Справа № 2-а-996/09/2023
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 грудня 2009 р. м. Куп’янськ
Куп’янський міськрайонний суд Харківської області у складі: головуючого судді – Цендра Н.В., при секретарі Гуляєвій О.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Куп’янського міськрайонного суду Харківської області адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Куп’янському районі Харківської області про визнання бездіяльності Управління Пенсійного фонду України в Куп’янському районі Харківської області у виконанні положень Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» по перерахунку пенсій та зобов’язання перерахувати пенсію, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач, звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Куп’янському районі Харківської області, в якому просив визнати бездіяльність УПФУ в Куп’янському районі Харківської області зробити ОСОБА_1 перерахунок державної додаткової пенсій, як це передбачено ст.ст. 49, 50, 54 п. 4, ст. 67 п. 3 Закону України № 796-ХІІ із змінами – неправомірною. Зобов’язати УПФУ в Куп’янському районі Харківської області зробити ОСОБА_1 перерахунок державної пенсії у розмірі 6 мінімальних пенсій за віком, а також зробити перерахунок додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю у розмірі 50% мінімальної пенсії за віком, як це передбачено ст.ст. 49, 50, 54 п. 4, ст. 67 п. 3 Закону України № 796-ХІІ із змінами, з 01.11.2006 р. по теперішній час, згідно до вимог статті 28 ч. 1 ст. 46 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».
Свої позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що він є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС першої категорії, інвалід третьої групи, захворювання пов’язане з виконанням робіт по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. При цьому позивач зазначив, що він звертався до позивача із заявою про перерахунок його пенсії відповідно до ст.ст. 49, 50, 54 п. 4, 67 п. 3 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Між тим, відповідач необґрунтовано відмовив йому у такому перерахунку.
В судовому засіданні позивач та його представник підтримали позов та просили його задовольнити у повному обсязі. Також позивач зазначив, що про порушення своїх прав він дізнався тільки у 2009 році від знайомих, у зв’язку з чим представник позивача просив поновити строк звернення до суду
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, надав до суду заяву про розгляд справи без його участі, а також надав заперечення на позов, в яких просить суд в задоволенні позову відмовити, посилаючись на те, що відповідно до вимог ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне забезпечення» на які посилається позивач, мінімальний розмір пенсії за віком при наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу, встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму, визначеного законом, для осіб які втратили працездатність. Ч. 3 ст. 28 вищенаведеного Закону встановлено, що мінімальний розмір пенсії за віком, визначений цією статтею, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом. Оскільки позивач отримував пенсію на підставі ст.ст. 50 та 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», то відповідно до положень ч. 4 ст. 54 цього Закону, порядок обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання визначається Кабінетом Міністрів України. Отже, вважає відповідач, сам Кабінет Міністрів України, своїми нормативно-правовими актами, визначає конкретний розмір пенсії, встановлених статтями 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», які виплачуються за рахунок державного бюджету.
Також, відповідач наполягав на відмові в задоволенні позову через пропущення позивачем строку звернення до суду з адміністративним позовом, визначеного ст. 99 КАС України.
Суд, заслухавши позивача та його представника, вивчивши доводи відповідача, дослідивши письмові докази у їх сукупності, приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог, з наступних підстав.
Позивач приймав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС в період з 27 липня 1987 року по 30 вересня 1987 року, є інвалідом 3 групи. Інвалідність позивача пов’язана з наслідками Чорнобильської катастрофи.
ОСОБА_1 звертався до відповідача із заявою про проведення йому перерахунку пенсій, на що отримав відмову.
Відповідно до ч. 1 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їхнього життя і здоров’я, створення єдиного порядку визначення категорії зон радіоактивного забруднення територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту населення визначені та закріплені в Законі України від 28.02.1991 року № 796 «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (надалі по тексту Закон № 796).
В силу ст. 49 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Статтею 54 Закону № 796, яка діяла до прийняття Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» № 107-VI від 28.12.2007 р., тобто до 01.01.2008 року, було передбачено, що у всіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв’язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчим по 3-й групі інвалідності – 6 мінімальних пенсій за віком.
Відповідно до ст. 50 Закону № 796 особам, які є інвалідами 3 групи, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, у розмірі 50 % мінімальної пенсії за віком.
