Справа № 22ц-2294/08
Головуючий у першій інстанції Гуревський В.К.
Доповідач Фадєєнко А.Ф. Категорія ЦП:
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 липня 2008 року м. Одеса
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області у складі:
головуючого - Фадєєнко А.Ф.,
суддів - Ващенко Л.Г., Вадовської Л.М.
при секретарі - Пачевій Є.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за апеляційними скаргами виконавчого комітету Одеської міської ради на рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 13 грудня 2007 року, комунального підприємства «Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості» на ухвалу Малиновського районного суду м. Одеси від 12 березня 2008 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання права власності та усунення перешкод у здійсненні права власності,
ВСТАНОВИЛА:
29.10.2007 р. ОСОБА_2 звернулась до суду із позовом до ОСОБА_3, зазначивши, що рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 25.04.2006 р. за нею визнано право власності на підсобні нежилі приміщення площею 23,8 кв.м і 22,2 кв.м (колишні квартири №№ 4 і 3), які розташовані у АДРЕСА_1.
26.07.2006 р. позивачка, ОСОБА_4 і ОСОБА_5 продали ОСОБА_3 кв. НОМЕР_1 загальною площею 29,0 кв.м, жилою - 15,9 кв.м, у цьому ж будинку АДРЕСА_1 (нотаріально посвідчений договір купівлі-продажу від 26.07.2006 р.-а.с. 12).
Посилаючись на те, що підсобні нежилі приміщення, власником яких вона є на підставі рішення суду від 25.04.2006 р., реконструйовані, добудовані та прилаштовані під житлові приміщення, позивачка просила суд визнати за нею право на 2-х поверхову кв. НОМЕР_2, у АДРЕСА_1 та заборонити відповідачці ОСОБА_3 перешкоджати у користуванні кв. НОМЕР_2 (а.с. 4-5).
Справа розглянута за участю представника позивачки ОСОБА_6 та відповідачки ОСОБА_3, яка позов визнала (а.с. 84-84а).
Рішенням суду від 13.12.2007 р. визнано за позивачкою право власності на відбудовану та реконструйовану кв. НОМЕР_2, у АДРЕСА_1, яка складається із 4-х кімнат жилою площею 57,3 кв.м, загальною площею 116,6 кв.м.
Суд заборонив відповідачці вчиняти будь-які дії, що перешкоджають позивачці користуватися кв. НОМЕР_2 (а.с. 85-85 зворот).
05.03.2008 р. ОСОБА_2 звернулась до суду із заявою про роз'яснення рішення суду, в якій просила суд зобов'язати КП "ОМБТІ та РОН" здійснити реєстрацію права власності на спірну квартиру (а.с. 86).
12.03.2008 р. суд постановив ухвалу, якою роз'яснив рішення суду від 13.12.2007 р., зобов'язавши КП "ОМБТІ та РОН" зареєструвати за ОСОБА_2 право власності на кв. НОМЕР_2.
В апеляційних скаргах виконавчий комітет Одеської міської ради і КП "ОМБТІ та РОН" просять рішення та ухвалу суду скасувати, а справу направити на новий розгляд, посилаючись на те, що суд вирішив питання про права і обов'язки апелянтів, не притягнувши їх до участі у справі. Постановляючи ухвалу про роз'яснення рішення суду, суд вийшов за межи заявлених вимог, змінивши зміст рішення, що є неприпустимо.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, яка доповіла зміст рішення, що оскаржено, доводи апеляційних скарг, межі, в яких повинні здійснюватись перевірка рішення, встановлюватися обставини і досліджуватися докази, учасників процесу, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Вирішивши спір між сторонами: позивачкою ОСОБА_2 і відповідачкою ОСОБА_3в. та визнавши за позивачкою право власності на самовільно збудовану спірну квартиру, суд першої інстанції виходив із норм ст. 331 ЦК України про набуття права власності на новостворене майно.
З висновками суду погодитися неможливо, оскільки вони зроблені з грубим порушенням норм матеріального та процесуального права.
За змістом ст. 376 ч.1 ЦК України, житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.
Відповідно до ст. 26 п.34 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", до виключної компетенції міських рад, зокрема, відноситься вирішення питань регулювання земельних відносин відповідно до закону.
Законом, ст. ст. 125, 126 ЗК України, визначено, що право власності або право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою та його державної реєстрації і таке право посвідчується державним актом.
