КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@kia.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" лютого 2018 р. Справа№ 910/9916/17

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Буравльова С.І.

суддів: Власова Ю.Л.

Андрієнка В.В.

секретар Ковальчук Р.Ю.

за участю

представників: позивача - Качмар О.Й.

відповідача-1 - Поберецький С.Д.

відповідача-2 - не з'явились

розглянувши апеляційну скаргу Енергетичної митниці ДФС

на рішення Господарського суду м. Києва від 27.09.2017 р. (повне рішення складено 04.10.2017 р.)

у справі № 910/9916/17 (суддя - Курдельчук І.Д.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СВГ Плюс"

до 1. Енергетичної митниці ДФС

2. Державної казначейської служби України

про стягнення 4424463,07 грн

В С Т А Н О В И В :

У червні 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю "СВГ Плюс" (далі - позивач) звернулося з позовом до Енергетичної митниці ДФС (далі - відповідач) про стягнення з відповідача 4 424 463,07 грн шкоди, завданої неправомірними рішеннями, діями та бездіяльністю посадових та службових осіб відповідача.

Вимоги позивача обґрунтовані тим, що внаслідок порушення відповідачем вимог чинного митного законодавства України, Товариству з обмеженою відповідальністю «СВГ Плюс» було завдано шкоди, зокрема, відповідачем було повідомлено позивача про необхідність взяття проб з перевищенням строку встановленого частиною першою статті 255 Митного кодексу України та відповідач безпідставно (незаконно) утримував товар після подачі позивачем тимчасових митних декларацій для випуску товару, проби якого було взято для проведення досліджень, до одержання результатів досліджень, не оформляючи тимчасові митні декларації.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 27.09.2017 р. у справі № 910/9916/17 позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з рішенням Господарського суду м. Києва від 27.09.2017 р., Енергетична митниця ДФС подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення місцевого господарського суду та прийняти нове рішення про повну відмову у задоволенні позову.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального права та неповно з'ясувано обставини справи.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, відповідач посилається на те, що взяття проб було здійснено на виконання вмотивованого рішення керівника без порушення вимог чинного законодавства України. Крім того, відповідач виконував законне доручення ГУ БКОЗ СБУ, яке за своєю формою відповідало вичерпному переліку підстав, за наявності яких може проводитися огляд (переогляд) товарів, транспортних засобів комерційного призначення митними органами України та містило всю необхідну інформацію для того, щоб провести огляд товару для виявлення у складі товару отруйних/сильнодіючих речовин, яке є доказом у рамках кримінального провадження від 16.11.2016 р. № 22016220000000238, тому такий товар не підлягає випуску до завершення встановлення такої інформації у рамках кримінального провадження. Також скаржник посилався на те, що вмотивованими рішеннями у розумінні статті 356 МК України є резолюції керівників, які містяться на листах-зверненнях (від 22.12.2016 р., від 04.01.2017 р., від 06.01.2017 р., від 14.01.2017 р., від 16.01.2017 р.) та службових записках (від 26.12.2017 р., від 04.01.2017 р.).

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 30.10.2017 р. апеляційну скаргу прийнято до провадження у складі колегії суддів: Буравльов С.І. (головуючий), Андрієнко В.В., Власов Ю.Л., а також призначено до розгляду на 23.11.2017 р.

У судовому засіданні 23.11.2017 р. оголошено перерву до 12.12.2017 р.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 12.12.2017 р. відкладено розгляд справи № 910/9916/17 до 16.01.2018 р. та залучено до участі у справі Державну казначейську службу України у якості іншого відповідача.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 16.01.2018 р. у судовому засіданні оголошено перерву до 23.01.2018 р.

До суду 23.01.2018 р. представником Енергетичної митниці ДФС подано заяву про відвід судді Буравльова С.І. у розгляді даної справи.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 23.01.2018 р. провадження у справі № 910/9916/17 зупинено на підставі п. 5. ч. 1 ст. 228 ГПК України та передано матеріали справи для здійснення визначення складу судової колегії та розгляду вищевказаної заяви про відвід.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.01.2018 р. заяву Енергетичної митниці ДФС про відвід судді Буравльова С.І. передано на розгляд колегії суддів у складі: Руденко М.А. (головуючий суддя), Пономаренко Є.Ю., Дідиченко М.А.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 31.01.2018 р. у задоволенні заяви Енергетичної митниці ДФС про відвід судді Буравльова С.І. у справі № 910/9916/17 відмовлено.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 06.02.2018 р. було поновлено провадження у справі № 910/9916/17 та призначено її розгляд на 20.02.2018 р.

13.02.2018 р. через канцелярію суду від відповідача надійшли додаткові пояснення, до яких додано додаткові копії документів, відсутні у матеріалах справи.