Згідно п. 6 ч. 1 ст. 92 Конституції України виключно законами визначаються, зокрема, основи соціального захисту, а ст. 75 Конституції встановлено, що єдиним органом законодавчої влади в Україні є парламент – Верховна Рада України. Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 796 від 28.02.1991 р. має вищу юридичну силу і виходячи з загальних засад пріоритетності законів над урядовими нормативними актами, саме закони підлягають застосуванню при вирішенні даного спору.
На підставі вищевикладеного суд вважає, що позивач має право на призначення йому пенсії в розмірі, не нижчому 6 мінімальних пенсій за віком, та щомісячної додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров’ю у розмірі 50% мінімальної пенсії за віком. Наявність у позивача такого права є визначальним для вирішення вказаного спору, крім того це право гарантується ч. 2 ст. 46 Конституції України.
Тому суд вважає посилання позивача на те, що КМУ, своїми нормативно-правовими актами, визначає конкретний розмір пенсії, встановлених статтями 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», які виплачуються за рахунок державного бюджету, безпідставними. Оскільки відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з положенням ч. 4 ст. 9 КАС України, у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту, суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Отже, за конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, суд дійшов висновку, що при розмірі пенсії позивачеві застосуванню підлягають ч. 1 ст. 50 та ч. 4 ст. 54 Закону України № 796, а не постанова Кабінету Міністрів України № 1, яка істотно звужує обсяг встановлених законом прав.
Також суд не бере до уваги посилання відповідача на ч. 5 ст. 54 Закону № 796, якою передбачено, що порядок обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається Кабінетом Міністрів України, оскільки надання законодавцем такого права Кабінету Міністрів України, не означає, що останній встановлюючи такий порядок може допустити звуження змісту та обсягу прав позивача, встановлених цим Законом.
Зі ст.ст. 50, 54 Закону № 796 випливає, що під час визначення розміру пенсії та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, за основу їх нарахування береться розмір мінімальної пенсії за віком.
За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами передбаченим ст. 28 Закону України « Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», іншого нормативно-правового акту, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає. У зв’язку з чим суд не бере до уваги положення ч. 3 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», з якої випливає, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом 1 ч. 1 цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсії згідно з цим Законом, оскільки наявність такої норми та відсутність іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії та права на отримання пенсії і щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, як це встановлено ст.ст. 50, 54 Закону № 796.
Відповідно до ч. 3 ст. 67 Закону № 796, яка набрала чинності 31.10.2006 року, у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до ст. 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, особам віднесеним до 1, 2, 3, категорії та розмір щомісячної компенсації сім’ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.
Аналіз зазначеної норми, яка є імперативною, свідчить, що підставою для перерахунку пенсії є встановлення нового прожиткового мінімуму, і цей перерахунок здійснюється з дня встановлення цього мінімуму.
Відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Ст. 65 Закону України «Про державний бюджет України на 2006 рік» передбачено, що на одну особу, яка втратила працездатність, прожитковий мінімум в розрахунку на місяць складає: з 01.01.2006 р. – 350 грн., з 01.04.2006 р. – 359 грн., з 01.10.2006 р. – 366 грн. Згідно вказаної статті мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у такому ж розмірі, тобто з 01.01.2006 р. – 350 грн., з 01.04.2006 р. – 359 грн., з 01.10.2006 р. – 366 грн.
Ст. 62 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» зі змінами від 15.03.2007 р. був затверджений прожитковий мінімум на одну особу, яка втратила працездатність, в розрахунку на місяць: з 01.01.2007 р. – 380 грн., з 01.04.2007 р. – 406 грн., з 01.10.2007 р. – 411 грн.. При цьому дана стаття була доповнена абзацом, яким було встановлено, що для визначення мінімального розміру пенсії за віком відповідно до абзацу першого частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з 1 квітня та з 1 жовтня 2007 року застосовується прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, визначений абзацом п'ятим частини першої цієї статті, збільшений на 1 відсоток.
Ст. 58 Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік» передбачено, що на одну особу, яка втратила працездатність, прожитковий мінімум в розрахунку на місяць складає: з 01.01.2008 р. – 470 грн., з 01.04.2008 р. – 481 грн., з 01.07.2008 р. – 482 грн., 01.10.2008 р. – 498 грн.
П. 28 Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» в редакції від 28.12.2007 р. яка чинна з 01.01.2008 р., у ст.ст. 50 54 Закону № 796 були внесені зміни, а саме зменшений розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, особам віднесеним до категорії 1 інвалідам 3 групи до 15 % мінімальної пенсії за віком (до внесених змін – 50 %), а також встановлено, що у всіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими: для учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році: по 3 групі інвалідності - 180 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність (до змін – 6 мінімальних пенсій).
