Справа № 2-2609/2009 рік
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
09 грудня 2009 року Куп”янський міськрайонний суд Харківської області
в складі: головуючого-судді – Цендра Н.В.,
при секретарі - Гуляєвій О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Куп”янську цивільну справу за позовною заявою Харківського обласного комунального підприємства «Дирекція розвитку інфраструктури території» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за фактично спожиту теплову енергію, -
В С Т А Н О В И В :
Позивач - Харківське обласне комунальне підприємство «Дирекція розвитку інфраструктури території» звернулось до Куп'янського міськрайонного суду Харківської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за фактично спожиту теплову енергію, посилаючись на те, що відповідач мешкає за адресою: АДРЕСА_1, склад сім»ї – 2 людини, згідно довідки, споживав з 01.01.2006 року теплову енергію, але своєчасно за неї не сплачував, внаслідок чого за період з 01.01.2006 року по 01.10.2009 року виникла заборгованість за фактично спожиту теплову енергію в розмірі 4 431,84 грн..
За рішенням ХХ сесії ІV скликання від 20.12.2005 року Куп’янська міська рада надала згоду на закріплення комунального майна тепло виробничого господарства на праві господарського відання за Харківським обласним комунальним підприємством «Дирекція розвитку інфраструктури території». ХОКП «Дирекція розвитку інфраструктури території» є виробником послуг з теплопостачання в м. Куп’янську, смт. Ківшарівка, смт. Куп’янськ-Вузловий і населених міст Куп'янського району з 01.01.2006 року. Відповідачу ХОКП «Дирекцією розвитку інфраструктури території» була належним чином зроблена пропозиція укласти договір про надання послуг з теплопостачання, але відповідач відмовився укласти даний договір, що підтверджується ОСОБА_2 про відмову в укладенні договору. Фактичне надання теплової енергії споживачу підтверджується актом підключення будинку до центрального теплопостачання.
На пропозицію позивача погасити добровільно заборгованість, відповідач не реагував, тому позивач просить у судовому порядку здійснити стягнення суми заборгованості за фактично спожиту теплову енергію на їх користь з відповідача та судові витрати по справі.
У судовому засіданні представник позивача свої позовні вимоги підтримав і просив суд їх задовольнити.
Відповідач ОСОБА_2 у судовому засіданні проти заявлених позовних вимог ХОКП «Дирекції розвитку інфраструктури території» заперечував, посилаючись на те, що позивачем неналежним чином надавались послуги з теплопостачання, у зв’язку з чим він вимушений був обігрівати свою квартиру за допомогою електрообігрівачів. Крім того зазначив, що договір між ним та ХОКП «ДРІТ» не був укладений, а тому на його думку відсутні правові підстави стягнення з нього заборгованості за тепло, оскільки ці обов»язки виникають тільки з договору. Також просив застосувати строк позовної давності стосовно заявлених позовних вимог позивача.
Перевіривши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, та доводи відповідача, дослідивши письмові докази, суд встановив наступне.
Відповідач мешкає за адресою : Харківська область, м. Куп’янськ, пл.. ЖовтневаАДРЕСА_2, склад сім’ї – 2 людини, згідно довідки з місця проживання.
Відповідно до ч.2 ст.24 Закону України "Про теплопостачання" основними обов'язками споживача теплової енергії є своєчасне укладання договору з теплопостачальною організацією на постачання теплової енергії. Однак в порушення даної норми відповідачем не був укладений даний договір. Натомість відповідач за період з січня 2006 року по 01.10.2009 року за вказаною вище адресою фактично споживав теплову енергію, без укладання з позивачем договору, але своєчасно за надані послуги не сплачував, у зв’язку з чим за вказаний період, утворилась заборгованість за теплову енергію в розмірі 4 431 грн. 84 коп.
Згідно до ст. 3 Закону України від 24 червня 2004 року № 1875-IV «Про житло-комунальні послуги» споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Цивільні права та обов'язки між ХОКП «ДРІТ» та відповідачем виникли відповідно до Закону України «Про теплопостачання» та Постанови Кабінету Міністрів України від 21.07.2005р. № 630 «Про затвердження Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води й водовідведення...», якими обумовлений обов'язок споживача укласти такий договір, а теплопостачальна організація, яка здійснює надання такої послуги через приєднану систему центрального тепло забезпечення, позбавлена як технічної можливості, так і права ( ст.19 Закону України "Про теплопостачання" ) відмовити споживачу теплової енергії в забезпеченні його тепловою енергією за наявності технічних можливостей на приєднання споживача до теплової мережі. Фактичне надання теплової енергії споживачу підтверджується довідкою про приєднання будинку до центрального теплопостачання. Також передбачений обов'язок відповідача щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію, а саме: розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць, плата за послуги повинна вноситись щомісяця не пізніше - 20 числа, що настає за розрахунковим, якщо договором не встановлено інший строк, - за нормами і тарифами, встановленими обласними державними адміністраціями, вказана плата повинна вноситися своєчасно.