Стосовно вказаного клопотання відповідача-1 колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч. ч. 3, 4, 8 ст. 80 ГПК України відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Згідно з ч. 3 ст. 269 ГПК України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.

Враховуючи те, що відповідач-1 подав нові докази без обґрунтування неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього, судова колегія дійшла висновку про відмову у прийнятті цих доказів.

19.02.2018 р. від позивача надійшло клопотання про застосування до відповідача-1 заходів процесуального примусу, зокрема, стягнення з Енергетичної митниці ДФС в дохід державного бюджету штрафу у розмірі 17 620,00 грн.

Розглянувши у судовому засіданні вказане клопотання позивача, судова колегія дійшла висновку про відмову в його задоволенні, оскільки відсутні, передбачені ст. 135 ГПК України, підстави для застосування штрафу до відповідача-1.

У судове засідання 20.02.2018 р. представник відповідача-2 вкотре не з'явився, хоча був повідомлений про час і місце розгляду справи належним чином. Будь-яких доказів поважності причин відсутності зазначеного представника суду не надано.

Колегія суддів зазначає, що неявка у судове засідання вказаного представника не перешкоджає розгляду апеляційної скарги. Подальше відкладення призведе до затягування розгляду скарги, а тому постанова приймається за наявними в справі матеріалами, яких достатньо для повного та об'єктивного розгляду.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача-1, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «СВГ Плюс» є суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності та здійснює імпорт скрапленого вуглеводного газу та світлих нафтопродуктів на підставі укладених з нерезидентами зовнішньоекономічних договорів.

Так, у грудні 2016 - січні 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю «СВГ Плюс» на підставі укладених з "TARONE TRADE" LLP (Великобританія) контрактів від 16.04.2015 р. № 150416-LPG, від 12.01.2016 р. № 160112-LPG, від 16.11.2016 р. № 161116-Petrol, від 28.05.2015 р. № 150528-Petrol, рахунків, накладних, імпортувало на територію України скраплений вуглеводний газ, дизельне паливо та бензин у кількості: 1 453,730 т скрапленого вуглеводного газу, 295,575 т дизельного палива та 100,800 т бензину.

Встановлено, що з 15.12.2016 р. по 14.01.2017 р. на митних постах відповідача-1 було зупинено митне оформлення товару за вказаними контрактами, а саме:

- 15.12.2016 р. на митному посту "Куп'янськ-енергетичний" - скраплений газ в кількості 243,850 т, поставлений (ввезений на митну територію України) на підставі додатку від 12.12.2016 р. № 116 до контакту від 16.04.2015 р. № 150416- LPG, комерційного інвойсу від 13.12.2016 р. № 1213-СІ, залізничної накладної № 22530719 з датою прибуття 14.12.2016 р., відомості вагонів, паспортів якості виробника від 05.12.2016 р. №№ 121-2-12-16, 122-2-12-16, 152-2-12-16, 153-2-12-16, 154-2-12-16, 155-2-12-16, сертифікату відповідності UA1.185.0033916-16 з терміном дії з 19.08.2016 р. по 18.08.2017 р.;

- 17.12.2016 р. на митному посту "Куп'янськ-енергетичний" - скраплений газ в кількості 100,800 т, поставлений (ввезений на митну територію України) на підставі додатку від 14.12.2016 р. № 51 до контакту від 14.12.2016 р. № 160112-LPG, комерційного інвойсу/рахунку від 15.12.2016 р. № 1215-СІ, залізничних накладних №№ 22536793, 22536787, 22536781 з датою прибуття 15.12.2016 р., паспортів якості виробника від 10.12.2016 р. №№ 18238, 18260, 18261, сертифікату відповідності UА.185.0029219-16 з терміном дії з 09.06.2016 р. по 08.06.2017 р.;

- 21.12.2016 р. на митному посту "Полтава-енергетичний" - скраплений газ у кількості 185,680 т, поставлений (ввезений на митну територію України) на підставі додатку від 14.12.2016 р. № 117 до контракту від 16.04.2015 р. № 150416-LPG, комерційного інвойсу/рахунку від 15.12.2016 р. № 1215-СІ, рахунку від 07.12.2016 р. № 018/ГПТ, залізничної накладної № 22520936 з датою прибуття 21.12.2016 р., відомості вагонів, декларації на товари ЭК 10 ЭД 10006110/071216/0021734, сертифікату якості від 06.12.2016 р. № 424, сертифікату відповідності UA1.185.0041388-16 з терміном дії з 20.12.2016 р. по 30.11.2017 р.;

