Єдиний унікальний номер 722/16/18

Номер провадження 1-кп/722/18/18

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2018 року Сокирянський районний суд Чернівецької області у складі:

головуючого судді Римлянської Г.О.

при секретарі Сімак О.І.

з участю: прокурора Тартуса Д.В.

захисника Сивака В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Сокиряни Чернівецької області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42017261100000105 від 06.07.2017 року за обвинуваченням

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1 громадянина України, з базовою загальною середньою освітою, розлученого, не працюючого, раніше судимого вироком Вижницького районного суду Чернівецької області від 16.06.2016 року за ст.ст.152 ч.2, 153 ч.1, 186 ч.3, 187 ч.3, 70 ч.1 КК України на 11 років позбавлення волі з конфіскацією належного йому майна та відбуваючого покарання в ДУ «Сокирянська виправна колонія (№67)»,

у вчиненні злочину, передбаченого ст.391 КК України,-

В С Т А Н О В И В :

ОбвинуваченийОСОБА_2 починаючи з 05.08.2016 року, відбуваючи покарання у виді позбавлення волі в ДУ «Сокирянська виправна колонія (№67)», будучи ознайомленим з умовами відбуття покарання у виді позбавлення волі, які передбачені ст.107 КВК України, розділом ІІІ «Правил внутрішнього розпорядку установ виконання покарань», затверджених наказом Міністерства юстиції України №2186/5 від 29.12.2014 року, маючи на меті злісне невиконання законних вимог адміністрації установи, неодноразово допустив порушення вимог режиму відбування покарання, за що тринадцять разів притягувався до дисциплінарної відповідальності.

13.05.2017 року ухвалою Сокирянського районного суду Чернівецької області було задоволено подання начальника ДУ «Сокирянська виправна колонія (№67)» щодо застосування відносно засудженого ОСОБА_2 за порушення вимог режиму відбування покарання дисциплінарного стягнення у виді переведення до приміщення камерного типу строком на 1 місяць.

Незважаючи на застосоване стягнення, ОСОБА_2 належних для себе висновків не зробив та, маючи на меті злісне невиконання законних вимог адміністрації установи, після переведення до приміщення камерного типу допустив два порушення, які виразилися в пошкодженні державного майна та невиконанні законних вимог адміністрації установи.

Зокрема, 15.06.2017 року ОСОБА_2, відбуваючи дисциплінарне стягнення у приміщенні камерного типу, на стіні камери шляхом здійснення подряпин верхнього шару покриття стін викарбував нецензурні висловлювання, за що 19.06.2017 року відносно останнього застосовано дисциплінарне стягнення у виді суворої догани.

Крім цього, 30.06.2017 року ОСОБА_2 в порушення вимог ст.9 КВК України в категоричній формі відмовився з'явитися за викликом адміністрації установи на засідання комісії для визначення відділення соціально-психологічної служби, у якому останній повинен відбувати покарання.

У зв'язку з невиконанням законних вимог адміністрації установи ОСОБА_2 працівниками установи висунуто вимогу прослідувати до дисциплінарного ізолятора, однак останній в категоричній формі відмовився виконувати законні вимоги адміністрації установи.

Після цього, на підставі ст.106 КВК України та Розділу ХХ «Правил внутрішнього розпорядку установ виконання покарань», затверджених наказом Міністерства юстиції України №2186/5 від 29.12.2014 року, відносно ОСОБА_2 застосовано фізичну силу, спецзасіб (виріб «Б») та доставлено останнього до дисциплінарного ізолятора для відбування відповідного стягнення.

Під час підготовчого судового засідання від 15.01.2018 року, яке на підставі заяви обвинуваченого проводилося в режимі відеоконференції з ДУ «Чернівецька установа виконання покарань (№33)», в якій утримувався обвинувачений ОСОБА_2, останній порушував порядок в судовому засіданні, не підкорювався розпорядженням головуючого, тому головуючим було попереджено його про недопустимість такої поведінки та, у разі повторення проявів неповаги до суду - можливе видалення із залу судових засідань.