Зі ст. 54 Закону України «Про державний бюджет України на 2009 рік» вбачається, що у 2009 році прожитковий мінімум на одну особу та для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, встановлено в розмірах, що діяли у грудні 2008 року, тобто прожитковий мінімум на одну особу, яка втратила працездатність у 2009 р. складає – 498 грн.
Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 за №10-рп2008 року, у справі за конституційними поданнями Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень ст.65 розділу 1, пунктів 61, 62, 63, 66 розділу 2, пункту 3 розділу 3 Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" і 101 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень ст. 67 розділу 1, п.п. 1-4, 6-22, 24-100 розділу 2 Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України), визнано таким, що не відповідає Конституції України(є неконституційним) положення п.28 розділу 2 Закону України „Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України".
Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначеного закону, що визнані неконституційними. Рішення Конституційного Суду України є обов'язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене.
Виходячи із системного аналізу зазначених норм законодавства, рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 року та приписів ч.2 ст. 152 Конституції України, суд дійшов висновку, що з 22.05.2008 року УПФУ в Куп'янському районі Харківської області повинен був нараховувати та сплачувати позивачу додаткову пенсію за шкоду заподіяну здоров’ю і державну пенсію, передбачені ст.ст. 50, 54 Закону України № 796, які діяли до 01.01.2008 року, оскільки з моменту ухвалення Конституційним Судом України рішення щодо неконституційності п. 28 розділу 2 Закону України „Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", ця норма втратила чинність та не підлягала застосуванню. Отже, відповідач з 22.05.2008 року мав діяти у відповідності з приписами діючих норм ст.ст. 50, 54 Закону України № 796 нараховувати та здійснювати позивачу виплату додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю у розмірі 50% мінімальної пенсії за віком та державної пенсії у розмірі 6 мінімальних пенсій за віком.
Між тим, у період з 01.01.2008 р. по 22.05.2008 року, тобто до ухвалення зазначеного рішення Конституційним Судом України, відповідач повинен був здійснювати позивачу виплати, передбачені ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в редакції від 01.01.2008 року, з урахування п. 28 розділу 2 Закону України «Про державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», тобто виплачувати додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров’ю у розмірі 15% мінімальної пенсії за віком, та державну пенсію у розмірі 180 % прожиткового мінімуму.
Законом України «Про державний бюджет на 2009рік» дію ст.ст. 50,54 Закону України « Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» не зупинено.
Відповідно до ч.2 ст. 54 ЗУ «Про державний бюджет на 2009рік» розміри соціальних гарантій на 2009р., що визначаються залежно від прожиткового мінімуму, встановлюються відповідними законами України, цим Законом, та нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України.
На підставі вищевикладеного позивачу повинна була нараховуватися пенсія, як інваліда 3 групи внаслідок Чорнобильської катастрофи у наступному розмірі:
з 01 листопада 2006 року по 31 грудня 2006 року - 2196,00 грн. = (366,00 розмір мінімальної пенсії за віком х 6 міні-мальних пенсій за віком згідно ст. 54 ЗУ « Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» );
з 01 січня 2007 року по 31 березня 2007 року - 2280,00 грн.= (380,00 х 6);
з 01 квітня 2007 року по 30 вересня 2007 року - 2460,36 грн. = (410,06 х 6);
з 01 жовтня 2007 року по 31 грудня 2007 року - 2490,66 грн. = (415,1 х 6);
з 01 січня 2008 р. по по 31 березня 2008 р. –846,00 грн. (470,00 х 180% )
з 01 квітня 2008 р. по 21 травня 2008 р. – 865,80 грн. (481,00 х 180%)
з 22 травня 2008 року по 30 червня 2008 року - 2886,36 грн. = (481,00 х 6);
з 01 липня 2008 року по 30 вересня 2008 року - 2892,00 грн. = (482,00 х 6);
з 01 жовтня 2008 року по 03 грудня 2009 року - 2988,00 грн. = (498,00 х 6).