- 26.12.2016 р. на митному посту "Полтава-енергетичний" - скраплений газ у кількості 196,700 т, поставлений (ввезений на митну територію України) на підставі додатку від 15.12.2016 р. № 119 до контакту від 16.04.2015 р. № 150416-LPG, комерційного інвойсу/рахунку від 19.12.2016 р. № 1219-СІ, дорожніх відомостей (залізничних накладних) №№ 22557654, 22557649,22557645, 22557638,22557630, 22557627 з датою прибуття 23.12.2016 р., рахунку від 14.12.2016 р. № 12/2016/45, паспортів якості виробника від 14.12.2016 р. №№ 18443, 18442, 18441, 18440, 18439, 18438, сертифікату відповідності UA1.185.0029219-16 з терміном дії з 09.06.2016 р. по 08.06.2017 р.;

- 04.01.2017 р. на митному посту "Полтава-енергетичний" - скраплений газ у кількості 105,850 т, поставлений (ввезений на митну територію України) на підставі додатку від 22.12.2016 р. № 53 до контакту від 14.12.2016 р. № 160112-LPG, комерційного інвойсу від 26.12.2016 р. № 1226-СІ, залізничних накладних №№ 22595210, 22595205, 22595314, декларації на товари ЭК 10 ЭД 10006110/211216/0022988, рахунку від 21.12.2016 р. № 12/2016/81, паспортів якості виробника від 21.12.2016 р. №№ 18847, 18848, 18849, декларації на товари № 14315/120117/0000236, дорожньої відомості №21233636 з відомістю вагонів, сертифікату відповідності UA1.185.0029219-16 з терміном дії з 09.06.2016 р. до 08.06.2017 р.;

- 04.01.2017 р. на митному посту "Київ-енергетичний" - скраплений газ у кількості 205,700 т, поставлений (ввезений на митну територію України) на підставі додатку від 26.12.2016 р. № 121 до контакту від 16.04.2015 р. № 150416-LPG, комерційного інвойсу/рахунку від 27.12.2016 р. № 1227-СІ, залізничної накладної № 22620973 з датою прибуття 03.01.2017 р., відомості вагонів, інвойсу від 26.12.2016 р. № 250610/89, паспортів якості виробника від 25.12.2016 р. №№ 1188, 1189, сертифікату відповідності UA1.185.0033768-16 з терміном дії з 17.08.2016 р. до 14.08.2017 р.;

- 06.01.2017 р. на митному посту "Київ-енергетичний" - скраплений газ у кількості 207,000 т поставлений (ввезений на митну територію України) на підставі додатку від 26.12.2016 р. № 120 до контакту від 16.04.2015 р. № 150416-LPG, комерційного інвойсу/рахунку від 26.12.2016 р. № 1226-СІ, залізничної накладної № 22620908 з датою прибуття 05.01.2017 р., відомості вагонів, інвойсу від 26.12.2016 р. № 250610/88, паспортів якості виробника від 25.12.2016 р. №№ 1188, 1187, сертифікату відповідності UA1.185.0033768-16 з терміном дії з 17.08.2016 р. до 14.08.2017 р.;

- 15.01.2017 р. на митному посту "Київ-енергетичний" - дизельне паливо у кількості 295,575 т, поставлений (ввезений на митну територію України) на підставі додатку № 2 до контакту від 16.11.2016 р. № 161116-Petrol, комерційного інвойсу від 12.01.2017 р. № 0112-СІР, залізничної накладної № 21158853 з датою прибуття 14.01.2017 р., відомості вагонів, декларації на товари ЭК 10 ЭД 07228/120117/0000265, паспорту якості виробника від 10.01.2017 р. № 42, рахунку від 12.01.2017 р. № 50, сертифікату відповідності UA1.185.0040520-16 з терміном дії з 07.12.2016 р. до 04.03.2017 р.;

- 14.01.2017 р. на митному посту "Коростень-енергетичний" - бензин у кількості 105,800 т, поставлений (ввезений на митну територію України) на підставі додатку від 12.01.2017 р. № 96 до контракту від 28.05.2015 р. № 150528-Petrol, комерційного інвойсу/рахунку від 12.01.2017 р. № 0112-СІР, залізничної накладної № 21233636 з датою прибуття 13.01.2017 р., паспорту якості виробника від 11.01.2017 р. № 52, рахунку-фактури від 12.01.2017 р. № 3076-2/01, декларації на товари № ЭК 10 ЭД 14315/120117/0000236, сертифікату відповідності UA1.145.0000547-17 з терміном дії з 20.01.2017 р. до 19.01.2018 р.