Із матеріалів справи вбачається, що із підсобних приміщень першого поверху розміром 23,3 кв.м і 22, 2 кв.м у АДРЕСА_1, на які рішенням суду від 25.04.2006 р. визнано право власності за позивачкою (а.с. 8-9), ОСОБА_2 самовільно збудувала 2-х поверховий флігель (літ. Б), який входить у склад жилого АДРЕСА_1 (а.с. 41-48). Жилі приміщення першого поверху складаються із 2-х жилих кімнат площею 28,7 кв.м, 2-х кухонь - студії -35,4 кв.м, кухні - 7,6 кв.м, 3-х санвузлів - 7,6 кв.м, 3 кв.м і 4 кв.м; всього - 80 кв.м.
На другому поверсі розташовані 2 жилі кімнати площею 28,6 кв.м, підсобне приміщення - 4,7 кв.м., коридор - 1 кв.м.
Жила площа самовільно збудованої квартири - 57 кв.м., підсобна - 59,1 кв.м., загальна - 116,4 кв.м. (а.с. 46).
Із 80 кв.м самовільно збудованих приміщень першого поверху кв. НОМЕР_2 частина цих приміщень знаходиться на земельній ділянці, власником якої є територіальна громада м. Одеси в особі Одеської міської ради.
Суд вирішуючи, спір, не залучив до участі у справі Одеську міську раду, виключною компетенцією якої є вирішення питань регулювання земельних відносин на території міста Одеси, не зважаючи на те, що рішення суду впливає на права і обов'язки Одеської міської ради.
Згідно ст. 31 ч. 1 п. "б", п. п.1, 3 та ст. 31 ч. 2 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", до відання виконавчих органів міських рад належать повноваження щодо прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів; здійснення в установленому порядку державного контролю за дотриманням законодавства, затвердженої містобудівної документації при плануванні та забудові відповідних територій, зупинення у випадках, передбачених законом, будівництва, яке проводиться з порушенням містобудівної документації і проектів окремих об'єктів, а також може заподіяти шкоду навколишньому середовищу; видача забудовникам архітектурно-планувальних завдань та технічних умов проектування, будівництво, реконструкцію будинків і споруд, благоустрій територій.
Тому, належним відповідачем у справі про визнання права власності на самочинно збудоване (реконструйоване) нерухоме майно, окрім районної адміністрації, яка здійснює контроль за самочинним будівництвом і на території якої знаходиться самочинно збудований (реконструйований) будинок, є також і виконавчий комітет Одеської міської ради.
Виконавчий комітет Одеської міської ради і Малиновська районна адміністрація Одеської міської ради також не залучені судом до участі у справі, хоча рішення суду впливає на їхні права та обов'язки.
Відповідно ст. 311 ч. 1 п. 4 ЦПК України, рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо суд вирішив питання про права і обов'язки осіб, які не брали участі у справі.
Вирішення судом питань щодо прав і обов'язків Одеської міської ради, виконкому Одеської міської ради та Малиновської районної адміністрації Одеської міської ради, які не притягнути судом до участі у справі, в силу ст. 311 я. 1 п. 4 ЦПК України є безумовною підставою для скасування рішення суду.
Застосувавши норми ст. 331 ч. 2 абз. 1 ЦК України про набуття права власності на новостворене майно, суд першої інстанції не звернув увагу на зміст абзаців 2 і 3 цієї норми закону, в яких зазначено, що, якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації.
Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.
Суд юридичну сутність правовідносин сторін не з'ясував та норми закону, які їх регулюють і стосуються самовільно збудованої квартири на самовільно зайнятої земельній ділянці, не встановив.
Тому рішення суду, яке постановлено з порушенням норм матеріального і процесуального права, підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд.
Підлягає скасуванню і ухвала суду від 12.03.2008 р. про роз'яснення рішення суду, якою суд у порушення ст. 311 ч. 1 п. 4 ЦПК України вирішив питання про права і обов'язки КП "ОМБТІ та РОН", не притягнувши його до участі у справі, зобов'язав зареєструвати за ОСОБА_2 право власності на спірну квартиру (а.с. 88 - 88 зворот),.
При новому розгляді справи суду слід встановити коло осіб, які повинні приймати участь у справі, з'ясувати юридичну сутність правовідносин сторін, встановити норми матеріального закону, які їх регулюють, та в залежності від здобутих фактичних даних постановити законне, обгрунтоване і справедливе рішення.
Керуючись ст. ст. 303, 307 ч.1 п.5, 307 ч. 2 п. 4, 311 ч.1 п.4, 312 ч. 1 п.3, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області,
УХВАЛИЛА:
Апеляційні скарги виконавчого комітету Одеської міської ради та комунального підприємства «Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості» - задовольнити.
Рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 13 грудня 2007 року та ухвалу цього ж суду від 12 березня 2008 року скасувати, а справу направити на новий розгляд до того ж суду, іншим суддею.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення.
Ухвала апеляційного суду може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з моменту її проголошення.