Під час продовження підготовчого судового засідання від 29.01.2018 року, яке проводилося в режимі відеоконференції під час трансляції із ДУ «Чернівецька установа виконання покарань (№33)», ОСОБА_2 продовжував порушувати порядок в судовому засіданні та проявляти явну неповагу до суду, зокрема: не побажав піднятися при вході суду, не піднімався та не відкликався на звернення до нього суду, умисно не відповідав на звертання суду, а демонстративно мовчки лежав на лаві в залі судових засідань, проявляючи своє небажання приймати участь в судовому засіданні.

Керуючись положеннями ч.1 ст.329, ч.1 ст.330 КПК України, протокольною ухвалою суду від 29.01.2018 року останнього видалено із зали судових засідань до закінчення розгляду справи.

За таких обставин, розгляд кримінального провадження судом здійснено за відсутності обвинуваченого.

Вина ОСОБА_2 у вчиненні даного кримінального правопорушення підтверджується наданими стороною обвинуваченням доказами, в їх сукупності, зокрема:

Показаннями у судовому засіданні свідка ОСОБА_3, який пояснив, що з 2007 року по даний час він працює на посаді заступника начальника ДУ «Сокирянська виправна колонія (№67)» та знає засудженого ОСОБА_2 як постійного порушника вимог режиму, який систематично не виконує законні вимоги персоналу колонії, зберігає заборонені предмети, умисно пошкоджує майно установи. За невиконання законних вимог персоналу установи у вересні 2017 року до обвинуваченого застосовувався такий захід дисциплінарної відповідальності як поміщення до приміщення камерного типу (ПКТ) на 1 місяць. Під час відбування даного стягнення ОСОБА_2 умисно пошкодив майно установи, надряпавши на стіні камери, в якій утримувався сам, жаргонні та нецензурні слова. Після звільнення із ПКТ обвинувачений відмовився прослідувати на засідання комісії, на якій мали б визначатися дільниця, відділ та спальне місце, в яких в подальшому він мав би працювати та проживати. У зв'язку з наведеним, його було попереджено, що у разі продовження такої поведінки, його може бути поміщено в дисциплінарний ізолятор (ДІЗО) до вияснення обставин. Оскільки ОСОБА_2 відмовлявся пройти і на комісію, і в ДІЗО, до нього персоналом установи було застосовано фізичну силу та спеціальний засіб «БР» (наручники) і супроводжено в ДІЗО. Також, обвинувачений відмовлявся слідувати для проживання у відділення №8, де знаходилося його спальне місце та, взагалі, заходити в житлову секцію. Крім того, перебуваючи в ПКТ в камері, в якій проводяться постійні ремонти і яка оглядалася персоналом установи перед поміщенням туди ОСОБА_2, утримуючись в камері сам, останній пошкодив стіну, надряпавши на ній жаргонні та нецензурні слова. Із накладеними дисциплінарними стягненнями обвинуваченого ознайомлено та надано можливість їх оскаржити, однак він їх не оскаржував, а в більшості випадків відмовлявся отримувати такі повідомлення.

Показаннями у судовому засіданні свідка ОСОБА_4, який пояснив, що з 2009 року по 15.11.2017 року він працював на посаді начальника відділення колонії та засудженого ОСОБА_2 знає з моменту прибуття останнього у відділення ресоціалізації у вересні 2016 року. Даний засуджений постійно проявляв потяг до протиправної поведінки, зіштовхував між собою засуджених, не побажав пройти на засідання комісії по його розподілу у відділення та на виділене йому спальне місце. За невиконання законних вимог персоналу установи у травні 2017 року останнього поміщено в ПКТ. Після звільнення засуджений відмовився виконувати його вимогу пройти на засідання комісії щодо визначення відділення та спального місця. Ним в присутності інших посадових осіб установи ОСОБА_2 було попереджено про можливе поміщення в ДІЗО, однак останній відмовився прослідувати як на засідання комісії, так і в ДІЗО, внаслідок чого до нього було застосовано фізичну силу та спецзасоби і доставлено в ДІЗО. В липні 2017 року ОСОБА_2 знову викликано на засідання комісії, для попередження про можливу кримінальну відповідальність у разі продовження проявів злісної непокори представникам адміністрації, однак він знову відмовився. На його постійні запитання про причини такої поведінки ОСОБА_2 відповів що він так поводиться з власних переконань, про які розповісти не побажав. Засуджений розповідав, що він так поводився, бо бажав в колонії проживати один в житловій секції, або в медичній частині, в якій створено хороші умови для проживання, однак в умовах колонії виконати бажання останнього було неможливо. Начальником колонії ОСОБА_2 пропонувалося для проживання інше відділення, однак той відмовився.