Для митного оформлення вказаного товару позивачем були подані такі митні декларації: IM 40 ДЕ 903060000/2016 на вантаж - вуглеводневий скраплений газ в кількості 243,850 т, якій в подальшому було присвоєно № 903060000/2016/013280; IM 40 ДЕ 903060000/2016 на вантаж - вуглеводневий скраплений газ в кількості 100,800 т, якій було присвоєно № 903060000/2016/013350; IM 40 ДЕ на вантаж - вуглеводневий скраплений газ в кількості 185,680 т, якій було присвоєно № 903080000/2016/002589; IM 40 ДЕ на вантаж - вуглеводневий скраплений газ в кількості 196,700 т, якій було присвоєно № 903080000/2016/002628; IM 40 ДЕ на вантаж - вуглеводневий скраплений газ в кількості 105,850 т, якій було присвоєно № 903080000/2017/000004; IM 40 ТН на вантаж - вуглеводневий скраплений газ в кількості 205,700 т, якій було присвоєно № 903010000/2017/000042; IM 40 ТН на вантаж - вуглеводневий скраплений газ в кількості 207,000 т, якій було присвоєно № 903010000/2017/000093; IM 40 ДЕ 903010001/2017/ на вантаж - паливо дизельне у кількості 295,575 т, якій було присвоєно № 903010001/2017/000167; IM 40 ДЕ 903020001/2017 на вантаж - бензин у кількості 105,800 т, якій було присвоєно № 903020001/2017/000787.

Після подачі вказаних митних декларацій, Товариство з обмеженою відповідальністю «СВГ Плюс» отримало повідомлення від митних постів "Куп'янськ-енергетичний", "Полтава-енергетичний", "Київ-енергетичний" та "Коростень-енергетичний" про необхідність проведення митних процедур № 905-3 "Взяття проб (зразків) товарів для проведення досліджень (аналізу, експертизи) з метою встановлення характеристик, визначальних для класифікації товарів згідно УКТ ЗЕД", та № 201-1 "Проведення ідентифікаційного митного огляду - без розкриття пакувальних місць і без обстеження транспортного засобу", сформованих (згідно з повідомленнями) за результатами проведення контролю із застосуванням АСАУР (Автоматизованої системи аналізу та управління ризиками).

Проби поставленого позивачу товару посадовими особами митних постів було взято 23.12.2016 р., 28.12.2016 р., 10.01.2017 р., 11.01.2017 р., 16.01.2017 р. та 17.01.2017 р.

Після взяття посадовими особами Енергетичної митниці ДФС проб (зразків) товару для проведення досліджень (аналізу, експертизи) з метою встановлення характеристик, визначальних для класифікації товарів згідно УКТ ЗЕД, позивач подав відповідачу-1 тимчасові митні декларації IM 40 ТН (звернувся до митних постів для оформлення тимчасових митних декларацій 23.12.2016 р., 24.12.2016 р., 28.12.2016 р., 11.01.2017 р., 16.01.2017 р., 17.01.2017 р.) для здійснення випуску поставленого Товариству з обмеженою відповідальністю «СВГ Плюс» товару до одержання результатів досліджень (аналізів, експертиз).

Разом з тим, відповідач-1 повідомив позивача, що завершення митного оформлення товару буде проведено після експертних досліджень на предмет наявності отруйних/сильнодіючих речовин, і що дозвіл на випуск товару не може бути наданий, через те, що згідно з листом ГУ БКОЗ СБУ від 22.12.2016 р. № 14/4/1-26330 наявна інформація щодо можливого вмісту в складі товару отруйних/сильнодіючих речовин.

Після завершення проведення експертних досліджень, позивача було ознайомлено з висновками Управління експертиз та досліджень хімічної та промислової продукції Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень ДФС України, а саме:

- 18.01.2017 р. - з висновком від 17.01.2017 р. № 142005701-0082 за результатами проведених досліджень взятих проб (зразків) товару (скрапленого газу) від партії у кількості 243,850 т;

- 18.01.2017 р. - з висновками: від 17.01.2017 р. № 142005701-0080 за результатами проведених досліджень взятих проб (зразків) товару (скрапленого газу) від партії у кількості 100,800 т; від 17.01.2017 р. № 142005701-0077 за результатами проведених досліджень взятих проб (зразків) товару (скрапленого газу) від партії у кількості 185,68 т; від 17.01.2017 р. № 142005701-0083 за результатами проведених досліджень взятих проб (зразків) товару (скрапленого газу) від партії у кількості 196,700 т;

- 21.01.2017 р. - з висновками: від 20.01.2017 р. № 142005701-0136 за результатами проведених досліджень взятих проб (зразків) товару (скрапленого газу) від партії у кількості 205,700 т; від 20.01.2017 р. № 142005701-0135 за результатами проведених досліджень митних проб (зразків) товару (скрапленого газу) від партії у кількості 207,000 т;

- 03.02.2017 р. - з висновком від 02.02.2017 р. № 142005701-0184 за результатами проведених досліджень взятих проб (зразків) товару (бензину) від партії у кількості 105,800 т;

- 07.02.2017 р. - з висновком від 07.02.2017 р. № 142005701-0235 за результатами проведених досліджень взятих проб (зразків) товару (дизельного палива) від партії у кількості 295,575 т;

- 09.02.2017 р. - з висновком від 09.02.2017 р. № 142005701-0250 за результатами проведених досліджень взятих проб (зразків) товару (скрапленого газу) від партії у кількості 105,850 т.