Крім того, Законом України "Про захист прав споживачів" відповідно до ч.7 ст. 1 передбачено, що договір – це усний чи письмовий правочин між споживачем і продавцем (виконавцем) про якість, терміни, ціну та інші умови, за яких реалізується продукція. Підтвердження вчинення усного правочину оформляється квитанцією, товарним чи касовим чеком, квитком,талоном або іншим документом, тобто з цього можна зробити висновок, що між позивачем і відповідачами виникли правовідносини на підставі усного правочину, оскільки відповідачі отримувала квитанції про оплату за теплову енергію.
Відповідно до вказаних вище Правил про надання послуг, такі послуги надаються відповідно до умов договору. Однак це не свідчить про те, що за відсутності такого договору відповідач має право безоплатно користуватися послугами, які фактично надаються. Це пояснюється ст. 11 ЦК України, згідно якої цивільні права та обов'язки виникають не лише з підстав, передбачених законодавством, а й з дій громадян.
Такими діями відповідача є фактичне користування послугами, які надаються позивачем, внаслідок чого відповідно до ст.ст. 509, 526 ЦК України у нього виникли зобов'язання сплатити за отримані послуги відповідно до наведених норм Правил надання населенню вказаних вище послуг. Належних доказів про те, що позивач, відповідачу послуги не надавав чи надавав неналежної якості, у порушенні ст. 60 ЦПК України, до суду не надано. Оскільки статтею 18 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24.06.2004р. № 1875-ІV визначено, що у разі порушення виконавцем умов договору споживач має право викликати його представника для складання та підписання акта-претензії споживача, в якому зазначаються строки, види, показники порушень тощо. Акт-претензія складається споживачем та представником виконавця і скріплюється їхніми підписами. У разі неприбуття представника виконавця в погоджений умовами договору строк або необгрунтованої відмови від підписання акта-претензії він вважається дійсним, якщо його підписали не менш як два споживачі. Акт-претензія споживача подається виконавцю, який протягом трьох робочих днів вирішує питання про перерахунок платежів або видає споживачу обгрунтовану письмову відмову в задоволенні його претензій. З цього виходить що належним доказом надання неякісних послуг з теплопостачання є акт-претензія, в нашому випадку до суду не надано належним чином оформлених актів-претензій за адресою АДРЕСА_3, і як повідомив відповідач у судовому засіданні вказаних актів-претензій в нього не має.
Що стосується пояснень ОСОБА_2 про те, що він просив відключити його від ЦСО, то суд не бере їх до уваги, оскільки доказів звернення його до Куп’янської міжвідомчої комісії міськвиконкому з заявою про надання дозволу на відключення від центральної системи теплопостачання, у порушення ст. 60 ЦПК України, суду не надано.
Відповідно до ст. 256 ЦК України, позовна давність – це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Згідно ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. З розрахунку заборгованості відповідача перед позивачем за вказані послуги вбачається, що заборгованість нарахована з 01.01.2006 року, тобто на момент звернення позивача з даним позовом до суду сплив строк позовної давності.
В силу ст. 267 ЦК України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Таким чином, заява позивача про застосування строку позовної давності підлягає задоволенню, а вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості за послуги з теплопостачання підлягає частковому задоволенню, тобто за період з 01.10.2006 року по 01.10.2009 року та становить 4037 грн. 47 коп.
Згідно ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено
Відповідно до Рішення Куп’янської міської ради від 14.01.2009 р. позивача звільнено від сплати судового збору. Тому суд стягує з ОСОБА_1 судовий збір пропорційно до задоволеної частини вимог: 4 431,84 грн. : 4037,47 грн.= 1,01 ; судовий збір = 51 : 1,01 = 50,50 грн. в доход держави; витрати на інформаційно-технічне забезпечення = 30 грн. : 1,01 = 29,70 грн. в повернення позивачу витрат понесених ним при зверненні до суду.
Керуючись ст. ст.10,11,60,88,209,212-215 ЦПК України, ст. ст. 11, 509, 526 ЦК України, ст. 64 ЖК України, ст. 1 Закону України "Про захист прав споживачів", ст.ст. 19,24 Закону України "Про теплопостачання", ст. ст. 3,20 Закону України від 24 червня 2004 року № 1875-IV «Про житло-комунальні послуги», Постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005р. № 630 «Про затвердження Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води й водовідведення...», суд, -
В И Р І Ш И В :
Позовну заяву Харківського обласного комунального підприємства «Дирекція розвитку інфраструктури території» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за фактично спожиту теплову енергію – задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Харківського обласного комунального підприємства «Дирекція розвитку інфраструктури території» заборгованість за фактично спожиту теплову енергію за період з 01.10.2006 року по 01.10.2009 року в розмірі 4037 грн. 47 коп., в повернення витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи в суді в розмірі 29,70 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 50,50 грн.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через Куп’янський міськрайонний суд Харківської області шляхом подачі в 10-денний строк з дня виготовлення повного тексту рішення, заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.
Повний текст рішення виготовлений 11 грудня 2009 р.
Суддя: (підпис) ОСОБА_3
З оригіналом згідна:
Суддя: Н.В. Цендра