підставі постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 06 квітня 2017 року по справі № 826/6876/15 за апеляційною скаргою НКРЕ КП, яка була задоволена.

Згідно п. 42 Правил користування електричною енергією для населення, затверджених Постановою КМ України № 1357 від 26.07.1999 р., споживач зобов’язаний оплачувати спожиту електричну енергію та здійснювати інші платежі відповідно до цих Правил.

П. 3 Правил користування електричною енергією для населення, затвердженими Постановою Кабінету міністрів України від 26.07.1999 року № 1357, встановлено, що споживання електричної енергії здійснюється на підставі договору про користування електричною енергією між побутовим споживачем і «постачальником, що розробляється енергопостачальником згідно з Типовим договором про користування електричною енергією.

П. 8 ПКЕЕН встановлено, що електроустановки побутового споживача повинні бути забезпечені засобом обліку електричної енергії для розрахунків за спожиту електричну енергію.

П. 19 ПКЕЕН встановлено, що розрахунки населення за спожиту електричну енергію здійснюються за діючими тарифами (цінами) для населення на підставі показів засобів обліку.

Тарифи на електроенергію та одиниця їх вимірювання в КВт встановлені Постановою Національної комісії , що здійснює регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг № 220 від 26.02.2015 року.

Згідно Довідки від 28.12.2017 року, за період часу відповідачем ОСОБА_1 яка проживає за адресою: 72312, Запорізька область, місто Мелітополь, вулиця Інтеркультурна, буд.123, в період з 30.03.2017 року по 30.11.2017 року спожито електроенергію в кількості 7953 кВт/год на суму 7301 грн. 12 коп. (а.с.9)

Частиною 2 ст. 26 Закону України «Про електроенергетику», споживач енергії зобов’язаний додержуватись вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання електричної енергії. Споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та правил користування електричною і тепловою енергією та виконання приписів державних інспекцій з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії згідно із законодавством України.

Також, відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно розрахунку позивача від 28.12.2017 року, розмір 3% річних за період з 13.06.2017 року по 28.12.2017 року становить 49 грн. 42 коп., сума інфляційних нарахувань за цей період – 312 грн. 95 коп. (а.с.5-6)

Таким чином, суд вважає, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача борг за спожиту електроенергію в кількості 7953 кВт/год на суму 7301 грн. 12 коп., 3% річних в розмірі 49 грн. 42 коп., інфляційні нарахування в розмірі 312 грн. 95 коп., а також, у відповідності до ст. 141 ЦПК України, витрати по сплаті судового збору в розмірі 1600 грн. 00 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 12, 13, 81, 89, 133, 141, 263, 265, 279 ЦПК України, ст. 625 ЦК України, ст.ст. 26, 27 Закону України «Про електроенергетику»,  суд

У Х В А Л И В :

Позов Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» в особі Мелітопольського міського району електричних мереж до ОСОБА_1 про стягнення боргу за спожиту електричну енергію, трьох відсотків річних та інфляційних нарахувань - задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП - НОМЕР_1, яка зареєстрована за адресою: 72312, Запорізька область, місто Мелітополь, вулиця Інтеркультурна, буд.123, на користь Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» в особі Мелітопольського міського району електричних мереж:

- на р/р 26036301338156 філія ЗОУ АТ «Ощадбанк», МФО 313957, код ЄДРПОУ 00130926 - борг за спожиту електричну енергію у розмірі 7301 (сім тисяч триста одну) грн. 12 коп.;

- на р/р 2600010766801 в ПАТ «МетаБанк», МФО 313582, код ЄДРПОУ 00130926 - 3% річних в розмірі 49 (сорок дев’ять ) грн. 42 коп., інфляційні нарахування в розмірі 312 (триста дванадцять) грн. 95 коп., а також витрати по сплаті судового збору в розмірі 1600 (одна тисяча шістсот) грн. 00 коп.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Запорізької області протягом 30 днів з дня його складення шляхом подання апеляційної скарги через Мелітопольський міськрайонний суд.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя:    Т.В.Юрлагіна