Не зважаючи на отримання висновків проведених досліджень, якими було спростовано припущення щодо наявності у товарі позивача отруйних/сильнодіючих речовин, відповідач-1 не завершив митне оформлення товару та протягом місяця продовжував утримувати (не випускати у вільний обіг) поставлений Товариству з обмеженою відповідальністю «СВГ Плюс» товар на території митного контролю, не приймаючи при цьому будь-яких рішень щодо митного оформлення товару чи відмови у митному оформленні товарів, не проводячи при цьому жодних додаткових митних формальностей чи процедур.

Так, митне оформлення поставленого позивачу товару (7 партій скрапленого газу, партії дизельного палива та партії бензину) відповідач-1 завершив, поставлений позивачу товар був випущений у вільний обіг лише з 20.02.2017 р. по 22.02.2017 р.

Спір у справі виник у зв'язку з тим, що внаслідок порушення відповідачем-1 вимог чинного митного законодавства України, на думку позивача, останньому було завдано шкоди у розмірі 4 424 463,07 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно зі ст. 1173 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.

Як передбачено ч. 4 ст. 558 Митного кодексу України (далі - МК України), правоохоронні органи зобов'язані письмово повідомляти органи доходів і зборів про наявність оперативної інформації щодо можливих випадків переміщення товарів з порушенням норм законодавства України. У разі наявності такої оперативної інформації від правоохоронних органів митний контроль та митне оформлення здійснюються за письмовим рішенням керівника органу доходів і зборів, який отримав цю оперативну інформацію, або особи, яка виконує його обов'язки, в обсягах та у формах, передбачених цим Кодексом.

За статтею 4 МК України митний контроль - це сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

Згідно із ст. 318 МК України митному контролю підлягають усі товари, транспортні засоби комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України. Митний контроль здійснюється виключно органами доходів і зборів відповідно до цього Кодексу та інших законів України. Митний контроль передбачає виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Відповідно до ст. 336 МК України митний контроль здійснюється безпосередньо посадовими особами органів доходів і зборів, шляхом: перевірки документів та відомостей, які відповідно до статті 335 цього Кодексу надаються органам доходів і зборів під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України; митного огляду (огляду та переогляду товарів, транспортних засобів комерційного призначення, огляду та переогляду ручної поклажі та багажу, особистого огляду громадян); обліку товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України; усного опитування громадян та посадових осіб підприємств; огляду територій та приміщень складів тимчасового зберігання, митних складів, вільних митних зон, магазинів безмитної торгівлі та інших місць, де знаходяться товари, транспортні засоби комерційного призначення, що підлягають митному контролю, чи провадиться діяльність, контроль за якою відповідно до цього Кодексу та інших законів України покладено на органи доходів і зборів; перевірки обліку товарів, що переміщуються через митний кордон України та/або перебувають під митним контролем; проведення документальних перевірок дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи, у тому числі своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів; направлення запитів до інших державних органів, установ та організацій, уповноважених органів іноземних держав для встановлення автентичності документів, поданих органу доходів і зборів.

У відповідності до ч. 1 ст. 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Частиною 1 статті 248 МК України передбачено, що митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Згідно зі ст. 255 МК України митне оформлення завершується протягом чотирьох робочих годин з моменту пред'явлення органу доходів і зборів товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що підлягають митному оформленню (якщо згідно з цим Кодексом товари, транспортні засоби комерційного призначення підлягають пред'явленню), подання митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та всіх необхідних документів і відомостей, передбачених статтями 257 і 335 цього Кодексу. Строк, зазначений у частині першій цієї статті, може бути перевищений на час виконання відповідних формальностей виключно у разі:

1) виконання митних формальностей поза місцем розташування органу доходів і зборів відповідно до статті 247 цього Кодексу;

2) підтвердженого письмово бажання декларанта або уповноваженої ним особи подати відповідно до цього Кодексу додаткові документи чи відомості про зовнішньоекономічну операцію або характеристики товару;

3) проведення досліджень (аналізу, експертизи) проб і зразків товарів, якщо товари не випускаються відповідно до частини двадцять першої статті 356 цього Кодексу;

4) виявлення порушень митних правил, якщо товари не випускаються відповідно до частини п'ятої цієї статті;

5) зупинення митного оформлення відповідно до Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції";

6) подання додаткових документів відповідно до частини третьої статті 53 цього Кодексу в межах передбаченого нею строку, перебіг якого припиняється з моменту отримання митницею (митним постом) таких документів чи письмової відмови декларанта або уповноваженої ним особи у їх наданні;

7) призупинення митного оформлення відповідно до статей 399 і 400 цього Кодексу.