Показаннями в судовому засіданні свідка ОСОБА_5, який пояснив, що з 2007 року по даний час він працює на посаді начальника чергової зміни відділу нагляду та безпеки колонії та ОСОБА_2 знає з моменту прибуття останнього в установу. Засуджений проявив себе з негативної сторони: постійно знущався над працівниками колонії, поводився з ними зверхньо та звертався на «ти», не поважав нікого, зухвалий. Коли засуджений перебував в медичній частині, то він разом із іншими працівниками колонії пропонували останньому з'явитися на засідання комісії з приводу розподілу у відділення, де той мав проживати. В їх присутності ОСОБА_2 відмовився від пропозиції, також відмовився після роз'яснення йому наслідків невиконання законних вимог представників установи у виді тимчасового поміщення в ДІЗО, крім того відмовився прослідувати в ДІЗО, чинив опір, внаслідок чого до нього були застосовані фізична сила та спецзасоби.

Показаннями в судовому засіданні свідка ОСОБА_6, який пояснив, що з 2005 року по даний час працює на посаді чергового помічника начальника ДУ «Сокирянська виправна колонія (№67)» та знає засудженого ОСОБА_2 як злісного порушника режиму утримання, неврівноваженого, брехливого, зухвалого. Щодо обставин поведінки ОСОБА_2 в колонії та притягнення його до дисциплінарної відповідальності дав аналогічні показання, що й інші допитані судом свідки.

Крім того, винуватість ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованого злочину підтверджується наданими прокурором із кримінального провадження та дослідженими судом письмовими доказами, зокрема:

Витягом із кримінального провадження №42017261100000105 від 06.07.2017 року (а.с.47).

Копією розписки засудженого ОСОБА_2, згідно якої останнього в серпні 2016 року адміністрацією колонії попереджено про можливу кримінальну відповідальність за злісну непокору законним вимогам адміністрації колонії (а.с.48-49).

Копіями рапортів ЧПНК ОСОБА_7 та заступника начальника колонії ОСОБА_3 від 11.05.2017 року щодо порушення засудженим ОСОБА_2 вимог ч.1 ст.9, ч.3 ст.107 КВК України (а.с.50).

Копією акту, затвердженого начальником колонії 11.05.2017 року щодо відмови засудженого 11.05.2017 року пройти до житлової секції для ознайомлення з умовами проживання та визначеним спальним місцем (а.с.51).

Копією акту від 11.05.2017 року, яким підтверджується невиконання ОСОБА_2 законних вимог персоналу установи (а.с.51).

Копією Протоколу та Рішення засідання комісії колонії від 12.05.2017 року про притягнення ОСОБА_2 до дисциплінарної відповідальності у виді поміщення до ПКТ на 1 місяць (а.с.52-53,54).

Копією ухвали Сокирянського районного суду від 13.05.2017 року про поміщення засудженого в ПКТ на 1 місяць (а.с.56-57).

Копією постанови начальника колонії від 25.05.2017 року про накладення на ОСОБА_2 дисциплінарного стягнення у виді суворої догани за зберігання забороненого предмета (а.с.58).

Копією розписки про роз'яснення ОСОБА_2 можливості оскарження накладених дисциплінарних стягнень (а.с.59).

Копією постанови ЧПНУ ОСОБА_8 від 22.05.2017 року про тимчасове поміщення засудженого в ДІЗО (а.с.60).