Стосовно щомісячної додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров’ю, то відповідач повинен був виплачувати ОСОБА_1 вказану пенсію у наступному розмірі:
з 01 листопада 2006 року по 31 грудня 2006 року - 183,00 грн. = (366,00 розмір мінімальної пенсії за віком х 50% міні-мальної пенсії за віком згідно ст. 50 ЗУ « Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»);
з 01 січня 2007 року по 31 березня 2007 року - 190,00 грн. = (380,00 х 50%);
з 01 квітня 2007 року по 30 вересня 2007 року - 205,03 грн. = (410,06 х 50%);
з 01 жовтня 2007 року по 31 грудня 2007 року - 207,56 грн. = (415,1 x 50%);
з 01 січня 2008 року по 31 березня 2008 року - 70,50 грн. = (470,00 х 15 %);
з 0 1 квітня 2008 року по 21 травня 2008 року - 72,15 грн. = (481,00 х 15 %);
з 22 травня 008 року по 30 червня 2008 року – 240,50 грн. = (481,00 х 50%);
з 01 липня 2008 року по 30 вересня 2008 року - 241,00 грн. = (482,00 х 50%);
з 01 жовтня 2008 року по 03 грудня 2009 року - 249,00 грн. = (498,00 х 50%).
На підставі вищевикладеного суд прийшов до висновку, що відповідач протиправно відмовив позивачу у перерахунку пенсії, у зв’язку з тим, що оскільки позивачеві слід визначати пенсію виходячи з мінімальної пенсії за віком, яка встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, то в разі збільшення розміру цього прожиткового мінімуму перерахунок пенсії позивачеві повинен проводитись виходячи з нового розміру мінімальної пенсії за віком.
Стосовно позовних вимог, щодо зобов’язання Управління ПФУ в Куп’янському районі в подальшому виплачувати державну пенсію згідно Закону України № 796-ХІІ зі змінами, внесеними до цього закону Законом України від 1.11.2006 р. «Про внесення змін до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 231-У, то суд вважає за необхідне відмовити в даній частині позовних вимог, оскільки суд не може перебирати на себе функції законодавчого органу, і на перед вирішувати розмір державної пенсії.
Щодо строку звернення до адміністративного суду необхідно зазначити наступне.
Ч. 2 ст. 99 КАС України, встановлено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Порушення прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду тривало з 01.11.2006 р. по 01.01.2008 року та триває з 22.05.2008 р. по теперішній час. Як повідомив у судовому засіданні позивач про порушення його прав, він дізнався тільки у 2009 року від своїх знайомих, які також є учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і вже раніше звернулись до суду за захистом своїх прав, у зв’язку з чим суд вважає за необхідне поновити строк позовної давності для звернення до суду з адміністративним позовом.
Відповідно до ст. 4 п. 18 Декрету Кабінету Міністрів «Про державне мито» від 21.01.1993р. громадяни віднесені до 1 та 2 категорії постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, звільнені від сплати державного мита.
На підставі викладеного, керуючись ст. 64, 124, 152 Конституції України, Рішенням КСУ № 10-рп/2008 від 22.05.2008 р., ст.ст. 49, 50, 54, 67 Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», ст.ст. 6-14, 71, 159-163, 167, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –
ПОСТАНОВИВ :
Поновити ОСОБА_1 строк позовної давності для звернення до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Куп’янському районі Харківської області про визнання бездіяльності Управління Пенсійного фонду України в Куп’янському районі Харківської області у виконанні положень Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» по перерахунку пенсій та зобов’язання перерахувати пенсію
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Куп’янському районі Харківської області про визнання бездіяльності Управління Пенсійного фонду України в Куп’янському районі Харківської області у виконанні положень Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» по перерахунку пенсій та зобов’язання перерахувати пенсію – задовольнити частково.
Визнати бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Куп’янському районі Харківської області зробити ОСОБА_1 перерахунок державної і додаткової пенсії, як це передбачено ст.ст. 49, 50, 54, 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» - неправомірною.
Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Куп’янському районі Харківської області здійснити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 перерахунок пенсії у розмірі 6 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії у розмірі 50 % мінімальної пенсії за віком, визначеного ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» та провести відповідні виплати за період з 01.11.2006 р. по 01.01.2008 р. та за період з 22.05.2008 р. по 03.12.2009 р.,
В іншій частині у задоволенні позовних вимог - відмовити.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Куп’янський міськрайонний суд Харківської області шляхом подачі в 10-денний строк з дня виготовлення повного тексту постанови заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 5 ст. 186 КАС України.
Повний текст постанови виготовлений 08 грудня 2009 року.
Суддя: (підпис) ОСОБА_2
З оригіналом згідна:
Суддя Куп’янського міськрайонного
суду Харківської області ОСОБА_2.