У разі якщо товар декларується з використанням попередньої або періодичної митних декларацій, митне оформлення за цими деклараціями завершується у строк, що не перевищує чотирьох робочих годин з моменту їх подання. Не допускається перевищення строку, зазначеного у частині першій цієї статті, у зв'язку з проведенням правоохоронними органами та підрозділами внутрішньої безпеки органів доходів і зборів спеціальних операцій, перевірок та інших заходів, які не є операціями, що здійснюються в рамках виконання процедур митного контролю. Митне оформлення вважається завершеним після виконання всіх митних формальностей, визначених цим Кодексом відповідно до заявленого митного режиму, що засвідчується органом доходів і зборів шляхом проставлення відповідних митних забезпечень (у тому числі за допомогою інформаційних технологій), інших відміток на митній декларації або документі, який відповідно до законодавства її замінює, а також на товаросупровідних та товарно-транспортних документах у разі їх подання на паперовому носії. При виявленні порушення митних правил орган доходів і зборів здійснює випуск товарів до завершення розгляду справи про таке порушення за умови, що:

1) такі товари не підлягають конфіскації і не будуть потрібні надалі у процесі провадження у справі як докази;

2) декларант сплачує всі митні платежі або забезпечує їх сплату відповідно до розділу X цього Кодексу.

Митне оформлення вважається завершеним після виконання всіх митних формальностей, визначених цим Кодексом відповідно до заявленого митного режиму.

Як передбачено п. 6 ч. 1 ст. 4 МК України, вільний обіг - обіг товарів, який здійснюється без обмежень з боку органів доходів і зборів України.

Декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії (ч. 1 ст. 257 МК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 320 МК України форми та обсяги контролю, достатнього для забезпечення додержання законодавства з питань державної митної справи та міжнародних договорів України при митному оформленні, обираються митницями (митними постами) на підставі результатів застосування системи управління ризиками.

Згідно з ч. ч. 1, 4 ст. 337 МК України перевірка документів та відомостей, які відповідно до статті 335 цього Кодексу подаються органам доходів і зборів під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій (шляхом проведення формато-логічного контролю, контролю співставлення, контролю із застосуванням системи управління ризиками) та в інші способи, передбачені цим Кодексом. Контроль із застосуванням системи управління ризиками - це оцінка ризику шляхом аналізу (у тому числі з використанням інформаційних технологій) поданих документів у конкретному випадку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України з метою обрання форм та обсягу митного контролю, достатніх для забезпечення додержання вимог законодавства України з питань державної митної справи.

Огляд товарів, транспортних засобів комерційного призначення, пред'явлених органу доходів і зборів (у тому числі для перерахунку та зважування), проводиться в можливо короткий строк після прийняття рішення про його проведення (ч. 1 ст. 338 МК України).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 356 МК України взяття проб (зразків) товарів здійснюється посадовими особами органу доходів і зборів в рамках процедур митного контролю та митного оформлення з метою встановлення характеристик, зокрема, визначальних для класифікації товарів згідно з УКТ ЗЕД.

Про взяття проб (зразків) товарів складається акт за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику (ч. 17 ст. 356 МК України).

Згідно з ч. 2 ст. 356 МК України взяття проб (зразків) товарів проводиться уповноваженими посадовими особами органу доходів і зборів на підставі вмотивованого письмового рішення керівника цього органу доходів і зборів або особи, яка виконує його обов'язки.

Вбачається, що позивачем пред'явлено вимоги до відповідача-1 про стягнення 4 424 463,07 грн, з яких:

- 1 912 766,02 грн додаткових витрат, понесених у зв'язку зі сплатою підприємствам залізниці додаткових коштів за надані ними додаткові послуги;

- 562 246,95 грн додаткових витрат, понесених у зв'язку зі збільшенням з 1 січня 2017 року ставки акцизного податку та збільшенням розміру податку на додану вартість (до 31.12.2016 р. ставка акцизного податку встановлювалась на рівні 31 євро за 1 000 л, а з 01.01.2017 р. така ставка складала вже 51 євро за 1 000 л);

- 1 949 450,10 грн витрат, понесених на придбання іноземної валюти та сплату постачальнику 73 200 доларів США штрафних санкцій за несвоєчасне повернення цистерн (вагонів) з України (простій цистерн в Україні).

Додаткові витрати позивача на суму 1 912 766,02 грн підтверджуються наявними в матеріалах справи залізничними накладними, накопичувальними картками та відомостями плати за користування вагонами, належним чином засвідчені копії яких долучені до матеріалів справи.