Копією акту від 25.05.2017 року про відмову засудженого покинути приміщення камери та слідувати на засідання дисциплінарної комісії (а.с.61).

Копією постанови начальника колонії від 23.05.2017 року про переведення ОСОБА_2 в ПКТ на 1 місяць (а.с.62).

Копією медичного висновку від 22.05.2017 року, згідно якого ОСОБА_2 за станом здоров'я може утримуватися в ПКТ (а.с.63).

Копіями актів від 23.05.2017 року про відмову засудженого ознайомлюватися з постановою начальника колонії та копією ухвали суду від 13.05.2017 року про поміщення його в ПКТ, а також відмову від отримання спеціального одягу для відбування стягнення в ПКТ (а.с.64, 64-зв.).

Копією постанови начальника колонії від 19.06.2017 року про накладення на ОСОБА_2 дисциплінарного стягнення у виді суворої догани за умисне пошкодження стіни камери шляхом здійснення подряпин (а.с.65).

Копією розписки про роз'яснення ОСОБА_2 можливості оскарження накладеного дисциплінарного стягнення (а.с.65-зв.).

Копіями рапортів в.о.начальника відділення №8 колонії Попова О.Ф. та ЧПНК ОСОБА_6 від 15.06.2017 року про порушення ОСОБА_2 вимог абз.3 ч.3 ст.107, абз.7 ч.4 ст.107, азб.11 ч.4 ст.107 КВК України (а.с.66,67,68).

Копією акту від 15.06.2017 року про пошкодження ОСОБА_2 стіни камери колонії шляхом подряпин верхнього шару покриття (а.с.69).

Копією постанови начальника колонії від 01.07.2017 року про поміщення засудженого в ДІЗО на 14 діб (а.с.70).

Копією розписки ОСОБА_2 про роз'яснення йому можливості оскарження накладеного дисциплінарного стягнення (а.с.70-зв.).

Копіями рапортів начальника відділення №8 ОСОБА_4 та НЧЗ ОСОБА_5 про відмову засудженого виконувати законні вимоги персоналу колонії (а.с.71,72).

Копією акту від 30.06.2017 року про невиконання засудженим законних вимог персоналу установи (а.с.73).

Копією повідомлення ОСОБА_2 про необхідність його з'явлення на засідання комісії колонії 01.07.2017 року щодо порушень, допущених ним 30.06.2017 року (а.с.73).

Копією довідки медичної частини установи від 30.06.2017 року про задовільний стан здоров'я ОСОБА_2 (а.с.73-зв.).

Копією акту від 01.07.2017 року про відмову засудженого виходити з камери ДІЗО та слідувати на засідання дисциплінарної комісії (а.с.74).

Копією постанови ЧПНУ ОСОБА_8 від 30.06.2017 року про тимчасове поміщення ОСОБА_2 в ДІЗО (а.с.74-зв.).

Копією рішення комісії колонії від 01.07.2017 року про застосування до ОСОБА_2 дисциплінарного стягнення у виді поміщення в ДІЗО на 14 днів (а.с.75).

Копією рапорту працівників колонії від 30.06.2017 року про застосування щодо засудженого спецзасобів, у зв'язку з відмовою останнього слідувати в ДІЗО (а.с.76).

Актом від 18.07.2017 року про відмову ОСОБА_2 пройти до відділення №8 і ознайомитися з умовами проживання (а.с.78).

Довідкою про заохочення та стягнення засудженого, згідно якої на останнього за час відбування покарання в ДУ «Сокирянська виправна колонія (№67)» та ДУ «Чернівецька установа виконання покарань (№33)» з 06.08.2016 року накладено 20 дисциплінарних стягнень, у тому числі 6 стягнень після поміщення його до ПКТ (а.с.79).

Оцінивши досліджені докази в їх сукупності, враховуючи всі обставини вчиненого діяння, суд прийшов до висновку, що вина ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованого злочину повністю доведена.

Таким чином, суд вважає доведеним, що викладене в обвинуваченні діяння мало місце і містить склад злочину.