Витрати по доплаті різниці ставок акцизного збору у розмірі 280 334,11 грн та 281 912,85 грн підтверджуються наявними в матеріалах справи платіжним дорученнями.

Витрати у сумі 1 949 450,10 грн підтверджуються наявними в матеріалах справи: платіжними дорученнями від 26.04.2017 р. № 76 та від 03.05.2017 р. № 6; випискою по особовому рахунку позивача № 2600.2.01.0269751 за період з 26.04.2017 р. по 26.04.2017 р., сформованою 05.05.2017 р.; випискою по особовому рахунку № 2600-0-31052601 за період з 26.04.2017 р. по 26.04.2017 р., сформованою 05.05.2017 р.

Таким чином, позивачем надано належні докази на підтвердження понесених ним витрат внаслідок недотримання процедур митного контролю та митного оформлення посадовими і службовими особами відповідача-1.

Стосовно посилання скаржника на положення наказу від 27.05.2015 р. № 64 Митниці та Типової інструкції з діловодства у центральних органах виконавчої влади, Раді Міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих органах виконавчої влади (далі - Типова інструкція), затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 30.11.2011 р. № 1242, колегія суддів зазначає наступне.

Так, пунктом 40 вказаної Інструкції передбачено, що резолюція - це зроблений посадовою особою напис на документі, який містить стислий зміст прийнятого нею рішення щодо виконання документа.

Резолюція складається з таких елементів: прізвище, ініціали (ініціал імені) виконавця (виконавців) у давальному відмінку, зміст доручення, строк виконання, особистий підпис керівника, дата.

Відповідач-1 не подав суду жодного вмотивованого письмового рішення керівника відповідача-1 про взяття проб товару позивача.

Крім того, Митний кодекс України є кодифікованим нормативним актом (законом), яким регулюються відносини, що виникають у сфері питань державної митної справи.

В свою чергу накази, інструкції, положення тощо міністерств, відомств, державних комітетів - це підзаконні нормативно-правові акти відомчого характеру, зміст яких не повинен суперечити законам України.

Оскільки Митний кодекс України має вищу юридичну силу, ніж Типова інструкція та наказ Енергетичної митниці від 27.05.2015 р. про делегування окремих повноважень № 64, то вказані підзаконні нормативно-правові акти мають відповідати Митному кодексу України.

Митний кодекс України передбачає наявність письмового вмотивованого рішення, тобто таке рішення має бути викладене у письмовій формі та містити відповідні мотиви, що зумовили його прийняття.

Подані відповідачем-1 листи-звернення та службові записки не містять жодного письмового рішення у розумінні статті 356 Митного кодексу України, яке б містило у собі мотиви та було належним чином оформлене.

Крім того слід зазначити, що резолюції на поданих відповідачем-1 документах оформлені із порушенням Типової інструкції, зокрема, не містять таких реквізитів: прізвище, ініціали (ініціал імені) виконавця (виконавців) у давальному відмінку, зміст доручення, строк виконання.

В свою чергу, резолюція не є письмовим вмотивованим рішенням керівника Митниці.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалах Вищого адміністративного суду України від 03.06.2015 р. у справі № 810/6744/13-а, від 24.01.2017 р. у справі № 810/5278/13-а та від 03.02.2016 р. у справі № 826/7135/15.

Таким чином відповідачем не було дотримано процедуру митного контролю та митного оформлення щодо взяття проб (зразків) товару позивача з метою встановлення характеристик, визначальних для встановлення належності товарів до сильнодіючих чи отруйних речовин.

За результатами досліджень, проведених експертною установою Міндоходів, встановлено, що ввезений позивачем товар не містив отруйних/сильнодіючих речовин.

Так, Спеціалізованій лабораторії з питань експертизи та досліджень ДФС за результатами проведених досліджень відібраних зразків не вдалось встановити наявність чи відсутність у поставленому товарі отруйних чи сильнодіючих речовин. Будь-яких інших (додаткових) досліджень для встановлення наявності чи підтвердження відсутності у товарі отруйних чи сильнодіючих речовин відповідач-1 не проводив.

З огляду на викладене, відповідачем-1 було порушено процедуру митного контролю та митного оформлення товару позивача, в подальшому спричинено тривалий простій вагонів, їх несвоєчасне повернення, у зв'язку із чим виник у Товариства обов'язок оплати додаткових витрат.

Враховуючи викладене, судова колегія погоджується з висновком місцевого суду в частині задоволення вимог позивача про стягнення майнової шкоди у сумі 4 424 463,07 грн, яка доведена належними засобами доказування.

Разом з цим, задовольняючи позовні вимоги повністю, місцевим судом було стягнуто зазначену шкоду з Енергетичної митниці ДФС.

Однак колегія суддів не погоджується з таким висновком місцевого суду, враховуючи наступне.

З матеріалів справи вбачається, що вимогою позивача є стягнення шкоди, завданої неправомірними рішеннями, діями та бездіяльністю посадових та службових осіб відповідача-1.

При цьому, відповідачем-1 у даному спорі є Енергетична митниця ДФС, яка є структурним підрозділом Державної фіскальної служби України. Вказаний орган є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи, державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок), державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового, митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску (п. 1 Положення про Державну фіскальну службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 236 від 21.05.2014 р.).

Відповідно до ч. 1 ст. 1173 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів. Аналогічне положення міститься і в ч. 1 ст. 1174 вказаного кодексу стосовно відшкодування шкоди, завданої фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" цей Закон встановлює гарантії держави щодо виконання судових рішень та виконавчих документів, визначених Законом України "Про виконавче провадження" (далі - рішення суду), та особливості їх виконання.

Статтею 2 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" визначено, що держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов'язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є: державний орган, державне підприємство, установа, організація (далі - державне підприємство), юридична особа, примусова реалізація майна якої забороняється відповідно до законодавства.

Також ч. 1 ст. 3 вказаного закону встановлено, що виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

Окрім цього, згідно зі ст. 25 Бюджетного кодексу України відшкодування відповідно до закону шкоди, завданої фізичній чи юридичній особі внаслідок незаконно прийнятих рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади (органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування), а також їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень, здійснюється державою (Автономною Республікою Крим, органами місцевого самоврядування) у порядку, визначеному законом. Казначейство України здійснює безспірне списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 43 Бюджетного кодексу України Державна казначейська служба України забезпечує казначейське обслуговування бюджетних коштів на основі ведення єдиного казначейського рахунку, відкритого у Національному банку України.

При цьому, згідно висновку, наведеного у рішенні Конституційного Суду України № 12/рп-2001 від 03.10.2001 р., не допускається відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади за рахунок коштів, що виділяються на утримання цих органів.

При розгляді позовів про відшкодування шкоди, заподіяної діями (бездіяльністю) органів доходів і зборів, співвідповідачами є відповідні органи Державної казначейської служби України, до компетенції яких належить казначейське обслуговування бюджетних коштів. До того ж, не вимагається наявність порушення вказаними органами прав та охоронюваних законом інтересів позивача у справі.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Вищого господарського суду України від 07.02.2017 р. у справі № 903/351/16, від 13.07.2017 р. у справі № 908/2300/16 та від 25.04.2017 р. у справі № 908/1922/16.

За змістом ст. 277 ГПК України підставою для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є, зокрема, порушення норм процесуального права. Порушення норм процесуального права є обов'язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції, якщо суд прийняв судове рішення про права, інтереси та (або) обов'язки осіб, що не були залучені до участі у справі.

Оскільки під час вирішення даного спору в суді першої інстанції не було залучено до участі у справі Державну казначейську службу України, що є порушенням норм чинного процесуального законодавства, колегія суддів дійшла висновку про скасування рішення суду першої інстанції від 27.09.2017 р. у справі № 910/9916/17 з прийняттям нового рішення про задоволення позовних вимог та стягнення 4 424 463,07 грн шкоди, завданої неправомірними рішеннями, діями та бездіяльністю посадових осіб відповідача-1, з Державного бюджету України.

Відповідно до статті 129 ГПК України та, беручи до уваги фактичні обставини виникнення судового спору, витрати по сплаті судового збору за подання і розгляд апеляційної скарги покладаються на відповідача-1.

Керуючись ст. ст. 267-285 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Апеляційну скаргу Енергетичної митниці ДФС на рішення Господарського суду м. Києва від 27.09.2017 р. у справі № 910/9916/17 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду м. Києва від 27.09.2017 р. у справі № 910/9916/17 скасувати повністю та прийняти нове рішення.

3. Позов задовольнити.

4. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СВГ Плюс" (36008, м. Полтава, вул. Кагамлика, 35; ідентифікаційний код: 36396839) 4 424 463 (чотири мільйони чотириста двадцять чотири тисячі чотириста шістдесят три), 07 грн шкоди.

5. Матеріали справи № 910/9916/17 повернути до Господарського суду м. Києва.

6. Копію даної постанови надіслати сторонам.

7. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в силу п. 1 ч. 1 ст. 287 ГПК України протягом двадцяти днів з дня складення її повного тексту відповідно до ч. 1 ст. 288 ГПК України.

Повний текст постанови складено 26.02.2018 р.

Головуючий суддя С.І. Буравльов

Судді Ю.Л. Власов

В.В. Андрієнко

Згідно з оригіналом

Секретар судового засідання Р.Ю. Ковальчук