Встановлено, що обвинувачений, являючись особою, яка відбуває покарання у виді позбавлення волі, будучи за порушення вимог режиму відбування покарання підданий протягом року стягненню у виді переведення до приміщення камерного типу, вчиняв злісну непокору законним вимогам адміністрації установи виконання покарань, отже, його дії слід правильно кваліфікувати за ст.391 КК України. ОСОБА_2 є винним у вчиненні цього кримінального правопорушення, і підлягає покаранню.

Призначаючи покарання обвинуваченому, у відповідності зі ст.65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та особу винного.

У відповідності до положень ст.12 ч.3 КК України злочин, передбачений ст.391 КК України, є середньої тяжкості.

ОСОБА_2 є раніше судимим, вчинив злочин під час відбування покарання за попереднім вироком суду за вчинення умисних тяжких та особливо тяжкого злочину, за місцем відбування покарання характеризується негативно, на диспансерному обліку у лікаря нарколога не перебуває, однак перебуває на профілактичному обліку у лікаря психіатра як схильний до втечі, самогубства, психічного розладу.

Довідкою №284 від 18.07.2017 року, виданою медичною частиною ДУ «Сокирянська виправна колонія (№67)» підтверджується, що під час відбування покарання ОСОБА_2 неодноразово оглядався лікарями-психіатрами, з виставленням діагнозів психіатричних хвороб, а також проходив з приводу даних хвороб лікування в умовах психіатричної лікарні при ВК №20 (а.с.123).

Висновком судово-психіатричних експертів №48 від 19.12.2017 року підтверджується, що ОСОБА_2 ознак хронічного психічного захворювання не виявляє, а виявляє ознаки емоційно нестійкого розладу особистості, він може віддавати звіт своїм діям та керувати ними. На період часу, до якого відноситься інкриміноване йому діяння, підекспертний ОСОБА_2 ознак хронічного психічного захворювання не виявляв, а виявляв ознаки емоційно нестійкого розладу особистості, він міг віддавати звіт своїм діям та керувати ними. На даний час підекспертний застосування примусових заходів медичного характеру не потребує (а.с.137-138).

Обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання ОСОБА_2, не встановлено.

На підставі викладеного, з урахуванням відношення ОСОБА_2 до вчиненого, суд дійшов висновку, що за ст.391 КК України ОСОБА_2 слід призначити покарання в межах санкції статті, у виді позбавлення волі, оскільки таке покарання є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів.

Як вбачається із матеріалів кримінального провадження, кінець строку відбування ОСОБА_2 покарання за вироком Вижницького районного суду Чернівецької області від 16.06.2016 року за ст.ст.152 ч.2, 153 ч.1, 186 ч.3, 187 ч.3, 70 ч.1 КК України, яким йому призначено покарання у виді 11 років позбавлення волі, припадає на 02.10.2025 року, тобто на день ухвалення даного вироку невідбутий строк покарання становить 07 років 07 місяців 03 дні.

Оскільки ОСОБА_2 вчинив даний злочин після постановлення вказаного вище вироку Вижницького районного суду, однак до повного відбування призначеного покарання, остаточне покарання йому слід призначити на підставі ст.71 КК України, за сукупністю вироків (а.с.126-136).

Керуючись ст.ст. 370, 371 ч.ч.1,2, 373 ч.ч.2,3, 374, 376 КПК України, суд,-

УХВАЛИВ :

ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ст.391 КК України та призначити йому покарання у виді 2 (двох) років позбавлення волі.

На підставі ст.71 ч.1 КК України за сукупністю вироків, до призначеного ОСОБА_2 покарання частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Вижницького районного суду Чернівецької області від 16.06.2016 року за ст.ст.152 ч.2, 153 ч.1, 186 ч.3, 187 ч.3, 70 ч.1 КК України та призначити остаточне покарання - 09 (дев'ять) років позбавлення волі.

Строк відбування покарання ОСОБА_2 за даним вироком відраховувати з 27.02.2018 року.

Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду Чернівецької області через Сокирянський районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а обвинуваченим ОСОБА_2 в той же строк з дня вручення йому копії вироку.

Суддя Сокирянського

районного суду Г.О.Римлянська